Цікаві факти про лінзи

Контактні лінзи – чудова альтернатива окулярам. І цьому винаходу вже понад 500 років! Ще в 1508 році всесвітньовідомий та геніальний Леонардо да Вінчі накреслив схему оптичного приладу, в якій через кулю, заповнену водою, людина з поганим зором могла краще бачити. Далі історія контактних лінз продовжилася у США, де вчені, удосконалюючи м’які лінзи, розробили матеріал гідрогелів, а згодом з’явилися гідрогелеві контактні лінзи. Такі лінзи вимагали певного режиму використання: щоденне обов’язкове занурення в дезінфікувальний розчин на ніч, сон в таких лінзах може викликати подразнення ока.

Другі лінзи – удосконалені, їхня киснева проникність в рази вища ніж у попередників і відповідає потребам ока, що забезпечує комфортне носіння без сухості та подразнення. Сучасні контактні лінзи є дуже тонкими, м’якими і мають вигляд прозорої плівки, яку поміщають на поверхню ока.

Переваги лінз:

• Відсутність обмежень у віці того, хто їх застосовує.
• Використовуючи лінзи, легше коригувати зір, оскільки постійно змінювати окуляри – це дорого, а лінзи можна брати щомісяця інші – і бачити чіткіше.
• Вони непомітні.
• Комфортні під час транспортування (не займають багато місця).
• Контактними лінзами зручно користуватись під час активних занять спортом, чого аж ніяк не можна в окулярах.

Лінзи рекомендують носити не більше ніж 12 год. на день, щовечора знімати, промивати та зволожувати. Це прості правила зручного використання лінз.

За допомогою лінз можна змінити колір очей, для цього передбачені кольорові лінзи, які стали важливим атрибутом стилю та іміджу людей.

Розрізняють такі типи кольорових лінз: стандартні (косметичні) – дають змогу непомітно змінити колір очей, а також карнавальні – для любителів екстравагантного та яскравого.

Ось ще кілька порад щодо правильного використання лінз:

1. Одягати лінзи треба до нанесення декоративної косметики, також важливо зняти їх до вечірнього демакіяжу.
2. Не користуватися під час носіння лінз косметикою, у складі якої багато хімії або яка виготовлена на водній основі з натуральними пігментами.
3. Не можна використовувати контактні лінзи, коли хворієте на ГРВІ, грип.
4. Оберігайте лінзи від потрапляння на них «неправильних» рідин (усіх, крім дезрозчину і чистої води).
5. Не носіть лінзи, термін придатності яких закінчився, оскільки є ризик отримати запалення ока.
6. Уникайте відвідування душу, лазні, басейну в лінзах – можливі почервоніння та подразнення.
7. Раз на півріччя обов’язково відвідуйте окуліста і розповідайте йому, якими лінзами та розчинами для них ви користуєтеся.

лікар-офтільмолог О.Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аневризма головного мозку

Сьогодні говоритимемо про доволі рідкісне, але небезпечне для життя захворювання – аневризму головного мозку.

Аневризми – це маленькі балоноподібні здуття мозкових артерій, що часто стають причиною жахливих крововиливів у головному мозку. В аневризмах дуже тонкі й делікатні стінки, а артеріальний тиск крові в них зазвичай високий. Тому, якщо аневризма розірветься, людина може загинути або отримати інсульт. Аневризма може бути вродженою або набутою. Проте здебільшого ця патологія трапляється з народження і вперше проявляється переважно у віці 20–30 років. При набутій формі до неї можуть призвести травми голови, гіпертонія, атеросклероз, інфекційні, пухлинні, паразитарні та запальні захворювання мозку, зловживання алкоголем і ті процеси, що стосуються стінок судин.

Аневризми відрізняються:

• розміром (малі – <5 16="" 6="">25 мм);
• формою (мішкоподібні, веретеноподібні та ін.);
• локалізацією.

У більшості випадків людина може не знати про проблему. Але якщо аневризма росте і збільшується, то можуть періодично виникати головні болі в місці її розташування.

Якщо аневризма ставатиме ще більшою, вона буде стискати нормальну тканину мозку та розташовані поруч нерви і судини. У подальшому це може призвести до появи птозу (опущення верхньої повіки), двоїння, розширення зіниці, косини, звуження чи випадання поля зору, слабкості в кінцівках, перекосу половини обличчя, шуму, зниження слуху, судом та ін. Тому жодного симптому не можна ігнорувати, особливо, якщо це стосується голови. Крім того, треба терміново звернутися до спеціаліста. Адже ніхто не спроможний чітко та точно визначити, коли і від чого аневризма може розірватися. Ми вже вище вказували набуті причини. Нагадуємо про них ще раз, це:

• високий артеріальний тиск;
• фізичне перенапруження;
• зловживання алкоголем;
• емоційне збудження та стрес;
• застосування препаратів, що розріджують кров та ін.

На жаль, консервативних методів лікування аневризми головного мозку не існує. Тому не можна доводити себе до межі, а натомість треба своєчасно лікувати супутні захворювання. До речі, в багатьох випадках, як підтверджує практика, аневризми виявляють випадково та неочікувано, діагностуючи інші захворювання.

Діагностика
Ангіографія – за допомогою КТ (з використанням контрастних речовин), МРТ (безконтрастна).

Інколи наявність аневризми може не проявлятися упродовж життя та не впливати на його якість. Проте виявлення аневризми потребує постійного динамічного огляду в лікаря.

Рекомендації:

• Не захоплюватися екстремальними видами спорту, берегтися від травм та інфекцій.
• Не піднімати важкого.
• Слідкувати за рівнем холестерину та цукру у крові і покинути куріння.
• Контролювати артеріальний тиск.
• Після 50 років регулярно робити УЗД судин.
• Намагатися уникати стресових ситуацій, сконцентровуватися на позитиві.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коротко про основні захворювання зору

Спочатку трохи статистики:

• Майже 285 млн. людей на планеті сліпі або мають дуже низький зір.
• Із них 39 млн. є повністю сліпими.
• 90% сліпих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходів.
• 80% випадків низького зору чи сліпоти можна вилікувати або попередити.
• Майже 65% слабозрячих та сліпих людей мають вік за 50 років.
• Збільшення в популяції осіб старшого віку означає, що дедалі більше людей мають ризик погіршення та втрати зору внаслідок причин, асоційованих зі старінням (За даними ВООЗ та глобальної ініціативи VISION 2020).

Серед основних причин низького зору та сліпоти у світі є:

• Катаракта.
• Глаукома.
• Вікова макулодегенерація.
• Діабетична ретинопатія.
• Ряд причин дитячої слабозорості та сліпоти.

Катаракта

• Помутніння кришталика, спричинене віковими факторами (переважно) чи іншими чинниками.
• Ефективної профілактики не розроблено.
• Добре піддається лікуванню шляхом хірургічного втручання.
• Самодіагностика чи впевненість людини у тому, що причиною низького зору є катаракта, може зіграти злий жарт, оскільки насправді захворювання може бути іншим, більш важким.

Глаукома

• Виникає переважно в людей після 50 років, і з віком ризик появи глаукоми зростає.
• Незворотня глаукомна атрофія зорового нерва спричиняється підвищеним внутрішньоочним тиском.
• Зниження зору переважно відбувається непомітно для пацієнта, без жодних суб’єктивних відчуттів.
• Найефективніший метод профілактики – періодичний огляд офтальмолога, який допоможе виявити недугу на ранній стадії та призначить відповідне лікування.
• Після встановлення діагнозу вкрай важливо дотримуватися призначених рекомендацій та контролювати стан зорового нерва.
• Недбале виконання лікарських призначень, зволікання з повторними відвідуваннями лікаря, безвідповідальне ставлення до свого стану –прямий шлях до сліпоти.

Вікова макулодегенерація

• Виникає після 50–55 років, з віком ризик появи збільшується.
• Відбуваються дегенеративні зміни в центральній ділянці сітківки та загибель світлочутливих рецепторів, внаслідок чого прогресує погіршення центрального зору, знижується можливість читати та розпізнавати обличчя людей.
• Захворювання може протікати у двох формах: «сухій» (90%, повільний розвиток, здебільшого не дуже глибока втрата зору) та «вологій» (10%, швидше та більш виражене погіршення зору).
• Ефективного лікування для відновлення зору не існує, наявні лікувальні методи дають можливість призупиняти погіршення зору, що прогресує.
• За останні 5 років відбувся певний прогрес у вивченні захворювання та розробці лікування, що дає підстави сподіватися на вдосконалення наявних можливостей в найближчому майбутньому.
• Профілактичні заходи (дієта, вживання вітамінів з лютеїном, відмова від тютюнопаління, корекція артеріального тиску), згідно з дослідженнями, можуть певною мірою затримувати прогресування хвороби.

Діабетична ретинопатія

• Виникає через 5 і більше років від початку цукрового діабету і пов’язана з ураженням стінок дрібних судин сітківки, швидкість появи безпосередньо пов’язана зі ступенем компенсації діабету.
• Кожна людина з цукровим діабетом має ризик появи діабетичної ретинопатії; у середньому 35% пацієнтів з діабетом мають ознаки ураження очей і у кожного десятого виникають зміни, що призводять до втрати зору.
• Лікування полягає у вчасному виявленні небезпечних змін, проведенні лазерної коагуляції сітківки, за необхідності – інших лікувальних заходів.
• Лікування здебільшого спрямоване не на відновлення зору, а на зупинку прогресування змін, тому вчасний початок – запорука тривалішого збереження зору.
• Профілактика полягає у регулярних візитах до офтальмолога та ендокринолога, ефективному контролі рівня глюкози крові, холестерину та артеріального тиску, корекції стилю життя.

Зниження зору у дітей

• Викликане цілим переліком причин, у ряді випадків знижений зір можна попередити чи покращити.
• Найпоширенішими є некориговані аномалії рефракції та амбліопія, які потрібно виявляти якнайшвидше і проводити відповідну корекцію та лікування.
• З покращенням можливостей виходжування недоношених діток зростає питома вага маленьких пацієнтів з ретинопатією недоношених, лікування яких потребує відповідних технічних можливостей, але може зберегти зір.
• Вроджена катаракта також є причиною низького зору у дітей і потребує раннього хірургічного лікування.
• Маленькі пацієнти з низьким зором та сліпотою, які неможливо лікувати, потребують ефективної реабілітації та соціальної адаптації.
• Профілактика полягає у періодичних оглядах дитячого офтальмолога, який і визначиться з лікувальною стратегією в кожному окремому випадку.

лікар-офтальмолог Дмитро Олександрович Дерев’ягін

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Щоб не прихопили нирки

«Прихопили нирки», – жаліється вкотре подруга подрузі… Восени, особливо у холодну і вологу пору, хронічні захворювання ніби прокидаються зі сну і починають про себе сповіщати, інколи ниючим болем в поперековому відділі, дискомфортом, загальною втомою та частим сечовипусканням.

Найпоширеніші захворювання нирок – пієлонефрит і каміння або пісок в нирках, саме вони озиваються найчастіше з приходом перших холодів.

Пієлонефрит – запальне захворювання бактеріального походження. Розрізняють гострий та хронічний пієлонефрит, другий часто є наслідком недолікованого гострого стану. Іноді хронічне захворювання з слабо вираженими симптомами не викликає занепокоєння у хворого і може бути виявлене випадково – під час аналізу сечі. Жінки хворіють значно частіше на цю недугу, ніж чоловіки.

«Погріюся і перейде» – таким принципом зазвичай керується більшість людей, орієнтуючись на народні засоби та лікування під теплим коциком. Проте, якщо вчасно не звернутися до фахівця, можна дочекатися серйозніших проблем – порушення функції нирок і розвитку ниркової недостатності.

У другому випадку (утворення піску та каменів) важливу роль відіграє спадковість, харчування та споживання води. Обійтися лише медикаментозним лікуванням не вдасться, тому важливо переглянути свій раціон. Варто пам’ятати, що часто захворювання «чіпляється» через щоденні шкідливі звички. Підтвердженням діагнозу є лабораторні аналізи сечі, додатково – УЗД нирок.

Тож якими діями ми виснажуємо свій працьовитий орган? Деталізуємо:

• Цей пункт для любителів газованих солодких вод. Ми не втомлюємося повторювати: ці напої шкідливі для Вашого організму, від них однозначно менше задоволення ніж шкоди. Щодо нирок, то споживання газованих солодких напоїв посилює утворення білку в сечі, а відтак порушується робота нирок.
• Наступна звичка – досолювати. Якщо надаєте перевагу соленій їжі, згадуйте про те, що це додаткове навантаження для Ваших нирок.
• Надмірне споживання білкової їжі. Хоча білки дуже корисні для нашого організму, проте в усьому повинна бути помірність. Як правило, багато білку міститься в їжі тваринного походження. Тому будьте обережними з білковими дієтами, адже надмірне споживання білку може спровокувати зниження ниркової функції.
• Наостанок поговоримо про зловживання алкоголем і недостатнє споживання рідини. Алкоголь руйнує нирки, вода ж допомагає їм працювати справно та точно.

Якщо любите себе і свій організм, пам’ятайте про органи, які невтомно працюють у нашому тілі. Вони потребують особливих умов праці та бережливого ставлення до себе. Не виснажуйте та бережіть їх.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Молоко – наш друг чи… (непереносимість молочних продуктів)

Кожен п’ятий європеєць страждає від непереносимості лактози (молочного цукру). У нашому тонкому кишківнику продукується фермент лактаза, який розщеплює молочний цукор на прості цукри, що надалі всмоктуються в кров. Молочний цукор міститься в молоці, кисломолочних продуктах (йогурт, закваска, ряжанка), в морозиві. Також лактозу часто додають для покращення консистенції та смаку в інші продукти, які ми не відносили до молочних (майонез, кондитерські вироби, ковбасні вироби, випічка, соуси, макарони і т. д.), а також медикаменти.

У людей з дефіцитом ферменту лактази розвивається непереносимість лактози, що проявляється розладами функції шлунково-кишкового тракту (здуття, посилення відходження газів, проноси).

Часто алергію на молоко сплутують з непереносимістю лактози. Алергія на молоко – це реакція на білок молока, а непереносимість лактози – на молочний цукор. Алергія найчастіше проявляється з 1-го року у діток, непереносимість – частіше у дорослих.

Розрізняють первинну та вторинну недостатність лактази. Первинна – зазвичай генетична – залишається назавжди. Вторинна є наслідком інфекції, захворювань ШКТ, що усувається після лікування основної причини.

Симптоми непереносимості молочного цукру:

• здуття живота, відчуття переповнення;
• біль у животі;
• діарея;
• посилене газоутворення та виділення газів;
• нудота.

Симптоми здебільшого виникають через 30 хв. – 2 год. після вживання продукту з лактозою.

Ускладненнями непереносимості лактози може стати остеопороз (ламкість кісток), дефіцит вітаміну Д. Тому всім людям, в яких виявлено остеопатію чи остеопороз, необхідно пройти обстеження на непереносимість молочного цукру.

Також згаданий стан може мати шкірні прояви, зокрема висипання та сухість шкіри, атопічний дерматит, висипи, що схожі на алергічні реакції.

Необхідні обстеження:

• Здати кров – полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – лактозна непереносимість. За результатами аналізу можна визначити наявність чи відсутність згаданого захворювання; первинну та вторинну непереносимість.
• Водневий дихальний тест – вимірює кількість водню у видихуваному повітрі (проте може мати похибку через певну їжу, вживання ліків, куріння).
• Букальний зішкріб (генетичний тест зі слизової щоки). Лікування згаданого стану досить просте – дієта або додавання спеціальних ферментів перед вживанням лактозовмісного продукту чи медикаменту.

Обстежитися та встановити або виключити діагноз лактозної непереносимості допоможе лікар-гастроентеролог. На консультації Ви отримаєте інформацію про те, як змінити харчування, чим скорегувати свій стан, дізнаєтеся, як вибрати нешкідливі (безлактозні ліки) або запобігти їхньому негативному впливу, обумовленому лактозою.

Якщо неможливо придбати безлактозну продукцію, можна використовувати препарати лактози (таблетки, капсули), які застосовують перед вживанням лактозовмісних продуктів.

Можливості діагностики в гастроентерології щодо різних видів непереносимості (лактозної, глютенової та інших) дозволяють поставити правильний діагноз дорослим пацієнтам. Багато людей дорослого віку, змінивши лише своє харчування, позбулися тих проявів, з якими довгий час боролися медикаментозно. Це, зокрема, багато пацієнтів з полівалентними алергіями, атопічними дерматитами, незрозумілим схудненням, остеопорозом, випадінням волосся, а також різними шлунково-кишковими проявами.

Запобігти та скорегувати стан значно простіше, аніж надалі тривало лікуватися! Порадьтеся зі своїм гастроентерологом та з’ясуйте: « Молоко – це друг чи…?».



Автор: лікар - гастроентеролог Зоряна Подольська




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

29 вересня - Всесвітній День Серця

Темі серцево – судинних захворювань ми не припиняємо присвячувати багато публікацій та візуальних матеріалів- пам’яток та нагадувань. Ми намагаємось звертати увагу та наголошувати на те, що дана категорія захворювань залишається однією з найпоширенішою серед причин смертності та водночас її виникнення та перебіг дуже залежить від кожного особисто і від нашого вибору : способу життя та контролю хвороби. Серед наших матеріалів і роз’яснення , корисні поради та рекомендації, що стосується роботи нашого «двигуна».

Напередодні Всесвітнього Дня Серця ми зібрали усі публікації, щоб знову Вам нагадати про важливий орган нашого організму.

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби

Екстрасистолія – додатковий удар серця

Правильне харчування при атеросклерозі та підвищеному рівні холестерину

Чому підвищується артеріальний тиск

У мене болить серце?

Здорове серце: правила та поради

Поради, як контролювати свій ритм серця

Мобільні додатки, які допоможуть подбати про серце

Аритмія і вагітність

Чи загрожує Вам інфаркт?

Сім кроків до здорового серця

Сердечне ставлення до серця

Щоб серце «не підкачало»

Read More

Біль у грудній клітці: що робити

Відчуваєте біль у грудній клітці? Що робити? Як допомогти собі чи близькій людині? Небезпечно це чи ні? Всі ці запитання, а також багато інших виникають у людини, яка вперше відчула дискомфорт або больове відчуття в грудній клітці (особливо лівій її частині або за грудиною).

Враховуючи розташування в цій ділянці життєво важливих органів, зокрема серця, краще перебільшити небезпеку, аніж недооцінити.

Особливо, якщо біль інтенсивний, супроводжується страхом, тривогою, частим неритмічним серцебиттям, задухою. З такими симптомами необхідно негайно звернутися по медичну допомогу – викликати швидку.

Необхідно також пам’ятати, що доволі небезпечні стани можуть протікати малосимптомно, маскуючись і не насторожуючи Вас. Тому в будь-якому випадку, щоб правильно визначити причини болю, варто звернутися до лікаря.

Та, врешті, що ж все-таки болить: серце чи інші органи?

Самому практично неможливо знайти відповідь на це запитання. Лікар, щоб з’ясувати причини болю, проводить низку діагностичних обстежень (ЕКГ, УЗД, МРТ тощо), адже відповідь може бути далеко неоднозначною і неочевидною.

Стенокардія, гастроезофагальний рефлюкс, інфаркт міокарда, невротичні стани, панкреатит, виразки шлунка – всі ці захворювання і ще багато інших може об’єднувати один симптом – біль за грудиною. Часто, пацієнти, які звернулися по допомогу до кардіолога, у результаті продовжують лікування в гастроентеролога або в невролога. І навпаки.

Бувають випадки, коли необхідна участь кількох спеціалістів, щоб лікувати два і більше захворювань, що можуть викликати біль у грудній клітці.

Найважливіше в будь-якому захворюванні – рання діагностика, оскільки від цього залежить комплекс лікувальних процедур, прогнозування якості та продовження життя пацієнта. Ми живемо в період стрімкого розвитку технологій, зокрема медичного обладнання, яке вдосконалюється та допомагає лікарю встановити стан роботи будь-яких наших органів, зокрема і серця.

В нашому центрі Ви можете пройти ультразвукову діагностику серця, ЕКГ та отримати фахову допомогу лікаря-кардіолога з приводу будь-яких захворювань серцево- судинної системи.

Read More

Ефективність лікування неплідних чоловіків з варикоцелє в Медичному центрі Святої Параскеви

Варикоцелє – це розширення, подовження та звивистість вен сім`яного канатика. Виявляють недугу здебільшого в дітей і молодих чоловіків. Причини та механізми розвитку захворювання складні, неоднозначні і є до цього часу предметом дискусій.

Клінічні прояви дуже скупі. Варикоцелє проявляється збільшенням відповідної половини калитки в розмірах і тупими ниючими болями в ділянці яєчка.

У значної частини пацієнтів з варикоцелє бувають патологічні зміни у спермі та неплідність.

Механізм впливу тривалої наявності варикоцелє на плідність чоловіків залишається предметом обговорення фахівців. Частина чоловіків зберігає здатність до запліднення навіть на задавнених стадіях захворювання, водночас навіть на початкових стадіях варикоцелє фертильність чоловіка може страждати.

Лише при незначному і короткотривалому варикозному розширенні вен сім`яного канатика та відсутності при венографії зворотного кровотоку по яєчковій вені показане консервативне лікування. У інших випадках та при прогресуванні захворювання необхідне оперативне лікування.

За останні декілька років поширення набуває також використання мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії (операції Мармара), яку проводять у клініках, що мають фахівців з навиками мікрохірургічних втручань та спеціальне обладнання. Такі операції проводять і в Медичному центрі Святої Параскеви.

Операція відбувається під загальною анестезією, тому пацієнт не відчуває ніякого болю. В післяопераційному періоді зазвичай залишається лише незначне відчуття дискомфорту і потягування в ділянці рубця. Через 3–4,5 год. післяопераційного спостереження в центрі хворий зазвичай йде додому. Попередньо йому проводять детальний інструктаж про те, як правильно поводитися в такій ситуації, що дозволено, а що ні в післяопераційному періоді. Хворий повинен пам’ятати, що йому не можна піднімати тягарі та виконувати інші фізичні навантаження протягом трьох місяців.

Наступного дня пацієнт приїжджає на огляд до хірурга та на перев'язку, а потім – на зняття швів через 7–8 днів. Післяопераційний рубець практично відсутній, оскільки шкіру в ділянці розрізу вшивають, застосовуючи косметичну методику внутрішньошкірного шва.

Оцінку якості сім’яної рідини після оперативного лікування варикоцелє проводять не раніше ніж через 3 місяці (тривалість повного циклу закінченого сперматогенезу).

У 93% з усіх, кому було проведено таку процедуру у 2015–2016 рр., народилися діти.

О. Д. Лящук, М. А. Антонюк, О. Б. Банира

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Дискінезія жовчовивідних шляхів

Дискінезія жовчовивідних шляхів – це комплексне порушення моторики м’язового шару жовчного міхура та сфінктера Одді (Сфінктер Одді – це своєрідний стискач, через який жовч потрапляє у 12-палу кишку).

Причини дисфункції жовчних шляхів можуть бути через прогрішення в дієті, коли переважає жирна, смажена та копчена їжа, нерегулярні прийоми їжі, коли людина веде малорухомий спосіб життя, надлишкову масу тіла, а також ДШЗ часто виникає (у 85–90%) на фоні захворювань шлунка, 12-палої кишки, захворювань печінки, при хронічних тонзилітах і карієсі.

Розрізняють два типи ДЖШ. Перший – гіперкінетичний, коли жовчний міхур занадто скорочується – і виникає сильний спазмуючий біль у правому підребер’ї, що нагадує «коліки». Другий – гіпокінетичний, коли жовчний міхур скорочується слабше, а через це жовчі надходить менше, ніж потрібно для процесу травлення. Біль при такому типі має тупий характер і, як правило, виникає після їжі.

Як зрозуміти, що у Вас ДЖШ?
Якщо у Вас виникають такі симптоми, як біль у верхній частині живота, який не зникає після дефекації, нудота, рвота, поява болю вночі, відчуття гіркоти в роті, то Вам необхідно звернутися до терапевта чи гастроентеролога, щоб пройти обстеження.

Основним методом діагностики є ультразвукове дослідження жовчного міхура натще і після прийому жовчогінного сніданку. Також необхідно оцінити маркери роботи печінки, такі як (АсАТ) і лужна фосоратоза.

Лікування насамперед вимагає постійного дотримання дієтичних рекомендацій, режиму харчування з обмеженням жирної та смаженої їжі. Необхідно виключити алкоголь, газовані напої, куріння.

Якщо знехтувати це захворювання, можуть утворитися камені в жовчному міхурі, що загрожує його запаленням, а в подальшому – і видаленням.

лікар-терапевт Надія Ігорівна Береська.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Профілактика синдрому сухого ока

Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте далі.

лікар- офтальмолог Ольга Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Харчування вагітних

Жінки, які мають масу тіла нижчу або вищу від норми чи відхилення в характері харчування і при цьому бажають народити здорову дитину, повинні змінити свій стиль життя. Повністю задовільнити потреби в харчуванні вагітної жінки може лише збалансована дієта.

Перший триместр
2200–2700 ккал
У цей період потреби організму вагітної жінки суттєво не відрізняються від потреб перед зачаттям дитини. Варто пам’ятати, що в першому триместрі відбувається закладання органів плоду, тому в цей період особливо важливо забезпечити достатнє надходження в організм повноцінних білків, вітамінів і мікроелементів в оптимальній кількості та співвідношенні. Залежно від росту та маси тіла і рухової активності вагітна жінка разом з дієтою повинна отримувати 60–90 г/добу білка, 50–70 г/добу жирів і 325–450 г/добу вуглеводів. Фізіологічно найбільш раціональним є п’ятиразове харчування. Останній прийом їжі о 21 год. – 1 склянка кефіру. На вечерю припадає не більше ніж 20% калорій, білкову та жирну їжу варто споживати в першій половині дня.

Другий триместр
2300–2800 ккал
У цей період раціон вагітної повинен складатися з 60% білків тваринного походження, з них – 30% білкового м’яса і риби, до 25% – молока і його продуктів і до 5% яєць. Щоденно вагітна повинна споживати 120–150 г м’яса або риби, 200 г молока або кефіру, 50 г сиру; 1 яйце, 200 г хліба, 50–60 г круп і макаронів, 500 г картоплі та інших овочів, 299–500 г фруктів і ягід. Якщо у щоденному раціоні недостатньо свіжих фруктів та ягід, необхідно щоденно приймати полівітамінні комплекси для вагітних. З продуктів, що містять повноцінні білки, рекомендовано вживати молоко, кефір, нежирний сир. У складі цих продуктів є не лише повноцінні легкозасвоювані білки, але й незамінні амінокислоти, а також солі кальцію в оптимальному співвідношенні. Рибу та м’ясо краще споживати у вареному вигляді. Рекомендовано готувати овочеві, молочні або фруктові супи. Дієту вагітної необхідно розширювати за рахунок збільшення кількості таких продуктів: м’яса та риби – до 180–220 г/добу; сиру – до 150 г/добу; молока та кефіру – до 500 г/добу. Жири: вершкове масло (25–30 г/добу), нерафіновані рослинні олії (25–30 г/добу). Вуглеводи: хліб з борошна грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди, крупи (гречка, вівсянка й інші злакові культури). Загальна кількість цукру не повинна перевищувати 40–50 г/добу. Рідина: добова потреба організму в рідині – 35 г на 1 кг маси тіла. Якщо вага тіла – 60 кг, треба випивати до 2 л рідини. Багато її міститься в харчових продуктах, тому при раціональному харчуванні рідина у вигляді компоту, води, чаю не повинна перевищувати 1–1,2 л. Макро- та мікроелементи: Кальцій – сир домашній та сир твердий, яєчні жовтки, консерви сардин чи лосося з кістками, мигдаль, арахіс та сухофрукти. Засвоєння солей кальцію залежить від співвідношення з іншими солями, особливо з фосфатами та магнієм, а також від забезпечення організму вітаміном Д. Фосфор – сир твердий та домашній, молоко, горіхи, хліб, квасоля, горох, вівсяна та гречана каші. Магній – хліб з борошна грубого помелу, квасоля , гречана та вівсяна каші. Залізо – організм жінки має властивість поглинати приблизно в три рази більше заліза. Якщо рівень гемоглобіну більший ніж 110 г/л, немає потреби додатково приймати залізо. Містять залізо м’язова тканина тварин, печінка, яблука, салат, шпинат, капуста, диня, картопля в мундирах, чорнослив. Мідь – горіхи, зернові і бобові культури. Калій – яблука, сливи, абрикоси, персики, чорниця, курага, родзинки, печена картопля, вівсяна крупа. Натрій. В першій половині вагітності варто обмежити споживання натрію хлориду в харчуванні. Якщо звичайна добова норма солі – 12–15 г, то під час вагітності варто зменшити її до 10–12 г, а в другій половині вагітності – до 6–8 г. Дієту з обмеженням вареної солі застосовують в останній місяць вагітності. Вона знижує нервову збудливість, сприяє зменшенню больових відчуттів під час прискорення пологів. Вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В15, В12), С, РР.

Загальна інформація

Про правильний підбір продуктів харчування можна судити за збільшенням ваги. При нормальному протіканні вагітності у другій її половині прибуття ваги не має перевищувати 300–350 г за тиждень, а збільшення маси тіла за весь період має становити 8–10 кг.

Збільшення ваги більше ніж на 1 кг за тиждень – причина для хвилювань.

Майже 80% вагітних скаржаться на проблеми з кишківником (часті запори). Щоб цього уникнути, варто споживати продукти з підвищеним вмістом рослинної клітковини, які нормалізують моторну функцію кишківника: свіжі, тушковані, печені овочі та фрукти, ягоди (перевагу краще надавати сирим), сухофрукти – особливо курагу та чорнослив (8–12 ягід), банани та яблука, гречану, вівсяну та перлову каші, висівки пшениці (30 г/день), а також кисломолочні продукти.

Для затримки випорожнень (при діареї) вагітним рекомендують продукти, що містять танін: чорницю, чорний чай, какао, каву, рисову та манну каші).

Жінкам, яких турбують запори та здуття, треба обмежувати продукти, багаті на харчові волокна. З фруктових соків не рекомендовано яблучний і виноградний.

Вагітній варто вести харчовий щоденник, щоб виключити з раціону продукти, які погано переносяться.

Обов’язковою умовою раціонального харчування є дотримання визначеного режиму харчування. Їжу треба рівномірно розподіляти впродовж дня, тоді вона буде корисною і для матері, і для розвитку дитини.

У перші місяці вагітності треба харчуватися не менше ніж 4 рази на день, а в останні – не менше ніж 6.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Закрепи у дорослих: причини, прояви, лікування

Закрепи трапляються як у дітей, так і в дорослих. Причини виникнення закрепів різноманітні – від аномалій розвитку кишківника до неврогенних розладів.

У медичній практиці закрепом вважають хронічну затримку випорожнень кишківника протягом більше ніж 48 год., що супроводжується хоча б однією з ознак:

• відчуття неповного спорожнення кишківника;
• невелика кількість та густа консистенція калу;
• натужування не менше ніж 25% часу дефекації;

Позакишкові прояви:

• нудота, зниження апетиту;
• неприємний присмак у ротовій порожнині;
• сухість шкіри, висипання;
• зміна кольору обличчя;
• загальна слабість;
• підвищена втома;
• біль голови;
• порушення сну, дратівливість.

Обов’язково треба знайти причину виникнення закрепів. Як ми писали вище, причини можуть бути різноманітні. Серед них – порушення водно-електролітного обміну, ендокринні проблеми, неправильне та нераціональне харчування з обмеженням рослинної клітковини, запальні захворювання кишківника, хронічні отруєння, вживання певної групи ліків тощо.

Очевидно, що самостійно визначити причину захворювання важко. Допомогти у цьому може лікар-гастроентеролог. Після обстеження та діагностики він призначить медикаментозне або немедикаментозне лікування.

Немедикаментозне лікування:

• дієтотерапія з включенням потрібної кількості харчових волокон, кисломолочні продукти;
• питний режим (не менше ніж 1,5–2,0 л на день);
• відновлення рухової активності.

Медикаментозне лікування:

• нормалізація пропульсивної активності товстої кишки;
• спазмолітики (гіпермоторна дискінезія);
• прокінетики (гіпомоторна дискінезія);
• послаблювальні.

Чому не варто займатись самолікуванням
Причиною закрепів може бути як банальний дисбаланс у харчування, так і онкологія. Тому краще визначити причину, а не корегувати наслідки, наслухавшись реклами чи рекомендацій аптекаря. На жаль, є випадки, коли люди приймають проносні, а в результаті звертаються до лікаря із запущеними пухлинами. Тому не варто нехтувати консультацією.

На перший погляд здається, що цієї проблеми можна легко позбутися завдяки послаблювальним препаратам, але насправді не все так просто. Чому? Частково відповідь на це питання ви вже отримали. Зупинимося на препаратах. Отож, зверніть увагу на тривалість самостійного використання, вказану в інструкції до препарату. Часто, нехтуючи рекомендацією застосовувати ліки не довше ніж 10–15 днів, препарат використовують роками. Як наслідок виникає звикання до нього, а це змушує збільшувати дозу, з’являються побічні ефекти з боку серцевої системи, нирок, розвивається псевдомеланоз (передонкологічний стан). Ці препарати відмінити дуже складно. У США навіть ставлять такий діагноз, як лаксативна хвороба (залежність від проносних).

Також не всі звертають увагу на ембріотоксичність і застосовують проносні під час вагітності, що може призвести до вад розвитку плоду, а при серцевих захворюваннях – до змін електролітів.

Тому будьте пильними до широко рекламованих «безпечних» ліків та самолікування. Порадьтеся з гастроентерологом, щоб уникнути такого неприємного стану як закреп.


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Щоб подорож з дітьми принесла лише приємні моменти, необхідно підготуватися

Літо – погоже, з поцілунками наших найменших у щічки, багате на фрукти, овочі, купання в теплій водичці на природі… Словом – оздоровлення йде повним ходом, а попереду ще багато можливостей поїхати у відпустку з дітьми. Планувати літній відпочинок з малечею батькам треба заздалегідь. Найголовніше – визначитися: як довго триватиме подорож та в якій місцевості. Це має велике значення.

Важливо врахувати стан здоров’я малюка, чи часто Ви виїжджали з ним за місто, як дитина адаптувалася до недомашніх умов.

Протипоказами до відпочинку в теплих краях є:

• гострі інфекційні захворювання;
• ослаблений імунітет;
• погана адаптація дітей до нових умов (вередування, порушений, нетривалий сон тощо).

Щодо вибору місяців: це червень або ж друга половина серпня та вересень.

Проблеми, які можуть виникнути зі здоров’ям дитини:
а) харчові отруєння;
б) зневоднення;
в) сонячні опіки;
г) теплові удари;
д) укуси комах.

А. Під час літньої подорожі дуже легко стати жертвою харчового отруєння. Адже у спеку продукти дуже швидко псуються. Крім того, в подорожі часто обмежений доступ до води і мила.
Щоб уникнути проблем:

• ретельно вибирайте продукти;
• добре їх обробляйте;
• завжди тримайте біля себе та своїх дітей дезинфікувальний засіб для рук , антибактеріальні серветки;

Б. Зневоднення. Важливо мати достатній запас води для пиття.

В. Сонячні опіки: для дітей є спеціальні засоби, які не лише захищають шкіру зовні завдяки SPF (сонцезахисний фактор) – він має становити 40–50% складу засобу і більше, але й охолоджують її та захищають зсередини.

Не забувайте про панамку, окуляри, а якщо дитина не купається, то й про сорочечку.
Час для засмаги – 7–10 год. вранці та після 16 год. вдень (бажано під пляжною парасолькою).
Якщо ж дитина отримала сонячний опік, Вам треба знати, як їй допомогти. Ось деякі поради:

• Розмістити у прохолодній кімнаті.
• Обтерти упродовж 3–5 хв. прохолодним вологим рушником.
• Напоїти достатньою кількістю рідини.
• Виміряти температуру тіла (якщо необхідно, дати жарознижувальні: сироп, таблетки відповідно до віку).
• Місцево – на ділянки сонячних опіків – нанести зволожувальні креми (можливо, з протиалергійним ефектом), але якщо не маєте таких засобів, то можна змастити шкіру кефіром, соком (або кружальцями) огірка.
• У найближчі дні на сонце бажано не виходити.

Г. Тепловий удар дитина може отримати влітку, якщо довго перебуває на вулиці (на сонечку) без головного убору.
Першими симптомами можуть бути: в’ялість, запаморочення, нудота, підвищена температура тіла. В такому випадку зверніться до лікаря, але якщо його немає, то перенесіть дитину в тінь або добре перевітрюване і прохолодне місце, покладіть на чоло, шию, пах вологі рушники, дайте попити прохолодної та ледь підсоленої води.

Д. Укуси комах (комарі, мошки, оси, бджоли, кліщі тощо) можуть викликати алергічні реакції різного ступеня важкості (інсектна алергія). Щоб запобігти цьому, використовують різні олійки, розчини, креми та гелі (реналенти), запах яких відганяє комарів.
Ці засоби можна наносити як на шкіру, так і на одяг (якщо дитині більше ніж 3 роки). А дітей до 1 року захищають антимоскітною сіткою, яку чіпляють на візок.

Для дітей віком 1–3 роки застосовують репеленти на натуральних маслах лаванди, евкаліпту, цитрусових (але не в аерозольних упаковках, адже вони містять спирт). Старшим за 3 роки – репелент – гель/креми наносять на відкритті ділянки шкіри (крім обличчя, кистей рук) – до 2–3 разів.

Якщо вкусила бджола/оса (оса жало не залишає, а бджола залишає), допомога:

Перше – холод на місце укусу. Якщо укус бджоли – витягнути жало, а на місце укусу прикласти серветку, змочену соком петрушки/огірка (10–15 хв.).

Друге –дати протиалергійні таблетки/сироп відповідно до віку.

Третє – місцево (до 2–4 разів на добу) на місце укусу наносити крем «Ірикар» або засіб «Псило-бальзам».

Якщо на тілі дитини виявлено кліща:

1. нанесіть на кліща олію – до 5 хв.;
2. пінцетом, якщо є, захопивши голівку, бажано не натискати на черевце комахи, рухати проти годинникової стрілки, витягнути кліща;
3. ранку обробити антисептиком;
4. найближчим часом повідомити про це лікаря (після укусу кліща на 5–10 день можуть виникнути небезпечні захворювання – кліщовий енцефаліт або бореліоз, які передусім будуть супроводжуватися підвищеною температурою тіла, головним болем, болем у м’язах.

Аптечка: її вміст залежить від тривалості подорожі – кількість днів, тижнів тощо.

Будьте здорові і нехай Вам щастить у подорожах!

лікар-педіатр Леся Турянчик

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аптечка на відпочинок з дітьми

Дуже часто в літній період у батьків, які подорожують з дітьми або вирушають на тривалий відпочинок зі своєю малечою, виникають запитання щодо вмісту особистої аптечки. Щоб допомогти їм вирішити цю проблему, ми склали перелік найнеобхідніших медикаментів та засобів першої допомоги при травмах, укусах комах, кишкових розладах і ін.

1. Жарознижувальні (ібупрофенового чи парацетамолового ряду).
2. Антигістамінні – для лікування алергії.
3. Противірусні (інтерферони, рослинного походження).
4. Засоби для пероральної регідратації (відновлення рідини при блюванні та проносі), глюкозо-сольові розчини.
5. Сорбенти – при отруєннях, проносах.
6. Антибактеріальні – при кишкових інфекціях (похідні нітрофурану).
7. Ферменти – при порушеннях травлення (панкреатин).
8. Вушні краплі.
9. Очні краплі.
10. Судинозвужувальні краплі для носа, краплі від нежитю.
11. Перекис водню, розчин діамантового зеленого (зеленки) для обробки ран.
12. Засоби від сонячних опіків.
13. Засоби від укусів комах (креми чи гелі, що мають протиалергійну дію).
14. Бактерицидний пластир, бинт, термометр, еластичний бинт невеликих розмірів.

 автор лікар-педіатр Петришин М.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Весняні алергії

Весна разом із запашним буйним цвітом інколи приносить і погіршення самопочуття, причиною якого є весняна алергія у різних проявах.

Як розпізнати за поганим самопочуттям алергію, визначити її причини і вберегти себе від поганих наслідків, ми з’ясували у лікаря-алерголога Віри Гаєвської.

– Які найпоширеніші симптоми алергії?
Алергічні реакції, які виникають навесні, мають свої особливості, але як і при інших захворюваннях, ми повинні спочатку класифікувати всі симптоми залежно від ступеня важкості і локалізації патологічного процесу. Саме тому розрізняють:

• алергічні захворювання шкіри;
• алергічні ураження очей;
• алергічні захворювання нижніх і верхніх дихальних шляхів;
• поєднані алергічні прояви.

Так звана весняна алергія – це реакція на пилок рослин, які цвітуть протягом березня – квітня.

Найбільш характерні такі прояви:

• контактний (алергічний) дерматит;
• кропив’янка;
• набряк Квінке;
• алергічний кон’юнктивіт;
• бронхіальна астма;
• алергічний риносинусит (риніт).

Ці клінічні прояви алергії на пилок рослин можуть виникати як у поєднанні, так і самостійно.

– Чи можливі нетипові прояви алергії?
– Нетиповий перебіг, який буває при будь-яких захворюваннях людини, характерний і для алергічних патологій. Наприклад, зрідка, але трапляються зміни з боку травної, серцево-судинної, сечостатевої та нервової систем.

– Чи може проявитися алергія, якої до того не було, у дорослому віці, що цьому сприяє?
– Алергічні захворювання виникають внаслідок кумуляції (накопичення) певного виду алергену в організмі. Дуже рідкісними є випадки гострої алергії при першому контакті з алергеном, тож, що більше пацієнт стикається з подразнювальним фактором, то більше буде проявлятися алергія кожного наступного разу. Тому не варто забувати про кумулятивний ефект будь-яких алергенів і уникати, якщо це можливо, повторних контактів з ними.

– Які обстеження варто пройти, щоб діагностувати алергію?
– Всі алерготести, які використовують у світовій практиці, діляться на:

• In vivo, тобто з активною участю людини (на шкірі, слизовій носа, очей, під’язикові проби);
• In vitro, тобто за сироваткою крові пацієнта в лабораторії, без контакту з людиною.

У світовій практиці надають перевагу лабораторним алерготестам, вони безпечніші:

• немає контакту з алергеном, тож немає і ризику розвитку гострої алергічної реакції;
• можливість використання в будь-який період захворювання;
• можливість виконання за один раз (за одне взяття крові можна провести тести на наявність алергії практично до необмеженої кількості алергенів);
• результати алерготестів видають у кількісному і напівкількісному вигляді (об’єктивний показник), це дозволяє оцінити ступінь чутливості (або сенсибілізації) до даних алергенів.

– На скільки впливає генетичний фактор? Наприклад, якщо в обох або в одного з батьків є алергія, чи означає це, що в дитина також вона проявиться? Чи можна цьому запобігти?
– Нещодавно опубліковане дослідження, проведене вченими з Інституту генетичної медицини в США, показало, що порушений генетичний шлях – наявність патології з боку родичів пацієнта – є одним з факторів ризику розвитку різних типів алергії. Тобто алергія є результатом складної взаємодії між навколишнім середовищем і генами, тому дитина, яка має обох батьків, або хоча б одного з алергопатологією, буде схильна до розвитку будь-якого виду алергій, але якщо не буде факторів, які провокують такі реакції, захворювання не розвинеться.
[джерело: The genes and the environment in nasal allergy.
Chiarella SE, et al. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015.
Authors
Chiarella SE1, Fernandez R, Avila PC.
Author information
1aFeinberg School of Medicine, Northwestern University, Chicago, Illinois bMiller School of Medicine, Jackson Memorial Hospital, Miami, Florida, USA.]

Дітям схильним до алергічних реакцій рекомендовано не вживати високоалергенних продуктів:

• цільне молоко, яйця, риба (свіжа, солона, копчена);
• морепродукти (креветки, краби, ракоподібні), ікра;
• пшениця, жито;
• полуниця, манго, хурма, диня, банани;
• морква, помідори, селера, болгарський перець;
• шоколад, кава, какао; горіхи (лісові, мигдаль, волоські та інші);
• мед, гриби.

Також необхідно уникати контактів з побутовими та пилковими алергненами, бо, за даними Європейської асоціації імунологів та алергологів, у дітей, які дотримуються вищеописаних рекомендацій, ризик розвитку алергічних патологій зменшується до 30 відсотків.

Якщо зауважите вищеописані симптоми, які викликають у Вас підозру на алергію, – зверніться до лікаря-алерголога. Краще не застосовуйте народні методи і не займайтеся самолікуванням, адже такими діями Ви можете завдати собі більше шкоди, ніж користі.

Лікар, опираючись на результати аналізів та зібрані скарги, зможе призначити правильне лікування.

Бажаємо Вам насолоджуватися весною у всій її красі.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Метаболізм – Ваша внутрішня унікальна лабораторія

Іноді в розмові поміж дівчатами можна почути таку фразу: «У тебе добрий метаболізм, тому ти не поправляєшся».

Метаболізм – це обмін речовин, який відбувається в нашому організмі внаслідок багатьох хімічних реакцій, завдяки цьому процесу їжа, яку Ви споживаєте, перетворюється в енергію.

Метаболізм кожної людини – це власна «лабораторія».

Розрізняють добрий і поганий метаболізм. Порушений (поганий) метаболізм у людини часто пов'язаний з порушеннями функції щитоподібної залози.

Метаболізм може бути уповільнений або прискорений. Щоб Ваша «лабораторія» працювала в необхідному темпі для Вашого організму, ми рекомендуємо дотримуватися кількох настанов:

• їсти невеличкими порціями з інтервалом 3–4 год;
• випивати не менше ніж 2 літри води упродовж дня;
• спати не менше ніж 8 год;
• не споживати більше ніж 1300–1500 калорій на день (для жінок);
• вживати їжу, багату на протеїни.

Важливими є і ранкові «ритуали»:

• починати ранок зі склянки теплої води з лимоном (ця добра звичка допомагає очищувати систему травлення і прискорює обмін речовин;
• виконувати вранці фізичні вправи чи фізичну роботу (так Ви матимете більше шансів залишатися активними й енергійними упродовж дня);
• під час сніданку каву краще замінити зеленим чаєм.

Коли є справді серйозні порушення метаболізму?
Про порушення можуть свідчити наступні симптоми:

• випадіння волосся;
• швидке набирання ваги;
• швидка втома під час фізичного навантаження;
• поява набряків на обличчі, ногах;
• порушення менструального циклу в жінок, зниження потенції у чоловіків;
• сухість шкіри та поява тріщин на ступнях, долонях;
• мерзлякуватість.

Як перевірити роботу своєї «лабораторії»?
Лікар-ендокринолог призначить Вам аналізи, щоб з’ясувати такі показники:

• рівень глюкози у крові;
• рівень холестерину у крові;
• рівень сечової кислоти у крові;
• рівень тиреотропного гормону та рівень вільного тіроксину у крові.

Ну і, звісно, повну оцінку за результатами обстежень зможе дати лікар-ендокринолог.

Прислухайтеся до свого організму та піклуйтеся про нього, щоб всі механізми і процеси в організмі працювали справно.


автор лікар-терапевт, ендокринолог Гнатів Г.З.



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба та захворювання щитоподібної залози: що між ними спільного

Глютенова хвороба (непереносимість гліадину – білка пшениці, жита, ячменю) може проявлятися не лише симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, а й багатьма іншими захворюваннями.

Зокрема серед захворювань, що пов’язані з глютеновою непереносимістю, дуже часто трапляється патологія щитоподібної залози – аутоімунний тероїдит.

90% розладів щитоподібної залози мають аутоімунну природу. Це означає, що імунна система створює атаку проти власної залози.

Молекулярна структура щитоподібної залози і гліадину (один з білків глютену) є дуже схожими. Вони настільки схожі, що, коли глютен проходить через травний тракт і потрапляє у кров, то імунна система здійснює атаку проти гліадину.

Оскільки щитоподібна залоза виглядає, як схожа молекула, то власна імунна система починає знищувати щитоподібну залозу.

Якщо немає проблем із травленням, але є із щитоподібною залозою, то потрібно серйозно взяти до уваги той факт, що це може бути «прихована» глютенова хвороба. Тому роблячи тести на діагностику щитоподібної залози, варто паралельно обстежитися і на глютен.

Непереносимість злаків має різні позакишкові форми і прояви. На сьогодні зафіксовано понад 55 захворювань, що можуть потенційно бути спричинені вживанням злаків.

В інтернеті можна знайти багато публікацій на тему безглютенової дієти, вона, навіть, стала «модною» у деяких європейських країнах. Проте, якщо у Вас не діагностовано глютенову хвороби, то немає потреби дотримуватися безглютенової дієти. Адже у злаках міститься багато вітамінів, зокрема групи В. Тому такою дієтою можна собі й зашкодити.

Пам’ятаймо, що деякі продукти можуть бути шкідливими не лише для шлунково-кишкового тракту, а й стати причиною інших захворювань.

Такоже рекомендуємо прочитати: Глютенова хвороба (целіакія) - захворювання дорослих і дітей


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Запитання, які варто поставити лікареві

У постановці діагнозу та ефективному лікуванні важливу роль відіграє комунікація між лікарем і пацієнтом. У цьому процесі важливо, чи знайшли обидві сторони спільну мову, чи вдалося одному детально розказати про все, що його турбує, а іншому – дати ґрунтовні відповіді на поставлені запитання або (якщо немає запитань) доступно пояснити суть проблеми, її ймовірні причини й коректно повідомити про можливі наслідки.

Щодня лікар зустрічається з десятками людей різних професій, соціальних статусів, з різним життєвим досвідом та віком. Знайти підхід до кожного – це своєрідна майстерність, якої не навчають у медичних вишах.

Своєю чергою ми – пацієнти – приходимо до лікаря з певними хвилюваннями, інколи дається взнаки попередній негативний досвід відвідин медичних установ, також не дуже добрий емоційний стан через самопочуття, стереотипи тощо.

Якщо раніше лікар був авторитарним представником медичного світу, настанови якого треба було безапеляційно слухати, сприймати та виконувати, то сьогодні вектори змінюються – це, радше, друг, який супроводжує нас на шляху до здоров’я, а друзям ми повинні йому довіряти.

В такому тандемі довіру можна побудувати лише за умови, якщо кожен отримає відповіді на свої запитання.

Якщо після розмови з лікарем у Вас все-таки ще залишаються запитання, не «не несіть» їх додому, щоб потім шукати відповіді у мережі «Інтернет» чи друзів.

Суспільство, світ навколо, наша робота, оточення, хочемо ми цього чи ні, впливають на нас і на наші потреби.

Сьогодні нам важливо знати, що ми:

• маємо вибір;
• маємо гарантії;
• можемо тримати контроль над ситуацією, навіть у форматі, коли володіємо інформацією, знаємо, які відчуття в нас будуть, і що може вийти з-під контролю.

Кожна невизначеність – це стрес. А стрес ми або уникаємо, або переживаємо руйнівно для емоційного стану.

Тому часто саме через такі недомовки трапляється так, що ми відмовляємося йти на подальші обстеження чи нехтуємо лікуванням. А іноді, навіть при бездоганному обстеженні, у нас залишається відчуття неповноти, сумнівів і доля страху.

Запитання, які варто поставити лікареві, щоб почуватися впевненішим:

• Навіщо мені ці дослідження?
• Чи є альтернативні методи?
• Як я буду почуватися?
• Чи зможу я повернутися на роботу?
• Що може піти не так?

Сподіваємось, що завдяки цій простій інструкції Ви отримаєте очікувані відповіді і побудуєте надійну дружбу з лікарем, а це, своєю чергою, стане «еліксиром» для Вашого здоров'я.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Подбайте про батьків: симптом «шум у голові»

У старшому віці кожна третя особа стикається з цією проблемою. Проте це не означає, що згаданий симптом треба списувати на вік та ігнорувати проблему. Важливо знайти причину симптому та ліквідувати її. Шум у голові може мати різноманітний характер.

Якщо причин може бути багато, то до якого ж лікаря йти?
Спершу треба звернутися до лікаря-отоларинголога. Необхідно перевірити середнє та внутрішнє вуха: інколи до шуму призводить банальний сірчаний корок.

Окрім цього, виникнення шуму може бути пов’язане із захворюваннями судин головного мозку (атеросклероз, судинна дистонія та ін.), зниженням та підвищенням артеріального тиску, діабетом, проблемами у шийному відділі хребта. У цих випадках допоможуть лікар-невропатолог та лікар-кардіолог, які, зібравши анамнез (історію хвороби), зможуть призначити відповідну діагностику, а згодом – і лікування.

Навіть початкова стадія неврозу при фізичних чи психоемоційних перевтомах, стресах може бути причиною шуму у голові. Тому зверніть увагу, чи, часом, недавно Ваші рідні не пережили надмірні емоційні хвилювання.

Будьте уважними до своїх рідних та прислухайтесь до їхніх скарг, адже, незважаючи на вік батьків, ми – діти – можемо зробити їхню старість безтурботною і здоровішою.

автор лікар-терапевт Кучминда Н.Й.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Якщо Вас турбує печія, відрижка повітрям чи їжею, кислота в ротовій порожнині, охриплість голосу чи часті запалення горла та відчуття клубка в горлі, які не є ЛОР-патологіями, неприємний запах з рота (при проведеній гігієни зубів), швидке утворення зубного каменю тощо, ці неприємні симптоми можуть свідчити про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Лікар-гастроентеролог зазначає, що дедалі частіше це захворювання проявляється саме нетиповими симптомами (тривалий біль горла, захриплість, сухий кашель тощо), звісно хворий не припускає, що причина може ховатись у шлунку.

Чому так стається і що провокує це захворювання?
Найпоширеніші фактори, що сприяють ГЕРХ:

• переїдання, особливо ввечері чи перед сном;
• харчування у фаст-фудах;
• кава з цигаркою;
• ожиріння;
• важка фізична праця (інтенсивні заняття у спортзалі – штанга, гирі);
• вагітність;
• медикаменти (деякі серцеві препарати, аспірин, бета-блокатори, нітрати, протизаплідні, снодійні.

Що повинно насторожити?
Якщо печія або відрижка виникають час від часу, чи, навіть, періодично відчуваєте відрижку їжею, викликану споживанням великої кількості їжі, важких страв, то це не повинно непокоїти.

Проте, якщо симптоми наростають, Ви тривалий час лікуєтесь, а лікарі (ЛОР, пульмонолог, стоматолог) не бачать явної причини Вашого стану, необхідно звернути увагу на патологію шлунково-кишкового тракту.

Рефлюкс може викликати навіть біль за грудиною. В цій ситуації спочатку треба виключити проблеми зі сторони серця (зробіть для початку ЕКГ).

Невелика печія після їжі, в горизонтальному положенні чи при нахилі вперед, часто змушують, піддатися впливу реклами і застосувати безрецептурні ліки. Проте не зловживайте такими засобами, оскільки Ви не завжди у змозі оцінити свій стан та його причини.

Інколи пацієнти скаржаться на неприємний запах із ротової порожнини (під час попереднього візиту до стоматолога та ЛОРа не вдається виявити причину цієї проблеми) або надмірне слиновиділення, коли роками неможливо з’ясувати, що його спричинює.

Прояви позастравохідні (які не мають типових проявів зі сторони шлунково-кишкового тракту) часто ведуть до неправильного діагнозу.

Самі пацієнти (а іноді й лікарі) можуть не пов’язати сухий кашель вночі, часті запалення горла, рецидивуюче (таке, що часто повторюється) запалення легень з патологією шлунково-кишкового тракту.

Прояви, які вимагають звернення до лікаря та обстеження: болюче ковтання, порушення ковтання (відчуття застрягання їжі), кровотеча (чи прожилки крові), втрата маси тіла, анемія.

Які методи обстеження і для чого їх застосовувати?
Правильний метод обстеження порадить лікар.

• Ймовірно, Вас скерують на ЕКГ, щоб не пропустити патологію серця, яка може викликати схожі симптоми.
• Езофагогастродуоденоскопія – з метою виявлення змін слизової оболонки стравоходу для подальшого вибору правильного лікування.
• За потребою біопсія слизової оболонки – для виключення передракових змін стравоходу Баретта, аденокарценоми.
• рН-метрія (вимірювання кислотності) – для вибору певного препарату.
• Рентгеноскопія стравоходу, шлунка – для підтвердження рефлюксу, діагностики кили стравохідного отвору діафрагми.

Яка можлива терапія?

• Якщо печія, відрижка, кислота в роті виникають епізодично лише після важкої їжі, Ви можете одноразово прийняти обволікальний препарат у суспензії чи таблетках.
• Харчування – відповідну дієту запропонує лікар. Проте Ви самостійно повинні зменшити порції їжі, не їсти перед сном, особливо не переїдати, уникати алкоголю, кави та куріння.
• Зміна способу життя – обмежити піднімання вантажів, під час спання голову тримати вище (припідняти відповідну частину ліжка), внормувати масу тіла, не носити тугого одягу.
• Медикаменти – лише лікар, правильно встановивши діагноз, може призначити лікування.
• Не займайтеся самолікуванням, оскільки неправильна інтерпретація своїх симптомів призводить до негативних наслідків для Вашого здоров’я.

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More