Екскурс у світ обстежень шлунково-кишкового тракту

Шлунково-кишковий тракт людини – система органів, яку можна метафорично уявити у вигляді маленького заводу зі злагодженою системою подачі, переробки продуктів харчування, відокремлення і транспортування поживних речовин та виділення з організму неперетравлених залишків. Кожне відділення: печінка, жовчний, шлунок, товста та тонка кишки відповідають за свою частину роботи. Злагоджена або порушена робота цих органів впливає на наше самопочуття. Якщо б ми уявляли себе на підприємстві, то, зрозуміло, не виникало б питань, чому кожен відділ потребує планової або профілактичної перевірки, не кажучи вже про моменти, коли «пішло щось не так». Такої ж перевірки потребує і наш шлунково-кишковий тракт. Призначити необхідний контроль-обстеження повинен лікар гастроентеролог.

Завдяки розвитку медичного обладнання, діагностичних можливостей кожен орган ШКТ можна оглянути зверху і зсередини, з мінімальним втручанням в організм людини.

Ультразвукова діагностика (УЗД) дає можливість побачити розмір, розташування органів, структуру тканин, а от про те, що відбувається всередині органа інформують ендоскопічні обстеження.

Щоб ви могли зрозуміти, чим відрізняється колоноскопія від езофагогастродуоденоскопії, подаємо схему, що показує, який метод обстеження дає змогу «побачити» той чи інший орган зсередини. Все це об’єднується поняттям відеоендоскопія. Високотехнологічні тонкі та гнучкі ендоскопи забезпечують простоту, надійність та швидкість виконання ендоскопічних процедур.

Те, що ми знаємо про свій шлунково-кишковий тракт, обмежується, здебільшого, шкільними знаннями з біології та власними відчуттями: болем, важкістю, здутістю тощо.

Сьогодні лікар-ендоскопіст може дослідити практично кожен сантиметр шлунково-кишкового тракту. Так, наприклад, гастрит з кишковою метаплазією лікареві вдається бачити завдяки відеогастроскопії. Новітня технологія покращеної візуалізації дає змогу збільшити зображення у 200 разів.

Це дозволяє діагностувати рак на ранніх стадіях і виявляти дрібні поліпи.

Важливо проводити ендоскопічні обстеження людям певного віку (після 50 років), навіть у випадку, якщо не турбують жодні симптоми. Адже поліпи, зокрема, можуть розвиватися абсолютно безсимптомно.

Як відбувається обстеження

Езофагогастроскопія (гастроскопія)
За 3–5 хв. до початку обстеження горло зрошують 10% розчином лідокаїну. Пацієнта вкладають на спеціальну кушетку, на лівий бік, медична сестра контролює положення пацієнта і стежить за його станом. Лікар вводить апарат через ротову порожнину. Обстеження відбувається протягом 5–7 хв.

Ендосоноскопія
Дослідження проводять під загальним внутрішньовенним знечуленням, як езофагогастродуоденоскопію, за допомогою відеоендоскопа, на кінці якого розташований радіально скануючий ультразвуковий датчик. Використання у приладі високих частот ультразвуку забезпечує високу якість зображення, недосяжну при звичайному ультразвуковому обстеженні. Окрім цього, метод не має променевого навантаження і дозволяє оцінити стінки порожнистих органів (стравохід, шлунок, кишківник) в місці ураження.

Колоноскопія
Напередодні обстеження пацієнт готує кишківник до огляду за допомогою спеціальних препаратів. Обстеження проводять, створивши потрібний медикаментозний фон або під загальним знечуленням. Перед початком обстеження пацієнтові вимірюють частоту пульсу, рівень артеріального тиску, вводять катетер у периферійну вену. Пацієнт переодягається у спеціальний одноразовий одяг (шорти, халат, бахіли), лягає на спеціальну кушетку, на лівий бік. Щоб створити сприятливий для обстеження фон, внутрішньовенно вводять відповідні медикаменти (спазмолітик + знеболювальне). Якщо проведено загальне знечулення, обстеження починають після того, як пацієнт засне. Ендоскоп, змазаний гелем з лідокаїном, вводять у пряму кишку через задній прохід. Завдяки сучасним тоненьким апаратам обстеження викликає мінімум дискомфорту та виключає травми й пошкодження.

Капсульна ендоскопія
Підготовка триває 2–3 дні. Пацієнт ковтає одноразову стерильну відеокапсулу, після чого ця капсула переміщується природнім шляхом по шлунково-кишковому тракту. Капсула має розмір великої вітамінки (11 мм х 24 мм). Всередині є відеокамера з чутливим сенсором, а також вмонтованим джерелом світла. Під час проходження у шлунково-кишковому тракті капсула робить близько 60 тисяч високоякісних знімків, які автоматично надсилаються на записувальний пристрій в жилеті, одягненому на пацієнта. По закінченні дослідження відеокапсула виходить з організму природним шляхом, а відеоінформацію з пристрою для запису зображення переносять на комп’ютер. За допомогою спеціальної програми лікарі переглядають зображення, оцінюють отриману відеоінформацію та роблять діагностичний висновок.

Дуоденоскопія з ретроградною холангіопанкреатографією РХПГ
Обстеження за допомогою відеодуоденоскопа під контролем рентгенапарату, призначають у випадках необхідності дослідити камені в протоках та вивчити анатомію проток перед операцією тощо.

Перед проведенням РХПГ необхідно провести езофагогастродуоденоскопію, УЗД органів черевної порожнини, зробити аналіз крові на білірубін, трансамінази, амілазу. Обстеження виконують натще.

Як відбувається обстеження
Обстеження проводять під загальним внутрішньовенним знечуленням (подібно до езофагогастродуоденоскопії) за допомогою дуоденоскопа. Виконують ендоскопічну катетеризацію великого дуоденального сосочка і в просвіт загальної жовчної протоки вводять рентгенконтрастний препарат. Роблять рентгензнімок жовчних шляхів.

Більше про діагностику шлунково-кишкового тракту читайте в авторському блозі Ступницького А.І.

Ознайомитися з підготовкою до обстеження, а також з більш детальним описом проведення діагностики можна на нашому сайті.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або ж електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Декілька порад, щоб свята не спровокували проблем

Cвяткові дні зазвичай супроводжуються смачними стравами, застіллями та, на жаль, іноді неприємними наслідками для організму. Отож, декілька порад, щоб свята не спровокували проблем:

1. Насамперед в жодному разі не переїдайте та розділяйте несумісні страви. Тому не споживайте одночасно закуски, гарячі страви та десерти. Робіть мінімально 20-хвилинні інтервали між прийомами їжі, тоді споживатимете значно меншу наступну порцію.
2. Не голодуйте протягом дня перед святковим столом. Споживайте їжу у звичному режимі.
3. Вживайте багато води протягом дня.
4. Помірні дози алкоголю вбережуть Вас від поганого самопочуття наступного ранку. Намагайтеся не змішувати різні види напоїв!
5. Пам'ятайте про калорійність їжі: надавайте перевагу легким овочевим салатам з олією, якщо ж з майонезом – то домашнім.
6. Десерти краще споживати без жирних кремів, тому в нагоді стануть ягідні смаколики.

Якщо ж не вдасться дотриматися рекомендацій і наступного дня самопочуття буде не найкращим, можна самостійно «призначити» собі сорбенти («Ентеросгель», біле вугілля, «Атоксил»). Інші медикаменти треба застосовувати лише за порадою лікаря.

Якщо ж у Вас є проблеми з органами шлунково-кишкового тракту, то за декілька днів до початку свят почніть приймати «свої ліки» (ферменти, прокінетики, обволікальні препарати).

Нехай їжа буде на користь, а свята принесуть лише задоволення!

Read More

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Якщо Вас турбує печія, відрижка повітрям чи їжею, кислота в ротовій порожнині, охриплість голосу чи часті запалення горла та відчуття клубка в горлі, які не є ЛОР-патологіями, неприємний запах з рота (при проведеній гігієни зубів), швидке утворення зубного каменю тощо, ці неприємні симптоми можуть свідчити про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Лікар-гастроентеролог зазначає, що дедалі частіше це захворювання проявляється саме нетиповими симптомами (тривалий біль горла, захриплість, сухий кашель тощо), звісно хворий не припускає, що причина може ховатись у шлунку.

Чому так стається і що провокує це захворювання?
Найпоширеніші фактори, що сприяють ГЕРХ:

• переїдання, особливо ввечері чи перед сном;
• харчування у фаст-фудах;
• кава з цигаркою;
• ожиріння;
• важка фізична праця (інтенсивні заняття у спортзалі – штанга, гирі);
• вагітність;
• медикаменти (деякі серцеві препарати, аспірин, бета-блокатори, нітрати, протизаплідні, снодійні.

Що повинно насторожити?
Якщо печія або відрижка виникають час від часу, чи, навіть, періодично відчуваєте відрижку їжею, викликану споживанням великої кількості їжі, важких страв, то це не повинно непокоїти.

Проте, якщо симптоми наростають, Ви тривалий час лікуєтесь, а лікарі (ЛОР, пульмонолог, стоматолог) не бачать явної причини Вашого стану, необхідно звернути увагу на патологію шлунково-кишкового тракту.

Рефлюкс може викликати навіть біль за грудиною. В цій ситуації спочатку треба виключити проблеми зі сторони серця (зробіть для початку ЕКГ).

Невелика печія після їжі, в горизонтальному положенні чи при нахилі вперед, часто змушують, піддатися впливу реклами і застосувати безрецептурні ліки. Проте не зловживайте такими засобами, оскільки Ви не завжди у змозі оцінити свій стан та його причини.

Інколи пацієнти скаржаться на неприємний запах із ротової порожнини (під час попереднього візиту до стоматолога та ЛОРа не вдається виявити причину цієї проблеми) або надмірне слиновиділення, коли роками неможливо з’ясувати, що його спричинює.

Прояви позастравохідні (які не мають типових проявів зі сторони шлунково-кишкового тракту) часто ведуть до неправильного діагнозу.

Самі пацієнти (а іноді й лікарі) можуть не пов’язати сухий кашель вночі, часті запалення горла, рецидивуюче (таке, що часто повторюється) запалення легень з патологією шлунково-кишкового тракту.

Прояви, які вимагають звернення до лікаря та обстеження: болюче ковтання, порушення ковтання (відчуття застрягання їжі), кровотеча (чи прожилки крові), втрата маси тіла, анемія.

Які методи обстеження і для чого їх застосовувати?
Правильний метод обстеження порадить лікар.

• Ймовірно, Вас скерують на ЕКГ, щоб не пропустити патологію серця, яка може викликати схожі симптоми.
• Езофагогастродуоденоскопія – з метою виявлення змін слизової оболонки стравоходу для подальшого вибору правильного лікування.
• За потребою біопсія слизової оболонки – для виключення передракових змін стравоходу Баретта, аденокарценоми.
• рН-метрія (вимірювання кислотності) – для вибору певного препарату.
• Рентгеноскопія стравоходу, шлунка – для підтвердження рефлюксу, діагностики кили стравохідного отвору діафрагми.

Яка можлива терапія?

• Якщо печія, відрижка, кислота в роті виникають епізодично лише після важкої їжі, Ви можете одноразово прийняти обволікальний препарат у суспензії чи таблетках.
• Харчування – відповідну дієту запропонує лікар. Проте Ви самостійно повинні зменшити порції їжі, не їсти перед сном, особливо не переїдати, уникати алкоголю, кави та куріння.
• Зміна способу життя – обмежити піднімання вантажів, під час спання голову тримати вище (припідняти відповідну частину ліжка), внормувати масу тіла, не носити тугого одягу.
• Медикаменти – лише лікар, правильно встановивши діагноз, може призначити лікування.
• Не займайтеся самолікуванням, оскільки неправильна інтерпретація своїх симптомів призводить до негативних наслідків для Вашого здоров’я.

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба (целіакія) – захворювання дорослих і дітей

Захворювання, які раніше вважали дитячими, насправді часто трапляються і в дорослих. До таких можна віднести й целіакію.

Глютенова хвороба (целіакія, чутливість до глютену без целіакії, алергія на білок пшениці) – захворювання, яке вражає слизову оболонку тонкого кишківника при контакті з протеїном злаків – глютеном. Глютен міститься в багатьох продуктах, які ми споживаємо щодня і не підозрюємо, що саме вони – причина нездужання.

Продукти, які містять глютен:

• макаронні вироби;
• усі каші з пшениці, жита, ячменю та вівса (манна, вівсяна, пшенична, перлова, ячна, вівсяні пластівці);
• продукти та випічка, приготовані з пшениці, жита, вівса, ячменю (бісквіти, печиво, пряники, здоба тощо) та всі кондитерські вироби (цукерки, карамель, драже, шоколад і ін.);
• морозиво, йогурти, всі види сирків, сиркова і сирна маси, фасований сир, сухе або згущене молоко, вершки, маргарин і масло промислового виготовлення, сири і майонези тощо.

На жаль, лікарі й досі продовжують це захворювання «адресувати» тільки дітям. Як показує статистика епідеміологічних досліджень в Україні, майже кожен 100-й сьогодні хворіє на целіакію. Проте досі більшість лікарів не діагностує це захворювання в дорослих. До речі, кількість жінок, хворих на целіакію, значно переважає кількість чоловіків.

Як дізнатися, чи хворі Ви на целіакію?
Приблизно 70–90% випадків захворювання становлять атипові, стерті чи латентні форми.

Симптоми різноманітні:

• тривала діарея;
• здуття;
• втрата маси тіла;
• висип на шкірі (у вигляді пухирців);
• порушення менструального циклу, що не має пояснення;
• анемія незрозумілого походження;
• алергічні прояви;
• безпліддя;
• аутоімунні захворювання (аутоімунний тиреоїдит, цукровий діабет) і ін.

Ці симптоми характерні й для інших, у тому числі і гастроентерологічних, ендокринних, а симптоми через якийсь час знову проявляються, оскільки джерело подразнення не ліквідовано.

Чому, якщо це генетичне захворювання, Ви не захворіли в дитинстві?
Цей ген може довго «спати» упродовж життя і прокинутись під дією зовнішніх факторів: стресу, супутніх захворювань, вагітності тощо.

Як діагностувати таке захворювання?
Світовим стандартом діагностики целіакії є езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) з біопсією СО тонкої кишки у поєднанні з позитивним результатом серологічного дослідження: підвищеним рівнем специфічних антитіл – біомаркерів целіакії.

Але згадані обстеження варто проходити винятково за рекомендацією лікаря після консультації.

Яке лікування необхідно пройти?
Передусім діагностика. Якщо встановлено діагноз – целіакія, то тут допоможуть насамперед не ліки, а строга безглютенова дієта. Особливу увагу варто приділяти продуктам, які містять так звані «приховані» джерела глютену.

Після введення безглютенового раціону покращення стану стає відчутним вже через 3 місяці, повна нормалізація – після 6–12 місяців лікування.


Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Історії з практики лікаря-гастроентеролога

Історія 1
Чому важливий контроль і яким чином безсимптомні прояви хвороби можуть бути загрозливими? Деякі захворювання люблять причаїтись і робити свою злу справу. На жаль, більшість людей ігнорують практику щорічного контролю здоров’я, тому ті чи інші недуги виявляються на пізніх стадіях (коли вже заболить) або завдяки щасливій випадковості. Саме так було з пацієнтом, про якого йтиметься нижче.

Незначне бурчання, біль та періодична важкість у шлунку – такі симптоми 64-річному чоловікові не створювали значних незручностей, проте внутрішній голос спонукав його звернутися до лікаря – гастроентеролога.

Після огляду та проведеної УЗД назначено лікування та повторну УЗД через три місяці. За якийсь час, з добрим самопочуттям та без жодних скарг, чоловік таки прислухався до рекомендацій лікаря і прийшов на обстеження, під час якого було виявлено утвір у печінці. Утвір після дообстеження виявився злоякісним – карцинома на ранній стадії. Жодні симптоми з боку печінки пацієнта не турбували, тому діагноз був приголомшливим. Пухлина була в зародковому стані, її раннє виявлення посприяло успішному видаленню. Загроз для життя пацієнта тепер немає, але якщо б не звернувся вчасно до лікаря, то про наслідки можна було б лише здогадуватись.

Історія 2
П’ятдесятилітня жінка вже декілька років самостійно лікувала закрепи. Кількість рекламованих препаратів сприяють самолікуванню, адже кожен тепер сам собі лікар. Після невдалих спроб самотужки подолати проблему звернулася до гастроентеролога. На вмовляння лікаря пройти колоноскопію не піддавалась: невідоме обстеження її лякало більше ніж можливість загрози серйозного захворювання. Через кілька консультацій таки наважилася пройти обстеження, яке стало рятівним колом у цьому випадку, адже було виявлено злоякісну пухлину кишківника. Закрепи були своєрідним сигналом, який жінка довгий час ігнорувала.

Проте історія має успішне завершення: пацієнтку вчасно прооперовано. Тепер жінка щорічно проходить обстеження, тому що зрозуміла його важливість, адже це врятувало їй життя.

Довідка
Колоноскопія – ендоскопічне обстеження нижнього відрізка шлунково-кишкового тракту (огляд порожнини прямої та товстої кишок).
Покази до проведення. Діагностичну колоноскопію найчастіше виконують:

• підозрюючи патологічні зміни в товстій кишці, симптомами яких можуть бути ректальні кровотечі, біль у животі, зміна ритму випорожнень, часті проноси або закрепи, наявність патологічних домішок у калі;
• профілактично кожній людині у віці після 45 років.

Ендоскопія – узагальнена назва діагностично-лікувальних маніпуляцій, які виконують під час обстеження внутрішніх органів людини за допомогою спеціального обладнання – ендоскопа (тоненький довгий шланг із освітленням і відеокамерою на кінці). Обстеження виконують під місцевою або загальною анестезією (за бажанням пацієнта). Ендоскопія дає змогу діагностувати більшість захворювань та патологічних станів шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева й органів, які мають порожнини (матка, сечовий міхур), а також виконувати на цих органах лікувальні маніпуляції та операції.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More