Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

Показ дописів із міткою педіатрія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою педіатрія. Показати всі дописи

2017/03/08

Сон малюка

Сон малюка – важлива складова його життя, а спокійний сон є важливим показником розвитку.

Спокійний сон малюка вночі залежить від безлічі факторів: здоров’я дитини, її самопочуття, вражень напередодні, хороших умов сну, зручного ліжечка, гарного апетиту. У дітей є власний біологічний годинник вже з самого народження, і він керує поведінкою малюка, його апетитом і бажанням спати. Вчені довели, що біологічний годинник закріплюється генетично, ще до народження малюка.
Причини неспокійного сну та їх вирішення
Якщо дитина погано спить у своєму ліжечку, за ніч прокидається кілька разів і хоче спати з батьками, то є два виходи з цієї ситуації. Найпростіший – брати дитину спати в батьківське ліжко. Можливо, дитину особливо нічого не турбує, але їй хочеться спати з мамою, їй тепло і комфортно, вона почувається захищеною.

Другий спосіб – зробити так, щоб дитина хотіла спати у своєму ліжечку. На допомогу прийде постільна білизна із зображеннями героїв з мультфільмів, улюблена іграшка, з якою малюк засне. Можна повісити над ліжком балдахін. Є ще один хитрий спосіб, який діє на малюків з 2–3 років: підкладати під подушку дитині маленький сюрприз (олівець, цукерку, наклейки), а після сну говорити, що це фея принесла, бо добре спав у своєму ліжечку. Дітей це дуже тішить.

Важливо дотримуватися режиму дня. Підйом, денний сон, споживання їжі – ці «процеси» мають щодня проходити в один і той самий час. Буває, що дитина не спить вдень, це обумовлено особливістю нервової системи. Просто створіть для дитини спокійну обстановку, хай полежить деякий час, ні в якому разі не змушуйте спати, можливо, для Вашої дитини денний сон не така гостра необхідність.

Якщо дитина спить в окремій кімнаті і часто прокидається, то встановіть нічник. Нічники світять тьмяно і не подразнюють очі, але водночас освітлюють кімнату. Прокинувшись, дитина побачить знайому обстановку і засне далі. Обов’язково слід перевітрювати кімнату безпосередньо перед сном, свіже повітря сприяє прискореному засинанню.

На годиннику незабаром північ, а чадо бігає по квартирі і зовсім не хоче спати! Або ж хоче спати, тре очі, починає вередувати, але заснути не може. Головне – знайти причину, чому малюк погано засинає. Можливо, він напередодні подивився мультфільм, який його вразив. Сталася якась подія (батьки посварилися, увечері приїхали гості, дитина чогось злякалася). Тому після 6 години вечора не варто дозволяти дитині переглядати мультфільми перед сном (крім спеціальних дитячих передач), грати в галасливі і рухливі ігри та вмикати голосно музику. Заснути відразу міцним сном допоможе вечірня прогулянка і ванна з настоєм трав меліси, м’яти, ромашки. Почитайте книжку, розкажіть історію з хорошим кінцем, ніколи не сваріть і не карайте дитину перед сном, адже під такими негативними враженнями вона засне нескоро. Полежіть поруч з дитиною, говоріть м’яким голосом, скажіть, як сильно її любите, погладьте по голові, обійміть.

Нині багато мам вмикають малюкам колискові на телефонах або програвачах, а діти все одно не засинають або навіть починають вередувати. Повірте, немає нічого кращого, ніж мамин голос. Навіть якщо мама вважає, що вокальні дані у неї відсутні, для дитини все одно не буде нічого ближчого і кращого, адже цей голос вона чула ще до народження.

Останнім часом неврологи рекомендують давати активним дітям, у яких є порушення сну, препарати магнію та екстракт валеріани. Для лікарів це найпростіший спосіб усунути проблему, однак мама повинна перепробувати всі способи та засоби поліпшення сну дитини, а якщо вони не допоможуть, вдаватися до лікарських засобів.

Позитивне ставлення до дитини, сон в один і той же час, вироблення особливого ритуалу перед сном формують у малюка рефлекс засинання.

автор лікар-педіатр Марта Петришин.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2016/11/16

Зомбозвуки «а-а» і «пі-пі». Як правильно привчати дитину до горщика?

Процес привчання малюка до туалету – довготривалий. Вимагає емоційних напружень як від батьків, так і від їхнього чада. Наш лікар-педіатр Антон Асонов поділився кількома секретами безболісного привчання малюків до дорослого життя.
Коли варто привчати дітей до горщика?
Останніми роками використовується метод орієнтований на дитину або його ще називають фізіологічний метод. Цей прийом туалетного навчання враховує ступінь зрілості центральної нервової та сечовидільної систем, а також шлунково-кишкового тракту малюка. Якщо простіше, то починати треба тоді, коли дитина готова. За сучасними уявленнями, ця зрілість наступає від 18 до 24 місяців.

Якщо вашій дитині вже до 2-х років, а горщика вона боїться, то варто впевнитися у готовності малюка жити без підгузків.

Як переконатися в тому, що дитя готове ходити до туалету?
  1. Малюк тримає підгузок сухим більше 2-х годин.
  2. Розрізняє частини тіла та називає предмети одягу.
  3. Малеча активно демонструє обурення, коли підгузок брудний.
  4. Може сказати або показати, що хоче до туалету.
Якщо малюк справляється з усіма переліченими пунктами, але горщик не сприймає, батькам варто переконатися у правильності своїх дій.

Який має бути горщик і що з ним робити?
  1. Дитячий туалет варто купувати зі зручною спинкою і фізіологічними вигинами тіла.
  2. Теплий горщик – запорука успіху. Сідати на холодний, у більшості випадків, малюк не захоче.
  3. Це не іграшка, тому, аби горщик сприймався як предмет гігієни, не варто дозволяти дитині ним гратись.
Після того, як ви купили горщик, дитина має з ним познайомитися. Оберіть кімнату, де відтепер стоятиме новий предмет. Краще, якщо це буде туалетна кімната. Щодня дотримуйтеся певного ритуалу - малюк разом з татом або мамою заходять до туалетної кімнати, беруть горщик, роздягають і садять дитину. Якщо все вдалося, то дитя можна словесно похвалити. Після, одягаємося, беремо горщик, виливаємо вміст і миємо. Добре, якщо дитина бачитиме увесь процес та прийматиме в ньому участь. Така процедура, згодом, в дитини викликатиме тільки позитивні емоції.

Якщо щось з цього батьки зробили не так або дитина налякана та категорично не сприймає процес, бажано відставити горщик. Забути про нього на 2-3 тижні, а потім знову повернутися.

Як пришвидшити процес навчання?
Привчити маля до горщика допоможуть однолітки. Діти, які ходять до дитсадка, починають раніше проситися до туалету. Вони бачать приклад інших малюків. Якщо батьки в добрих стосунках з сусідами з дітьми, які вже ходять на горщик, можна запросити їх в гості для наочного прикладу.

Привчання дитини до горщика має бути системним - щодня. Один раз або два рази на тиждень не дадуть хорошого результату.

Якщо є можливість, то розпочинайте навчання влітку/весною. Підгузок залишаємо тільки на нічний сон, а решту часу, за потреби, можна легко перевдягнутися.

Чому дитину не варто «висаджувати» на горщик?
Метод раннього привчання до горщика (на першому році життя) – не ефективний. Він – не фізіологічний і доволі застарілий. Може викликати певні проблеми в дитини. Коли в такому малому віці ми «висаджуємо» дитину, то промовляємо певні слова «пі-пі» або «а-а». Фізіологічно дитина ще не може сама відчувати, що в неї наповнений січовий міхур або кишківник. Відповідно, акт сечовиділення або дефекації в малюка відбувається мимоволі. Таким чином, ми виробляємо в дитини певний умовний рефлекс.

На другому році життя цей умовний рефлекс зникає. Центральна нервова система дозріває, дитина самостійно починає контролювати свій кишківник і сечовий міхур. Зомбозвуки «а-а» і «пі-пі» на неї вже не діють. Дитину потрібно перевчати, а це збільшує тривалість процесу вдвічі; викликає як в малечі, так і у всієї сім’ї тільки негативні емоції.

2016/09/10

Що потрібно знати про тім'ячко?

З перших днів народження дитини молодих батьків турбують питання пов’язані з тім’ячком новонародженого. А саме чи воно не надто велике, чи не надто маленьке, коли і як швидко повинне закритися, навіщо воно потрібне і які функції виконує. Попри те все існує ще ряд міфів, які не дозволяють молодим батькам заспокоїтись. Отож що таке тім’ячко? Тім’ячко – це ділянка черепа, зазвичай ромбовидної форми, без кісток, які покриті щільною сполучною тканиною. Малюк народжується з шістьма тім’ячками: чотири з них закриваються в перші дні життя, п’яте – приблизно на другому місяці , а шосте, яке є найбільшим, закривається в періоді від трьох місяців і аж до двох років. Його ще називають «велике тім’ячко», «джерельце» або «віконце». Процес закривання індивідуальний для кожного малюка і його потрібно контролювати у хлопчиків, наприклад, велике тім’ячко закривається трохи швидше, ніж у дівчаток. Відрізняються і розміри - від 0,6 до 3,6 см.
Яка ж роль тім’ячка?
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми.

Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів:
Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка.

Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі.

Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається.

Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін.

За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.


Автор: лікар - невролог (дитячий) Л.Є.Мов'як

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

2015/05/05

Чому батьки бояться призначень антибіотиків дитині

Кваліфікований спеціаліст не призначить Вашій дитині антибіотиків без належних для цього причин і обґрунтувань. Якщо батьки бояться призначених дитині антибіотиків, це означає, що вони мають низький рівень довіри до лікаря або лікар недостатньо пояснив функції кожного з призначених препаратів.
Коли призначають антибіотики, а коли – ні
Антибіотики не призначають при вірусних захворюваннях, а лише – при бактеріальних інфекціях. Однак на сьогодні немає «чисто» вірусної чи бактеріологічної інфекції. Проте затягнуте захворювання з тривалою високою температурою впродовж більше ніж трьох діб може призвести до виникнення ускладнень. Самостійно батьки, звичайно, не можуть визначити, яка в дитини інфекція: бактеріальна чи вірусна, тому перш за все необхідно виключити самостійне лікування.

Лабораторні обстеження – це необхідний крок, що допомагає побачити вірусну та бактеріальну природу захворювання та призначити відповідне лікування. Гірше призначати антибіотикотерапію «навпомацки», тому лікар перед лікуванням призначить ряд обстежень.

Чи можна цілком відмовитися від антибіотиків?
Є захворювання, під час лікування яких досягнути покращення без антибіотиків практично неможливо, зокрема гайморит, пневмонія або менінгіт.

Наприклад, пневмонія при несвоєчасному або неефективному лікуванні може дати такі ускладнення, як:
  • плеврит;
  • септицемія і (або) бактеріємія (зараження крові);
  • легеневий абсцес;
  • проблеми з серцево-судинною та дихальною системами.
Якщо у Вас виникають сумніви щодо призначених ліків, не соромтесь запитати про те, що турбує, в лікаря
У лікуванні малюків застосовують антибіотики відмінні від тих, які призначають дорослим пацієнтам. Вони діють лише на вогнище інфекції (вибіркова дія) і тому є безпечнішими для малюка, менш токсичними.

Дітям не рекомендовано давати антибіотики групи аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), що мають негативний вплив на органи слуху та сечовидільну систему. Дітям до досягнення 14-річного віку заборонено призначати антибіотики тетрациклінового ряду (доксициклін, тетрациклін). Останні можуть сприяти гіпоплазії зубної емалі, уповільнення росту кісткового скелета (наприклад левоміцетин може призвести до розвитку апластичної анемії у дітей).

До категорії заборонених для дітей антибіотиків відносять і фторхінолони (пефлоксацин, офлоксацин), оскільки вони порушують віковий розвиток хрящів суглобів.

Лікар, призначаючи ліки, враховує всі симптоми та результати лабораторних або інших діагностичних обстежень. Маючи усю необхідну інформацію, лікар призначить посимптомно ліки.

Батькам важливо знати окремі правила застосування антибіотикотерапії
Основне завдання лікаря – призначити мінімальну кількість ефективних препаратів і пояснити правила їх застосування та для чого кожен з них потрібний.

Основне правило для батьків – дотримуватися приписів та рекомендацій лікаря щодо застосування медикаментів (час прийому, тривалість).

Зазвичай антибіотики вимагають строгого режиму прийому та непереривання курсу ні в якому випадку. Проте частою великою помилкою, на якій акцентують увагу педіатри, є припинення застосування ліків з настанням видимого покращення у самопочутті дитини. Батьки вважають, що, якщо вже стало легше, то краще для здоров’я дитини припинити приймання антибіотиків. Переривання курсу може не лише зменшити ефективність у боротьбі з інфекціями, але й зашкодити здоров’ю.

Не забувайте, що самостійно прийняте рішення щодо самолікування не найкращий вибір для Вашої дитини. Станьте партнером з лікарем-педіатром, якому Ви довіряєте – і лікування неодмінно буде успішним. Бережіть себе та своїх малюків.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua