Дуже часто лікарі-терапевти чують скарги на хронічну втому, а під час розмови з’ясовується, що причина – працеголізм або «любов» до нічної роботи.
А ви знаєте, що думки-самозаспокоєння на зразок: «на вихідних компенсую – відісплюсь», «надолужу – довше спатиму вранці» зовсім не працюють на користь Вашого організму. Для організму важливо отримувати повноцінний сон, незважаючи на те, хто ви: «сова» чи «жайворонок». Повноцінним вважають не лише сон тривалістю 6–8 годин, важливий і час, коли ви лягаєте спати.
Чому так важливо лягати спати о 22–23 год., ми пояснимо на основі фізіологічних процесів, які відбуваються в нашому складному і цікавому організмі. Отож, упродовж дня наш організм живе зі сприйняттям сонячних променів, які запускають у ньому процес, який виробляє вітамін Д. У сонячні дні важливо перебувати на відкритому повітрі, а ще важливіше це робити взимку, коли світловий день короткий.
Що ж відбувається коли настає вечір-ніч? В організмі запускаються інші процеси з вироблення гормонів, важливі для його функціонування.
З настанням сутінків, завдяки зоровим рецепторам, до мозку потрапляє сигнал, що «включає» шишкоподібну залозу (епіфіз). Після «включення» вона починає інтенсивно виробляти гормон мелатонін. Основна функція цього гормону – регуляція добового ритму людини, ендокринних функцій, метаболізму тощо.
Починається виробництво гормону приблизно о 21.00 і зростає до 3 години ночі, а далі відбувається зниження його продукування. Це можна побачити на схемі.
Тому, якщо ми лягаємо спати далеко за північ, то запобігаємо можливості виробітку мелатоніну. Те саме відбувається, коли ви лягаєте спати з увімкнутим телевізором, ноутбуком чи світлом.
Отож, шишкоподібній залозі для продуктивної роботи необхідні належні умови. Ось кілька дуже простих правил:
Що ж відбувається з організмом, якщо він отримує недостатню кількість мелатоніну?
А ви знаєте, що думки-самозаспокоєння на зразок: «на вихідних компенсую – відісплюсь», «надолужу – довше спатиму вранці» зовсім не працюють на користь Вашого організму. Для організму важливо отримувати повноцінний сон, незважаючи на те, хто ви: «сова» чи «жайворонок». Повноцінним вважають не лише сон тривалістю 6–8 годин, важливий і час, коли ви лягаєте спати.
Що ж відбувається коли настає вечір-ніч? В організмі запускаються інші процеси з вироблення гормонів, важливі для його функціонування.
З настанням сутінків, завдяки зоровим рецепторам, до мозку потрапляє сигнал, що «включає» шишкоподібну залозу (епіфіз). Після «включення» вона починає інтенсивно виробляти гормон мелатонін. Основна функція цього гормону – регуляція добового ритму людини, ендокринних функцій, метаболізму тощо.
Починається виробництво гормону приблизно о 21.00 і зростає до 3 години ночі, а далі відбувається зниження його продукування. Це можна побачити на схемі.
Отож, шишкоподібній залозі для продуктивної роботи необхідні належні умови. Ось кілька дуже простих правил:
- Не лягайте пізніше ніж о 23.00.
- Покиньте звичку засинати під фільм (телевізор, комп’ютер).
- Навіть, якщо вам не заважає світло і ви легко можете заснути при ньому, цього не варто робити.
- Придбайте щільні штори, які б не пропускали світло від вуличних ліхтарів або використовуйте спеціальну маску для сну.
- Виникає хронічна втома.
- Розвиваються нейродегенеративні захворювання.
- Починається депресія.
- Знижується імунітет.
- Відбувається збій біоритму і, як наслідок, виникає безсоння.
дякуємо за допомогу в підготуванні матеріалу лікарю-терапевту Антоняк Наталії
Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
