Укуси комах: коли необхідно звертатися до дерматолога

Більшість укусів комах є нешкідливими, та деякі з них можуть бути небезпечними. Це стосується тих випадків, коли Ви маєте алергію на отруту, яку виділяє комаха, якщо комаха є переносником захворювання або отрута комахи є дуже токсичною.

В Україні у Вас найбільше шансів бути вкушеними:

• блохами;
• клопами;
• мухами та комарами;
• кліщами;
• бджолами, осами, шершнями;
• павуками;
• деякими видами мурах.

Більшість укусів комах проходять з проявами легкого свербежу та зникають самостійно. Інколи помічними засобами є одноразове нанесення гідрокортизонового крему (за відсутності протипоказів) та антигістамінні таблетки для зменшення свербежу. Утім, бувають і ускладнення, особливо коли укусів багато.

Негайна та невідкладна допомога потрібна, якщо Ви спостерігаєте наступні симптоми:

• утруднене дихання;
• відчуття клубка в горлі;
• набряк губ, язика;
• біль у грудях;
• пришвидшене серцебиття;
• запаморочення;
• блювота;
• головний біль.

Червоний висип у вигляді бублика навколо укусу кліща може бути ознакою хвороби Лайма, яку треба лікувати антибіотиками.

Лихоманка з червоним або чорним плямистим висипом, що швидко поширюється, може бути ознакою бактеріальної інфекції, яку переносять комахи, її необхідно лікувати негайно.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Марафон «Здоров’я сім’ї»

Як його успішно пройти?
Контроль за здоров’ям родини – відповідальність жінки чи чоловіка?

Як показує наш власний досвід, цю відповідальність зазвичай бере на себе жінка. Вона змушена думати не лише про власне здоров’я, але й про здоров’я дітей, чоловіка і часто ще й про батьків.

Інколи змусити всіх звернутися до лікаря, здійснити контроль власного здоров’я або ж, навіть, звернутися до фахівця при явних симптомах нездужання – справжній марафон і випробування.

Чому так важко змусити пересічного українця здійснити візит до лікаря?
Насамперед тому, що це не закладено в традиціях сім’ї. Згадайте, в радянські часи поширеною була тенденція терпіти і лише в критичному випадку звертатися по допомогу. Крім того, страх, і також з минулого досвіду.

Нині новітнє обладнання і добре облаштовані кабінети дозволяють зробити візит цілком комфортним, проте багато жінок ще досі пам’ятають неприємні відчуття на холодних гінекологічних кріслах. Такі крісла і досі існують в окремих медичних установах, але у приватних медичних закладах цих «раритетів» уже немає.

Інколи жінки, а ще частіше чоловіки нехтують візитом до лікаря з незрозумілих, на перший погляд, причин. Зазвичай це викликано тим, що в ранньому дитинстві перший досвід знайомства з лікарем був вкрай негативним (або дуже болюча процедура, або просто неприємний лікар).

Ще одна причина відкладання візиту до медзакладу – час. Сьогодні люди його дуже цінують, а довге очікування під кабінетом лікаря остаточно відвертає бажання подбати про своє здоров’я. Проте насправді комплексний огляд може зайняти кілька годин.

Чому важливо змалку привчати людину до регулярних візитів до лікаря?
Необхідно долати погану звичку відтерміновувати огляд у лікаря. Більшість діагнозів є задавненими лише тому, що людина змалку нехтує своїм здоров’ям. Через це ми – українці – і є лідерами з серцево-судинних захворювань, пізніх онкологічних діагнозів тощо. В Європі вже давно попереджують хвороби, а не витрачають кошти на їх усунення. Друге – значно дорожче. Звісно, люди продовжуватимуть хворіти і від цього не втечеш, проте багато недуга можна попередити.

Отримати вичерпну інформацію про свій організм та запобігти низці захворювань можна, якщо щороку проходити комплексне обстеження. Перелік обстежень у пакеті складений з урахуванням віку, статі, хронічних захворювань. Лікар-терапевт порекомендує саме той варіант, який буде актуальний для кожного члена Вашої сім’ї.

Тому візит до лікарів можна легко здійснити за один день, розпланувавши його так, щоб максимально зекономити час, а кількість членів родини на тривалість огляду не вплине. Один день для свого здоров’я та здоров’я всієї родини – це не так вже й багато.

Нещодавно керівник клієнтського сервісу Медичного центру Святої Параскеви провела телефонне опитування, щоб з’ясувати, чи задоволені клієнти таким форматом обстеження. Ми отримали багато схвальних відгуків, декількома з них ділимось з Вами:

«Мій час перебування був дуже добре розпланований, очікування наступного візиту тривало до 10 хв.».

«Всім задоволений, без очікувань, робота налагоджена дуже добре. Бажаю збільшувати кількість кваліфікованих спеціалістів і здорових пацієнтів».

«Огляд розділили на два дні по 1,5 години. План обстежень був оптимальним. Очікування не було, як і затримок. Загалом задоволений».

«До Вашої клініки взагалі не маю жодних зауважень. Все чітко, грамотно, правильно і результативно».


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як побачити серце зсередини

«Складне обстеження» – термін, зрозумілий для лікаря, але далеко не зрозумілий для пацієнта, який має пройти це обстеження, щоб йому призначили відповідне лікування. А чи насправді обстеження бувають такими складними, що зрозуміти їх принцип можна тільки після повного курсу навчання у медичному університеті та багаторічної лікарської практики? Сьогодні ми розкажемо «просто» про одне із «найскладніших» у медичній практиці обстежень – МРТ серця.

Отже, перше, що важливо знати про МРТ серця, – це обстеження дозволяє «бачити» орган зсередини у найдрібніших деталях. Якщо при виконанні УЗД серця лікареві не вдалося оглянути весь орган через анатомічну будову, чи він невпевнений в остаточному діагнозі, допоможе МРТ. Цей діагностичний метод дозволить оглянути серце з усіх боків, зсередини, ще й у пошарових зрізах. Така деталізація просто не дасть пропустити лікареві жодну, навіть, найменшу, набуту чи вроджену патологію.

Інший випадок, коли МРТ серця необхідне і, що важливо, незамінне – це патології, пов’язані з порушенням роботи серцевого м’яза – по-лікарськи міокарда, а щоб було зрозуміліше, стінок серця, які скорочуються, помпуючи кров.

Серце частково втрачає скоротливу здатність після перенесеного інфаркту. Це впливає на коефіцієнт корисної дії цього органа, а в результаті – на роботу всього організму. У деяких випадках життєздатність завмерлої частини міокарда (скоротливу здатність стінок серця) можна відновити хірургічно. Але перед тим, як лягати на операційний стіл, зробіть МРТ серця з контрастом. Контраст – це «барвник», який вводять у кров, що своєю чергою розносить його по всіх судинах кровоносної системи, зокрема і до міокарда.

«Барвник» є позаклітинним контрастом, тому в здоровому серцевому м’язі він не затримується, натомість накопичується в мертвих клітинах.

Отже, якщо у серцевому м’язі залишилися живі клітини, роботу яких можна відновити, на діагностичному зображенні вони не забарвляться – і серцевий м’яз буде темним. Якщо ж ділянка стане яскравою, це означає, що клітини мертві і їх роботу відновити не вдасться. Операція не допоможе, тож необхідно буде вести «ощадливий» спосіб життя під постійним наглядом лікаря та не перевантажувати роботу серця.

Ще один випадок, коли МРТ серця є безцінним, – це необхідність розрізнити наслідки перенесеного міокардиту або кардіоміопатії. Ці хвороби на початковому етапі розвитку можуть бути дуже схожі за проявами, однак потребують абсолютно різних підходів до лікування та спостереження. МРТ серця з контрастуванням допоможе розрізнити ці недуги (провести диференційну діагностику) й покаже нам ступінь ураження та величину ділянок.

Лікареві, який лікує, результати обстеження допоможуть призначити медикаментозне лікування бета-блокаторами у необхідній кількості. Якщо таке лікування вчасно не призначити, навантаження на «моторчик» буде таке велике, що невдовзі може вивести його з ладу цілком.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що МРТ серця ідеально показує структуру та анатомічну будову цього органа, дозволяє оцінити його функцію, а також залишкові зміни після перенесених хвороб. Допомагає вчасно визначитися, яке саме лікування необхідно застосувати – хірургічне чи медикаментозне?

У Вас з’явилися додаткові запитання – пишіть нам на сторінці у соціальній мережі «Facebook».

На завершення звертаємо Вашу увагу на те, що цей матеріал створений з метою пояснити, що таке МРТ серця. Якщо ж Вас турбують проблеми, пов’язані з серцем, або наявні вищезгадані захворювання, не варто призначати таке обстеження собі самостійно. Зверніться до лікаря-кардіолога, порадьтеся з ним щодо доцільності МРТ-обстеження серця у Вашому конкретному випадку. Адже це обстеження повинне бути доповненням до переліку, який лікар призначить Вам на первинному етапі діагностики.

Ю. Паламарчук, лікар-радіолог

Медичного центру Святої Параскеви.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коли температуру тіла вважати підвищеною?

Загалом нормальною вважають температуру 36,6°С. Проте доведено, що точнішим визначенням нормальної температури є діапазон від 36,0°С до 37,0°С. В європейських рекомендаціях межами нормальної температури тіла є 36,3–37,4°С.

Також важливо зазначати, в якій ділянці проводять вимірювання. Вищенаведені величини стосуються вимірювань у паховій складці, тобто під рукою. При вимірюванні в порожнині рота нормальні величини можуть коливатися від 36,0°С до 37,5°С, при вимірюванні у прямій кишці вони будуть ще на 0,3–0,4°С вищі.

Наступна таблиця допоможе Вам інтерпретувати результати виміряної температури тіла:

Нормальна температура	36,3–37,4°С
Субфебрильна температура	37,5–38,0°С
Фебрильна температура	38,1–39,0°C
Висока температура	39,1–39,9°С
Гіперпірексія	40°С і вища

Важливо, щоб місце вимірювання, час доби та термометр були постійними.

Температура тіла кожної людини індивідуальна, і може зрости на 1,3°С протягом доби. Найнижчою є температура від 4 до 6 год. ранку, тоді як в періоди 14–16 год. та 18–22 год. може зростати на цілий градус. Такі коливання зумовлені як т. зв. циркадними ритмами, тобто змінами активності процесів обміну в нашому організмі, залежно від часу доби, так і такими факторами, як прийом їжі, фізична активність, стреси. Практика, проте, показала, що найбільш показовим є вимірювання температури між 7 і 8 год. вечора.

Жінки, зазвичай, є «гарячішими», тобто середня температура у них вища, особливо у другій половині місячного циклу.

Про що свідчить підвищення температури тіла?
Регуляцію температури тіла здійснює центр в головному мозку, який називають гіпоталамусом. При підвищенні температури ця система регуляції порушується.

Підвищенням температури тіла організм реагує на вторгнення мікробів – зовнішніх агресорів – або на порушення в самому організмі – внутрішніх агресорів.

Захисна реакція організму шляхом підвищення температури може бути супутнім симптомом при:

• Зараженні бактеріями, вірусами або паразитами.
• Прийомі ліків.
• Порушенні обміну речовин (підвищенні функції щитоподібної залози).
• Тепловому ударі.
• Екстремальному зневодненні.
• Операціях (навіть без ранових інфекцій).
• Злоякісних пухлинах.
• Запальних аутоімунних захворюваннях сполучної тканини і кровоносних судин.
• Заняттях спортом.
• Менструаціях.

За матеріалами geratherm.de

Що таке субфебрильна температура тіла?
Часто приводом для звертання до лікаря є саме субфебрилітет. Субфебрильна температура не перевищує 38°C; вона супроводжує хронічні запальні процеси (хронічний тонзиліт або гайморит, інфекції сечовивідних шляхів, аднексит).

У молодих людей причинами може бути невроз.

Також бувають т. зв. температурні хвости, коли після захворювання, навіть адекватно пролікованого, тягнеться хвіст субфебрильної температури, деколи до 2 місяців, в окремих випадках – до 6 місяців.

Частою причиною субфебрилітету є залізодефіцитна анемія, тобто зниження гемоглобіну в загальному аналізі крові.

Причиною тривалої субфебрильної температури тіла, яка є іноді єдиним симптомом, може бути туберкульоз, хронічні паразитарні захворювання. Проте, вимірявши в себе ледь підвищену температуру тіла, подумайте, чи правильно проведено вимірювання. Можливо, Ви їли або пили гарячий чай впродовж години перед тим, займалися спортом або ж плакали. Пригадайте, чи Ви не пітніли. Шкіра має бути сухою. Якщо Ви жінка, подумайте, яка у Вас фаза місячного циклу.

Занотовуйте дані вимірювань температури, виконаних в один час доби, бажано між 19 та 20 год. вечора. Виявивши тенденції до підвищення температури тіла, зверніться до лікаря, щоб пройти дообстеження.

Read More

Анальна тріщина: коли йти до лікаря

Біль під час випорожнення або кров на калі чи туалетному папері – симптоми, які ні в якому випадку не можна ігнорувати. Одразу зверніться до лікаря-проктолога чи хірурга або гастроентеролога за місцем проживання, якщо немає проктолога.

Що можна очікувати від огляду лікаря
Лікар поставить Вам декілька питань щодо історії Вашого захворювання і проведе огляд періанальної ділянки. Огляд проктолога передбачає пальцеве обстеження прямої кишки, яке за сильних болів проводять після анестезії. Якщо анальну тріщину неможливо ідентифікувати, але є підозри щодо її наявності, лікар може провести аноскопію (оглянути Ваш анальний канал за допомогою короткої освітлювальної трубки). Іноді індивідуально призначають інші лабораторні або інструментальні методи обстеження.

Лікування:
При гострій тріщині, що з’явилася приблизно місяць тому, проводять консервативне лікування з використанням зовнішніх засобів: мазей, свічок, сидячих ванночок, які мають протизапальні, спазмолітичні та ранозагоювальні властивості. Рекомендовано дотримуватися певної дієти, уникати закрепів. Ці методи є ефективними лише за умови гострої анальної тріщини, коли вона лише сформувалася і являє собою неглибоку поверхневу рану.

У випадку хронічної анальної тріщини (понад 1 місяць), коли вона постійно пошкоджується і зарубцьовується, утворюючи так звані «сторожові горбики», пацієнтів краще одразу оперувати. Консервативна терапія та блокади дають лише тимчасове полегшення, знімаючи загострення, і пацієнти рано чи пізно приходять на оперативне лікування. Радикальними оперативними втручаннями у класичному варіанті є висічення анальної тріщини (за допомогою звичайного скальпеля, електроножа, радіохвилі тощо) і сфінктеротомія (часткове контрольоване розсічення сфінктера з метою зняття його спазму; не призводить до інконтиненції). При цьому треба протягом певного часу робити перев’язки та дотримуватись рекомендацій лікаря, як при консервативному лікуванні.

Профілактика
Появи анальних тріщин можна уникнути, не допускаючи закрепів та натужувань під час випорожнень. Також треба вживати їжу, багату на клітковину та пити багато рідини протягом дня (1,5–2 літри).

Read More

Чому батьки бояться призначень антибіотиків дитині

Кваліфікований спеціаліст не призначить Вашій дитині антибіотиків без належних для цього причин і обґрунтувань. Якщо батьки бояться призначених дитині антибіотиків, це означає, що вони мають низький рівень довіри до лікаря або лікар недостатньо пояснив функції кожного з призначених препаратів.

Коли призначають антибіотики, а коли – ні
Антибіотики не призначають при вірусних захворюваннях, а лише – при бактеріальних інфекціях. Однак на сьогодні немає «чисто» вірусної чи бактеріологічної інфекції. Проте затягнуте захворювання з тривалою високою температурою впродовж більше ніж трьох діб може призвести до виникнення ускладнень. Самостійно батьки, звичайно, не можуть визначити, яка в дитини інфекція: бактеріальна чи вірусна, тому перш за все необхідно виключити самостійне лікування.

Лабораторні обстеження – це необхідний крок, що допомагає побачити вірусну та бактеріальну природу захворювання та призначити відповідне лікування. Гірше призначати антибіотикотерапію «навпомацки», тому лікар перед лікуванням призначить ряд обстежень.

Чи можна цілком відмовитися від антибіотиків?
Є захворювання, під час лікування яких досягнути покращення без антибіотиків практично неможливо, зокрема гайморит, пневмонія або менінгіт.

Наприклад, пневмонія при несвоєчасному або неефективному лікуванні може дати такі ускладнення, як:

• плеврит;
• септицемія і (або) бактеріємія (зараження крові);
• легеневий абсцес;
• проблеми з серцево-судинною та дихальною системами.

Якщо у Вас виникають сумніви щодо призначених ліків, не соромтесь запитати про те, що турбує, в лікаря
У лікуванні малюків застосовують антибіотики відмінні від тих, які призначають дорослим пацієнтам. Вони діють лише на вогнище інфекції (вибіркова дія) і тому є безпечнішими для малюка, менш токсичними.

Дітям не рекомендовано давати антибіотики групи аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), що мають негативний вплив на органи слуху та сечовидільну систему. Дітям до досягнення 14-річного віку заборонено призначати антибіотики тетрациклінового ряду (доксициклін, тетрациклін). Останні можуть сприяти гіпоплазії зубної емалі, уповільнення росту кісткового скелета (наприклад левоміцетин може призвести до розвитку апластичної анемії у дітей).

До категорії заборонених для дітей антибіотиків відносять і фторхінолони (пефлоксацин, офлоксацин), оскільки вони порушують віковий розвиток хрящів суглобів.

Лікар, призначаючи ліки, враховує всі симптоми та результати лабораторних або інших діагностичних обстежень. Маючи усю необхідну інформацію, лікар призначить посимптомно ліки.

Батькам важливо знати окремі правила застосування антибіотикотерапії
Основне завдання лікаря – призначити мінімальну кількість ефективних препаратів і пояснити правила їх застосування та для чого кожен з них потрібний.

Основне правило для батьків – дотримуватися приписів та рекомендацій лікаря щодо застосування медикаментів (час прийому, тривалість).

Зазвичай антибіотики вимагають строгого режиму прийому та непереривання курсу ні в якому випадку. Проте частою великою помилкою, на якій акцентують увагу педіатри, є припинення застосування ліків з настанням видимого покращення у самопочутті дитини. Батьки вважають, що, якщо вже стало легше, то краще для здоров’я дитини припинити приймання антибіотиків. Переривання курсу може не лише зменшити ефективність у боротьбі з інфекціями, але й зашкодити здоров’ю.

Не забувайте, що самостійно прийняте рішення щодо самолікування не найкращий вибір для Вашої дитини. Станьте партнером з лікарем-педіатром, якому Ви довіряєте – і лікування неодмінно буде успішним. Бережіть себе та своїх малюків.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Анальна тріщина

Анальна тріщина – захворювання, на перший погляд «маленьке», але завдає чимало страждань.

Анальна тріщина (тріщина заднього проходу) – це дефект слизової анального каналу, довжина якого рідко перевищує 1 см.

Симптоми анальної тріщини:

• Біль під час випорожнення.
• Біль та печіння після випорожнення, що може тривати від декількох хвилин до декількох годин.
• Яскраво червона кров на калі, туалетному папері або в унітазі.
• Свербіж або подразнення навколо ануса.
• Видима рана на шкірі біля ануса.
• Маленькі горбики (вузлики) на шкірі біля анальної тріщини.

Основними симптомами цієї хвороби є біль та кров під час та після дефекації.

Причиною болю є те, що рана анального каналу викликає спазм сфінктера – м’яза, що утримує калові маси, а спазм, своєю чергою, викликає болі – і виникає так зване замкнене коло.

Кров під час та після випорожнення на калі чи туалетному папері з’являється внаслідок травмування слизової рани анального каналу твердими каловими масами.

Болі під час випорожнення та печіння після бувають настільки сильними, що пацієнт може втратити свідомість, сидячи на унітазі.

Страх перед випорожненнями змушує пацієнтів не їсти, відтерміновувати всіма можливими способами випорожнення та огляд у лікаря. Це призводить до ускладнень, які вимагають значних зусиль для лікування. А до лікаря врешті-решт таки доведеться звернутися, адже ця проблема не зникає сама собою.

Найпоширеніші причини анальної тріщини:

• закрепи та натужування під час випорожнення;
• тверді калові маси;
• хронічна діарея (проноси);
• запалення аноректальної ділянки при хворобі Крона або інших запальних захворюваннях кишківника;
• анальний секс.

Найменш поширені причини анальної тріщини:

• сифіліс;
• туберкульоз;
• рак анального каналу;
• СНІД;
• герпес.

Автор лікар-проктолог Булах К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More