«Вас турбує біль у горлі? Температура? Головний біль? Перестаньте витрачати час і гроші на відвідування лікаря – є безліч інтернет-сайтів, які допоможуть Вам діагностувати свою хворобу безкоштовно», – поради такого змісту нині часто можна знайти у Всесвітній павутині. І число тих, хто шукає в мережі медичну інформацію, продовжує зростати.
Та чи безпечно займатися інтернет-діагностикою та самолікуванням? Лікарі б’ють на сполох: дедалі важче переконати пацієнта в його хибних трактуваннях інформації, знайденої в інтернеті.
За кордоном вже існує назва такого синдрому – «кіберхондрія». У Великобританії справжня епідемія на «кіберхондрію», з її масовим поширенням боряться спеціалісти. 65% хворих, які надають перевагу інтернет-пошуку, вибирають самолікування, а не відвідини лікаря, проте дослідження показали, що лише 15% з них вдається правильно діагностувати своє захворювання, «пронишпоривши» простори інтернету.
У 2008 році компанія «Майкрософт» провела перше масштабне дослідження феномену під назвою «кіберхондрія», в якому взяло участь понад мільйон людей з усього світу. Як стало відомо, 25% учасників цього дослідження хоча б раз за досліджуваний період, але шукали інформацію про свій стан здоров’я в мережі. Ефектності дослідженню додає те, що 75% з тих, хто звернувся за допомогою до інтернету, не звертали увагу на походження сторінки, якість матеріалу чи достовірність інформації, і чи взагалі той чи інший ресурс має відношення до медицини.
5 причин, чому не варто надмірно та безтямно шукати інформацію медичного характеру в інтернеті:
За кордоном вже існує назва такого синдрому – «кіберхондрія». У Великобританії справжня епідемія на «кіберхондрію», з її масовим поширенням боряться спеціалісти. 65% хворих, які надають перевагу інтернет-пошуку, вибирають самолікування, а не відвідини лікаря, проте дослідження показали, що лише 15% з них вдається правильно діагностувати своє захворювання, «пронишпоривши» простори інтернету.
У 2008 році компанія «Майкрософт» провела перше масштабне дослідження феномену під назвою «кіберхондрія», в якому взяло участь понад мільйон людей з усього світу. Як стало відомо, 25% учасників цього дослідження хоча б раз за досліджуваний період, але шукали інформацію про свій стан здоров’я в мережі. Ефектності дослідженню додає те, що 75% з тих, хто звернувся за допомогою до інтернету, не звертали увагу на походження сторінки, якість матеріалу чи достовірність інформації, і чи взагалі той чи інший ресурс має відношення до медицини.
5 причин, чому не варто надмірно та безтямно шукати інформацію медичного характеру в інтернеті:
- Ви впевнені в достовірності інформації, яку часто пишуть сумнівні сайти, що не мають відношення до медицини? На жаль, це реалії: значно більше інформації, неперевіреної та написаної непрофесіоналами, ніж якісного медичного контенту.
- Створення хибного уявлення: «Якщо про це пишуть так часто, значить це дуже поширене захворювання і саме воно є в мене». Наприклад, «загугливши» словосполучення «біль голови», можна знайти багато статей про пухлину голови. Не варто впадати в паніку, що у Вас обов’язково є саме це. Завдання авторів таких статей – викликати настороженість щодо ракових захворювань, щоб хворі не нехтували згаданим симптомом. Проте особливо чутливі люди відразу впадають у крайню іпохондрію та накручують себе, а це своєю чергою викликає зайве хвилювання.
- «Жахи» з мережі викликають страх перед реальними обстеженнями в лікарів і процедурами. Цей синдром виникає після читання форумів, на яких користувачі діляться власним досвідом. Пам’ятайте, що людина схильна перебільшувати. Кожен випадок індивідуальний. Якщо процедура описана дуже в деталях і видається надзвичайно складною, це не означає, що вона насправді така страшна.
- Це чудово, що пацієнти стають більш поінформованими. Водночас, коли люди приходять на обстеження і думають, що знають більше про свій стан, ніж лікар, це стає проблемою. Тоді лікареві важко побудувати співпрацю з пацієнтом. Не маючи медичної освіти, хвора людина не може трактувати будь-яку медичну інформацію об’єктивно.
- Як відомо, лікар ставить свій діагноз не лише на основі симптомів, але й за результатами аналізів, додаткових обстежень, попередніх захворювань, важливі фактори – вік, стать, фактори ризику тощо. В інтернеті зазвичай пошук відбувається лише за симптомами і немає індивідуального підходу. Багато захворювань мають однакові симптоми, то ж Ви легко можете пропустити те, що насправді відбувається з Вами. А ще гірше – приймати ліки від надуманої хвороби. Таким чином, самодіагностика може мати величезні негативні наслідки для хворого.
