Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

2017/02/15

Запаморочення? Можливо, причина в отолітіазі?

Часто жодні обстеження не виявляють порушення, проте запаморочення не зникають. На межі отоларингологічної та неврологічної патології є захворювання – отолітіаз (доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення), зумовлене тимчасовим подразненням вестибулярного апарату кристалами (отолітами) внутрішнього вуха.
Початок нападу залежить від пози, положення тіла, найчастіше виникає вранці.

Симптоми:
  • раптове інтенсивне запаморочення голови з відчуттям руху предметів навколо хворого;
  • запаморочення виникає після сну;
  • триває 1–2 хв., хоча пацієнтові може здаватися, що довше.
Якщо пацієнт повертається в початкове положення, запаморочення припиняється швидше. Провокувати напади можуть також різкі закиди голови назад і нахили вниз. Приступ отолітіазу може супроводжуватися нудотою і рвотою (рідко). Попри запаморочення, для нападів отолітіазу характерна наявність ністагму (мимовільний швидкий ритмічний рух очей).

Сьогодні отолітіаз вважають одною з найчастіших причин запаморочення, пов’язаних з патологією внутрішнього вуха, і він складає приблизно 25% всіх переферичних вестибулярних запаморочень.

Проблема діагностики запаморочення:
  • Часто запаморочення пов’язують з шийним остеохондрозом.
  • Більш обґрунтовано, але також помилково пов’язувати його з вертебро-базилярною недостатністю. Механізм такий: ви повертаєте голову, судини перетискаються, і кров перестає поступати в мозок, через це й виникає запаморочення. Насправді запаморочення через ВБН – доволі рідкісне явище.
  • Запаморочення виникає і при ортостатичній гіпотонії (різкому зниженні артеріального тиску з можливістю втрати свідомості при переході із горизонтального положення у вертикальне. Таке запаморочення можна розпізнати за супровідним відчуттям «мух в очах».
Лікування
Якщо раніше лікували лише симптоми і радили уникати небезпечних положень, то сьогодні вже зроблено певні кроки щодо вдосконалення лікування –розроблено вправи, які проводить лікар або пацієнт самостійно після інструктажу лікаря.

Не треба забувати, що, окрім вище перелічених причин запаморочень, можуть бути і інші: герпетична інфекція (герпетичний вірус уражає вестибулярний нерв), пухлини, хвороба Меньєра, вестибулярна мігрень (рідкісна форма головних мігреней із запамороченням і без головного болю), невротичні розлади і депресії.

У жодному разі не можна самостійно ставити собі діагноз, якщо у вас виникають запаморочення. За фаховою консультацією в такому випадку треба звертатися до лікаря-невропатолога.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

лікар-невролог Михайло Антонів

2017/02/13

Рак передміхурової залози (простати): від підозри до лікування

Передміхурова залоза (вона ж простата) – непарна ендокринна залоза чоловічого організму. Є допоміжним органом чоловічої статевої системи. Розташована в центрі тазової частини, щільно охоплює шийку сечового міхура і початковий відділ сечівника. Зворотною частиною вона тісно прилягає до ампули прямої кишки, що дозволяє вільно пальпувати її з діагностичною метою. Вивідні протоки залози відкриваються безпосередньо в сечовипускальний канал. Основна функція цього невеликого органа – розрідження вмісту під час еякуляції.
Майже 50% чоловіків у віці після 50 років мають запалення простати – простатит, що спричиняє чимало неприємних симптомів і клопотів: утруднене сечовипускання, часті позиви, різкий біль під час сечовипускання, відчуття наповненого міхура тощо. З віком ця проблема охоплює дедалі більшу кількість чоловіків. Проте зі схожими симптомами або ж безсимптомно можуть проходити й інші захворювання простати, зокрема рак простати.

Всі вищеперелічені симптоми мали б бути причиною негайного звернення до лікаря, а після 45 років щорічний візит до лікаря-уролога – правилом. Загрозою і ворогом лікаря у сучасному світі є широко рекламовані засоби і самолікування хворих. Лікареві-урологу часто доводиться працювати вже з наслідками самолікування.

На що варто звернути увагу? Симптоми*:

  • Проблеми з сечовипусканням (повільний або слабкий струмінь сечі чи часте сечовипускання, особливо вночі).
  • Кров у сечі, спермі.
  • Проблеми з ерекцією.
  • Біль у стегнах, спині (хребет), грудях (ребра).
  • Слабкість або оніміння в ногах.
  • Рак простати у прямих родичів.
*Згідно з даними Американської асоціації раку.

Дії пацієнта та що варто знати про візит до лікаря-уролога

Візит до уролога складається з таких етапів:
  • Лікар розпитає про ваш стан здоров’я, онкологічні захворювання у родині, спосіб життя.
  • Проведе повний огляд та пальцеве обстеження простати.
  • Призначить УЗД простати та аналіз крові на ПСА (якщо ви ще його не здавали).
Рекомендуємо аналіз крові на ПСА здавати перед візитом до лікаря. Це зекономить час. ПСА – аналіз крові, необхідний для виявлення чи спостереження за перебігом раку простати. Підвищений показник ПСА може свідчити про наявність онкологічного процесу в передміхуровій залозі.

Комплекс цих обстежень дозволяє запідозрити рак простати у пацієнта.

Після проведення усіх діагностичних обстежень – повторний візит до лікаря- уролога.

У випадку відсутності підозри на рак, норми чи відхилень, що свідчать про інші захворювання простати, лікар надасть відповідні рекомендації щодо профілактики чи призначить лікування. Якщо підозра на рак простати є, наступним кроком (призначенням лікаря) буде біопсія простати.
Про метод біопсія простати
У Медичному центрі Святої Параскеви біопсію простати проводять спільно висококваліфіковані лікар-УЗД та уролог під контролем сучасного трансректального УЗ-апарата та за допомогою спеціального автоматичного пістолета для біопсії, що дає змогу зробити максимально точний та системний забір матеріалу для подальшого гістологічного дослідження, досягнувши найменшої ймовірності розвитку можливих ускладнень. Процедуру проводять відповідно до сучасних стандартів, рекомендованих провідними світовими та європейськими асоціаціями. Кожну процедуру, без винятку, роблять одноразовою індивідуальною біопсійною голкою, що унеможливлює інфікування парентеральними інфекціями (ВІЛ, вірусні гепатити тощо) Вимога використання індивідуальної біопсійної голки, - є ключовою для забезпечення безпечності проведення процедури.

Біопсія передбачає іструментальний забір матеріалу (частинку тканин простати) для гістологічних аналізів. Не передбачає госпіталізації хворого, її проводять амбулаторно, під місцевим знечуленням. Займе менше години вашого часу з урахуванням підготовки та контрольного УЗ-огляду після процедури.

Підготовка до біопсії
Пацієнт не потребує спеціальної підготовки. Можлива відміна препаратів, що впливають на згортання крові. Про всі інші деталі лікар проінформує в процесі планування процедури.

Біопсія простати – єдиний та обов’язковий метод дослідження, який може підтвердити діагноз – рак простати – на основі результату гістологічного дослідження матеріалу. Також можна оцінити ступінь «агресивності» пухлини.

Що робити, якщо діагноз підтвердиться

Лікар, беручи до уваги попередні обстеження з метою точного стадіювання (визначення поширення) процесу, може рекомендувати: МРТ простати (динамічне обстеження простати з використанням інжектора). Таке обстеження дасть інформацію про пухлину, адже важливо знати розмір пухлини, її точне розташування і чи проросла вона в інші органи тощо. МСКТ з контрастуванням з метою виключення наявності метастазів в лімфатичних вузлах, інших органах чи кістках.

Після дообстеження – заключна консультація лікаря-уролога і вибір тактики лікування.

Переривання повного циклу діагностики (описаного в статті) зашкодить розумінню повної картини вашого стану і лише дасть додатковий час для розвитку хвороби.
Після своєчасного (раннього) виявлення захворювання пацієнт зможе отримати оптимальне та ефективне лікування з максимально позитивним очікуваним прогнозом.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

лікар-уролог Максим Антонюк

2017/02/09

«Совам» та працеголікам загрожує хронічна втома і зниження імунітету

Дуже часто лікарі-терапевти чують скарги на хронічну втому, а під час розмови з’ясовується, що причина – працеголізм або «любов» до нічної роботи.

А ви знаєте, що думки-самозаспокоєння на зразок: «на вихідних компенсую – відісплюсь», «надолужу – довше спатиму вранці» зовсім не працюють на користь Вашого організму. Для організму важливо отримувати повноцінний сон, незважаючи на те, хто ви: «сова» чи «жайворонок». Повноцінним вважають не лише сон тривалістю 6–8 годин, важливий і час, коли ви лягаєте спати.
Чому так важливо лягати спати о 22–23 год., ми пояснимо на основі фізіологічних процесів, які відбуваються в нашому складному і цікавому організмі. Отож, упродовж дня наш організм живе зі сприйняттям сонячних променів, які запускають у ньому процес, який виробляє вітамін Д. У сонячні дні важливо перебувати на відкритому повітрі, а ще важливіше це робити взимку, коли світловий день короткий.

Що ж відбувається коли настає вечір-ніч? В організмі запускаються інші процеси з вироблення гормонів, важливі для його функціонування.

З настанням сутінків, завдяки зоровим рецепторам, до мозку потрапляє сигнал, що «включає» шишкоподібну залозу (епіфіз). Після «включення» вона починає інтенсивно виробляти гормон мелатонін. Основна функція цього гормону – регуляція добового ритму людини, ендокринних функцій, метаболізму тощо.

Починається виробництво гормону приблизно о 21.00 і зростає до 3 години ночі, а далі відбувається зниження його продукування. Це можна побачити на схемі.
Тому, якщо ми лягаємо спати далеко за північ, то запобігаємо можливості виробітку мелатоніну. Те саме відбувається, коли ви лягаєте спати з увімкнутим телевізором, ноутбуком чи світлом.

Отож, шишкоподібній залозі для продуктивної роботи необхідні належні умови. Ось кілька дуже простих правил:
  1. Не лягайте пізніше ніж о 23.00.
  2. Покиньте звичку засинати під фільм (телевізор, комп’ютер).
  3. Навіть, якщо вам не заважає світло і ви легко можете заснути при ньому, цього не варто робити.
  4. Придбайте щільні штори, які б не пропускали світло від вуличних ліхтарів або використовуйте спеціальну маску для сну.
Що ж відбувається з організмом, якщо він отримує недостатню кількість мелатоніну?
  • Виникає хронічна втома.
  • Розвиваються нейродегенеративні захворювання.
  • Починається депресія.
  • Знижується імунітет.
  • Відбувається збій біоритму і, як наслідок, виникає безсоння.
Бажаємо вам вчасно впорядковувати справи і створювати сприятливі умови для відпочинку свого організму.
дякуємо за допомогу в підготуванні матеріалу лікарю-терапевту Антоняк Наталії

2017/01/25

Знайомство з лікарем Вікторією Бєзрядіною

Вікторія Бєзрядіна – лікар УЗД – віднедавна працює в Медичному центрі Святої Параскеви. Сама родом з Буковини. Попри лікарську практику, у вільний від роботи час, пише дитячі казки.
Почала писати для власних дітей, а згодом стала творити і для інших. Напередодні новорічно-різдвяних свят принесла нам у подарунок книжечку – власну казку «Чому святкують Новий рік». Тож ми вирішили познайомити Вас з нашим лікарем та розповісти про її талант.

– Як народилося бажання і любов до написання казок?
– Змалку мої діти любили казки, перед сном я завжди читала їм. Обговорення прочитаних творів перетворювалися в цікаві дискусії. Діти зростали, а з ними зростала й потреба отримання інформації про дорослий світ у звичний для нашої сім’ї спосіб. І тоді з’явилися перші розповіді у вигляді казок перед сном.

Перша розповідь була про температуру – королеву єгипетську, відтоді діти знають, що треба пити, бо королева живе у пустелі, і не любить воду. А через розповіді про пригоди Живудалика ми вивчали історії різних країн. Казка про сономобіль навчила дітей режиму сну. Пригоди мікроба Сіромана привчили до гігієни. У казці про вишневу гілочку ми обговорили особливість та індивідуальність кожної дитини. Казка «Чому святкують Новий рік» не стала винятком повчальних розповідей і навчила дітей ставити цілі та підводити підсумки.
– Чому саме цей жанр?
– Казка – засіб виховання та навчання дітей.

– Яка ваша улюблена казка?
– «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Усі дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.

– Як виникла співпраця зі школою-інтернатом?
– Для всіх важливо вірити! Вірити в казку. Для дітей ця потреба особлива. Свого часу я активно займалася громадською діяльністю і під час відвідувань інтернату (спеціалізована школа-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку) відчула, як дітям не вистачає казки. Так побачила світ перша надрукована книжка з малюнками учнів інтернату. До Дня Святого Миколая діти отримали подарунки і книжку – все забувається. Знаю, що кожна дитина, яка стала «відомою» (так вони почувалися, коли побачили свої малюнки в книжці), повірить у себе і в чудо, бо насправді воно є!
Вікторія Бєзрядіна написала вже більше ніж 15 казок. Незабаром завершується етап їх редагування і, сподіваємося, невдовзі прочитати ці казки зможе широкий загал.

2017/01/16

Пункційна біопсія молочної залози

Пункційна біопсія – це отримання тканинного (гістологічного) і клітинного (цитологічного) матеріалу через прокол тонкою голкою під контролем ультразвукового або рентгенівського обстеження. Взятий матеріал на скельці віддають на дослідження цитологу, який може розпізнати захворювання навіть на кількох клітинах. Гістологічні зразки скеровують у спеціалізовану лабораторію для гістологічного аналізу в стерильних маркованих контейнерах. Завдяки морфологічній діагностиці вдається розпізнати багато різних видів захворювань, новоутворів, призначити відповідне лікування, даючи шанс на повне одужання.
Пункції молочної залози:
  • Лікувальна: видалення вмісту з ускладнених кіст, абсцесів, сером і гематом;
  • Діагностична: для морфологічного визначення характеру патологічного процесу, від чого критично залежить вибір тактики подальшого лікування.
Перебіг дослідження
Пункційну трепан-біопсію проводять товстішою голкою одноразового використання, як правило, під місцевим знечуленням. Під час тонголкової аспіраційної біопсії жінка відчуває незначний дискомфорт і біль, що не вимагає додаткових знеболювальних до процедури чи після її проведення. Процедура нагадує внутрішньом’язеву ін’єкцію лише у незвичному місці.

Інформація, яку жінка повинна повідомити лікареві перед тестом:
  • Застосування ліків з групи антикоагулянтів.
  • Лікування ішемічної хвороби серця, гіпертонії.
  • Вагітність.
  • Наявність алергічних реакцій на місцеві анестетики.
Можливі ускладнення після біопсії
Під час пункційної біопсії рідко бувають ускладнення, проте, як і при будь-якому обстеженні, можуть виникнути непередбачувані обставини: інколи почервоніння в місці проколу, невелика гематома, біль або свербіж.

лікар-мамолог Успенський Д.А.
автор лікар-мамолог Успенський Д.А.

2017/01/05

Рідинна цитологія

Рідинна цитологія допомагає точно виявити атипові клітини і випередити захворювання раку шийки матки. Рак шийки матки – третій у переліку захворювань, які спричиняють смерть у жінок. Насторожує факт зростання відсотку захворювання серед молодих жінок віком до 30 років. Вчасне звернення до лікаря – щорічний огляд у гінеколога з повним спектром аналізів і діагностики – суттєво б вплинуло на сумну статистику захворювання.

Якщо є підозра на патологічний процес, лікар-гінеколог призначає цитологічне дослідження. Причиною призначення може бути результат огляду, порушення менструального циклу та інші симптоми.
Щодо рідинної цитології (вид лабораторних тестів, який досліджує структуру клітини), то вона дає змогу збільшити на 64,4% виявлення HSIL (дисплазій середнього та важкого ступенів ураження), на 107% – рівень виявлення LSIL (дисплазій легкого ступеня) порівняно з традиційною цитологією.

Оскільки зазвичай використовують традиційну цитологію, то варто знати відмінність. Під час традиційної цитології зібраний матеріал наносять на скельце, фіксують і висушують, а під час рідинної його поміщають у спеціальний контейнер з рідиною, після цього матеріал проходить ряд автоматизованих етапів, що підвищує ефективність і точність дослідження.

Як відбувається процедура забору матеріалу на цитологічне дослідження. У гінекологічному випадку зішкріб (мазок) робить лікар-гінеколог. Процедура безболісна, можливий незначний дискомфорт.

Правила забору матеріалу на рідинну цитологію (гінекологія):
  • Найефективніше в період овуляції (з 10-го по 20-й день менструального циклу).
  • Виключити застосування напередодні будь-яких внутрішньовагінальних речовин, статевий контакт.
  • Не рекомендовано під час запальних процесів.
  • Можна проводити не менше ніж через три тижні після попереднього цитологічного забору.
  • Здійснювати забір дозволено не менше ніж через 24 год. після огляду гінеколога, кольпоскопії.
Забір матеріалу проводять спеціальною щіточкою і поміщають у спеціальний контейнер. Щіточку не можна використовувати під час забору матеріалу у вагітних. Зібраний матеріал передають у лабораторію.

Важливо, що 100% всіх зібраних клітин потрапляють у лабораторію, а це зменшує кількість повторних досліджень.

Етапи роботи з матеріалом в лабораторії:
  • Обробка матеріалу – видалення усіх зайвих клітин із зібраного матеріалу (слиз, кров тощо).
  • Приготування цитологічного препарату і фарбування (автоматизовані процеси).

Переваги рідинної цитології в лабораторії Медичного центру Святої Параскеви:
  • інноваційність – сучасна та найбільш ефективна методика скринінгу шийки матки (цю методику застосовують у протоколах під час скринінгу раку шийки матки в розвинених країнах світу, до того ж її покривають страхові компанії);
  • автоматизація – процес підготовки, фіксації, фарбування матеріалу відбувається автоматизовано (стандартизовано), що великою мірою виключає вплив людського фактора на результат дослідження (недостатньо якісне взяття обсягу клітинного матеріалу, підготовка матеріалу);
  • якість (достовірність) – дає змогу збільшити на 64,4% виявлення HSIL (дисплазій середнього та важкого ступенів ураження), на 107% – рівень виявлення LSIL (дисплазій легкого ступеня) порівняно з традиційною цитологією, покращити на 75% диференціювання процесів запалення та слабо вираженої дисплазії (ASCUS);
  • результативність – під час підготовки препаратів видаляються кров, слиз та елементи запалення, в результаті досягається хороша візуалізація клінічно значущого клітинного матеріалу й суттєво зменшується кількість неадекватних цитологічних препаратів;
  • унікальність – у Львові сьогодні немає клініки, яка б застосовувала цю методику.
автор завідувач лабораторією Кость А.С.

2016/12/29

Цукровий діабет і зір

Цукровий діабет – одне з найбільш поширених захворювань у світі. Хвороба вражає людей різного віку, у дітей діабет протікає важче, ніж у дорослих.

При цукровому діабеті порушуються всі види обміну речовин, уражуються кровоносні судини серця, нирок, мозку. І серед цих уражень виділяють захворювання очей.
Діабетичні зміни в оці на початковій стадії їхнього розвитку зворотні: якщо вчасно розпочати лікування, зорові функції можна зберегти надовго. На жаль, дуже часто пацієнти звертаються до офтальмолога тоді, коли помічають значне зниження зору – на одному чи на обох очах. Але допомогти в таких випадках можна не завжди.

У пацієнтів з цукровим діабетом частіше, ніж у здорових, розвиваються глаукома та катаракта, але найбільш чутливою до змін вуглеводневого, жирового та білкового обмінів в організмі є сітківка – тонка прозора внутрішня оболонка ока, що складається з високочутливих нервових клітин. Патологічні зміни сітківки (наприклад, ретинопатія) призводять до зниження зору, що важко піддається лікуванню.

Що більша тривалість захворювання на цукровий діабет, то частіше виникає діабетична ретинопатія; якщо діабет некомпенсований, ретинопатія протікає важко та може призвести до сліпоти.

Тому, щоб вчасного виявити патологію та її ефективно лікувати, необхідно регулярно відвідувати офтальмолога: якщо є легка форма цукрового діабету – 1 раз на рік, середня – 2 рази, важка – 3 рази.