Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

2017/01/16

Пункційна біопсія молочної залози

Пункційна біопсія – це отримання тканинного (гістологічного) і клітинного (цитологічного) матеріалу через прокол тонкою голкою під контролем ультразвукового або рентгенівського обстеження. Взятий матеріал на скельці віддають на дослідження цитологу, який може розпізнати захворювання навіть на кількох клітинах. Гістологічні зразки скеровують у спеціалізовану лабораторію для гістологічного аналізу в стерильних маркованих контейнерах. Завдяки морфологічній діагностиці вдається розпізнати багато різних видів захворювань, новоутворів, призначити відповідне лікування, даючи шанс на повне одужання.
Пункції молочної залози:
  • Лікувальна: видалення вмісту з ускладнених кіст, абсцесів, сером і гематом;
  • Діагностична: для морфологічного визначення характеру патологічного процесу, від чого критично залежить вибір тактики подальшого лікування.
Перебіг дослідження
Пункційну трепан-біопсію проводять товстішою голкою одноразового використання, як правило, під місцевим знечуленням. Під час тонголкової аспіраційної біопсії жінка відчуває незначний дискомфорт і біль, що не вимагає додаткових знеболювальних до процедури чи після її проведення. Процедура нагадує внутрішньом’язеву ін’єкцію лише у незвичному місці.

Інформація, яку жінка повинна повідомити лікареві перед тестом:
  • Застосування ліків з групи антикоагулянтів.
  • Лікування ішемічної хвороби серця, гіпертонії.
  • Вагітність.
  • Наявність алергічних реакцій на місцеві анестетики.
Можливі ускладнення після біопсії
Під час пункційної біопсії рідко бувають ускладнення, проте, як і при будь-якому обстеженні, можуть виникнути непередбачувані обставини: інколи почервоніння в місці проколу, невелика гематома, біль або свербіж.

лікар-мамолог Успенський Д.А.
автор лікар-мамолог Успенський Д.А.

2017/01/05

Рідинна цитологія

Рідинна цитологія допомагає точно виявити атипові клітини і випередити захворювання раку шийки матки. Рак шийки матки – третій у переліку захворювань, які спричиняють смерть у жінок. Насторожує факт зростання відсотку захворювання серед молодих жінок віком до 30 років. Вчасне звернення до лікаря – щорічний огляд у гінеколога з повним спектром аналізів і діагностики – суттєво б вплинуло на сумну статистику захворювання.

Якщо є підозра на патологічний процес, лікар-гінеколог призначає цитологічне дослідження. Причиною призначення може бути результат огляду, порушення менструального циклу та інші симптоми.
Щодо рідинної цитології (вид лабораторних тестів, який досліджує структуру клітини), то вона дає змогу збільшити на 64,4% виявлення HSIL (дисплазій середнього та важкого ступенів ураження), на 107% – рівень виявлення LSIL (дисплазій легкого ступеня) порівняно з традиційною цитологією.

Оскільки зазвичай використовують традиційну цитологію, то варто знати відмінність. Під час традиційної цитології зібраний матеріал наносять на скельце, фіксують і висушують, а під час рідинної його поміщають у спеціальний контейнер з рідиною, після цього матеріал проходить ряд автоматизованих етапів, що підвищує ефективність і точність дослідження.

Як відбувається процедура забору матеріалу на цитологічне дослідження. У гінекологічному випадку зішкріб (мазок) робить лікар-гінеколог. Процедура безболісна, можливий незначний дискомфорт.

Правила забору матеріалу на рідинну цитологію (гінекологія):
  • Найефективніше в період овуляції (з 10-го по 20-й день менструального циклу).
  • Виключити застосування напередодні будь-яких внутрішньовагінальних речовин, статевий контакт.
  • Не рекомендовано під час запальних процесів.
  • Можна проводити не менше ніж через три тижні після попереднього цитологічного забору.
  • Здійснювати забір дозволено не менше ніж через 24 год. після огляду гінеколога, кольпоскопії.
Забір матеріалу проводять спеціальною щіточкою і поміщають у спеціальний контейнер. Щіточку не можна використовувати під час забору матеріалу у вагітних. Зібраний матеріал передають у лабораторію.

Важливо, що 100% всіх зібраних клітин потрапляють у лабораторію, а це зменшує кількість повторних досліджень.

Етапи роботи з матеріалом в лабораторії:
  • Обробка матеріалу – видалення усіх зайвих клітин із зібраного матеріалу (слиз, кров тощо).
  • Приготування цитологічного препарату і фарбування (автоматизовані процеси).

Переваги рідинної цитології в лабораторії Медичного центру Святої Параскеви:
  • інноваційність – сучасна та найбільш ефективна методика скринінгу шийки матки (цю методику застосовують у протоколах під час скринінгу раку шийки матки в розвинених країнах світу, до того ж її покривають страхові компанії);
  • автоматизація – процес підготовки, фіксації, фарбування матеріалу відбувається автоматизовано (стандартизовано), що великою мірою виключає вплив людського фактора на результат дослідження (недостатньо якісне взяття обсягу клітинного матеріалу, підготовка матеріалу);
  • якість (достовірність) – дає змогу збільшити на 64,4% виявлення HSIL (дисплазій середнього та важкого ступенів ураження), на 107% – рівень виявлення LSIL (дисплазій легкого ступеня) порівняно з традиційною цитологією, покращити на 75% диференціювання процесів запалення та слабо вираженої дисплазії (ASCUS);
  • результативність – під час підготовки препаратів видаляються кров, слиз та елементи запалення, в результаті досягається хороша візуалізація клінічно значущого клітинного матеріалу й суттєво зменшується кількість неадекватних цитологічних препаратів;
  • унікальність – у Львові сьогодні немає клініки, яка б застосовувала цю методику.
автор завідувач лабораторією Кость А.С.

2016/12/29

Цукровий діабет і зір

Цукровий діабет – одне з найбільш поширених захворювань у світі. Хвороба вражає людей різного віку, у дітей діабет протікає важче, ніж у дорослих.

При цукровому діабеті порушуються всі види обміну речовин, уражуються кровоносні судини серця, нирок, мозку. І серед цих уражень виділяють захворювання очей.
Діабетичні зміни в оці на початковій стадії їхнього розвитку зворотні: якщо вчасно розпочати лікування, зорові функції можна зберегти надовго. На жаль, дуже часто пацієнти звертаються до офтальмолога тоді, коли помічають значне зниження зору – на одному чи на обох очах. Але допомогти в таких випадках можна не завжди.

У пацієнтів з цукровим діабетом частіше, ніж у здорових, розвиваються глаукома та катаракта, але найбільш чутливою до змін вуглеводневого, жирового та білкового обмінів в організмі є сітківка – тонка прозора внутрішня оболонка ока, що складається з високочутливих нервових клітин. Патологічні зміни сітківки (наприклад, ретинопатія) призводять до зниження зору, що важко піддається лікуванню.

Що більша тривалість захворювання на цукровий діабет, то частіше виникає діабетична ретинопатія; якщо діабет некомпенсований, ретинопатія протікає важко та може призвести до сліпоти.

Тому, щоб вчасного виявити патологію та її ефективно лікувати, необхідно регулярно відвідувати офтальмолога: якщо є легка форма цукрового діабету – 1 раз на рік, середня – 2 рази, важка – 3 рази.

2016/12/23

Скарга «болі в суглобах та м’язах» (з серії публікацій : Що варто знати турботливим дітям)

У попередній статті лікар-ревматолог Віра Гаєвська звернула увагу на всі ризики такого симптому похилого віку, як «болі в кістках». Сьогодні продовжуємо тему ревматологічних захворювань.
Симптом «болі в суглобах»
Болі в суглобах мають різне походження і пов’язані з запальними, дегенеративними та метаболічними порушеннями в різних структурах суглобового апарату.

Найбільш частою причиною патологій суглобів у пацієнтів такого віку є остеоартроз, що трапляється у 60–70% хворих у віці за 65 років (частіше у жінок) і характеризується хронічним перебігом, що прогресує, больовим синдромом з поступовим розвитком функціональних порушень суглобів.

Симптом «болі в м’язах»

Відчуття болю в м’язах спостерігається під час різних захворювань, синдромів і патологічних станів. Міалгії (біль в м’язах) можуть бути проявом як власне ревматичних захворювань (поліміозит та ін), так і захворювань іншого походження (інфекції, травматичні ураження, пухлини).

Найбільш типовою патологією у хворих похилого та старечого віку, що виявляється відчуттями болю в м’язах, є ревматична поліміалгія. Захворювання належить до системних васкулітів з переважним ураженням навколосуглобових тканин (капсула, зв’язковий апарат, сухожилля).

Також є захворювання кістково-м’язової системи та порушення опорно-рухового апарату, проявами яких можуть бути всі вищеперелічені симптоми, наприклад, ревматоїдний артрит, подагра, реактивні артрити.

Для профілактики вищеописаних симптомів дуже корисно більше рухатися. Бажано, щоб це були не силові вправи, а аеробні навантаження під час яких м’язи активно працюють.

Якщо є надлишкова маса тіла, то з нею необхідно розпрощатися, оскільки з кожним зайвим кілограмом збільшується ймовірність розвитку патологій.
Обов’язково слід відмовитися від вживання алкоголю та куріння, тому що ці шкідливі звички негативно впливають на метаболізм кісткової і хрящової тканин.

Профілактику розвитку інфекційно-запальних змін суглобів проводять шляхом усунення первинного вогнища. Наприклад, якщо є хронічний тонзиліт, показане лікування у ЛОРа, за необхідності можна видалити мигдалини.

Симптоми, що насторожують
Загальними симптомами хвороб, пов’язаних з ураженням м’язів та суглобів є:

Біль у спокої, під час або після фізичного навантаження.

Скутість, обмеження рухливості.

Місцеві зміни (тобто в ураженому суглобі/м’язі): почервоніння шкіри, порушення чутливості, підвищення температури, деформація кісткової та хрящової тканини, припухлість.

Хрускіт і заклинювання під час рухів.

Кожне конкретне захворювання має свої специфічні ознаки, які відрізняють його від інших.

лікар-ревматолог Віра Гаєвська
автор лікар-ревматолог Віра Гаєвська

2016/12/15

Вибір окулярів

В Європі окуляри почали носити з середини 14 ст. У 17 ст. вони користувались особливою популярністю у чоловіків – були великими та яскравими. Але мода мінлива – і з 18 ст. аристократи змінили окуляри на лорнети та моноклі. А в середині 19 ст. з’явилися пенсне, які носили аж до 20-х рр. 20 ст.

Нині, завдяки неймовірній різноманітності скелець та форм оправ, окуляри особливо популярні. Адже вони не тільки слугують порятунком для людей зі зниженим зором і захищають наші очі від шкідливого випромінювання комп’ютерних моніторів чи яскравого сонячного світла, але й можуть чудово доповнити модний ансамбль.
То як будемо вибирати захисні окуляри?
  1. Не можна використовувати лінзи синього кольору, оскільки синій спектр токсично впливає на кришталик та сітківку. Деколи у пацієнтів виникає запитання: якщо лінзи синього кольору шкідливі для очей, чому тоді гірськолижні окуляри мають сині лінзи? Відповідь проста: синього відтінку цим лінзам надає антивідблискове покриття, а самі лінзи мають всі відтінки бежевого, коричневого – корисного для очей спектру кольорів.
  2. Людям з глаукомою можна використовувати лінзи зеленого кольору, оптимальні в цій ситуації, що підтверджено науковими дослідженнями.
  3. Під час перебування в країнах зі спекотним кліматом, яскравим сонцем або на відпочинку високо в горах, де лежить сніг, бажано носити окуляри з максимальним затемненням лінз – до 75 %, адже дуже часто відблиски сліпучого снігу на яскравому сонці пошкоджують сітківку, навіть можуть спричиняти її опіки. У наших широтах, в умовах помірного освітлення, достатньо 50% затемнення.

2016/12/14

Раннє виявлення глаукоми

Глаукома, як і раніше, залишається однією з головних причин сліпоти серед дорослого населення планети. Сьогодні у світі нараховують понад 70 млн хворих на цю недугу. З них майже 8 млн – цілком сліпі, без жодної надії на повернення зору.
Тому раннє виявлення та своєчасне лікування глаукоми має вирішальне значення для збереження зору на довгі роки. Початок захворювання встановити практично не вдається, оскільки патологічний процес починається непомітно і так само непомітно прогресує – до певного часу. Ця межа настає з появою зорового дискомфорту, який полягає в короткочасному «затуманенні» зору відразу після сну, коли відкривають очі; з появою «райдужних» кругів при погляді на джерело світла. Вказаний дискомфорт зникає впродовж кількох хвилин після пробудження і, зазвичай, про нього швидко забувають. Проте якщо такі відчуття турбують не один раз, треба звернутися до лікаря-офтальмолога.

Можлива також поява «плями», що довго не зникає, перед оком або поступове зниження зору. Це теж мало б насторожити.

Пам’ятайте: що чим раніше ви виявите захворювання і розпочнете лікування, то надовше збережеться хороший зір, а значить – і повноцінне життя.

2016/12/08

Скарга «болі в кістках» (з серії публікацій «Здоров’я віку: що варто знати турботливим дітям»)

Ми розпочинаємо публікувати серію статей про здоров’я людей літнього віку. Для більшості активних читачів блогу ця категорія – це батьки, бабусі та дідусі. Акцентуючи на проблемах людей похилого віку, ми передусім звертаємося до їхніх дітей і онуків з проханням бути пильнішими та уважнішими до своїх рідних.
Сьогодні ми опишемо декілька основних проявів (скарг) при ревматологічних захворюваннях в похилому та старечому віці, на які неодмінно треба звернути увагу рідним літніх людей:
  • болі в кістках;
  • болі в суглобах;
  • зниження рухової активності;
  • часті кісткові переломи кісток;
  • болі в м’язах.
Всі ці симптоми часто пов’язані з віковими змінами та свідчать про ревматологічні захворювання, які знижують якість життя наших рідних.

Найпоширенішою типовою скаргою є болі в різних частинах кісткової системи. Вони можуть бути різного вираження та тривалості. Часто такі болі є відповіддю на лікування і ознакою ступеня супутніх функціональних порушень.

Особливо негативне значення для хворого має зниження рухової активності через болі в суглобах, кістках і м'язах. Перше, на що варто звернути увагу дітям та внукам, – скарга на біль в опорно-руховому апараті.

Яка ж основна причина виникнення таких болів?
Те, що відбувається з віком, – зниження кісткової маси і втрата щільності кістки – і лежить в основі розвитку остеопенії (зниження мінеральної щільності кісток) і остеопорозу, що і спричинює часті переломи кісток у такому віці. Основними локалізаціями переломів є хребет, шийка стегна і променева кістка.

Власне, компресійні переломи хребта часто і стають причинами болів, проте не завжди хворі пов'язують їх із травмою, а лікарі нерідко трактують як прояв остеохондрозу та спондильозу. Такі переломи виявляються або випадково, або під час рентгенографічного дослідження хребта з приводу виражених болів.

Якщо старші рідні кажуть, що в них болять кістки, це справді може бути лише проявом остеохондрозу або спондильозу, але слід пам’ятати, що не всі болі і переломи кісток пов'язані з цими захворюваннями. Останні необхідно диференціювати з такими патологічними процесами, як первинні і метастатичні пухлини (онкологічні процеси), остеомаляція (недостатнє відкладення солей кальцію в кістках), хвороба Педжета, периферична нейропатія (стан, викликаний ушкодженням одного або декількох периферичних нервів).

Щоб не пропустити одне з цих захворювань, необхідно вчасно провести діагностику. Лікар повинен зібрати скарги пацієнта та анамнез (історію захворювань), після цього може призначити наступні обстеження рентген, КТ (комп’ютерна томографія), МРТ (якщо є підозра на пошкодження нервових структур хребта), лабораторні обстеження тощо.

Чи можна запобігти віковим змінам кісток та супутнім ускладненням?
Кістки в різних людей відрізняються щільністю, шириною і міцністю. Утім, незалежно від індивідуальних особливостей людини з віком починають втрачатися як органічні, так і неорганічні речовини кісток – розвивається остеопороз. Тому кістки стають більш пористими і крихкими. Основним показником таких змін є зменшення щільності, а отже, і маси кісток. Під час таких змін виникають порушення функції опорно-рухового апарату, болі, зростає ризик переломів кісток. На жаль, сучасна медицина не може ефективно боротися з такими віковими змінами. Але для того, щоб сповільнити такі процеси, слід після 30 років профілактично вживати кальцій з вітаміном Д3 (за призначенням лікаря), а також після 50 років обов’язково здавати аналізи на рівень іонізованого кальцію в крові та проходити профілактичний огляд у лікаря-ревматолога.

автор лікар-ревматолог Віра Гаєвська