Що потрібно знати про тім'ячко?

З перших днів народження дитини молодих батьків турбують питання пов’язані з тім’ячком новонародженого. А саме чи воно не надто велике, чи не надто маленьке, коли і як швидко повинне закритися, навіщо воно потрібне і які функції виконує. Попри те все існує ще ряд міфів, які не дозволяють молодим батькам заспокоїтись. Отож що таке тім’ячко? Тім’ячко – це ділянка черепа, зазвичай ромбовидної форми, без кісток, які покриті щільною сполучною тканиною. Малюк народжується з шістьма тім’ячками: чотири з них закриваються в перші дні життя, п’яте – приблизно на другому місяці , а шосте, яке є найбільшим, закривається в періоді від трьох місяців і аж до двох років. Його ще називають «велике тім’ячко», «джерельце» або «віконце». Процес закривання індивідуальний для кожного малюка і його потрібно контролювати у хлопчиків, наприклад, велике тім’ячко закривається трохи швидше, ніж у дівчаток. Відрізняються і розміри - від 0,6 до 3,6 см.

Яка ж роль тім’ячка?
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми.

Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів:
Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка.

Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі.

Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається.

Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін.

За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.

Автор: лікар - невролог (дитячий) Л.Є.Мов'як

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Кіста на кісту неподібна

«А якщо не будуть брати, відключимо газ» – складається враження, що саме за таким принципом працюють більшість гінекологів. Тільки мотивацією служить не відключення від жовтої труби, внаслідок якого можна залишитися без тепла та гарячої їжі, а настирливе застереження: якщо ти не будеш лікуватися так, як я тобі сказав, то вагітність не настане, а якщо і завагітнієш, то вона обов’язково перерветься, а якщо не перерветься, то народжувати будеш важко та довго, а якщо і швидко народиш, то потім бігатимеш до лікарів... і так далі.

Схожий ланцюжок думок небезпечний навіть за реально складних діагнозів. Сумно і прикро, що лікарі вибудовують його в ситуаціях (навіть не діагнозах), які не потребують прискіпливої уваги і ретельного лікування недуг. Такі «діагнози» і дії лікарів прийнято називати комерційними. Прибуток на рівному місці – і від непотрібних аналізів, і від лікувальних заходів, коли лікувати нема від чого.

Поговоримо про один з таких діагнозів – кіста шийки матки, вона ж – наботова кіста, або – ретенційна кіста. Шукаємо інформацію про неї на просторах пошукувача «Гугл». Дізнаємося, чим загрожує ця кіста на шийці матки? «Гугл» нам відповідає (наче вустами мудрих лікарів), що, звісно ж, вона небезпечна, особливо, якщо велика і «передавлює кервікальний канал», адже тоді сперматозоїд «ображаються», що дорога нерівна і неширока, і без червоного плюшевого покриття не йдуть далі. Отже, кіста веде до безпліддя. А якщо не до безпліддя, то до невиношування і т. д. – традиційний ланцюжок думок, про який йшлося на початку статті.

Другий варіант – початок «надягання» ланцюжка думок на шию пацієнтки: в цій кісті може ховатись, як в нірці, всіляка погана і страшна флора, тому кісту потрібно видаляти і лікувати сильними антибіотиками, краще двома відразу. Інакше, при інфекції вагітність не настане, а якщо настане , то ви її не виносите, а якщо… ну, ви зрозуміли.

Англомовний «Гугл», а також інші пошукувачі медичної інформації тією ж мовою безперечно дивуються запитанню про зв’язок кіст на шийці матки з вагітністю. І не дають ніяких коментарів, як адвокати Моніки Левінської. У детальному переліку відомих науці причин невиношування і безпліддя кісти шийки матки також не зазначено.

Якщо ви читали бодай щось про будову шийки матки, то знаєте, що саме там відбувається знакова «зустріч» двох різних за структурою та походженням епітеліїв (покрівельних тканин, якщо простіше). Один – товстий і багатозначущий – покриває піхву і частину шийки, другий – тонкий і вразливий – частину шийки і матку. І той, що другий, тобто тонкий і вразливий, містить залози, що продукують слизь і різноманітні інші речовини, необхідні для роботи нашої системи захисту слизової та, зокрема, для просування сперматозоїдів.

На рисунку візуалізовано перехідну зону товстого епітелію (він там називається «багатошароовий плаский») в тонкий (на малюнку – «циліндричний»).

Саме в циліндричному епітелії «гніздяться» залози. Розміри і робота залоз дуже залежать від гормонального фону жінки, від фази циклу, від запалення, від застосованих лікарських препаратів.

Будь-яка епітеліальна залоза має стандартну будову: тіло та вивідну протоку, по якій все, що залоза «натворила і насекретувала», виводиться на світ.

На рисунку залози позначено номерами 3 і 4.

Живі залози завжди щось виробляють (залежно від тканини, в яких вони живуть і запиту організму). А тепер уявіть, що вивідні протоки залози перекрили. Але ж залоза жива, тому вона продовжує працювати і видавати необхідне організмові. А ось виводити його нікуди – перекриті канали збуту. І тоді з такої мікроскопічної залози формується видиме оку утворення, що отримало назву ретенційна кіста. Формується зазвичай дуже повільно і дуже поступово. На це формування йдуть роки.

Чому «перекрили канали збуту»? Найчастіше це відбувається завдяки нам – лікарям. Дуже часто в нас сверблять руки щось припалити на шийці, обробити, помастити якоюсь хімією... Опік (хімічний, термічний) або випарювання води радіохвилею викликають загибель клітин на поверхні епітелію, а це перекриває протоки залоз.

Хронічний запальний процес на шийці матки також може призвести до закупорювання вивідних проток залоз. Але не кісти призводять до інфекції і запалення, а навпаки. Тому, якщо лікареві захочеться полікувати кісти антибіотиком – дуже здивуйтеся. Перехідна зона (місце стику двох епітеліїв) з віком жінки зміщується всередину шийки. Процес цього переходу не завжди гладкий, і після нього також можуть формуватися такі ретенційні кісти.

Висновки про кісту на шийці матки:

1. Вона формується з вже існуючих клітин і структур і ніякого відношення до атипії, дисплазії та майбутнього раку на шийці матки не має. Тому її не варто ні припалювати, ні вирізати. Якщо кіста заважає видалити справжню виявлену дисплазію, тоді її відкривають – випускають вміст і видаляють не кісту, а дисплазію.
2. Кіста не є гормональним захворюванням і не потребує ніяких гормональних аналізів чи корекції гормональних порушень. Чому про це важливо знати? Якось пацієнтка принесла висновок лікаря, який рекомендував лікувати ретенційну кісту на шийці гормональним препаратом упродовж 6 місяців. Мало того, що це лікування не допомогло б, воно би викликало ще й побічні реакції.
3. Як вже йшлося вище, кіста не є запальним захворюванням, а лише його наслідком. Тому перед тим, як застосовувати протизапальне лікування, бажано переконатись, що воно – запальне і в цей момент є на шийці (а не було років 5 тому). Якщо ж запалення є, то треба шукати, хто із представників інтимної флори і фауни тому причина. І лікувати винятково причину, а не наслідки у вигляді кісти і чоловіка.
4. Кіста на шийці матки не веде ні до безпліддя, ні до невиношування, ні до важких родів, ні до раннього клімаксу, ні до передчасної хвороби Альцгеймера. Це вже доведено.
   

Read More

Доброякісні захворювання грудних залоз і грудне вигодовування

Передусім варто наголосити, що жінка, яка планує вагітніти, повинна пройти обстеження грудних залоз (УЗД грудних залоз) та отримати консультацію мамолога. Доброякісні захворювання, які найчастіше діагностують у жінок: різні форми мастопатії (синдром передменструального напруження молочних залоз, фіброзно-кистозна, фіброзна, вузлова та секреторна мастопатії) та фіброаденоми.

Які ризики можуть спіткати жінку під час виношування дитини у випадку наявності вищезазначених захворювань?
Вагітність по різному впливає на доброякісні захворювання молочних залоз:

• Синдром передменструального напруження молочних залоз зникає зі зрозумілих причин.
• Вузлова мастопатія, як правило, або зникає зовсім, або значною мірою розсмоктується.
• Секреторна мастопатія переходить у синдром фізіологічної секреції, для якого природним явищем під час вагітності є помірні виділення з сосків.
• Фіброаденоми, як правило, незначно збільшуються в розмірах, таке збільшення обумовлене збільшенням в розмірах молочних залоз (якщо об’єм залози збільшується на 50%, то і фіброаденома може збільшитися на 50%). Після пологів та закінчення грудного вигодовування більшість фіброаденом набувають таких форм і розмірів, які вони мали перед вагітністю. Рідко фіброаденоми, особливо листоподібні, різко збільшуються в розмірах, досягаючи 10–15 мм.
• Кисти, як правило, мають незмінний вигляд та розміри. Під час грудного вигодовування, якщо воно триває 3–6 місяців, кисти поступово зникають. Їх «висмоктує» дитина, і в тому немає жодної проблеми, бо прості (неускладнені) кисти мають склад, ідентичний грудному молоку.

В яких випадках необхідне оперативне втручання і коли його варто зробити: до чи після вагітності?
Під час вагітності оперативні втручання на молочних залозах проводять винятково у випадках, якщо захворювання безпосередньо загрожує життю та здоров’ю жінки. Насамперед це стосується запальних процесів, зокрема абсцесів молочної залози, та випадків різкого збільшення доброякісної пухлини в розмірах, що може бути передумовою злоякісного переродження або загрожує механічному перетисканню молочних проток і унеможливлює годування грудьми.

Чи зможе мама годувати груддю дитину після операції?
Це залежить від того, чи були уражені пухлиною або запаленням протоки та чи були вони пошкоджені під час проведеної операції. Видалення фіброаденом в більшості випадків на пошкоджує молочні протоки. Якщо жінці попередньо лікували абсцес молочної залози або гнійний мастит, і запальний процес пошкодив молочні протоки, грудне годування може бути ускладненим. У випадках хірургічного лікування внутрішньопротокових пухлин при стандартних операціях жінка може втрачати лактацію, проте при селективній дуктектомії (вид операції) це можливо, після таких операцій грудна залоза повністю зберігає не лише свою функцію, але й естетичність.

автор лікар-хірург, мамолог Успнський Д.А

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Антибіотики у домашній аптечці

Усім нам не подобається хворіти, а якщо вже трапилася така біда, то намагаємося якомога швидше одужати, а тому часто призначаємо собі та своїм дітям лікування, не порадившись із лікарем. Вседозволеність наших аптек – маєш гроші, то можеш купити майже будь-який препарат без рецепта – призводить до частого безконтрольного самолікування, що є небезпечнішим для здоров’я іноді більше, ніж сама хвороба.

Антибіотики – ліки, які рятують життя, одне з головних досягнень сучасної медицини у боротьбі з інфекційними хворобами, препарати, які приймали хоча б раз у житті більшість з нас, і які, напевне, у багатьох знайдуться в аптечці. Варто пам’ятати, що наявність показань до призначення антибактеріальних препаратів може визначити тільки лікар після проведення всебічного обстеження пацієнта. Саме лікар зможе порекомендувати той препарат, що буде найбільш ефективним у певній ситуації. Частота розвитку побічних реакцій, навіть при правильному підборі антибактеріального препарату, залишається високою, а при самолікуванні – зростає у рази.

Найпоширеніші загрози та помилки під час самолікування антибіотиками без консультації з лікарем:

• Лікування ГРВІ та грипу.
• Неправильний вибір стартового препарату, несвоєчасна або передчасна заміна антибактеріального засобу при неправильній оцінці пацієнтом свого стану можуть суттєво негативно вплинути на перебіг захворювання.
• Неправильні режим прийому, тривалість лікування та доза антибіотика.
• Під час самостійного застосування антибактеріального засобу більшість людей не враховує його взаємодію з іншими лікарськими засобами, а це може суттєво вплинути на ефективність лікування.
• Самолікування побічних реакцій. Застосування антибактеріального засобу без контролю лікаря небезпечне для Вашого здоров’я, а самостійна боротьба з небажаними наслідками – реальна загроза Вашому життю!

автор лікар-педіатр Асонов А.

Прочитати повну статтю.

Read More

Профілактика синдрому сухого ока

Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте далі.

лікар- офтальмолог Ольга Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Харчування вагітних

Жінки, які мають масу тіла нижчу або вищу від норми чи відхилення в характері харчування і при цьому бажають народити здорову дитину, повинні змінити свій стиль життя. Повністю задовільнити потреби в харчуванні вагітної жінки може лише збалансована дієта.

Перший триместр
2200–2700 ккал
У цей період потреби організму вагітної жінки суттєво не відрізняються від потреб перед зачаттям дитини. Варто пам’ятати, що в першому триместрі відбувається закладання органів плоду, тому в цей період особливо важливо забезпечити достатнє надходження в організм повноцінних білків, вітамінів і мікроелементів в оптимальній кількості та співвідношенні. Залежно від росту та маси тіла і рухової активності вагітна жінка разом з дієтою повинна отримувати 60–90 г/добу білка, 50–70 г/добу жирів і 325–450 г/добу вуглеводів. Фізіологічно найбільш раціональним є п’ятиразове харчування. Останній прийом їжі о 21 год. – 1 склянка кефіру. На вечерю припадає не більше ніж 20% калорій, білкову та жирну їжу варто споживати в першій половині дня.

Другий триместр
2300–2800 ккал
У цей період раціон вагітної повинен складатися з 60% білків тваринного походження, з них – 30% білкового м’яса і риби, до 25% – молока і його продуктів і до 5% яєць. Щоденно вагітна повинна споживати 120–150 г м’яса або риби, 200 г молока або кефіру, 50 г сиру; 1 яйце, 200 г хліба, 50–60 г круп і макаронів, 500 г картоплі та інших овочів, 299–500 г фруктів і ягід. Якщо у щоденному раціоні недостатньо свіжих фруктів та ягід, необхідно щоденно приймати полівітамінні комплекси для вагітних. З продуктів, що містять повноцінні білки, рекомендовано вживати молоко, кефір, нежирний сир. У складі цих продуктів є не лише повноцінні легкозасвоювані білки, але й незамінні амінокислоти, а також солі кальцію в оптимальному співвідношенні. Рибу та м’ясо краще споживати у вареному вигляді. Рекомендовано готувати овочеві, молочні або фруктові супи. Дієту вагітної необхідно розширювати за рахунок збільшення кількості таких продуктів: м’яса та риби – до 180–220 г/добу; сиру – до 150 г/добу; молока та кефіру – до 500 г/добу. Жири: вершкове масло (25–30 г/добу), нерафіновані рослинні олії (25–30 г/добу). Вуглеводи: хліб з борошна грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди, крупи (гречка, вівсянка й інші злакові культури). Загальна кількість цукру не повинна перевищувати 40–50 г/добу. Рідина: добова потреба організму в рідині – 35 г на 1 кг маси тіла. Якщо вага тіла – 60 кг, треба випивати до 2 л рідини. Багато її міститься в харчових продуктах, тому при раціональному харчуванні рідина у вигляді компоту, води, чаю не повинна перевищувати 1–1,2 л. Макро- та мікроелементи: Кальцій – сир домашній та сир твердий, яєчні жовтки, консерви сардин чи лосося з кістками, мигдаль, арахіс та сухофрукти. Засвоєння солей кальцію залежить від співвідношення з іншими солями, особливо з фосфатами та магнієм, а також від забезпечення організму вітаміном Д. Фосфор – сир твердий та домашній, молоко, горіхи, хліб, квасоля, горох, вівсяна та гречана каші. Магній – хліб з борошна грубого помелу, квасоля , гречана та вівсяна каші. Залізо – організм жінки має властивість поглинати приблизно в три рази більше заліза. Якщо рівень гемоглобіну більший ніж 110 г/л, немає потреби додатково приймати залізо. Містять залізо м’язова тканина тварин, печінка, яблука, салат, шпинат, капуста, диня, картопля в мундирах, чорнослив. Мідь – горіхи, зернові і бобові культури. Калій – яблука, сливи, абрикоси, персики, чорниця, курага, родзинки, печена картопля, вівсяна крупа. Натрій. В першій половині вагітності варто обмежити споживання натрію хлориду в харчуванні. Якщо звичайна добова норма солі – 12–15 г, то під час вагітності варто зменшити її до 10–12 г, а в другій половині вагітності – до 6–8 г. Дієту з обмеженням вареної солі застосовують в останній місяць вагітності. Вона знижує нервову збудливість, сприяє зменшенню больових відчуттів під час прискорення пологів. Вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В15, В12), С, РР.

Загальна інформація

Про правильний підбір продуктів харчування можна судити за збільшенням ваги. При нормальному протіканні вагітності у другій її половині прибуття ваги не має перевищувати 300–350 г за тиждень, а збільшення маси тіла за весь період має становити 8–10 кг.

Збільшення ваги більше ніж на 1 кг за тиждень – причина для хвилювань.

Майже 80% вагітних скаржаться на проблеми з кишківником (часті запори). Щоб цього уникнути, варто споживати продукти з підвищеним вмістом рослинної клітковини, які нормалізують моторну функцію кишківника: свіжі, тушковані, печені овочі та фрукти, ягоди (перевагу краще надавати сирим), сухофрукти – особливо курагу та чорнослив (8–12 ягід), банани та яблука, гречану, вівсяну та перлову каші, висівки пшениці (30 г/день), а також кисломолочні продукти.

Для затримки випорожнень (при діареї) вагітним рекомендують продукти, що містять танін: чорницю, чорний чай, какао, каву, рисову та манну каші).

Жінкам, яких турбують запори та здуття, треба обмежувати продукти, багаті на харчові волокна. З фруктових соків не рекомендовано яблучний і виноградний.

Вагітній варто вести харчовий щоденник, щоб виключити з раціону продукти, які погано переносяться.

Обов’язковою умовою раціонального харчування є дотримання визначеного режиму харчування. Їжу треба рівномірно розподіляти впродовж дня, тоді вона буде корисною і для матері, і для розвитку дитини.

У перші місяці вагітності треба харчуватися не менше ніж 4 рази на день, а в останні – не менше ніж 6.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Закрепи у дорослих: причини, прояви, лікування

Закрепи трапляються як у дітей, так і в дорослих. Причини виникнення закрепів різноманітні – від аномалій розвитку кишківника до неврогенних розладів.

У медичній практиці закрепом вважають хронічну затримку випорожнень кишківника протягом більше ніж 48 год., що супроводжується хоча б однією з ознак:

• відчуття неповного спорожнення кишківника;
• невелика кількість та густа консистенція калу;
• натужування не менше ніж 25% часу дефекації;

Позакишкові прояви:

• нудота, зниження апетиту;
• неприємний присмак у ротовій порожнині;
• сухість шкіри, висипання;
• зміна кольору обличчя;
• загальна слабість;
• підвищена втома;
• біль голови;
• порушення сну, дратівливість.

Обов’язково треба знайти причину виникнення закрепів. Як ми писали вище, причини можуть бути різноманітні. Серед них – порушення водно-електролітного обміну, ендокринні проблеми, неправильне та нераціональне харчування з обмеженням рослинної клітковини, запальні захворювання кишківника, хронічні отруєння, вживання певної групи ліків тощо.

Очевидно, що самостійно визначити причину захворювання важко. Допомогти у цьому може лікар-гастроентеролог. Після обстеження та діагностики він призначить медикаментозне або немедикаментозне лікування.

Немедикаментозне лікування:

• дієтотерапія з включенням потрібної кількості харчових волокон, кисломолочні продукти;
• питний режим (не менше ніж 1,5–2,0 л на день);
• відновлення рухової активності.

Медикаментозне лікування:

• нормалізація пропульсивної активності товстої кишки;
• спазмолітики (гіпермоторна дискінезія);
• прокінетики (гіпомоторна дискінезія);
• послаблювальні.

Чому не варто займатись самолікуванням
Причиною закрепів може бути як банальний дисбаланс у харчування, так і онкологія. Тому краще визначити причину, а не корегувати наслідки, наслухавшись реклами чи рекомендацій аптекаря. На жаль, є випадки, коли люди приймають проносні, а в результаті звертаються до лікаря із запущеними пухлинами. Тому не варто нехтувати консультацією.

На перший погляд здається, що цієї проблеми можна легко позбутися завдяки послаблювальним препаратам, але насправді не все так просто. Чому? Частково відповідь на це питання ви вже отримали. Зупинимося на препаратах. Отож, зверніть увагу на тривалість самостійного використання, вказану в інструкції до препарату. Часто, нехтуючи рекомендацією застосовувати ліки не довше ніж 10–15 днів, препарат використовують роками. Як наслідок виникає звикання до нього, а це змушує збільшувати дозу, з’являються побічні ефекти з боку серцевої системи, нирок, розвивається псевдомеланоз (передонкологічний стан). Ці препарати відмінити дуже складно. У США навіть ставлять такий діагноз, як лаксативна хвороба (залежність від проносних).

Також не всі звертають увагу на ембріотоксичність і застосовують проносні під час вагітності, що може призвести до вад розвитку плоду, а при серцевих захворюваннях – до змін електролітів.

Тому будьте пильними до широко рекламованих «безпечних» ліків та самолікування. Порадьтеся з гастроентерологом, щоб уникнути такого неприємного стану як закреп.


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More