Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

2016/08/31

Антибіотики у домашній аптечці

Усім нам не подобається хворіти, а якщо вже трапилася така біда, то намагаємося якомога швидше одужати, а тому часто призначаємо собі та своїм дітям лікування, не порадившись із лікарем. Вседозволеність наших аптек – маєш гроші, то можеш купити майже будь-який препарат без рецепта – призводить до частого безконтрольного самолікування, що є небезпечнішим для здоров’я іноді більше, ніж сама хвороба.
Антибіотики – ліки, які рятують життя, одне з головних досягнень сучасної медицини у боротьбі з інфекційними хворобами, препарати, які приймали хоча б раз у житті більшість з нас, і які, напевне, у багатьох знайдуться в аптечці. Варто пам’ятати, що наявність показань до призначення антибактеріальних препаратів може визначити тільки лікар після проведення всебічного обстеження пацієнта. Саме лікар зможе порекомендувати той препарат, що буде найбільш ефективним у певній ситуації. Частота розвитку побічних реакцій, навіть при правильному підборі антибактеріального препарату, залишається високою, а при самолікуванні – зростає у рази.

Найпоширеніші загрози та помилки під час самолікування антибіотиками без консультації з лікарем:
  • Лікування ГРВІ та грипу.
  • Неправильний вибір стартового препарату, несвоєчасна або передчасна заміна антибактеріального засобу при неправильній оцінці пацієнтом свого стану можуть суттєво негативно вплинути на перебіг захворювання.
  • Неправильні режим прийому, тривалість лікування та доза антибіотика.
  • Під час самостійного застосування антибактеріального засобу більшість людей не враховує його взаємодію з іншими лікарськими засобами, а це може суттєво вплинути на ефективність лікування.
  • Самолікування побічних реакцій. Застосування антибактеріального засобу без контролю лікаря небезпечне для Вашого здоров’я, а самостійна боротьба з небажаними наслідками – реальна загроза Вашому життю!
лікар-педіатр Антон Асонов

2016/08/26

Профілактика синдрому сухого ока

Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте далі.
лікар- офтальмолог Ольга Троян

2016/08/20

Харчування вагітних

Жінки, які мають масу тіла нижчу або вищу від норми чи відхилення в характері харчування і при цьому бажають народити здорову дитину, повинні змінити свій стиль життя. Повністю задовільнити потреби в харчуванні вагітної жінки може лише збалансована дієта.
Перший триместр
2200–2700 ккал
У цей період потреби організму вагітної жінки суттєво не відрізняються від потреб перед зачаттям дитини. Варто пам’ятати, що в першому триместрі відбувається закладання органів плоду, тому в цей період особливо важливо забезпечити достатнє надходження в організм повноцінних білків, вітамінів і мікроелементів в оптимальній кількості та співвідношенні.

Залежно від росту та маси тіла і рухової активності вагітна жінка разом з дієтою повинна отримувати 60–90 г/добу білка, 50–70 г/добу жирів і 325–450 г/добу вуглеводів.

Фізіологічно найбільш раціональним є п’ятиразове харчування.

Останній прийом їжі о 21 год. – 1 склянка кефіру.

На вечерю припадає не більше ніж 20% калорій, білкову та жирну їжу варто споживати в першій половині дня.

Другий триместр
2300–2800 ккал
У цей період раціон вагітної повинен складатися з 60% білків тваринного походження, з них – 30% білкового м’яса і риби, до 25% – молока і його продуктів і до 5% яєць.

Щоденно вагітна повинна споживати 120–150 г м’яса або риби, 200 г молока або кефіру, 50 г сиру; 1 яйце, 200 г хліба, 50–60 г круп і макаронів, 500 г картоплі та інших овочів, 299–500 г фруктів і ягід.

Якщо у щоденному раціоні недостатньо свіжих фруктів та ягід, необхідно щоденно приймати полівітамінні комплекси для вагітних.

З продуктів, що містять повноцінні білки, рекомендовано вживати молоко, кефір, нежирний сир. У складі цих продуктів є не лише повноцінні легкозасвоювані білки, але й незамінні амінокислоти, а також солі кальцію в оптимальному співвідношенні.

Рибу та м’ясо краще споживати у вареному вигляді. Рекомендовано готувати овочеві, молочні або фруктові супи.

Дієту вагітної необхідно розширювати за рахунок збільшення кількості таких продуктів:
  • м’яса та риби – до 180–220 г/добу;
  • сиру – до 150 г/добу;
  • молока та кефіру – до 500 г/добу.
Жири: вершкове масло (25–30 г/добу), нерафіновані рослинні олії (25–30 г/добу).
Вуглеводи: хліб з борошна грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди, крупи (гречка, вівсянка й інші злакові культури).
Загальна кількість цукру не повинна перевищувати 40–50 г/добу.

Рідина: добова потреба організму в рідині – 35 г на 1 кг маси тіла. Якщо вага тіла – 60 кг, треба випивати до 2 л рідини. Багато її міститься в харчових продуктах, тому при раціональному харчуванні рідина у вигляді компоту, води, чаю не повинна перевищувати 1–1,2 л.

Макро- та мікроелементи:
Кальцій – сир домашній та сир твердий, яєчні жовтки, консерви сардин чи лосося з кістками, мигдаль, арахіс та сухофрукти. Засвоєння солей кальцію залежить від співвідношення з іншими солями, особливо з фосфатами та магнієм, а також від забезпечення організму вітаміном Д.

Фосфор – сир твердий та домашній, молоко, горіхи, хліб, квасоля, горох, вівсяна та гречана каші.

Магній – хліб з борошна грубого помелу, квасоля , гречана та вівсяна каші.

Залізо – організм жінки має властивість поглинати приблизно в три рази більше заліза. Якщо рівень гемоглобіну більший ніж 110 г/л, немає потреби додатково приймати залізо.
Містять залізо м’язова тканина тварин, печінка, яблука, салат, шпинат, капуста, диня, картопля в мундирах, чорнослив.

Мідь – горіхи, зернові і бобові культури.

Калій – яблука, сливи, абрикоси, персики, чорниця, курага, родзинки, печена картопля, вівсяна крупа.

Натрій. В першій половині вагітності варто обмежити споживання натрію хлориду в харчуванні. Якщо звичайна добова норма солі – 12–15 г, то під час вагітності варто зменшити її до 10–12 г, а в другій половині вагітності – до 6–8 г.
Дієту з обмеженням вареної солі застосовують в останній місяць вагітності. Вона знижує нервову збудливість, сприяє зменшенню больових відчуттів під час прискорення пологів.

Вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В15, В12), С, РР.

Загальна інформація
Про правильний підбір продуктів харчування можна судити за збільшенням ваги. При нормальному протіканні вагітності у другій її половині прибуття ваги не має перевищувати 300–350 г за тиждень, а збільшення маси тіла за весь період має становити 8–10 кг.

Збільшення ваги більше ніж на 1 кг за тиждень – причина для хвилювань.

Майже 80% вагітних скаржаться на проблеми з кишківником (часті запори). Щоб цього уникнути, варто споживати продукти з підвищеним вмістом рослинної клітковини, які нормалізують моторну функцію кишківника: свіжі, тушковані, печені овочі та фрукти, ягоди (перевагу краще надавати сирим), сухофрукти – особливо курагу та чорнослив (8–12 ягід), банани та яблука, гречану, вівсяну та перлову каші, висівки пшениці (30 г/день), а також кисломолочні продукти.

Для затримки випорожнень (при діареї) вагітним рекомендують продукти, що містять танін: чорницю, чорний чай, какао, каву, рисову та манну каші).

Жінкам, яких турбують запори та здуття, треба обмежувати продукти, багаті на харчові волокна. З фруктових соків не рекомендовано яблучний і виноградний.

Вагітній варто вести харчовий щоденник, щоб виключити з раціону продукти, які погано переносяться.

Обов’язковою умовою раціонального харчування є дотримання визначеного режиму харчування. Їжу треба рівномірно розподіляти впродовж дня, тоді вона буде корисною і для матері, і для розвитку дитини.

У перші місяці вагітності треба харчуватися не менше ніж 4 рази на день, а в останні – не менше ніж 6.

2016/08/13

Закрепи у дорослих: причини, прояви, лікування

Закрепи трапляються як у дітей, так і в дорослих. Причини виникнення закрепів різноманітні – від аномалій розвитку кишківника до неврогенних розладів.
У медичній практиці закрепом вважають хронічну затримку випорожнень кишківника протягом більше ніж 48 год., що супроводжується хоча б однією з ознак:
  • відчуття неповного спорожнення кишківника;
  • невелика кількість та густа консистенція калу;
  • натужування не менше ніж 25% часу дефекації;
Позакишкові прояви:
  • нудота, зниження апетиту;
  • неприємний присмак у ротовій порожнині;
  • сухість шкіри, висипання;
  • зміна кольору обличчя;
  • загальна слабість;
  • підвищена втома;
  • біль голови;
  • порушення сну, дратівливість.
Обов’язково треба знайти причину виникнення закрепів. Як ми писали вище, причини можуть бути різноманітні. Серед них – порушення водно-електролітного обміну, ендокринні проблеми, неправильне та нераціональне харчування з обмеженням рослинної клітковини, запальні захворювання кишківника, хронічні отруєння, вживання певної групи ліків тощо.

Очевидно, що самостійно визначити причину захворювання важко. Допомогти у цьому може лікар-гастроентеролог. Після обстеження та діагностики він призначить медикаментозне або немедикаментозне лікування.

Немедикаментозне лікування:
  • дієтотерапія з включенням потрібної кількості харчових волокон, кисломолочні продукти;
  • питний режим (не менше ніж 1,5–2,0 л на день);
  • відновлення рухової активності.
Медикаментозне лікування:
  • нормалізація пропульсивної активності товстої кишки;
  • спазмолітики (гіпермоторна дискінезія);
  • прокінетики (гіпомоторна дискінезія);
  • послаблювальні.
Чому не варто займатись самолікуванням
Причиною закрепів може бути як банальний дисбаланс у харчування, так і онкологія. Тому краще визначити причину, а не корегувати наслідки, наслухавшись реклами чи рекомендацій аптекаря. На жаль, є випадки, коли люди приймають проносні, а в результаті звертаються до лікаря із запущеними пухлинами. Тому не варто нехтувати консультацією.

На перший погляд здається, що цієї проблеми можна легко позбутися завдяки послаблювальним препаратам, але насправді не все так просто. Чому? Частково відповідь на це питання ви вже отримали. Зупинимося на препаратах. Отож, зверніть увагу на тривалість самостійного використання, вказану в інструкції до препарату. Часто, нехтуючи рекомендацією застосовувати ліки не довше ніж 10–15 днів, препарат використовують роками. Як наслідок виникає звикання до нього, а це змушує збільшувати дозу, з’являються побічні ефекти з боку серцевої системи, нирок, розвивається псевдомеланоз (передонкологічний стан). Ці препарати відмінити дуже складно. У США навіть ставлять такий діагноз, як лаксативна хвороба (залежність від проносних).

лікар - гастроентеролог Зоряна Іванівна Подольська
Також не всі звертають увагу на ембріотоксичність і застосовують проносні під час вагітності, що може призвести до вад розвитку плоду, а при серцевих захворюваннях – до змін електролітів.

Тому будьте пильними до широко рекламованих «безпечних» ліків та самолікування. Порадьтеся з гастроентерологом, щоб уникнути такого неприємного стану як закреп.

2016/07/27

Дієта при дерматологічних захворюваннях

Харчування часто стає причиною загострення ряду хронічних захворювань шкіри, таких як атопічний дерматит (нейродерміт, атопічна екзема), алергічний дерматит, токсикодермія, псоріаз та ряду інших. Для ефективного лікування та профілактики цих захворювань дуже важливо встановити, які саме продукти провокують загострення.
З метою виявлення «причинних» харчових алергенів рекомендовано вести протягом певного часу харчовий щоденник – зошит, в якому необхідно занотовувати інформацію про склад спожитих продуктів, час прийому їжі та своє самопочуття протягом доби.

Щоб визначити алергенний продукт у своєму раціоні, пацієнт спочатку повинен дотримуватися дієти з виключенням всіх традиційних алергенів. Перелік дозволених продуктів обмежують за рекомендацією лікаря. Для дітей термін такої дієти має складати 7–10 днів, для дорослих – 14–21 день.

Після цього можна перейти до наступної фази – поступового введення нових продуктів із розрахунку – один новий продукт кожні 2–3 дні. Всі дані про спожиті продукти та самопочуття скрупульозно записують у харчовий щоденник. Таким чином можна буде встановити наявність алергічної реакції на той чи інший продукт у конкретного пацієнта.
Виключити з раціону
спеції, страви з високим вмістом солі
оцет, гірчицю, майонез, копчені вироби
маринади, консерви, харчові напівфабрикати
м’ясні бульйони
шоколад, цукерки, каву
алкоголь, газовані безалкогольні напої
3 обережністю вживатицитрусові (апельсини, лимони, грейпфрути та ін.)
горіхи (фундук, мигдаль, арахіс)
рибу та рибні продукти
яйця, молоко цільне, мед
птицю (гуску, качку, індичку та ін.) і вироби з них
хрін, редиску, баклажани, помідори, гриби
полуниці, суниці, дині, ананаси, кавуни
Можна споживатим’ясо яловиче (нежирне, відварне)
яблука, груші (печені)
супи: круп’яні, овочеві (на вторинному бульйоні)
картоплю (відварну)
масло вершкове, олію: оливкову, соняшникову
каші: гречану, вівсяну, рисову
кисломолочні продукти (одноденні)
компоти з яблук, слив, сухофруктів
білий нездобний хліб

2016/07/23

Щоб подорож з дітьми принесла лише приємні моменти, необхідно підготуватися

Літо – погоже, з поцілунками наших найменших у щічки, багате на фрукти, овочі, купання в теплій водичці на природі… Словом – оздоровлення йде повним ходом, а попереду ще багато можливостей поїхати у відпустку з дітьми. Планувати літній відпочинок з малечею батькам треба заздалегідь. Найголовніше – визначитися: як довго триватиме подорож та в якій місцевості. Це має велике значення.
Важливо врахувати стан здоров’я малюка, чи часто Ви виїжджали з ним за місто, як дитина адаптувалася до недомашніх умов.

Протипоказами до відпочинку в теплих краях є:
  • гострі інфекційні захворювання;
  • ослаблений імунітет;
  • погана адаптація дітей до нових умов (вередування, порушений, нетривалий сон тощо).
Щодо вибору місяців: це червень або ж друга половина серпня та вересень.

Проблеми, які можуть виникнути зі здоров’ям дитини:
а) харчові отруєння;
б) зневоднення;
в) сонячні опіки;
г) теплові удари;
д) укуси комах.

А. Під час літньої подорожі дуже легко стати жертвою харчового отруєння. Адже у спеку продукти дуже швидко псуються. Крім того, в подорожі часто обмежений доступ до води і мила.
Щоб уникнути проблем:
  • ретельно вибирайте продукти;
  • добре їх обробляйте;
  • завжди тримайте біля себе та своїх дітей дезинфікувальний засіб для рук , антибактеріальні серветки;
Б. Зневоднення. Важливо мати достатній запас води для пиття.

В. Сонячні опіки: для дітей є спеціальні засоби, які не лише захищають шкіру зовні завдяки SPF (сонцезахисний фактор) – він має становити 40–50% складу засобу і більше, але й охолоджують її та захищають зсередини.

Не забувайте про панамку, окуляри, а якщо дитина не купається, то й про сорочечку.
Час для засмаги – 7–10 год. вранці та після 16 год. вдень (бажано під пляжною парасолькою).
Якщо ж дитина отримала сонячний опік, Вам треба знати, як їй допомогти. Ось деякі поради:
  • Розмістити у прохолодній кімнаті.
  • Обтерти упродовж 3–5 хв. прохолодним вологим рушником.
  • Напоїти достатньою кількістю рідини.
  • Виміряти температуру тіла (якщо необхідно, дати жарознижувальні: сироп, таблетки відповідно до віку).
  • Місцево – на ділянки сонячних опіків – нанести зволожувальні креми (можливо, з протиалергійним ефектом), але якщо не маєте таких засобів, то можна змастити шкіру кефіром, соком (або кружальцями) огірка.
  • У найближчі дні на сонце бажано не виходити.
Г. Тепловий удар дитина може отримати влітку, якщо довго перебуває на вулиці (на сонечку) без головного убору.
Першими симптомами можуть бути: в’ялість, запаморочення, нудота, підвищена температура тіла. В такому випадку зверніться до лікаря, але якщо його немає, то перенесіть дитину в тінь або добре перевітрюване і прохолодне місце, покладіть на чоло, шию, пах вологі рушники, дайте попити прохолодної та ледь підсоленої води.

Д. Укуси комах (комарі, мошки, оси, бджоли, кліщі тощо) можуть викликати алергічні реакції різного ступеня важкості (інсектна алергія). Щоб запобігти цьому, використовують різні олійки, розчини, креми та гелі (реналенти), запах яких відганяє комарів.
Ці засоби можна наносити як на шкіру, так і на одяг (якщо дитині більше ніж 3 роки). А дітей до 1 року захищають антимоскітною сіткою, яку чіпляють на візок.

Для дітей віком 1–3 роки застосовують репеленти на натуральних маслах лаванди, евкаліпту, цитрусових (але не в аерозольних упаковках, адже вони містять спирт). Старшим за 3 роки – репелент – гель/креми наносять на відкритті ділянки шкіри (крім обличчя, кистей рук) – до 2–3 разів.

Якщо вкусила бджола/оса (оса жало не залишає, а бджола залишає), допомога:

Перше – холод на місце укусу. Якщо укус бджоли – витягнути жало, а на місце укусу прикласти серветку, змочену соком петрушки/огірка (10–15 хв.).

Друге –дати протиалергійні таблетки/сироп відповідно до віку.

Третє – місцево (до 2–4 разів на добу) на місце укусу наносити крем «Ірикар» або засіб «Псило-бальзам».

Якщо на тілі дитини виявлено кліща:
  1. нанесіть на кліща олію – до 5 хв.;
  2. пінцетом, якщо є, захопивши голівку, бажано не натискати на черевце комахи, рухати проти годинникової стрілки, витягнути кліща;
  3. ранку обробити антисептиком;
  4. найближчим часом повідомити про це лікаря (після укусу кліща на 5–10 день можуть виникнути небезпечні захворювання – кліщовий енцефаліт або бореліоз, які передусім будуть супроводжуватися підвищеною температурою тіла, головним болем, болем у м’язах.
Аптечка: її вміст залежить від тривалості подорожі – кількість днів, тижнів тощо.

Будьте здорові і нехай Вам щастить у подорожах!

лікар-педіатр Леся Турянчик

2016/06/18

Аптечка на відпочинок з дітьми

Дуже часто в літній період у батьків, які подорожують з дітьми або вирушають на тривалий відпочинок зі своєю малечою, виникають запитання щодо вмісту особистої аптечки. Щоб допомогти їм вирішити цю проблему, ми склали перелік найнеобхідніших медикаментів та засобів першої допомоги при травмах, укусах комах, кишкових розладах і ін.
  1. Жарознижувальні (ібупрофенового чи парацетамолового ряду).
  2. Антигістамінні – для лікування алергії.
  3. Противірусні (інтерферони, рослинного походження).
  4. Засоби для пероральної регідратації (відновлення рідини при блюванні та проносі), глюкозо-сольові розчини.
  5. Сорбенти – при отруєннях, проносах.
  6. Антибактеріальні – при кишкових інфекціях (похідні нітрофурану).
  7. Ферменти – при порушеннях травлення (панкреатин).
  8. Вушні краплі.
  9. Очні краплі.
  10. Судинозвужувальні краплі для носа, краплі від нежитю.
  11. Перекис водню, розчин діамантового зеленого (зеленки) для обробки ран.
  12. Засоби від сонячних опіків.
  13. Засоби від укусів комах (креми чи гелі, що мають протиалергійну дію).
  14. Бактерицидний пластир, бинт, термометр, еластичний бинт невеликих розмірів.
    лікар-педіатр Марта Орестівна Петришин