Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

Показ дописів із міткою неврологія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою неврологія. Показати всі дописи

2017/03/26

Перирадикулярна терапія

В яких випадках лікар-невролог рекомендує перирадикулярну терапію у супроводі МСК (блокада)?

Показами до проведення такої процедури є ураження МХД – міжхребцевого диску (кила), ураження міжхребцевих суглобів (артроз), стеноз, звуження чи нестабільність хребтового каналу, внаслідок чого виникає подразнення або перетиснення нервового корінця,що стає причиною болю. Застосовуємо блокади, коли традиційне лікування: фармакологічне, фізіотерапевтичне є неефективним або як допоміжна терапія.

Цей метод допомагає у багатьох випадках позбутися болю в поперековій ділянці хребта та нижніх кінцівках, відновити рухи.

Водночас потрібно розуміти, що цей метод допомагає зменшити біль або позбутися його, проте проблему перетиснення корінця нерва це не вирішить.

Щоб зрозуміти причину проблеми потрібно попередньо обов’язково пройти МРТ.

Як проводиться процедура перирадикулярна терапія?
З метою мінімізації ризиків, пов’язаних з процедурою, перирадикулярну терапію проводять в асептичних (стерильних) умовах. Курс лікування триває від 1 до 5 сеансів. Інтервал між ними в середньому – 2 тижні. Процедуру проводять в положенні лежачи на животі.

Для кращої візуалізації місця та уникнення ускладнень – травмування нервового коріння вводять невелику кількість контрастної речовини, що допомагає лікареві чітко розмістити спеціальну голку під час проведення перирадикулярної терапії.

Безпосередньо в ділянку ураженого нервового корінця вводять переважно кілька препаратів, в тому числі глюкокортикостероїди (належать до підкласу гормонів). Ці препарати мають протизапальний, болезаспокійливий та протинабряковий ефект, тобто сприяють полегшенню.

Для перирадикулярної терапії необхідні значно менші дози лікувальних препаратів, щоб досягнути того ж ефекту, ніж при інших варіантах медикаментозної терапії.

А потрапляння препарату в конкретну зону ураження, зменшує вплив препаратів на весь організм.

Не треба боятися гормональних препаратів: одноразові введення з достатнім інтервалом (не раніше ніж через 2 тижні, якщо потрібні повторні ПРБ) впливу на гормональну систему не зроблять, окрім випадків, коли є наявні гормональні порушення.

Ефективність від блокад надзвичайно індивідуальна і це залежить від кількох чинників:

  • тривалість больової симптоматики (хронічні болі зазвичай потребують кількаразового введення препаратів);
  • розвиток хвороби (ураження декількох відділів хребта);
  • вік хворого;
  • супутні захворювання (неліковані метаболічні хвороби, які становлять обмеження до гормонального лікування).
Протипоказання:
  • вагітність;
  • період годування грудьми;
  • порушення функції згортання крові або застосування антикоагулянтів;
  • алергічна реакція на медикаменти (місцеві анестетики, контрастні йодовмісні препарати, глюкокортикоїдні препарати);
  • онкопатологічні захворювання.
Що важливо пам’ятати пацієнтові після проведеної процедури?
Не можна забувати про рекомендації лікаря щодо подальшого способу життя. Часто за відсутності болю хворі забувають про свою недугу та продовжують піднімати важкі предмети, роблять різкі рухи, чим тільки провокують прогресування хвороби і в результаті повернення больового синдрому.

Якщо від блокади не було ефекту, потрібні подальше дообстеження пацієнта і, можливо, виявлення інших причин болю або ж консультація нейрохірурга та оперативне втручання.

Якщо ефект є, рекомендовано інтенсивне реабілітаційне лікування (фізіотерапія, вправи для укріплення м’язів спини) і (незалежно від ефекту) уникати різких рухів, переохолодження, підйому вантажів більше ніж 3–5 кг.

Кожен повинен пам’ятати, що він є партнером лікаря і лише в партнерській співпраці можна досягнути кращого результату.

Дякуємо за підготовку цього матеріалу лікарю-неврологу Марті Балабанській та лікарю-неврологу Владиславі Павліш.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/06/15

Про головний біль розповідає лікар-невролог

Що робити, якщо болить голова? Коли звернутися до лікаря? Чи зможуть мені поставити правильний діагноз, виявити причину і надати належну допомогу?

Ці та інші питання лікарям-неврологам ставлять чи не щодня. Адже головний біль є однією з найпоширеніших скарг. Майже 45% дорослого населення знає що таке нестерпний біль, який призводить до непрацездатності, порушує звичний спосіб життя.
Труднощі в діагностиці та лікуванні пояснюють тим, що головний біль може бути основним та першим симптомом близько півсотні недуг. Він є провісником збою в роботі різних органів і систем. Головний біль виникає при хронічних захворюваннях внутрішніх органів: печінки, жовчного міхура, кишківника, сечостатевої системи; при гормональних дисбалансах (менструації, клімаксі або статевому дозріванні); підвищеному або пониженому артеріальному тиску, остеохондрозі хребта; проблемах з ЛОР-органами: синуситах, кистах та ін.; метаболічних розладах, інтоксикації чи під час вживання ліків, а також при неполадках у роботі нервової системи, що призводить до спазмів, застою крові у судинах головного мозку.

Сприяють появі головного болю й емоційний негативний або, навіть, позитивний стреси, депресії, шкідливі звички, неправильний режим харчування, недосипання, малорухомий спосіб життя, тривале перебування за комп’ютером або кермом автомобіля та інше.

Загалом сам мозок не болить, бо не має больових рецепторів. Чутливими до болю є волосиста частина голови, м’язи голови та шиї, венозні синуси артерій, оболонки мозку та черепні нерви.

Якщо розглядати головний біль з неврологічної точки зору, то механізми його виникнення (судинний, м’язової напруги, порушення циркуляції ліквору, неврологічний та ін.) зазвичай поодинці практично не трапляються. В нашій практиці вони часто мають змішаний, поєднаний характер. Наприклад, при тривалому «спазмі» судин мозку та приєднанні напруженості м’язів скальпа погіршується кровообіг у голові, утруднюється відтік із черепа. Далі відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску, гіпоксія і вже більш серйозне ураження самої тканини мозку. Це своєю чергою сприяє ранньому розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

Отже, вчасна допомога…

Вчасна допомога кваліфікованого фахівця, глибоке клінічне трактування головного болю та сучасні методи діагностики – гарантія правильного діагнозу та призначення відповідного ефективного лікування. Це своєю чергою покращить якість вашого життя і на тривалий час позбавить від болю, а в деяких випадках призведе до вчасного виявлення та раннього лікування особливо небезпечних захворювань. Тому важливим сьогодні є розвиток новітніх методик та поява досконалої діагностичної апаратури. На базі Медичного центру Святої Параскеви, після огляду лікаря, ви можете пройти певне комплексне обстеження з приводу головного болю, яке може включати МРТ, КТ-сканування головного мозку, дослідження тонусу, анатомічних особливостей мозкових та позакраніальних судин, Rtg-виявлення дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Також можна зробити повноцінний комплекс лабораторних аналізів крові та ін. Пройти, якщо є потреба, огляд суміжних спеціалістів (окуліста, ЛОРа, ендокринолога, кардіолога, гастроентеролога та ін.). А правильно застосувавши рекомендації цих фахівців, можна досягнути чималих успіхів у подоланні головного болю.

Ми повинні дуже уважно та пильно ставитися до найбільшої та найдорожчої цінності – власного здоров’я.

Причини негайного звернення до лікаря:
  1. Інтенсивний головний біль, що виник знову, або зміни характеру болю, який турбував раніше.
  2. Головний біль, що наростає протягом днів чи тижнів.
  3. Головний біль, що посилюється при фізичному навантаженні, напруженні, кашлі, чханні, нахилах.
  4. Головний біль, що виник на тлі лихоманки, і при ньому важко рухати шиєю.
  5. Головний біль, що поєднується із порушенням зору, мови, координації рухів, слабкістю чи онімінням у кінцівках, судомними нападами, підвищеною сонливістю, змінами особистості, пам’яті.
  6. Головний біль, що порушує сон.
  7. Головний біль, що виник зненацька, наче вибух в голові.
  8. Поява головного болю або зміна його характеру в людей віком понад 50 років.
лікар-невролог Владислава Павліш
Найбільш часті та серйозні захворювання з першим симптомом – головним болем:
  • Первинна пухлина головного мозку.
  • Метастази головного мозку.
  • Абсцес головного мозку.
  • Гематома.
  • Внутрішньомозковий крововилив.
  • Менінгіт.
  • Скроневий артеріїт.
  • Артеріальна гіпертензія.
  • Гідроцедіамія.
  • Глаукома.
автор лікар-невролог Павліш В.Є.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua