Відмовлятися чи ні від фізичних вправ при захворюваннях шлунка

Рекомендації щодо виконання фізичних вправ, інформація про тренування в тренажерних залах, реклама різноманітних фітнес-клубів – усе це постійно вказує нам на необхідність займатися спортом.

Ми також закликаємо Вас додавати у життя більше руху, про що часто нагадуємо у повідомленнях #zdorovyj_trend. Проте інколи певні проблеми зі здоров’ям стають на заваді в таких починаннях. Сьогодні ми розглянемо проблему захворювань шлунково-кишкового тракту і фізичних навантажень. Рекомендації нам надала лікар-гастроентеролог Зоряна Подольська.

«Якщо я маю захворювання шлунково-кишкового тракту, чи можна мені займатися спортом?» – такі запитання часто ставлять лікарю- гастроентерологу. Певні види спорту чи вправи і справді можуть не лише не принести користі, а й нашкодити, тому, обираючи той чи інший вид активності, треба спочатку порадитися зі своїм лікарем.

Спершу про користь:

• Вправи можуть покращити процес травлення.
• Допомагають підтримувати вагу.
• Якщо Ви страждаєте від печії, то, скажімо, катання на велосипеді допомагає зменшити цей неприємний симптом, а значить не протипоказане при гастроезофагальній рефлюксній хворобі, килі стравохідного отвору діафрагми.
• Легкі вправи, що посилюють частоту дихання та серцевих скорочень, допомагають пришвидшити моторику кишківника, отож при закрепах вони будуть незамінними.
• Такі вправи, як йога, пілатес, теж покращують функцію травної системи, усуваючи стрес і рівень тривоги, що часто є провокаторами травних розладів.
• При закрепах показані біг та дозована хода (не менше ніж 30–40 хв.), плавання. Вони стимулюють механічно пасаж вмісту товстого кишківника в пряму кишку. Матимете дуже позитивний ефект, якщо поєднаєте ці види активності з дієтою.

Шкода від фізичних навантажень:

• Серйозні наднавантаження можуть провокувати послаблення моторики та посилювати закрепи.
• Люди, які страждають від діареї та нудоти, повинні обмежити біг.
• Якщо у Вас діагностовано загострення гастриту чи виразкову хворобу, то спорт слід відтермінувати на час гострого стану.
• При захворюваннях кишківника (виразковий коліт, хвороба Крона) вправи можна виконувати лише за згодою лікаря.
• При частій печії чи діагностованій килі стравохідного отвору діафрагми треба уникати підйомів вантажів (штанга, гирі) та вправ, пов’язаних із нахилом тулуба до переду.

Застереження!
Перед фізичною активністю (зарядка, вправи, спорт) не варто їсти протягом 1,5–2 год. і в жодному разі не виконувати вправи на «повний» шлунок. Перед фізичною активністю їжа має складатися з білків і вуглеводів, жири треба мінімізувати.

Після спорту необхідно спожити білкову або вуглеводну їжу – це сприятиме пластичним енергетичним процесам.

Найкраща порада!
Якщо є проблеми зі шлунково-кишковим трактом, узгодьте свою фізичну активність із лікарем і тренером.

Нехай спорт приносить лише користь!

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Цукор: користь і шкода одночасно

Працюючи активно, розумово чи фізично, упродовж дня, ми часто відчуваємо, що нашому організму негайно потрібна глюкоза, і вже після споживання кількох цукерок тішимо себе, мовляв, ось воно просвітління, енергія. Проте солодощі можна було б легко замінити бананом чи кількома фініками, а користі отримали б у рази більше.

В середньому ми щодня споживаємо 22 чайні ложечки цукру. Проте добова норма залежить від віку, маси тіла та важкості праці:

• Для людей з нормальною масою тіла 50 г (10 чайних ложечок, в одній ч. л. без чубка – 5 г).– Для людей, які мають зайву вагу і ожиріння, – 25 г, тобто 5 чайних ложечок.
• Для чоловіків віком від 19 до 30 років – 60 г; від 30 до 55 – 55 г (11 чайних ложечок).
• Для жінок віком від 19 до 30 років – 50 г цукру; після 50 – 40 г.
• Для дітей 1–3 років – від 50 г цукру; від 11 до 17 років – до 75 г.

(Джерело – підручник «Дієтологія» за редакцією проф. Н. В. Харченко, 2012 рік).

Топ-четвірка найбільш цукровмісних продуктів, від споживання яких варто відмовитися насамперед:

• Солодкі води.
• Випічка, кондитерські вироби.
• Десерти, морозиво.
• Цукерки, солодощі тощо

Насправді загроза не в цукрі, адже в розумних кількостях цукор корисний і необхідний організму, справа в його кількості.

Зробіть 10-денну перерву від перевантаження організму цукром – і почуватиметеся значно краще.

Надмірне споживання цукру може призвести до:

• Ожиріння.
• Цукрового діабету 2-го типу.
• Серцево-судинних захворювань.
• Артеріальної гіпертензії.
• Захворювання печінки.
• Порушення роботи імунної системи.
• Розвитку депресії і посилення стресу.
• Старіння шкіри.
• Карієсу.
• Жовчнокам'яної хвороби.
• Остеопорозу.
• Артриту.

Після прийому продуктів з високим вмістом цукру варто через кілька годин випити кілька склянок води. Вода добре очищує організм від токсинів, цукру тощо.

Спершу, якщо Ви полюбляєте солодощі, буде важко відмовитися від цих спокус, проте їм легко можна знайти смачну заміну: сухофрукти, фініки, банани, не зашкодить і 2–3 ложечки меду.

Якщо маєте зайву вагу, вживайте природний замінник цукру – стевію, вона смачна і недорога, не підвищує рівень цукру у крові, тому її можна вживати хворим на діабет.

Згодом Ваша рука все рідше і рідше тягнутиметься до некорисних солодощів.

Відмовляйтесь від їжі, що завдає шкоди Вашому організму, адже він для Вас значно цінніший, ніж кількахвилинна насолода від смакування тортиком.


Автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.

Read More

Поради для тих, хто «засиджується» на своєму робочому місці

Що відбувається з Вашим організмом, якщо Ви щодня сидите по 8–9 годин?

Під час сидіння не лише хребет отримує велике навантаження, але й ноги, таз тощо, адже вони тривалий час перебувають у статичному положенні, коли відбувається так звана статична робота м’язів. Коли Ви сидите, м’язи продовжують працювати, а така робота є найважчою, оскільки м’яз не має можливості розслабитися до такої міри, до якої йому це потрібно. Поруч з м’язами від малорухливості страждають і суглоби. Через недостатню рухливість не виділяється значною мірою синовіальна речовина, яка є природнім мастилом для наших суглобів і попереджає стирання суглобових поверхонь. Недостатність синовіальної речовини провокує виникнення акустичного ефекту – хрускоту в суглобах. Разом все це призводить до ослаблення м’язів, порушення роботи усіх органів і систем, а відтак – різних захворювань, втоми, дискомфорту тощо.

джерело - http://goo.gl/MvcAzD

Якщо Ви проводите багато часу сидячи, варто пам’ятати про кілька порад:

1. Підтримуйте баланс у всьому.
Змінюйте свою позицію сидіння кожні 20-30 хв.
Чергуйте стояння і сидіння.
Робіть легкі вправи (потягування, піднімання/опускання на пальцях, легкі повороти ліворуч/праворуч тощо).
Щодня витрачайте як мінімум 30 хв. на ходіння пішки (навколо офісу в обідню перерву, вечірню прогулянку додому або з домашнім улюбленцем).
Виберіть спорт, який би допомагав Вам знімати втому м’язів і тренував їх. Найкраще в такому випадку плавання оскільки задіяні усі м’язи.

2. Важливо не лише скільки Ви часу проводите у сидячому положенні, але і в якій позиції. Перевірте, чи належної висоти та глибини Ваші робочі меблі (крісло та стіл).
Неправильне розташування монітора може спричинити не лише проблеми із зором, але й спровокувати біль у шиї та спині. Реорганізуйте своє робоче місце: витягніть руку на 50–70 см – саме така відстань повинна бути між Вами та монітором. Очі мають бути приблизно на одній лінії з верхнім краєм монітора або трохи вище.

Крісло:

• Ширина і глибина сидіння не менше ніж 40 см.
• Висота спинки – орієнтовно 30 см., ширина – не менше ніж 40 см.
• Регулювання висоти сидіння – 45–55 см.
• Форму спинки підбирайте під свою форму спини. Спробуйте посидіти і переконайтесь, чи зручно Вам спиратись упродовж певного часу.
• Щоб уникнути варикозу ніг, варто час від часу вставати і старатися не закладати ногу на ногу. Допомогти зняти навантаження з ніг під час сидіння зможе невисока поличка для ніг під столом.

Стіл повинен бути довжиною приблизно 70–75 см, ширини і глибина – не менше ніж 80 см.

Додаємо до вільного роздруку перелік вправ, які Ви можете виконувати на своєму робочому місці. Роздрукуйте та розмістіть на стіні, робочій дошці чи на іншому добре помітному предметі так, щоб Ви час від часу зупиняли свій погляд на ньому та нагадували собі про перерви і корисні вправи.

Спонукайте своїх співробітників «не засиджуватися» і бути в здоровому тренді. Адже від цього Ваша продуктивність праці лише зростатиме.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Медичні огляди, які необхідно проходити жінкам у різному віці

У 20 років

Лікар-терапевт, сімейний лікар:

• Загальний аналіз крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, частіше (згідно з рекомендаціями лікаря), якщо показники свідчать про відхилення від норми.
• Експрес-тест на цукор у крові – кожні два-три роки, якщо показники у нормі, частіше, якщо є відхилення.
• Обговоріть з сімейним лікарем своє харчування, порадьтеся, як підтримувати нормальну вагу.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів – щороку або кожні два-три роки (залежно від рекомендацій лікаря).
• Цитоморфологічне дослідження – кожні два-три роки за нормальних результатів, частіше, якщо є відхилення від норми, – для скринінгу раку шийки матки.
• Скринінг вірусних та інфекційних статевих захворювань – щороку, якщо у Вас більше ніж один статевий партнер.
• Контрацепція: якщо необхідно, запитайте у свого гінеколога про методи контрацепції, дізнайтеся, який підходить саме Вам, які ризики чи побічні наслідки цього методу.

Лікар-дерматолог:*
Огляд шкіри – раз на рік (частіше, якщо рекомендовано лікарем), щоб вчасно виявити ознаки раку шкіри.

Лікар-стоматолог:*
Огляд та чищення зубів – кожні шість місяців.

*Ці обстеження актуальні і у 30, і в 40, і в 50 років.

У 30 років
Сімейний лікар:*

• Загальний аналіз крові, холестерин та експрес-тест на цукор у крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, і частіше, якщо є відхилення.
• TSH – у віці 35 років і потім періодично, через декілька років, щоб контролювати функцію щитоподібної залози.
• Вакцинація: запитайте у персонального лікаря про свій календар щеплень. Кожні десять років поновлюйте щеплення від правцю, дифтерії, кашлюку.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів та цитоморфологічне дослідження – кожні три роки, якщо результати нормальні, і кожні два роки, якщо є відхилення.
• Діти: запитайте у лікаря гінеколога (якщо це для Вас актуально) про здатність до зачаття, як визначити термін овуляції та можливе лікування, якщо Ви не можете завагітніти.

*Ці обстеження актуальні і у 40 та 50 років.

У 40 років
Лікар-гінеколог:

• Мамографія - раз на рік. Дізнайтеся у лікаря-гінеколога, де можна пройти це обстеження.
• Скринінг раку: молочні залози, шийка матки, яйники, ендометрій, пряма кишка. Ризик виникнення раку у цих органах у цьому віковому періоді підвищується у рази. Отож, візит до гінеколога кожні три роки та щорічна мамографія дуже важливі. Запитайте у лікаря, як самостійно перевіряти молочні залози між мамографіями.
• Денситометрія – обстеження на остеопороз. Порадьтеся з лікарем, як запобігти втраті кісткової тканини.

Лікар-стоматолог:
Скринінг раку ротової порожнини – перевірка ротової порожнини на ознаки наявності раку.

У 50 років
Лікар-гінеколог:

• Менопауза – поговоріть з лікарем про ознаки менопаузи та плюси і мінуси гормональної терапії у цей період. Також запитайте про інше лікування своїх симптомів.
• Остеопороз – поговоріть з лікарем про ризик виникнення недуги і як її діагностувати на ранніх стадіях.
• Тест щільності кісткової тканини – якщо рекомендовано, лікар-гінеколог розкаже, де є обладнання, на якому можна пройти це обстеження.

Лікар-ендоскопіст:

• Колонскопія кожні 10 років.
• Колоректальний рак – ризик виникнення такого раку у жінок у віці 50 років дуже зростає. Обговоріть з лікарем свою дієту та стиль життя.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аритмія та вагітність

Аритмія під час вагітності трапляється доволі часто. Цьому сприяє ряд фізіологічних передумов. Під час вагітності зростає частота серцевих скорочень приблизно на 25%.

Вагітні жінки часто скаржаться на прискорене серцебиття, відчуття перебоїв, затримки, пропусків у роботі серця, нестачі повітря, запаморочення, стискання у грудній клітці, іноді – на втрату свідомості.

Все вищеперелічене може бути першими проявами аритмії. Часто її також зумовлюють стреси та тривога, а ще – порушення в інших органах і системах.

Наприклад, підвищення функції щитоподібної залози, загострення гастро-езофагальної рефлюксної хвороби тощо. У першому випадку варто додатково звернутися до лікаря-ендокринолога, у другому – до лікаря-гастроентеролога.

Щоб з'ясувати, яка саме аритмія виникла, чи є структурні захворювання серця, виключити інші порушення, вагітній жінці проводять додаткові обстеження, безпечні і для неї, і для плоду:

• запис електрокардіограми (ЕКГ) – електричних імпульсів серцевої діяльності;
• ехокардіографію – ультразвукове обстеження серця;
• добове моніторування ЕКГ – запис ЕКГ протягом 1–3 діб. Цей метод є особливо інформативним для виявлення і встановлення виду аритмії.

Особливу увагу на зазначену проблему варто звернути жінкам, які мають підвищений тиск та серцево-судинні захворювання, наприклад, вродженні і набуті вади серця, кардіоміопатії, перенесений міокардит зі зниженою скоротливістю лівого шлуночка, легеневу гіпертензію або перенесені операції на серце.

У цих випадках ще на етапі планування вагітності жінці слід комплексно обстежитися, з’ясувати, чи немає протипоказань до вагітності, обговорити з лікарем потенційні ризики під час вагітності і пологів, тактику лікування.

Коли розглядається питання лікування аритмій у вагітних, спершу лікар звертає особливу увагу на безпечність застосування препаратів. Якщо медикаментозного лікування не уникнути, то лікар призначає прийом відповідних препаратів з невисоким ефективним дозуванням.

Виявивши симптоми, що насторожують, вагітній жінці необхідно звернутися до лікаря-кардіолога, який за результатами обстежень зможе призначити лікування або скерувати до необхідного спеціаліста.

Ігнорувати такі симптоми не варто, адже вони можуть сигналізувати про ризики для здоров’я мами та малюка і викликати зайве хвилювання у жінки в делікатний період.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Культура здорового харчування

Ваш власний приклад – це один із найголовніших елементів, що складають основи правильного та здорового харчування Вашого малюка. Харчування дітей від 1 до 3 років є перехідним від грудного вигодовування до раціону дорослої людини.

Потреби дітей раннього віку в основних речовинах, які отримують з продуктів харчування, та енергії залишаються ще доволі високими, оскільки це період інтенсивного росту та розвитку дитячого організму. Зважаючи на це вчені вивели середнє значення калорійності харчового раціону для такої вікової категорії, яке складає приблизно 1200–1515 ккал.

Загалом для дітей у віці 1–1,5 року існує 5-разовий режим харчування, у якому на перший сніданок припадає 20% калорійності, на другий – 15%, обід – 30%, полуденок – 15% і вечерю – 20%.

Для дітей віком 1,5–3 роки сніданок – 25%, обід 35–40%, підвечірок – 10–15% і вечеря – 25%. У цей період особливо важливо споживати їжу в той самий час, щоб вона краще засвоювалася та перетравлювалася. У перервах між годуваннями не слід давати будь-яку іншу їжу (перекус).

Це були дещо статистичні дані, а тепер поговоримо про перехід дитини від грудного вигодовування до самостійного вживання різноманітної їжі. Дуже важливо не перешкоджати малюкові в його спробах їсти самостійно. Зазвичай перше бажання самостійно тримати ложку з’являється вже з 6,5–7 місяців. Цей процес є фундаментальним як для малюка, так і для Вас. Тому постарайтеся зробити цей період для дитини приємним не лише в споживанні їжі, а доповніть його взаємним емоційним спілкуванням, набуттям нових навичок. Привчайте малюка користуватися посудом. У нього має бути 2–3 власні тарілочки, 2 маленькі горнятка і не менше ніж 2 чайні або десертні ложечки. Привчайте дитину одразу їсти з власного посуду.

Постарайтеся під час сніданку, обіду чи вечері дружно сім'єю (якщо це можливо) сідати до столу – так Ви прищепите культуру харчування своїй дитині.

Звертайте увагу на температуру їжі, вона має бути приблизно така ж, як і температура тіла, а страви – свіжозготовані.

Прокидаючись вранці, не всі діти одразу потребують сніданку, деяким для цього потрібно 1–1,5 год. У такому випадку можна запропонувати малюкові ½ ч. л. меду, розчиненого у воді, його треба випити натще, завдяки цьому підвищиться секреція травних соків.

А тепер підведемо підсумки:

• Привчайте своїх малюків до здорового і правильного харчування вже з введення першого прикорму.
• Їжа має бути різноманітною і приємною на запах та вигляд.
• Звертайте увагу на температуру їжі.
• Пам’ятайте про п'ятиразовий режим харчування «без перекусів».
• Привчайте малюка самостійно тримати ложечку, починаючи із введення прикорму.
• Створюйте позитивну атмосферу під час споживання їжі.
• Постарайтеся якнайпізніше ознайомити дитину з солодощами та шоколадом (після 3 років).
• Не забувайте про користь фруктів, овочів і м'яса в раціоні своєї дитини.
• Пам'ятайте: після одного року їжу не треба подрібнювати блендером, достатньо розминати виделкою, а м'ясо подають у вигляді фрикадельок, котлет.
• Звертайте увагу на тривалість споживання їжі – це треба робити не надто швидко і не надто довго: сніданок має тривати 15–20 хв., обід – 25–30 хв., а вечеря – 15–20 хв.

автор лікар-педіатр Аліна Волинець

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як вберегтися від раку товстого кишківника

Протягом останніх місяців довелося прооперувати кількох пацієнтів з поліпами товстої кишки різних розмірів, в яких виявилося злоякісне переродження – рак.

З одного боку можна ствердити, що цим пацієнтам пощастило, оскільки пухлина видалена на ранній стадії і прогноз є сприятливим. Однак така ситуація автоматично потягнула за собою цілу низку додаткових вартісних обстежень і аналізів, за результатами яких події можуть розвиватися за двома сценаріями. Якщо відхилень від норми не виявлено, то пацієнт підлягає спостереженню і контрольному обстеженню через визначений проміжок часу.

Ризик повернення хвороби існує, але він дуже малий. Якщо патологічні зміни знайдено – попереду велика відкрита операція, іноді хіміотерапія і ризик повернення хвороби значно більший. Завжди дуже шкодую, коли ситуація розвивається за другим сценарієм, бо розумію, що лише кілька місяців часу відділяють цю людину від першої групи.

У Європейських країнах існують програми раннього виявлення і запобігання розвитку раку товстого кишківника (програми скринінгу колоректального раку). Тож нам не потрібно нічого вигадувати, треба дотримуватися рекомендацій і ризик захворіти на рак товстої кишки знизиться в рази. Що ж необхідно знати і робити, щоб вберегтися від страшної недуги?

1. П’ять причин, щоб зробити обстеження товстого кишківника – колоноскопію:
• закреп;
• діарея;
• виділення крові з калом;
• обтяжена спадковість (якщо будь-хто з родини мав діагноз раку або аденоми товстої кишки першого-другого ступеня);
• вік 50–75 років.
2. Імунохімічний аналіз калу на приховану кров (іFOBT) – починаючи з 45 років, 1 раз на 2 роки.
3. За відсутності будь-яких скарг перша колоноскопія (обстеження товстої кишки) у 50 років, в подальшому – залежно від результатів першого обстеження.

Дотримуючись цих простих правил, Ви зможете вчасно виявляти і видаляти поліпи товстої кишки шляхом малотравматичних ендоскопічних операцій на стадії доброякісних пухлин, не допускаючи розвитку раку. Погодьтеся, що краще вилікуватися за допомогою операції без розрізу, без крововтрати, без значної травми протягом одного дня, аніж дочекатися потреби у великій відкритій операції.

Здоров’я Вам.

Автор лікар-хірург, ендоскопіст Ступницький А.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More