Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

2017/03/26

Перирадикулярна терапія

В яких випадках лікар-невролог рекомендує перирадикулярну терапію у супроводі МСК (блокада)?

Показами до проведення такої процедури є ураження МХД – міжхребцевого диску (кила), ураження міжхребцевих суглобів (артроз), стеноз, звуження чи нестабільність хребтового каналу, внаслідок чого виникає подразнення або перетиснення нервового корінця,що стає причиною болю. Застосовуємо блокади, коли традиційне лікування: фармакологічне, фізіотерапевтичне є неефективним або як допоміжна терапія.

Цей метод допомагає у багатьох випадках позбутися болю в поперековій ділянці хребта та нижніх кінцівках, відновити рухи.

Водночас потрібно розуміти, що цей метод допомагає зменшити біль або позбутися його, проте проблему перетиснення корінця нерва це не вирішить.

Щоб зрозуміти причину проблеми потрібно попередньо обов’язково пройти МРТ.

Як проводиться процедура перирадикулярна терапія?
З метою мінімізації ризиків, пов’язаних з процедурою, перирадикулярну терапію проводять в асептичних (стерильних) умовах. Курс лікування триває від 1 до 5 сеансів. Інтервал між ними в середньому – 2 тижні. Процедуру проводять в положенні лежачи на животі.

Для кращої візуалізації місця та уникнення ускладнень – травмування нервового коріння вводять невелику кількість контрастної речовини, що допомагає лікареві чітко розмістити спеціальну голку під час проведення перирадикулярної терапії.

Безпосередньо в ділянку ураженого нервового корінця вводять переважно кілька препаратів, в тому числі глюкокортикостероїди (належать до підкласу гормонів). Ці препарати мають протизапальний, болезаспокійливий та протинабряковий ефект, тобто сприяють полегшенню.

Для перирадикулярної терапії необхідні значно менші дози лікувальних препаратів, щоб досягнути того ж ефекту, ніж при інших варіантах медикаментозної терапії.

А потрапляння препарату в конкретну зону ураження, зменшує вплив препаратів на весь організм.

Не треба боятися гормональних препаратів: одноразові введення з достатнім інтервалом (не раніше ніж через 2 тижні, якщо потрібні повторні ПРБ) впливу на гормональну систему не зроблять, окрім випадків, коли є наявні гормональні порушення.

Ефективність від блокад надзвичайно індивідуальна і це залежить від кількох чинників:

  • тривалість больової симптоматики (хронічні болі зазвичай потребують кількаразового введення препаратів);
  • розвиток хвороби (ураження декількох відділів хребта);
  • вік хворого;
  • супутні захворювання (неліковані метаболічні хвороби, які становлять обмеження до гормонального лікування).
Протипоказання:
  • вагітність;
  • період годування грудьми;
  • порушення функції згортання крові або застосування антикоагулянтів;
  • алергічна реакція на медикаменти (місцеві анестетики, контрастні йодовмісні препарати, глюкокортикоїдні препарати);
  • онкопатологічні захворювання.
Що важливо пам’ятати пацієнтові після проведеної процедури?
Не можна забувати про рекомендації лікаря щодо подальшого способу життя. Часто за відсутності болю хворі забувають про свою недугу та продовжують піднімати важкі предмети, роблять різкі рухи, чим тільки провокують прогресування хвороби і в результаті повернення больового синдрому.

Якщо від блокади не було ефекту, потрібні подальше дообстеження пацієнта і, можливо, виявлення інших причин болю або ж консультація нейрохірурга та оперативне втручання.

Якщо ефект є, рекомендовано інтенсивне реабілітаційне лікування (фізіотерапія, вправи для укріплення м’язів спини) і (незалежно від ефекту) уникати різких рухів, переохолодження, підйому вантажів більше ніж 3–5 кг.

Кожен повинен пам’ятати, що він є партнером лікаря і лише в партнерській співпраці можна досягнути кращого результату.

Дякуємо за підготовку цього матеріалу лікарю-неврологу Марті Балабанській та лікарю-неврологу Владиславі Павліш.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2017/03/24

24 березня - всесвітній день боротьби з туберкульозом

24 березня всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ми зібрали статті на цю тему, підготовані нашими лікарями, і нагадуємо про важливість володіти інформацією.

Туберкульоз - захворювання про яке варто нагадувати щороку
Пневмонія чи туберкульоз
Ви офісний працівник? Не думайте, що Вам не загрожує туберкульоз

Записатись на обстеження Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2017/03/08

Сон малюка

Сон малюка – важлива складова його життя, а спокійний сон є важливим показником розвитку.

Спокійний сон малюка вночі залежить від безлічі факторів: здоров’я дитини, її самопочуття, вражень напередодні, хороших умов сну, зручного ліжечка, гарного апетиту. У дітей є власний біологічний годинник вже з самого народження, і він керує поведінкою малюка, його апетитом і бажанням спати. Вчені довели, що біологічний годинник закріплюється генетично, ще до народження малюка.
Причини неспокійного сну та їх вирішення
Якщо дитина погано спить у своєму ліжечку, за ніч прокидається кілька разів і хоче спати з батьками, то є два виходи з цієї ситуації. Найпростіший – брати дитину спати в батьківське ліжко. Можливо, дитину особливо нічого не турбує, але їй хочеться спати з мамою, їй тепло і комфортно, вона почувається захищеною.

Другий спосіб – зробити так, щоб дитина хотіла спати у своєму ліжечку. На допомогу прийде постільна білизна із зображеннями героїв з мультфільмів, улюблена іграшка, з якою малюк засне. Можна повісити над ліжком балдахін. Є ще один хитрий спосіб, який діє на малюків з 2–3 років: підкладати під подушку дитині маленький сюрприз (олівець, цукерку, наклейки), а після сну говорити, що це фея принесла, бо добре спав у своєму ліжечку. Дітей це дуже тішить.

Важливо дотримуватися режиму дня. Підйом, денний сон, споживання їжі – ці «процеси» мають щодня проходити в один і той самий час. Буває, що дитина не спить вдень, це обумовлено особливістю нервової системи. Просто створіть для дитини спокійну обстановку, хай полежить деякий час, ні в якому разі не змушуйте спати, можливо, для Вашої дитини денний сон не така гостра необхідність.

Якщо дитина спить в окремій кімнаті і часто прокидається, то встановіть нічник. Нічники світять тьмяно і не подразнюють очі, але водночас освітлюють кімнату. Прокинувшись, дитина побачить знайому обстановку і засне далі. Обов’язково слід перевітрювати кімнату безпосередньо перед сном, свіже повітря сприяє прискореному засинанню.

На годиннику незабаром північ, а чадо бігає по квартирі і зовсім не хоче спати! Або ж хоче спати, тре очі, починає вередувати, але заснути не може. Головне – знайти причину, чому малюк погано засинає. Можливо, він напередодні подивився мультфільм, який його вразив. Сталася якась подія (батьки посварилися, увечері приїхали гості, дитина чогось злякалася). Тому після 6 години вечора не варто дозволяти дитині переглядати мультфільми перед сном (крім спеціальних дитячих передач), грати в галасливі і рухливі ігри та вмикати голосно музику. Заснути відразу міцним сном допоможе вечірня прогулянка і ванна з настоєм трав меліси, м’яти, ромашки. Почитайте книжку, розкажіть історію з хорошим кінцем, ніколи не сваріть і не карайте дитину перед сном, адже під такими негативними враженнями вона засне нескоро. Полежіть поруч з дитиною, говоріть м’яким голосом, скажіть, як сильно її любите, погладьте по голові, обійміть.

Нині багато мам вмикають малюкам колискові на телефонах або програвачах, а діти все одно не засинають або навіть починають вередувати. Повірте, немає нічого кращого, ніж мамин голос. Навіть якщо мама вважає, що вокальні дані у неї відсутні, для дитини все одно не буде нічого ближчого і кращого, адже цей голос вона чула ще до народження.

Останнім часом неврологи рекомендують давати активним дітям, у яких є порушення сну, препарати магнію та екстракт валеріани. Для лікарів це найпростіший спосіб усунути проблему, однак мама повинна перепробувати всі способи та засоби поліпшення сну дитини, а якщо вони не допоможуть, вдаватися до лікарських засобів.

Позитивне ставлення до дитини, сон в один і той же час, вироблення особливого ритуалу перед сном формують у малюка рефлекс засинання.

автор лікар-педіатр Марта Петришин.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2017/03/05

Вазомоторний риніт: причини, симптоми та методи лікування

Вазомоторний риніт – це хвороба, причиною якої здебільшого стає порушення тонусу кровоносних судин в носоглотці.
Найчастішими причинами захворювання є:
  • тривале застосування судинозвужувальних, протизапальних і гіпотензивних препаратів;
  • подразнювальна дія алергенів на слизову оболонку носа;
  • зміни гормонального фону;
  • різкі перепади температури повітря, вологості та атмосферного тиску;
  • хронічні запальні зміни в носі та приносових пазухах;
  • хронічний стрес.
Виділяють дві форми вазомоторного риніту: алергічну та нейровегетативну. Таким чином, тактика лікування прямо залежить від успішної діагностики форми риніту.

Нейровегетативна форма розвивається на фоні дисфункції вегетативної нервової системи. Дуже часто супутнім захворюванням є вегетосудинна дистонія. Симптоми цієї форми: погіршення носового дихання (більше в положенні лежачи, часто в одній з половин носа), сухість в носі, біль голови, підвищена втомлюваність.

Основним фактором алергічної форми завжди є алерген. Тому, при найменшому контакті з речовиною, до якої організм людини має підвищену чутливість, хворий скаржиться на закладення носа, чхання, рясні водянисті виділення з носа, сльозотечу. Такі пацієнти одночасно повинні проходити обстеження у фахівців-алергологів.

Діагностикою вазомоторного риніту завжди займається лікар-оториноларинголог. Правильність постановки діагнозу залежить від детально зібраних скарг, огляду лікарем та сучасних методів лабораторної діагностики. Наявність алергічної форми також можна підтвердити, якщо є підвищений рівень еозинофілів у загальному аналізі крові та рівня імуноглобуліну Е.

Лікування має бути кваліфікованим та залежати від форми вазомоторного риніту. Доволі часто лікування є симптоматичним і полягає в коригуванні способу життя. Якщо консервативне лікування не дає позитивних результатів, тоді слід вдаватися до оперативних втручань.

Якщо ви спостерігаєте наявність симптомів риніту, необхідно якнайшвидше звертатися до медичного закладу задля отримання кваліфікованої діагностики та призначення ЛОРом адекватного лікування.

автор лікар-оториноларинголог Ольга Плазова.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2017/03/01

Порушення менструального циклу

Не вагітна і, начебто, ще далеко до менопаузи, а жінка може помічати різні порушення свого менструального циклу: затримку місячних, зміну їх періодичності, тривалості, характеру виділень, кровомазання між очікуваними менструаціями. Такі зміни впливають на емоційний стан, сон, продуктивність і самопочуття загалом.
У молодої жінки відсутність або порушення менструального циклу може мати дуже багато причин. Організм жінки – тендітна і багатогранна структура, вплинути будь які переживання чи нервове перенапруження на роботі.

Дуже часто причина доволі проста і легко ліквідовується, зокрема це можуть бути:
  • Зайві фізичні навантаження. Часто жінки йдуть у спортзал, щоб за максимально короткий період скорегувати своє тіло, і виконують для цього надмірні навантаження, до яких організм не звик.
  • Нервове напруження та стрес – ці проблеми доволі поширені, особливо в емоційних жінок, а обставин для хвилювання завжди знайдеться чимало.
  • Прийом певних груп ліків: окремі антидепресанти, гормональні, протизаплідні препарати тощо можуть спровокувати порушення. Тому перед вживанням будь-яких ліків необхідно проконсультуватися з лікарем та з’ясувати всі ризики.
  • Втрата ваги – дистрофія. Модельна зовнішність, якої прагнуть жінки, часто призводить до того, що організм не має можливості повноцінно функціонувати і може зреагувати відсутністю місячних.
І хоча всі наведені вище причини видаються простими, але й тут без поради лікаря не обійтися, адже необхідно грамотно повернути організм до початкового комфортного стану.

Порушення менструального циклу можуть спричинити більш серйозні захворювання:
  • Проблеми зі щитоподібною залозою.
  • Полікістоз яйників.
  • Лейміома матки та інші гінекологічні захворювання (Міома не приведе до відсутності менструації. Навпаки, жінка може мати рясну менструацію за наявності міоми).
  • Окремі інфекційні захворювання.
  • Дисгормональні порушення.
У цих випадках порушення менструального циклу – симптом більш серйозних проблем. Їх необхідно вирішувати з допомогою гінеколога, який, якщо виникне потреба, скерує до ендокринолога. З чого ж потрібно розпочинати?
  1. Консультація лікаря-гінеколога (кольпоскопія, УЗД), що дасть можливість після детального розпитування та огляду призначити ряд додаткових обстежень та досліджень, можливо консультації вузькопрофільних фахівців.

    Кольпоскопія – обстеження, під час якого лікар оглядає вульву, піхву та шийку матки під збільшенням, що дозволяє виявити: атрофічні зміни, гострокінцеві кондиломи, запалення шийки матки та піхви, передракові та ракові стани вульви, піхви та шийки матки. Деякі з цих захворювань можуть проявлятися епізодичними кровомазаннями чи кровотечами у спокої чи після статевих актів.

    Ультразвук жіночих статевих органів дозволить візуалізувати матку, яйники, ймовірну вагітність, наявні об’ємні утвори матки, маткових труб і яйників та інші відхилення від норми, а ці проблеми можуть проявлятися низкою симптомів: затримкою менструацій, їх нерегулярним ритмом чи рясними виділення під час критичних днів.

    Обов’язковим є обстеження грудних залоз. У віці до сорока років – УЗД, якщо більше – мамографія, адже часто гінекологічні проблеми стають супутниками проблем з грудними залозами. Контрольні обстеження грудних залоз кожній жінці рекомендується проходити щорічно!
  2. Визначення рівнів гормонів:
     - хоріонічного гонадотропіну – підтвердить або виключить вагітність;
     - тиреотропного гормону – допоможе з’ясувати, чи є розлади в роботі щитоподібної залози, можливо доведеться звернутися до лікаря-ендокринолога;
     - фолікулостимулювального гормону – допоможе визначити функціональний стан яйників;
     - пролактину – визначить необхідність детального обстеження гіпофізу, що розташований в головному мозку і впливає на функціонування статевої системи жінки;
     - рівнів чоловічих статевих гормонів – так, так, вони також присутні в жіночому організмі! За їх надлишку пацієнтки скаржаться на волосся у невластивих ділянках тіла, висипання на шкірі, підвищену жирність шкіри обличчя, волосся та порушення з боку менструального циклу.
  3. Дослідження на визначення збудників інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом (гонореї, мікоплазмозу, трихомоніазу, хламідіозу тощо).
Збудники інфекційних захворювань можуть спричиняти запалення матки і додатків (яйників та маткових труб), що своєю чергою, негативно відбивається на їх функції. При виявленні будь-якої з вищеперелічених інфекцій лікування потребує не лише пацієнтка, але і її партнер!

автор лікар-гінеколог Христина Козак.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua