Плоскостопість у дітей: профілактика і застереження

Плоскостопість – дефект нижніх кінцівок, деформація стопи.

Коли дитині виповнюється 4 роки і ви досі помічаєте, що слід від її ніжки не є вигнутим і схожим на круасан, а швидше нагадує суцільну форму – це має вас насторожити.

Якщо помічаєте в малюка важку ходу, надмірне потіння ніг, що його п'яти біжать в боки, а коліна труться одне об одне все більше і більше, підошви взуття потерті з одного боку, і, крім того, дитина скаржиться на біль в підйомі (чи ногах нижче від колінка) – треба йти до ортопеда.

Вирішити проблему плоскостопості в маленьких дітей можна зазвичай завдяки спеціальним вправам, масажам і носінням зручного взуття чи спеціальних устілок.

Що треба робити для профілактики плоскостопості:

• Переконайтеся, що дитина ходить босоніж якомога частіше по м'якому ґрунті, наприклад, влітку по піску на пляжі або по траві. Заохочуйте її до бігу та до їзди на велосипеді, велобізі, самокаті, ігр з м’ячем (копання), вправ на шведській стінці.
• Купіть хороше взуття, виготовлене з м'якої шкіри, з жорсткою п’яточкою, зі стабілізацією щиколотки (але не більше ніж на два пальці) і підошвою з невеличким каблучком, але гнучкою, амортизуючою. Добре якщо у взутті буде профілактичний повздовжній супінатор – випуклість по внутрішньому краю взуття.

Що не робити:

• Не купуйте ортопедичне взуття без рецепта.
• Не заохочуйте свого малюка ходити занадто рано, наприклад, показуючи йому здалеку улюбленого ведмедика.
• Не змушуйте дитину носити взуття, успадковане від старших братів і сестер.
• Не купуйте взуття зі значним запасом по довжині.
• Не змушуйте дитину довго перебувати у одному стані, особливо – ноги нарізно, наприклад, розмовляючи з кимось на вулиці. Це положення спотворює коліна і плоскі стопи.
• Якщо дитина більш прихильна до видів діляьності в положенні сидячи (малювання, складання конструктора, читання) – обов’язково заохочуйте її до щоденних вправ, що сприяють накачуванню зв’язок і м’язів стоп, відвідування гуртків, пов’язаних з руховою активністю, бігом.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Сон малюка

Сон малюка – важлива складова його життя, а спокійний сон є важливим показником розвитку.

Спокійний сон малюка вночі залежить від безлічі факторів: здоров’я дитини, її самопочуття, вражень напередодні, хороших умов сну, зручного ліжечка, гарного апетиту. У дітей є власний біологічний годинник вже з самого народження, і він керує поведінкою малюка, його апетитом і бажанням спати. Вчені довели, що біологічний годинник закріплюється генетично, ще до народження малюка.

Причини неспокійного сну та їх вирішення
Якщо дитина погано спить у своєму ліжечку, за ніч прокидається кілька разів і хоче спати з батьками, то є два виходи з цієї ситуації. Найпростіший – брати дитину спати в батьківське ліжко. Можливо, дитину особливо нічого не турбує, але їй хочеться спати з мамою, їй тепло і комфортно, вона почувається захищеною.

Другий спосіб – зробити так, щоб дитина хотіла спати у своєму ліжечку. На допомогу прийде постільна білизна із зображеннями героїв з мультфільмів, улюблена іграшка, з якою малюк засне. Можна повісити над ліжком балдахін. Є ще один хитрий спосіб, який діє на малюків з 2–3 років: підкладати під подушку дитині маленький сюрприз (олівець, цукерку, наклейки), а після сну говорити, що це фея принесла, бо добре спав у своєму ліжечку. Дітей це дуже тішить.

Важливо дотримуватися режиму дня. Підйом, денний сон, споживання їжі – ці «процеси» мають щодня проходити в один і той самий час. Буває, що дитина не спить вдень, це обумовлено особливістю нервової системи. Просто створіть для дитини спокійну обстановку, хай полежить деякий час, ні в якому разі не змушуйте спати, можливо, для Вашої дитини денний сон не така гостра необхідність.

Якщо дитина спить в окремій кімнаті і часто прокидається, то встановіть нічник. Нічники світять тьмяно і не подразнюють очі, але водночас освітлюють кімнату. Прокинувшись, дитина побачить знайому обстановку і засне далі. Обов’язково слід перевітрювати кімнату безпосередньо перед сном, свіже повітря сприяє прискореному засинанню.

На годиннику незабаром північ, а чадо бігає по квартирі і зовсім не хоче спати! Або ж хоче спати, тре очі, починає вередувати, але заснути не може. Головне – знайти причину, чому малюк погано засинає. Можливо, він напередодні подивився мультфільм, який його вразив. Сталася якась подія (батьки посварилися, увечері приїхали гості, дитина чогось злякалася). Тому після 6 години вечора не варто дозволяти дитині переглядати мультфільми перед сном (крім спеціальних дитячих передач), грати в галасливі і рухливі ігри та вмикати голосно музику. Заснути відразу міцним сном допоможе вечірня прогулянка і ванна з настоєм трав меліси, м’яти, ромашки. Почитайте книжку, розкажіть історію з хорошим кінцем, ніколи не сваріть і не карайте дитину перед сном, адже під такими негативними враженнями вона засне нескоро. Полежіть поруч з дитиною, говоріть м’яким голосом, скажіть, як сильно її любите, погладьте по голові, обійміть.

Нині багато мам вмикають малюкам колискові на телефонах або програвачах, а діти все одно не засинають або навіть починають вередувати. Повірте, немає нічого кращого, ніж мамин голос. Навіть якщо мама вважає, що вокальні дані у неї відсутні, для дитини все одно не буде нічого ближчого і кращого, адже цей голос вона чула ще до народження.

Останнім часом неврологи рекомендують давати активним дітям, у яких є порушення сну, препарати магнію та екстракт валеріани. Для лікарів це найпростіший спосіб усунути проблему, однак мама повинна перепробувати всі способи та засоби поліпшення сну дитини, а якщо вони не допоможуть, вдаватися до лікарських засобів.

Позитивне ставлення до дитини, сон в один і той же час, вироблення особливого ритуалу перед сном формують у малюка рефлекс засинання.

автор лікар-педіатр Марта Петришин.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Про дитячий сколіоз: що бачить рентгенолог і що рекомендує лікар-ортопед

Бічне викривлення хребта – сколіоз – трапляється дуже часто в дітей дошкільного та шкільного віку і стає причиною хвилювань батьків. Як і коли діагностувати, що варто знати про цю проблему, ми розпитали в лікарів Медичного центру Святої Параскеви.

«Найчастішою причиною розвитку сколіозу є неправильне формування хребетного стовпа в процесі росту дитини (тобто набутий сколіоз) внаслідок слабкості м’язів, малої фізичної активності, порушення правил стояння, сидіння та лежання, використання з малого віку планшетів/телефонів. Також виділяють вроджений та післятравматичний сколіози, які більш важкі в лікуванні», – зазначає дитячий лікар-ортопед Мар’ян Орач.

Не бити завчасно на сполох, але варто знати: дівчатка хворіють на сколіоз у 8 разів частіше і перебіг недуги в них значно важчий. Важливий фактор – спадковість, яка збільшує ймовірність захворювання у дитини на 15–30% . Що менший вік дитини, коли виявлено порушення, то тривалішим є період росту і несприятливішим прогноз.

Попри те, якщо ви помітили викривлення хребта не ставте відразу самостійно діагноз, адже розрізняють хибну поставу (функціональний сколіоз) і справжній сколіоз. Важливо вчасно провести диференційну діагностику, адже від цього залежить призначення ефективного лікування.

Хибною поставою (функціональним сколіозом) прийнято вважати таке бічне викривлення хребетного стовпа, яке виявляється тільки на спондилограмі (рентгенограмі) в положенні стоячи і зникає на спондилограмі в положенні лежачи, або може бути виправлене напругою м’язів спини (клінічно).

Справжнім або структуральним сколіозом вважають таке бічне викривлення осі хребетного стовпа, якому від самого початку притаманна стабільність, тобто деформація осі виявляється на спондилограмі (рентгенограмі) в горизонтальному положенні дитини, у вертикальному ж положенні вона, як правило, збільшується.

«Щоб встановити діагноз, лікар-ортопед призначає рентгенологічне обстеження. Таке дослідження проводять не тільки з метою встановлення діагнозу, з його допомогою виявляють ступінь викривлення осі хребта, визначають швидкість прогресування деформації на повторних спондилограмах (рентгенограма хребта), порівнюючи їх з вихідною, підбирають метод лікування, здійснюють фіксування дуги викривлення», – коментує лікар-рентгенолог Галина Щербата.

Що варто знати про обстеження «рентген хребта» при підозрі на сколіоз
У Медичному центрі Святої Параскеви обстеження проводять на багатофункціональному цифровому рентгенапараті, що має низькі дози опромінення (окремі протоколи для рентгенології дитячого віку), індивідуальну дозиметрію (чітка інформація про дозу опромінення в кожному окремому випадку) та забезпечує високу роздільну здатність, яскравість і контрастність зображення.

Проводять обстеження у вертикальному та горизонтальному положеннях пацієнта, щоб диференціювати справжній сколіоз та хибну поставу. Окрім хребта, захоплюють і кістки тазу, щоб визначити кісткову зрілість і ймовірне прогресування сколіозу. Залежно від зросту дитини виконують від 3 до 5 рентгенограм.

Можливості рентгенапарата у Медичному центрі Святої Параскеви дозволяють максимально захопити досліджувальну ділянку, обмежити кількість рентгенограм, оскільки розмір касети, яку використовують у рентгенографі, – 35 на 43 см.

Коли необхідно звернутися до лікаря
Профілактичний огляд ортопеда рекомендують всім здоровим дітям 1 раз на рік. Якщо ви дотримуєтеся цього правила, то ймовірно вчасно виявите порушення постави.

«Перші симптоми, які можуть виявити батьки, – асиметрія трикутників талії, різна висота кутів лопаток та плечей, поява відхилень хребта в бік на певному відрізку (грудний, поперековий). Виявивши ці порушення, зверніться до лікаря-ортопеда», – рекомендує дитячий лікар-ортопед Мар’ян Орач.

Щоб вибрати ефективну тактику лікування, лікар повинен володіти максимально повною інформацією, тому інколи додатково визначають ступінь кісткової зрілості хребта та швидкість прогресування сколіотичної деформації.

З метою отримання цієї інформації проводять тест Ріссера – визначають ознаки ймовірного прогресування І. І. Кона та І. А. Мовшовича. Зрозуміло, що якісна діагностика залежить не лише від класу обладнання, що є важливим фактором, але й від фаховості лікаря-рентгенолога.

Бажаємо Вашим дітям плідного навчального року і міцного здоров’я.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Зомбозвуки «а-а» і «пі-пі». Як правильно привчати дитину до горщика?

Процес привчання малюка до туалету – довготривалий. Вимагає емоційних напружень як від батьків, так і від їхнього чада. Наш лікар-педіатр Антон Асонов поділився кількома секретами безболісного привчання малюків до дорослого життя.

Коли варто привчати дітей до горщика?
Останніми роками використовується метод орієнтований на дитину або його ще називають фізіологічний метод. Цей прийом туалетного навчання враховує ступінь зрілості центральної нервової та сечовидільної систем, а також шлунково-кишкового тракту малюка. Якщо простіше, то починати треба тоді, коли дитина готова. За сучасними уявленнями, ця зрілість наступає від 18 до 24 місяців.

Якщо вашій дитині вже до 2-х років, а горщика вона боїться, то варто впевнитися у готовності малюка жити без підгузків.

Як переконатися в тому, що дитя готове ходити до туалету?

1. Малюк тримає підгузок сухим більше 2-х годин.
2. Розрізняє частини тіла та називає предмети одягу.
3. Малеча активно демонструє обурення, коли підгузок брудний.
4. Може сказати або показати, що хоче до туалету.

Якщо малюк справляється з усіма переліченими пунктами, але горщик не сприймає, батькам варто переконатися у правильності своїх дій.

Який має бути горщик і що з ним робити?

1. Дитячий туалет варто купувати зі зручною спинкою і фізіологічними вигинами тіла.
2. Теплий горщик – запорука успіху. Сідати на холодний, у більшості випадків, малюк не захоче.
3. Це не іграшка, тому, аби горщик сприймався як предмет гігієни, не варто дозволяти дитині ним гратись.

Після того, як ви купили горщик, дитина має з ним познайомитися. Оберіть кімнату, де відтепер стоятиме новий предмет. Краще, якщо це буде туалетна кімната. Щодня дотримуйтеся певного ритуалу - малюк разом з татом або мамою заходять до туалетної кімнати, беруть горщик, роздягають і садять дитину. Якщо все вдалося, то дитя можна словесно похвалити. Після, одягаємося, беремо горщик, виливаємо вміст і миємо. Добре, якщо дитина бачитиме увесь процес та прийматиме в ньому участь. Така процедура, згодом, в дитини викликатиме тільки позитивні емоції.

Якщо щось з цього батьки зробили не так або дитина налякана та категорично не сприймає процес, бажано відставити горщик. Забути про нього на 2-3 тижні, а потім знову повернутися.

Як пришвидшити процес навчання?
Привчити маля до горщика допоможуть однолітки. Діти, які ходять до дитсадка, починають раніше проситися до туалету. Вони бачать приклад інших малюків. Якщо батьки в добрих стосунках з сусідами з дітьми, які вже ходять на горщик, можна запросити їх в гості для наочного прикладу.

Привчання дитини до горщика має бути системним - щодня. Один раз або два рази на тиждень не дадуть хорошого результату.

Якщо є можливість, то розпочинайте навчання влітку/весною. Підгузок залишаємо тільки на нічний сон, а решту часу, за потреби, можна легко перевдягнутися.

Чому дитину не варто «висаджувати» на горщик?
Метод раннього привчання до горщика (на першому році життя) – не ефективний. Він – не фізіологічний і доволі застарілий. Може викликати певні проблеми в дитини. Коли в такому малому віці ми «висаджуємо» дитину, то промовляємо певні слова «пі-пі» або «а-а». Фізіологічно дитина ще не може сама відчувати, що в неї наповнений січовий міхур або кишківник. Відповідно, акт сечовиділення або дефекації в малюка відбувається мимоволі. Таким чином, ми виробляємо в дитини певний умовний рефлекс.

На другому році життя цей умовний рефлекс зникає. Центральна нервова система дозріває, дитина самостійно починає контролювати свій кишківник і сечовий міхур. Зомбозвуки «а-а» і «пі-пі» на неї вже не діють. Дитину потрібно перевчати, а це збільшує тривалість процесу вдвічі; викликає як в малечі, так і у всієї сім’ї тільки негативні емоції.

Read More

Диспанкреатизм і хронічний панкреатит у дітей

На пострадянських просторах діагноз «хронічний панкреатит» набув неабиякої популярності, і доволі часто його ставлять навіть дітям. Під впливом зарубіжних публікацій та наукових досліджень вітчизняні педіатри поступово замінили діагноз «хронічний панкреатит» на «реактивний панкреатит» та «диспанкреатизм». Безсумнівно, у багатьох батьків ці назви, почуті під час обстеження їхніх дітей від лікаря, викликають страх.

Відомо, що підшлункова залоза – це орган, який бере участь у процесах травлення, продукуючи і виділяючи весь набір необхідних для перетравлення їжі ферментів у дванадцятипалу кишку. Ця функція підшлункової залози називається «екзокринною». Крім неї, у підшлункової залози є ще одна надважлива функція – «ендокринна», основне завдання якої – продукування та виділення гормону інсуліну у кров та підтримання певної концентрації цукру (глюкози) у крові. Тому оцінку діяльності підшлункової залози треба проводити всебічно, як її екзокринної, так і ендокринної складових. І тільки після підтвердження недостатності екзокринної функції підшлункової залози за даними копрограми (нейтральний жир у калі), фекальної еластази калу, α-амілази та ліпази сироватки крові, після верифікації об’єктивних змін розмірів або структури підшлункової залози за даними ультразвукового дослідження, а також за наявності відповідної історії хвороби (верифіковані напади гострого панкреатиту), діагноз «хронічний панкреатит» можна вважати правочинним.

Слід зазначити, що «справжня» недостатність функції підшлункової залози у дітей трапляється досить рідко і, як правило, зумовлена вродженими дефектами розвитку підшлункової залози або генетичними захворюваннями (муковісцидоз). Більш частим є тимчасове або відносне зниження екзокринної функції підшлункової залози, яке наші педіатри називають «диспанкреатизмом» і «панкреатопатією». Така транзиторна недостатність екзокринної функції підшлункової залози може бути зумовлена широкою низкою чинників (систематичне вживання «нездорової» їжі, перевищення кількості їжі, інфекційні захворювання кишківника, гастродуоденіт, гастрит, дискінезія жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, гельмінтози та ін.) і часто потребує втручання лікаря та медикаментозного лікування.

Отже, менше діагнозів – більше діла!

автор лікар-педіатр Юлія Тодика

(приймає у київському підрозділі медичного центру Святої Параскеви)

Read More

Підтримка грудного вигодовування

Грудне молоко є найціннішим харчовим продуктом для маленької, щойно народженої, людини. Його унікальність полягає не тільки в абсолютному балансі білків, жирів, вуглеводів, а й в особливому їхньому складі, притаманному лише людському молоку. Грудне вигодовування забезпечує зростання, швидкий розвиток і дозрівання центральної нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, кісток, органів шлунково-кишкового тракту, а особливо – імунітету.

Отже, життєва необхідність грудного молока для малюка є беззаперечною, а вибір виду вигодовування – безсумнівним і очевидним. Але часто молода мама стикається з низкою проблем, пов’язаних саме з грудним вигодовуванням, неправильне вирішення яких може призвести до зменшення лактації, появи психологічного дискомфорту як матері, так і дитини. Спеціалісти Медичного центру Святої Параскеви є щирими прихильниками грудного вигодовування дітей, тому завжди готові допомогти, дати пораду, бути поруч. Підходи педіатрів нашого закладу засновані на світових рекомендаціях і відповідають Глобальній стратегії щодо підтримки грудного вигодовування. Одразу зауважимо, що, відповідно до цих рекомендацій, ВИНЯТКОВО грудне молоко рекомендують дітям від народження до повних 6 місяців, грудне вигодовування дитини бажано продовжити до 2 років.

Нижче зупинимося на деяких питаннях, які часто турбують матусь-годувальниць:

– Як часто треба прикладати дитину до грудей?
– На сьогодні для здорового малюка та здорової матусі лікарі рекомендують режим вільного прикладання до грудей, тобто за бажанням дитини. Що це означає? Коли мати відчуває, що дитина голодна (малюк неспокійний, кричить, шукає груди), вона дає груди дитині. Це може бути 7, 10, і навіть 20 разів на добу для новонародженої дитини. Є діти, які ніби весь час хочуть їсти та «висять на грудях». У таких випадках мами, зазвичай, лякаються, що молока може не вистачити. Окрім цього, годувати дитину майже без відпочинку досить важко фізично для молодої матусі. Але такий режим вільного вигодовування – нормальне явище, і, як правило, до кінця 1 місяця життя дитини він «вирівнюється», проміжки між годуваннями збільшуються.

– Як зрозуміти, що дитині вистачає молока?
– Не всі мами відчувають «приплив» молока, не всі можуть його зцідити, а дитина може бути неспокійною через свій характер, кишкову коліку або з інших причин, то як же зрозуміти, чи все гаразд? Для цього існують об’єктивні ознаки, за якими можна оцінити «ефективність» грудного вигодовування: приріст маси тіла, достатня кількість сечовипускань (більше ніж 8 на добу для новонародженої дитини), наявність стільця, характерної для віку консистенції мінімум 1 раз на добу. Всі інші ознаки (неспокій дитини, роздратованість на грудях, відсутність відчуття «повних» грудей), які можуть вказувати на зниження лактації, або мати під собою інші причини, є непрямими.

– Чи можна палити під час годування?
– Зазвичай педіатри категорично негативно ставляться до годувальниць, що не кидають палити під час грудного вигодовування. Проте така категоричність часто призводила до швидкого завершення грудного вигодовування мамою. Але грудне молоко настільки цінне для маленької дитини, що сьогодні лікарі готові йти на компроміси. Тому, якщо жінка не може кинути палити під час грудного вигодовування, ми рекомендуємо зменшити, наскільки це можливо, шкідливі впливи на дитину, але зберегти грудне вигодовування. Можна зменшити кількість цигарок на добу, не палити у приміщенні, де перебуває дитина, не робити цього безпосередньо перед годуванням, мити руки та вмиватися після паління (щоб мінімізувати запах).

– Чи треба мамі-годувальниці дотримуватися дієти?
– Традиційно – так. Ми рекомендуємо виключати з раціону молодої матусі продукти, що можуть викликати здуття (виноград, білоголова капуста, лук, бобові та ін.), жирні та гострі страви, продукти, що часто викликають алергію (облігатні алергени). Але останнім часом з’являються дослідження, які вказують на відсутність впливу продуктів харчування, які їсть мати, – на дитину. Поки ці дані поодинокі, тому їх ще не можуть трактувати як рекомендації.

автор лікар-педіатр Юлія Тодика
(приймає у київському підрозділі медичного центру Святої Параскеви)

Read More

Вакцинація: факти, які лякають батьків

Останнім часом багато батьків турбуються з приводу щеплень: чи безпечні щеплення для дітей, чи якісні вакцини, чи дозволяє стан здоров’я дитини вакцинувати її саме зараз… Щоб на цьому тлі уникнути безпідставних відмов або перенесень щеплень, батьки мають отримати грамотну консультацію лікаря.

Вплив ЗМІ
Основне завдання ЗМІ – створювати сенсації та рейтинги. Всю інформацію вони подають вже «проаналізованою», але, зазвичай, висвітленою однобоко.

Ускладнення
Так, вони можливі, як і після застосування будь-якого медичного препарату. Не можна заперечувати як поствакцинальні реакції, які бувають набагато частіше, так і ускладнення, які трапляються вкрай рідко. Але на противагу ставимо ускладнення інфекційних захворювань, найважче з яких – смерть. Дуже часто вирішальним у виборі стає особистий досвід, це можуть бути випадки поствакцинальних ускладнень когось із членів сім’ї або знайомих. Тут дуже складно вплинути, необхідно поінформувати маму про реальні ускладнення захворювання, про важливість правильного медичного відбору для вакцинації, про те, що схильність до поствакцинальних ускладнень не передається генетично, а реакція на щеплення не представляє небезпеки для життя дитини і є тимчасовою.

«Щеплення все одно на 100% не захищає від захворювання – навіщо ризикувати?»
Ні, щеплення на 100% не захищає. Головна мета вакцинації – запобігти генералізованій (розширеній) формі інфекції.

«Більшість інфекцій вже давно не існує, моя дитина від них не захворіє»
Інфекція може бути ліквідована тільки в тому випадку, якщо рівень колективного імунітету сягне майже 95%. У нашій реальності до цього астрономічно далеко, а інфекції повертаються.

«БЦЖ робити немає сенсу, тому що туберкульозна паличка навколо.
На туберкульоз хворіють тільки соціально неблагополучні люди зі слабким імунітетом»
Якщо у вашому під’їзді живе дядечко з відкритою формою туберкульозу, він напевно ходить з вами по одній сходовій клітці, користується одним ліфтом. Щодня чхає, кашляє і спльовує мокроту. Якими б соціально благополучними не були батьки, їхня дитина не захищена від туберкульозної палички.

«Щеплення виснажують імунітет», «Щеплені діти хворіють не менше від нещеплених, а іноді і частіше», «Вакцина викликає аутизм»
Імунітет являє собою динамічну систему, тобто щосекунди відбуваються ті чи інші процеси, контрольовані імунною системою. У тому числі і вироблення імуноглобулінів. З самого народження дитина отримує антитіла матері, які в подальшому повинні замінитися її власними. Ніякі імуномодулятори, до слова, не підвищують імунітет; стимулює вироблення захисних антитіл і запускає цілий каскад імунологічних реакцій тільки зустріч з антигенами. Таким чином, такий складний механізм не виснажується введенням дози вакцини, а навпаки: поповнюється новими білками, що несуть в собі захисну інформацію про збудника.

І про аутизм. Доведено, що немає ніякого зв’язку між цими явищами. Визнано усіма поважними світовими медичними спільнотами, навіть самим лікарем, який цей міф запустив в корисливих цілях.

Гомеопатія
Про гомеопатію, як явище в цілому, писати не будемо, вважаємо, що думка в кожного лікаря щодо цього сформована. На запитання: «Чому ви не вакцинуєте дітей?» багато мам відповідали, що, шукаючи інформацію, знайшли чудового гомеопата, який чітко пояснив, що таке щеплення і як вони вбивають наш організм.

«Я не проти щеплення, я не довіряю всіляким добавкам у вакцині»
Почнемо із ртуті, її найбільше бояться. Мертиолят – це сіль ртуті, між ними різниця, як між отруйним хлором і повсякденною сіллю – хлоридом натрію, це по-перше; а, по-друге, в 0,5 мл вакцини міститься приблизно 25 мкг цієї речовини в 0,05% концентрації, що не завдає шкоди організму, і, по-третє, міститься вона тільки в багатодозових вакцинах, таких як АДС, багатодозові вакцини від грипу. Імпортні вакцини максимально очищені від добавок і містять мінімальну кількість алергенів. Останнім часом здебільшого використовують ацелюлярну вакцину, яка вкрай рідко викликає побічні реакції. Щодо алюмінію. Алюміній використовують в якості адсорбента, і він практично повністю залишається в місці введення. Загалом вакцина не може містити один тільки антиген, його необхідно всіляко стабілізувати, знешкодити і при цьому не вбити, доставити в організм в потрібному вигляді і в певній кількості. Для цього необхідні допоміжні компоненти.

Ми не переконуємо кожну маму вже і негайно брати дитину і вести до кабінету щеплень, а хочемо, щоб батьки в пошуках інформації не зупинялися на різних форумах та альтернативній медицині, щоб не використовували чужі висновки і рейтингові передачі по телебаченню. Батьки мають усвідомлено прийняти рішення щодо щеплення своєї дитини, а якщо в них виникнуть питання – отримати грамотну консультацію лікаря.

лікар-педіатр Марта Петришин

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Що потрібно знати про тім'ячко?

З перших днів народження дитини молодих батьків турбують питання пов’язані з тім’ячком новонародженого. А саме чи воно не надто велике, чи не надто маленьке, коли і як швидко повинне закритися, навіщо воно потрібне і які функції виконує. Попри те все існує ще ряд міфів, які не дозволяють молодим батькам заспокоїтись. Отож що таке тім’ячко? Тім’ячко – це ділянка черепа, зазвичай ромбовидної форми, без кісток, які покриті щільною сполучною тканиною. Малюк народжується з шістьма тім’ячками: чотири з них закриваються в перші дні життя, п’яте – приблизно на другому місяці , а шосте, яке є найбільшим, закривається в періоді від трьох місяців і аж до двох років. Його ще називають «велике тім’ячко», «джерельце» або «віконце». Процес закривання індивідуальний для кожного малюка і його потрібно контролювати у хлопчиків, наприклад, велике тім’ячко закривається трохи швидше, ніж у дівчаток. Відрізняються і розміри - від 0,6 до 3,6 см.

Яка ж роль тім’ячка?
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми.

Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів:
Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка.

Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі.

Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається.

Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін.

За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.

Автор: лікар - невролог (дитячий) Л.Є.Мов'як

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Антибіотики у домашній аптечці

Усім нам не подобається хворіти, а якщо вже трапилася така біда, то намагаємося якомога швидше одужати, а тому часто призначаємо собі та своїм дітям лікування, не порадившись із лікарем. Вседозволеність наших аптек – маєш гроші, то можеш купити майже будь-який препарат без рецепта – призводить до частого безконтрольного самолікування, що є небезпечнішим для здоров’я іноді більше, ніж сама хвороба.

Антибіотики – ліки, які рятують життя, одне з головних досягнень сучасної медицини у боротьбі з інфекційними хворобами, препарати, які приймали хоча б раз у житті більшість з нас, і які, напевне, у багатьох знайдуться в аптечці. Варто пам’ятати, що наявність показань до призначення антибактеріальних препаратів може визначити тільки лікар після проведення всебічного обстеження пацієнта. Саме лікар зможе порекомендувати той препарат, що буде найбільш ефективним у певній ситуації. Частота розвитку побічних реакцій, навіть при правильному підборі антибактеріального препарату, залишається високою, а при самолікуванні – зростає у рази.

Найпоширеніші загрози та помилки під час самолікування антибіотиками без консультації з лікарем:

• Лікування ГРВІ та грипу.
• Неправильний вибір стартового препарату, несвоєчасна або передчасна заміна антибактеріального засобу при неправильній оцінці пацієнтом свого стану можуть суттєво негативно вплинути на перебіг захворювання.
• Неправильні режим прийому, тривалість лікування та доза антибіотика.
• Під час самостійного застосування антибактеріального засобу більшість людей не враховує його взаємодію з іншими лікарськими засобами, а це може суттєво вплинути на ефективність лікування.
• Самолікування побічних реакцій. Застосування антибактеріального засобу без контролю лікаря небезпечне для Вашого здоров’я, а самостійна боротьба з небажаними наслідками – реальна загроза Вашому життю!

автор лікар-педіатр Асонов А.

Прочитати повну статтю.

Read More

Культура здорового харчування

Ваш власний приклад – це один із найголовніших елементів, що складають основи правильного та здорового харчування Вашого малюка. Харчування дітей від 1 до 3 років є перехідним від грудного вигодовування до раціону дорослої людини.

Потреби дітей раннього віку в основних речовинах, які отримують з продуктів харчування, та енергії залишаються ще доволі високими, оскільки це період інтенсивного росту та розвитку дитячого організму. Зважаючи на це вчені вивели середнє значення калорійності харчового раціону для такої вікової категорії, яке складає приблизно 1200–1515 ккал.

Загалом для дітей у віці 1–1,5 року існує 5-разовий режим харчування, у якому на перший сніданок припадає 20% калорійності, на другий – 15%, обід – 30%, полуденок – 15% і вечерю – 20%.

Для дітей віком 1,5–3 роки сніданок – 25%, обід 35–40%, підвечірок – 10–15% і вечеря – 25%. У цей період особливо важливо споживати їжу в той самий час, щоб вона краще засвоювалася та перетравлювалася. У перервах між годуваннями не слід давати будь-яку іншу їжу (перекус).

Це були дещо статистичні дані, а тепер поговоримо про перехід дитини від грудного вигодовування до самостійного вживання різноманітної їжі. Дуже важливо не перешкоджати малюкові в його спробах їсти самостійно. Зазвичай перше бажання самостійно тримати ложку з’являється вже з 6,5–7 місяців. Цей процес є фундаментальним як для малюка, так і для Вас. Тому постарайтеся зробити цей період для дитини приємним не лише в споживанні їжі, а доповніть його взаємним емоційним спілкуванням, набуттям нових навичок. Привчайте малюка користуватися посудом. У нього має бути 2–3 власні тарілочки, 2 маленькі горнятка і не менше ніж 2 чайні або десертні ложечки. Привчайте дитину одразу їсти з власного посуду.

Постарайтеся під час сніданку, обіду чи вечері дружно сім'єю (якщо це можливо) сідати до столу – так Ви прищепите культуру харчування своїй дитині.

Звертайте увагу на температуру їжі, вона має бути приблизно така ж, як і температура тіла, а страви – свіжозготовані.

Прокидаючись вранці, не всі діти одразу потребують сніданку, деяким для цього потрібно 1–1,5 год. У такому випадку можна запропонувати малюкові ½ ч. л. меду, розчиненого у воді, його треба випити натще, завдяки цьому підвищиться секреція травних соків.

А тепер підведемо підсумки:

• Привчайте своїх малюків до здорового і правильного харчування вже з введення першого прикорму.
• Їжа має бути різноманітною і приємною на запах та вигляд.
• Звертайте увагу на температуру їжі.
• Пам’ятайте про п'ятиразовий режим харчування «без перекусів».
• Привчайте малюка самостійно тримати ложечку, починаючи із введення прикорму.
• Створюйте позитивну атмосферу під час споживання їжі.
• Постарайтеся якнайпізніше ознайомити дитину з солодощами та шоколадом (після 3 років).
• Не забувайте про користь фруктів, овочів і м'яса в раціоні своєї дитини.
• Пам'ятайте: після одного року їжу не треба подрібнювати блендером, достатньо розминати виделкою, а м'ясо подають у вигляді фрикадельок, котлет.
• Звертайте увагу на тривалість споживання їжі – це треба робити не надто швидко і не надто довго: сніданок має тривати 15–20 хв., обід – 25–30 хв., а вечеря – 15–20 хв.

автор лікар-педіатр Аліна Волинець

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Перші дні малюка вдома (поради матусям)

Наше дитя народжується беззахисним і дуже вразливим до оточуючого світу. Наше з Вами головне завдання – призвичаїти і створити можливості, якнайшвидшої адаптації до цих умов.

Перші дні вдома після виписки з пологового будинку важкі, як для мами, так і для дитя. Тому тут важливо заздалегідь підготуватись .

Отже дуже важливі умови, які максимально будуть комфортні для малюка – це світла простора кімната, з температурою не вище 22 ⁰С, відносна вологість 40-60%, зручним ліжечком з невеличкою ортопедичною подушкою.

З приводу першого купання, то здорову дитину можна покупати на 2–гу добу після приходу з пологового будинку, температура води = 36,6 ⁰С (не вище). Поступово можна знижувати температуру до 36 ⁰С.

Намагайтесь привчити своє дитя до загартовування вже з перших місяців життя. Звичайно, ніхто не говорить про переохолодження дитини. Це варто робити поступово і обов'язково після консультації з педіатром.

Намагайтесь багато часу проводити на свіжому повітрі . Постарайтесь поділити прогулянки на дві частини одну до обіднього сну , іншу – після. Як показує практика, діти які багато часу проводили на свіжому повітрі мають сильніший імунітет, відповідно – вищу опірність до захворювань.

Більше інформації про догляд за новонародженими, Ви можете отримати у лікаря–педіатра.

Автор лікар-педіатр Волинець А.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Марафон «Здоров’я сім’ї»

Як його успішно пройти?
Контроль за здоров’ям родини – відповідальність жінки чи чоловіка?

Як показує наш власний досвід, цю відповідальність зазвичай бере на себе жінка. Вона змушена думати не лише про власне здоров’я, але й про здоров’я дітей, чоловіка і часто ще й про батьків.

Інколи змусити всіх звернутися до лікаря, здійснити контроль власного здоров’я або ж, навіть, звернутися до фахівця при явних симптомах нездужання – справжній марафон і випробування.

Чому так важко змусити пересічного українця здійснити візит до лікаря?
Насамперед тому, що це не закладено в традиціях сім’ї. Згадайте, в радянські часи поширеною була тенденція терпіти і лише в критичному випадку звертатися по допомогу. Крім того, страх, і також з минулого досвіду.

Нині новітнє обладнання і добре облаштовані кабінети дозволяють зробити візит цілком комфортним, проте багато жінок ще досі пам’ятають неприємні відчуття на холодних гінекологічних кріслах. Такі крісла і досі існують в окремих медичних установах, але у приватних медичних закладах цих «раритетів» уже немає.

Інколи жінки, а ще частіше чоловіки нехтують візитом до лікаря з незрозумілих, на перший погляд, причин. Зазвичай це викликано тим, що в ранньому дитинстві перший досвід знайомства з лікарем був вкрай негативним (або дуже болюча процедура, або просто неприємний лікар).

Ще одна причина відкладання візиту до медзакладу – час. Сьогодні люди його дуже цінують, а довге очікування під кабінетом лікаря остаточно відвертає бажання подбати про своє здоров’я. Проте насправді комплексний огляд може зайняти кілька годин.

Чому важливо змалку привчати людину до регулярних візитів до лікаря?
Необхідно долати погану звичку відтерміновувати огляд у лікаря. Більшість діагнозів є задавненими лише тому, що людина змалку нехтує своїм здоров’ям. Через це ми – українці – і є лідерами з серцево-судинних захворювань, пізніх онкологічних діагнозів тощо. В Європі вже давно попереджують хвороби, а не витрачають кошти на їх усунення. Друге – значно дорожче. Звісно, люди продовжуватимуть хворіти і від цього не втечеш, проте багато недуга можна попередити.

Отримати вичерпну інформацію про свій організм та запобігти низці захворювань можна, якщо щороку проходити комплексне обстеження. Перелік обстежень у пакеті складений з урахуванням віку, статі, хронічних захворювань. Лікар-терапевт порекомендує саме той варіант, який буде актуальний для кожного члена Вашої сім’ї.

Тому візит до лікарів можна легко здійснити за один день, розпланувавши його так, щоб максимально зекономити час, а кількість членів родини на тривалість огляду не вплине. Один день для свого здоров’я та здоров’я всієї родини – це не так вже й багато.

Нещодавно керівник клієнтського сервісу Медичного центру Святої Параскеви провела телефонне опитування, щоб з’ясувати, чи задоволені клієнти таким форматом обстеження. Ми отримали багато схвальних відгуків, декількома з них ділимось з Вами:

«Мій час перебування був дуже добре розпланований, очікування наступного візиту тривало до 10 хв.».

«Всім задоволений, без очікувань, робота налагоджена дуже добре. Бажаю збільшувати кількість кваліфікованих спеціалістів і здорових пацієнтів».

«Огляд розділили на два дні по 1,5 години. План обстежень був оптимальним. Очікування не було, як і затримок. Загалом задоволений».

«До Вашої клініки взагалі не маю жодних зауважень. Все чітко, грамотно, правильно і результативно».


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Чому батьки бояться призначень антибіотиків дитині

Кваліфікований спеціаліст не призначить Вашій дитині антибіотиків без належних для цього причин і обґрунтувань. Якщо батьки бояться призначених дитині антибіотиків, це означає, що вони мають низький рівень довіри до лікаря або лікар недостатньо пояснив функції кожного з призначених препаратів.

Коли призначають антибіотики, а коли – ні
Антибіотики не призначають при вірусних захворюваннях, а лише – при бактеріальних інфекціях. Однак на сьогодні немає «чисто» вірусної чи бактеріологічної інфекції. Проте затягнуте захворювання з тривалою високою температурою впродовж більше ніж трьох діб може призвести до виникнення ускладнень. Самостійно батьки, звичайно, не можуть визначити, яка в дитини інфекція: бактеріальна чи вірусна, тому перш за все необхідно виключити самостійне лікування.

Лабораторні обстеження – це необхідний крок, що допомагає побачити вірусну та бактеріальну природу захворювання та призначити відповідне лікування. Гірше призначати антибіотикотерапію «навпомацки», тому лікар перед лікуванням призначить ряд обстежень.

Чи можна цілком відмовитися від антибіотиків?
Є захворювання, під час лікування яких досягнути покращення без антибіотиків практично неможливо, зокрема гайморит, пневмонія або менінгіт.

Наприклад, пневмонія при несвоєчасному або неефективному лікуванні може дати такі ускладнення, як:

• плеврит;
• септицемія і (або) бактеріємія (зараження крові);
• легеневий абсцес;
• проблеми з серцево-судинною та дихальною системами.

Якщо у Вас виникають сумніви щодо призначених ліків, не соромтесь запитати про те, що турбує, в лікаря
У лікуванні малюків застосовують антибіотики відмінні від тих, які призначають дорослим пацієнтам. Вони діють лише на вогнище інфекції (вибіркова дія) і тому є безпечнішими для малюка, менш токсичними.

Дітям не рекомендовано давати антибіотики групи аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), що мають негативний вплив на органи слуху та сечовидільну систему. Дітям до досягнення 14-річного віку заборонено призначати антибіотики тетрациклінового ряду (доксициклін, тетрациклін). Останні можуть сприяти гіпоплазії зубної емалі, уповільнення росту кісткового скелета (наприклад левоміцетин може призвести до розвитку апластичної анемії у дітей).

До категорії заборонених для дітей антибіотиків відносять і фторхінолони (пефлоксацин, офлоксацин), оскільки вони порушують віковий розвиток хрящів суглобів.

Лікар, призначаючи ліки, враховує всі симптоми та результати лабораторних або інших діагностичних обстежень. Маючи усю необхідну інформацію, лікар призначить посимптомно ліки.

Батькам важливо знати окремі правила застосування антибіотикотерапії
Основне завдання лікаря – призначити мінімальну кількість ефективних препаратів і пояснити правила їх застосування та для чого кожен з них потрібний.

Основне правило для батьків – дотримуватися приписів та рекомендацій лікаря щодо застосування медикаментів (час прийому, тривалість).

Зазвичай антибіотики вимагають строгого режиму прийому та непереривання курсу ні в якому випадку. Проте частою великою помилкою, на якій акцентують увагу педіатри, є припинення застосування ліків з настанням видимого покращення у самопочутті дитини. Батьки вважають, що, якщо вже стало легше, то краще для здоров’я дитини припинити приймання антибіотиків. Переривання курсу може не лише зменшити ефективність у боротьбі з інфекціями, але й зашкодити здоров’ю.

Не забувайте, що самостійно прийняте рішення щодо самолікування не найкращий вибір для Вашої дитини. Станьте партнером з лікарем-педіатром, якому Ви довіряєте – і лікування неодмінно буде успішним. Бережіть себе та своїх малюків.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More