Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

2016/04/30

Що треба знати про аортальний клапан серця

Добрий день, любі читачі! Сьогодні поговоримо про аортальний клапан (АК), який є невід’ємною частиною нормальної роботи серця.

Отже, АК розташований між лівим шлуночком (ЛШ) серця і аортою (великою судиною – артерією, яка виходить із ЛШ). Клапан утворений фіброзним («опорним») кільцем і трьома стулками («пелюстками»), які відкриваються в момент скорочення ЛШ, і тоді кров потрапляє в аорту. Після цього стулки АК закриваються і перешкоджають руху крові назад у ЛШ.
У 1–2% людей на планеті є вроджена вада (аномалія) цього клапана – не три стулки, а дві. Це одна із частих вроджених вад серця, яку, як правило, випадково виявляють вже у дорослому віці при ультразвуковому обстеженні серця (ехокардіографії).

У людей із двостулковим АК дуже часто немає скарг і ознак хвороби. Коли зміни в клапані призводять до його звуження (стенозу), тоді в людини при прогресуванні хвороби може з’являтися задишка, прискорене серцебиття, стискання у грудях та епізоди втрати свідомості при швидкій ходьбі, підйомі вгору, сходами. Коли стулки АК не повністю змикаються, то виникає аортальна недостатність, при якій частина крові повертається назад з аорти в лівий шлуночок. Аортальна недостатність легкого ступеня не порушує роботу серця. Проте аортальна недостатність середнього і важкого ступенів може призвести до розширення ЛШ і вплинути на його скоротливу здатність.

У 20% людей із двостулковим АК розширюється висхідний відділ аорти як наслідок втрати еластичності судинної стінки. При надмірному розширенні аорти є ризик її розшарування, що небезпечно для життя та може викликати ускладнення.

Важливо знати, що в людей із двостулковим АК можливе інфікування клапана, коли на його стулках осідають бактерії. Цей стан називається інфекційним ендокардитом. Щоб запобігти цьому ускладненню, треба вчасно лікувати зуби у стоматолога та якнайшвидше ліквідовувати інші вогнища бактеріальної інфекції, приймати антибіотики за призначенням лікаря.

Пам’ятайте! Усі зміни аортального клапана можна виявити лише під час ехокардіографії. Тому радимо хоча б раз у житті зробити це обстеження серця.

Здоров’я Вам і теплих весняних днів!

автор лікар-кардіолог Барабаш О.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/04/20

На що звертати увагу, оглядаючи родимки

АКОРД – ознаки меланоми:

А. Асиметрія. Одна половина родимки не така, як протилежна.
В. Краї. Нерівномірні, нечітко окреслені.
С. Окрас. Нерівномірне та несиметричне забарвлення: поява коричневої ділянки, чорної або, рідше, – білої, рожевої, блакитної.
D. Розміри. Меланоми мають, зазвичай, розміри більші за 6 мм (до прикладу, більші за діаметр канцелярського олівця), але вони можуть бути і меншими.
E. Динаміка. Швидка зміна родимки (її розміру, кольору, країв, поява кровоточивості) повинна насторожувати.
(матеріал підготований на основі https://goo.gl/70ITl7)

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/04/13

Чоловіча розмова: тестостерон

Тестостерон входить до групи чоловічих гормонів і відповідає в цій команді за розвиток чоловічих статевих органів, нарощування м’язової маси, лібідо та за «чоловічий характер».

Підвищення тестостерону є стимулом до дії і супроводжується перевагою в характері агресивності, поведінки переможця. Проте і понижений, і підвищений рівень тестостерону не є корисним і несе ряд розладів та загроз для організму.
Якщо чоловікові орієнтовно від 18 до 30 років і гормони в його організмі перебувають в нормі – він повний сил та енергії.
З 30 років можлива тенденція до зниження згаданого гормону. І як би чоловіки не відкидали цю думку від себе, третина їх у віці 45 років відчуває дефіцит тестостерону.

Симптоми при пониженому тестостероні:
  • сексуальні проблеми (низький статевий потяг);
  • емоційні зміни (депресія, перепади настрою, збудливість);
  • фізичні зміни (втрата м’язової ваги, збільшення ваги, втрата сил);
  • зниження щільності кісткової тканини (ризик переломів);
  • втома;
  • порушення сну.
Проте, що робити, якщо проблема виникає раніше ніж у 45?
Причин цього є декілька:
  • стреси, емоційна напруга;
  • інфекції (статеві, паротит, мононуклеоз, гепатит);
  • систематичне вживання алкоголю та куріння;
  • діабет;
  • ожиріння;
  • низька фізична активність;
  • вживання певних ліків.
Маєте сумніви – зверніться до лікаря-ендокринолога. Пам’ятайте, що вищеперелічені симптоми можуть бути причиною й інших захворювань, але диференціювати це зможе лише лікар.

Аналіз на рівень тестостерону займе 10 хвилин часу. Він є обов’язковим у постановці діагнозу.

Рекомендації перед здачею аналізу: напередодні обмежити фізичні навантаження, не вживати алкоголю та не курити.

Дуже часто всі проблеми зникають зі зміною способу життя, якщо проблема серйозніша – допоможе медикаментозна терапія, яку може призначити лише лікар.

Непоодинокими є випадки самостійного вживання ліків для підвищення тестостерону, без призначення лікаря. Застерігаємо: підвищений рівень тестостерону, який Ви можете спровокувати неправильним вживанням ліків, також небезпечний для здоров’я і може призвести до серцево-судинних захворювань, зниження функції яєчок, артеріальної гіпертензії.



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/04/12

Весняні алергії

Весна разом із запашним буйним цвітом інколи приносить і погіршення самопочуття, причиною якого є весняна алергія у різних проявах.

Як розпізнати за поганим самопочуттям алергію, визначити її причини і вберегти себе від поганих наслідків, ми з’ясували у лікаря-алерголога Віри Гаєвської.
– Які найпоширеніші симптоми алергії?
Алергічні реакції, які виникають навесні, мають свої особливості, але як і при інших захворюваннях, ми повинні спочатку класифікувати всі симптоми залежно від ступеня важкості і локалізації патологічного процесу. Саме тому розрізняють:
  • алергічні захворювання шкіри;
  • алергічні ураження очей;
  • алергічні захворювання нижніх і верхніх дихальних шляхів;
  • поєднані алергічні прояви.
Так звана весняна алергія – це реакція на пилок рослин, які цвітуть протягом березня – квітня.

Найбільш характерні такі прояви:
  • контактний (алергічний) дерматит;
  • кропив’янка;
  • набряк Квінке;
  • алергічний кон’юнктивіт;
  • бронхіальна астма;
  • алергічний риносинусит (риніт).
Ці клінічні прояви алергії на пилок рослин можуть виникати як у поєднанні, так і самостійно.

– Чи можливі нетипові прояви алергії?
– Нетиповий перебіг, який буває при будь-яких захворюваннях людини, характерний і для алергічних патологій. Наприклад, зрідка, але трапляються зміни з боку травної, серцево-судинної, сечостатевої та нервової систем.

– Чи може проявитися алергія, якої до того не було, у дорослому віці, що цьому сприяє?
– Алергічні захворювання виникають внаслідок кумуляції (накопичення) певного виду алергену в організмі. Дуже рідкісними є випадки гострої алергії при першому контакті з алергеном, тож, що більше пацієнт стикається з подразнювальним фактором, то більше буде проявлятися алергія кожного наступного разу. Тому не варто забувати про кумулятивний ефект будь-яких алергенів і уникати, якщо це можливо, повторних контактів з ними.

– Які обстеження варто пройти, щоб діагностувати алергію?
– Всі алерготести, які використовують у світовій практиці, діляться на:
  • In vivo, тобто з активною участю людини (на шкірі, слизовій носа, очей, під’язикові проби);
  • In vitro, тобто за сироваткою крові пацієнта в лабораторії, без контакту з людиною.
У світовій практиці надають перевагу лабораторним алерготестам, вони безпечніші:
  • немає контакту з алергеном, тож немає і ризику розвитку гострої алергічної реакції;
  • можливість використання в будь-який період захворювання;
  • можливість виконання за один раз (за одне взяття крові можна провести тести на наявність алергії практично до необмеженої кількості алергенів);
  • результати алерготестів видають у кількісному і напівкількісному вигляді (об’єктивний показник), це дозволяє оцінити ступінь чутливості (або сенсибілізації) до даних алергенів.
– На скільки впливає генетичний фактор? Наприклад, якщо в обох або в одного з батьків є алергія, чи означає це, що в дитина також вона проявиться? Чи можна цьому запобігти?
– Нещодавно опубліковане дослідження, проведене вченими з Інституту генетичної медицини в США, показало, що порушений генетичний шлях – наявність патології з боку родичів пацієнта – є одним з факторів ризику розвитку різних типів алергії. Тобто алергія є результатом складної взаємодії між навколишнім середовищем і генами, тому дитина, яка має обох батьків, або хоча б одного з алергопатологією, буде схильна до розвитку будь-якого виду алергій, але якщо не буде факторів, які провокують такі реакції, захворювання не розвинеться.
[джерело: The genes and the environment in nasal allergy.
Chiarella SE, et al. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015.
Authors
Chiarella SE1, Fernandez R, Avila PC.
Author information
1aFeinberg School of Medicine, Northwestern University, Chicago, Illinois bMiller School of Medicine, Jackson Memorial Hospital, Miami, Florida, USA.]

Дітям схильним до алергічних реакцій рекомендовано не вживати високоалергенних продуктів:
  • цільне молоко, яйця, риба (свіжа, солона, копчена);
  • морепродукти (креветки, краби, ракоподібні), ікра;
  • пшениця, жито;
  • полуниця, манго, хурма, диня, банани;
  • морква, помідори, селера, болгарський перець;
  • шоколад, кава, какао; горіхи (лісові, мигдаль, волоські та інші);
  • мед, гриби.
Також необхідно уникати контактів з побутовими та пилковими алергненами, бо, за даними Європейської асоціації імунологів та алергологів, у дітей, які дотримуються вищеописаних рекомендацій, ризик розвитку алергічних патологій зменшується до 30 відсотків.

Якщо зауважите вищеописані симптоми, які викликають у Вас підозру на алергію, – зверніться до лікаря-алерголога. Краще не застосовуйте народні методи і не займайтеся самолікуванням, адже такими діями Ви можете завдати собі більше шкоди, ніж користі.

Лікар, опираючись на результати аналізів та зібрані скарги, зможе призначити правильне лікування.

Бажаємо Вам насолоджуватися весною у всій її красі.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/04/05

Як і що говорять про рак у різних країнах

2 місяці тому (4 лютого) увесь світ відзначав Всесвітній день боротьби проти раку. Вперше цей день було позначено в календарі у 2005 році – і от уже понад десять років весь світ із усіх рупорів (телеканалів, преси) інформує про небезпечне захворювання громадськість.

Якщо в нас ця проблема здебільшого актуальна для онкохворих, їхніх родин і лікарів, то за кордоном до її вирішення залучають фактично кожного представника суспільства.
Сьогодні ми розповімо Вам про кілька державних програм у різних європейських країнах, ініціатори яких поставили собі за мету боротися зі страшною хворобою шляхом інформування та залучення до боротьби за здоров’я кожного.

«День боротьби проти раку 2016–2018» (#Worldcancerday), м. Женева (Швейцарія)
Це трирічна кампанія під гаслом «Ми можемо. Я можу». Саме гасло розкриває зміст і основні завдання проекту, в рамках якого кожен громадянин країни, як колективно, так і індивідуально, зможе зробити свій внесок у вирішення глобальної проблеми – захворювання на рак.

Організатори акцентують на тому, що брати участь у проекті можна в різний спосіб, виходячи із власних можливостей. Одні можуть долучатися до волонтерства для онкохворих, інші підтримають ініціативу, якщо віддадуть перевагу здоровому способу життя. Будь-яка дія, спрямована на захист від недуги себе чи когось, стане вагомим кроком у боротьбі з нею.
Більше про програму зможете прочитати тут.

«Говоріть про рак», University of Pennsylvania (США)
Ця інформаційна кампанія акцентує на ще одному важливому аспекті – небезпечності міфів про рак. Поширюючи необхідну для соціуму та достовірну інформацію про рак, ініціатори програми руйнують хибні уявлення людей про захворювання, що часто є перешкодою для вчасного виявлення та лікування онкології. Ось кілька таких міфів, на які передусім звернули увагу організатори проекту «Говоріть про рак».

Перший міф «Ми не повинні говорити про рак». Ініціатори згаданої кампанії спростовують хибну думку, що про свою хворобу треба мовчати. Люди не повинні ніяковіти, говорячи про своє захворювання. Спілкування, змога поділитися своєю проблемою з іншими допоможуть хворому позбавитися стресу. Ті ж, з ким він спілкуватиметься, зможуть більше дізнатися про захворювання, вчасно проконтролювати свій стан і запобігти біді. Це може бути досвід Вашої сім’ї, яким Ви поділитеся – і він стане корисним для того, хто лише зіткнувся з проблемою і не знає, що очікувати і як діяти.

Другий міф «Рак… Якщо немає ніяких симптомів і ознак, то це не може бути рак». Справді, багато людей ще не знає, що рак може розвиватися безсимптомно. А тим часом раннє виявлення більшості видів раку допоможе позбутися пухлини менш інвазивним способом, дасть змогу застосувати менш токсичні види лікування, а хворий матиме реальну надію на кращий прогноз. На індивідуальному ж рівні ми повинні дуже відповідально ставитися до свого здоров'я, обираючи більш здоровий спосіб життя і здійснюючи профілактичні заходи.

Третій міф «Я ніяк не можу вплинути на це». Хвороба може зародити у пацієнтів і їхніх родин відчуття безпорадності. Проте багато людей поборюють це відчуттям, щоб всю свою енергію спрямувати на підтримку рідних і коханих людей та стати опорою для близьких. Інші ж після пережитого горя починають жити «віддаючи»: беруть активну участь у акціях, спрямованих на підтримку онкохворих. І не обов’язково така допомога – це фінансова пожертва, важлива також моральна підтримка, популяризація та дотримування здорового способу життя.

Усі такі маленькі справи зробили надзвичайний прогрес у боротьбі з раком в останнє десятиліття. Тому замість того, щоб говорити, що Ви не можете нічого вдіяти з цим – робіть щось!

Більше про програму зможете прочитати тут.

В Ірландії зініційована «Drinkaware» – цікава і трохи, на перший погляд, незвична для нас інформаційна кампанія, адже фактор ризику, на якому вона акцентує, виокремлюють не так часто. Мета цієї кампанії – звернути увагу на вплив алкоголю в розвитку онкологічних процесів. Алкоголь має тривалу дію, тож спричинені ним негативні зміни можуть проявитися в організмі за 10–20 років. Як зазначають організатори проекту, 12% серед жінок, хворих на рак молочних залоз, занедужали через надмірне вживання алкоголю. Чоловікам треба задуматися про доцільність вживанням алкоголю через розвиток раку кишківника.

Ініціатори кампанії закликають батьків говорити зі своїми дітьми-підлітками про негативний вплив алкоголю та спонукати їх вживати алкоголь в якомога старшому віці.

Важливо, щоб на прикладах цих країн ми зрозуміли, що рак не є проблемою хворих на нього та медиків, а кожного. У нас побутує чимало міфів і поширене стереотипне сприйняття цього захворювання, але ці проблеми не зникнуть, якщо їх масово обговорювати, не інформувати соціум та не підтримувати онкохворих і не опікуватися ними.




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua