Інфекційна безпека: як її дотримуються в Медичному центрі Святої Параскеви

Чому не треба боятися «заразитися» при гастроскопії чи іншій діагностиці, маніпуляційній процедурі, здаванні аналізів тощо. Поговоримо про правила безпеки та дотримування їх в Медичному центрі Святої Параскеви.

Чистота у клініці та безпека під час проведення обстежень – два основних із багатьох критеріїв, за якими обирають послуги Медичного центру святої Параскеви (про це свідчать) результати опитування пацієнтів.

Зважаючи на те, що велика кількість захворювань передається контактно – побутовим шляхом – дотримання інфекційної безпеки в медзакладах є надважливою вимогою.

У Медичному центрі Святої Параскеви щодня про чистоту у клініці дбають 19 санітарок та 28 медсестер позмінно. Кожна з них не лише має визначену ділянку роботи, за яку відповідає, але й знає, що повинна робити це на «відмінно». Далеко не всі знання, необхідні для роботи в нашому медичному закладі, дають у медучилищах, тому перед тим, як приступити до роботи в Медичному центрі Святої Параскеви, медичний персонал проходить ретельний відбір, а далі – навчання та перевірку здобутих знань на практиці.

Над кваліфікацією персоналу ми працюємо і впродовж року. Для молодших медичних сестер та медичних сестер щорічно проводимо різноманітні навчання, аудит та контроль. До зовнішнього аудиту залучаємо зовнішніх експертів. У медичному центрі створена власна комісія інфекційної безпеки.

У 2013 році Медичний центр Святої Параскеви підтвердив отриманий 2012 року статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Це і є гарантія дотримання усіх санітарно-гігієнічних норм, підтверджена проведеним аудитом санітарно-епідеміологічного режиму в медичному закладі.

Як проводиться дезінфекція, обробка приладів та інструментів у медичному центрі?
Найчастіше пацієнтів цікавить дезінфекція ендоскопічного обладнання, тому, мабуть, і з нього розпочнемо. Питання інфекційної безпеки при ендоскопії ми вирішили шляхом машинної мийки і дезінфекційної обробки апаратів після кожного обстеження. Це свого роду «пральна машина» для ендоскопів, в якій апарати миються у розібраному вигляді у спеціальних мийних, а пізніше дезінфікувальних розчинах і спирті. Така обробка триває від 45 хв. до 1 год., і після неї апарат абсолютно чистий і безпечний для пацієнта.

Ми застосовуємо дезінфікувальні засоби, дотримуючись рекомендацій виробника. Продезінфіковані інструменти зберігаються у спецшафах, які підтримують стерильність завдяки розміщеним у них бактерицидним лампам з обов’язковим обліком їхньої роботи. Облік – це контроль часу придатності шаф: коли закінчується ліміт роботи ламп, відбувається своєчасна заміна на нові лампи.

Хірургічне відділення – теж зона особливої уваги, з огляду на інфекційну безпеку
Тут все строго і відповідно до усіх вимог. Обов’язковим критерієм роботи сухо-жарового і парового стерилізаторів є визначення стерильності інструментів та перев’язувальних матеріалів. Інструменти перевіряємо на стерильність.

Для повної безпеки пацієнтів використовуємо лише одноразові бахіли, халати, шапочки, простирадла. Щоб пацієнт почувався комфортно, йому не потрібно думати про додаткові речі, і це входить у вартість послуги.

Робота медсестер
Якщо продовжувати тему ендоскопії, то наші медсестри щорічно проходять навчання не тільки в Україні, а й за кордоном. Наприклад, ендоскопічні дні проводять у Катовіце (Польща). На цих зустрічах відбувається обмін досвідом та навчання медсестер цього напрямку. Кваліфікована медсестра – це також гарантія добре проведеного обстеження та дотримання усіх вимог, тому дуже прискіпливо ставимося до вибору персоналу та його подальшого навчання.

Не менш важливими факторами гарантії інфекційної безпеки є правильне застосування всіх методів, засобів та дотримання правил.

Інколи дуже важливими є прості, на перший погляд, речі, наприклад, правильне миття рук чи обробка інструментів. Усього цього медичних сестер вчать уже в Медичному центрі Святої Параскеви, а також вони проходять атестацію набутих знань та правильності їх застосування, адже освіта в коледжах і училищах не дає цих знань.

Тепер навчання з дотримання інфекційної безпеки проходять не лише медсестри, але й весь лікарський персонал. Дуже важливими є навчання «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу». Пересічній людині миття рук видається чимось банальним, щоб цьому аж треба було вчитися. Проте це помилкове судження, навіть, у цій справі є чимало правил: як мити, послідовність обробки розчинами тощо. Саме такі «дрібниці» часто відіграють важливу роль.

Із власної ініціативи комісія інфекційного контролю Медичного центру Святої Параскеви уклала договір з обласною санстанцією про щомісячний бактеріологічний контроль режимних кабінетів. Щоб порівняти, нормою вважають контроль раз на три місяці.

Read More

Пневмонія чи туберкульоз? — вирішить діагностика

Ми поговоримо про два схожі за симптоматикою захворювання, які, проте, вимагають абсолютного різної схеми лікування.

Насамперед важливо визначити, що це: пневмонія чи туберкульоз? Не можна самостійно ставити собі діагноз. Ви маєте бути обізнаними і свідомо робити свій вибір, знаючи, які ризики на Вас чекають.

Отож, з’ясуємо підводні камені цих двох захворювань. Пневмонія спочатку може маскуватися під застуду, а туберкульоз на початкових стадіях у багатьох випадках (майже у 25% хворих) не проявляє жодних симптомів, а якщо й проявляє, то має багато масок, тому самостійно неможливо визначити, яке саме у Вас захворювання.

З появою симптомів – кашлю, гарячки, втоми – дуже часто хворий продовжує самотужки лікувати «застуду».

Пневмонія – запальний стан тканини легень, спричинений інфікуванням вірусами чи бактеріями.

Симптоми:

• кашель (основний симптом захворювання);
• гарячка;
• утруднене дихання, задишка.

Діагностика:

• рентгенографія легень;
• бактеріологічний посів мокроти.

Туберкульоз легень – захворювання, спричинене штамами мікобактерії туберкульозу, може розвиватися і у легеневій тканині, і у внутрігрудних лімфатичних вузлах, уражати оболонку легень – плевру.

Також поширеними є так звані позалегеневі форми туберкульозу. Тут легше перерахувати, органи, в яких не може бути туберкульозу, ніж ті, що можуть бути уражені.

Симптоми туберкульозу легень:

• довготривалий кашель (понад 3 тижні);
• стійке підвищення температури, часто до невисоких позначок;
• пітливість, особливо рясною є нічна;
• втрата ваги;
• втомлюваність.

Перераховані симптоми є сигнальними в будь-якому випадку, тому зволікати з консультацією лікаря не можна. Уточнення діагнозу займе якийсь час, але при виявлених змінах у легенях обов’язково показана глибша діагностика, спрямована на виключення чи підтвердження діагнозу, яким би він не був.

Якщо при пневмонії позитивного результату можна досягнути доволі швидко, застосувавши відповідні антибіотики, то при туберкульозі лікування значно складніше, вимагає вживання кількох видів антибіотиків протягом тривалого періоду.

Як діагностують згадані захворювання і до кого слід звернутися?

• Рентгенодіагностика легень.
• Аналіз мокротиння.

З симптомами треба звернутися до сімейного лікаря, лікаря-терапевта, пульмонолога, які визначать Ваші подальші дії.





Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Підліткова дерматологія

Акне, або юнацькі вугрі є найпоширенішим дерматологічним захворюванням. Всі ми мали у підлітковому віці (або маємо ще й досі) чорні цятки на носі, запальні прищики, гнійнички, жирну шкіру.

Дотримуйтесь нижченаведених правил, щоб зменшити прояви акне.

1. Вмивайте шкіру обличчя два рази на день і після того, як відчуваєте, що спотіли. Пітливість, особливо при носінні капелюшків, шоломів, брилів, кепок, може сприяти поширенню прищиків. Тому шкіру після потіння треба мити якомога швидше.
2. Кінчиками пальців нанесіть м'який, без агресивних компонентів, миючий засіб. Він також може містити антибактеріальні, протизапальні та легкі злущувальні компоненти. Не використовуйте губку для миття – це лише подразнить шкіру.
3. Поводьтеся ніжно з Вашою шкірою. Використовуйте м'які продукти (наприклад, ті, що не містять алкоголю). Також зверніть увагу, щоб засіб для догляду за шкірою відповідав Вашому типу шкіри, і дуже важливо, щоб на пляшечці був напис «некомедоногенний». Не використовуйте засоби, які подразнюють шкіру, адже Ви додаєте проблем шкірі при загоюванні.
4. Не користуйтеся звичайним скрабом для обличчя. Це може спричинити додаткове подразнення шкіри. Як варіант його можна замінити легким гоммажем.
5. Віддавайте перевагу теплій та прохолодній воді для вмивання обличчя.
6. Дайте Вашій шкіри вилікуватись самій. Не витискайте гнійники. Гнійничок, наче айсберг у морі, – ми витискаємо лише його невелику частину. Травмою Ви лише збільшуєте ризик виникнення рубців та погіршення стану шкіри.
7. Тримайте руки подалі від обличчя. Дотики до лиця протягом дня ще більше загострюють проблему.
8. Уникайте засмаги і соляріїв. Сонячні промені пошкоджують шкіру. Окрім того, деякі медикаменти, якими лікують акне , можуть робити шкіру чутливою до сонця.

До речі, використання соляріїв підвищує ризик розвитку меланоми (найнебезпечнішої форми раку шкіри) на 75 відсотків.

Проконсультуйтеся з дерматологом, якщо:

1. Вас турбують висипання.
2. Ті засоби, якими Ви користувалися раніше не спрацювали.
3. Прищики залишають рубці або плями на обличчі.

На сьогодні практично кожен випадок акне можна успішно лікувати. Дерматологи можуть допомогти в лікуванні вже наявних висипань, запобігти виникненню нових і знизити ймовірність розвитку рубців. Якщо у Вас є питання або сумніви з приводу догляду за шкірою, запишіться на консультацію до дерматолога.


Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

«Cyberchondriacs» на підйомі?

«Вас турбує біль у горлі? Температура? Головний біль? Перестаньте витрачати час і гроші на відвідування лікаря – є безліч інтернет-сайтів, які допоможуть Вам діагностувати свою хворобу безкоштовно», – поради такого змісту нині часто можна знайти у Всесвітній павутині. І число тих, хто шукає в мережі медичну інформацію, продовжує зростати.

Та чи безпечно займатися інтернет-діагностикою та самолікуванням? Лікарі б’ють на сполох: дедалі важче переконати пацієнта в його хибних трактуваннях інформації, знайденої в інтернеті.

За кордоном вже існує назва такого синдрому – «кіберхондрія». У Великобританії справжня епідемія на «кіберхондрію», з її масовим поширенням боряться спеціалісти. 65% хворих, які надають перевагу інтернет-пошуку, вибирають самолікування, а не відвідини лікаря, проте дослідження показали, що лише 15% з них вдається правильно діагностувати своє захворювання, «пронишпоривши» простори інтернету.

У 2008 році компанія «Майкрософт» провела перше масштабне дослідження феномену під назвою «кіберхондрія», в якому взяло участь понад мільйон людей з усього світу. Як стало відомо, 25% учасників цього дослідження хоча б раз за досліджуваний період, але шукали інформацію про свій стан здоров’я в мережі. Ефектності дослідженню додає те, що 75% з тих, хто звернувся за допомогою до інтернету, не звертали увагу на походження сторінки, якість матеріалу чи достовірність інформації, і чи взагалі той чи інший ресурс має відношення до медицини.

5 причин, чому не варто надмірно та безтямно шукати інформацію медичного характеру в інтернеті:

1. Ви впевнені в достовірності інформації, яку часто пишуть сумнівні сайти, що не мають відношення до медицини? На жаль, це реалії: значно більше інформації, неперевіреної та написаної непрофесіоналами, ніж якісного медичного контенту.
2. Створення хибного уявлення: «Якщо про це пишуть так часто, значить це дуже поширене захворювання і саме воно є в мене». Наприклад, «загугливши» словосполучення «біль голови», можна знайти багато статей про пухлину голови. Не варто впадати в паніку, що у Вас обов’язково є саме це. Завдання авторів таких статей – викликати настороженість щодо ракових захворювань, щоб хворі не нехтували згаданим симптомом. Проте особливо чутливі люди відразу впадають у крайню іпохондрію та накручують себе, а це своєю чергою викликає зайве хвилювання.
3. «Жахи» з мережі викликають страх перед реальними обстеженнями в лікарів і процедурами. Цей синдром виникає після читання форумів, на яких користувачі діляться власним досвідом. Пам’ятайте, що людина схильна перебільшувати. Кожен випадок індивідуальний. Якщо процедура описана дуже в деталях і видається надзвичайно складною, це не означає, що вона насправді така страшна.
4. Це чудово, що пацієнти стають більш поінформованими. Водночас, коли люди приходять на обстеження і думають, що знають більше про свій стан, ніж лікар, це стає проблемою. Тоді лікареві важко побудувати співпрацю з пацієнтом. Не маючи медичної освіти, хвора людина не може трактувати будь-яку медичну інформацію об’єктивно.
5. Як відомо, лікар ставить свій діагноз не лише на основі симптомів, але й за результатами аналізів, додаткових обстежень, попередніх захворювань, важливі фактори – вік, стать, фактори ризику тощо. В інтернеті зазвичай пошук відбувається лише за симптомами і немає індивідуального підходу. Багато захворювань мають однакові симптоми, то ж Ви легко можете пропустити те, що насправді відбувається з Вами. А ще гірше – приймати ліки від надуманої хвороби. Таким чином, самодіагностика може мати величезні негативні наслідки для хворого.

Читати все-таки варто, але треба обговорювати це зі своїм лікарем. Краще запитати про те, що Вас турбує, аніж мучити себе здогадками. Якщо Ви маєте сумніви щодо призначень лікаря, попросіть його пояснити, чому він рекомендує Вам саме ці ліки.

Read More

Біг з радістю

Нині популярними є тренінги, під час яких ми вдосконалюємось, вчимося боротися з невдачами, ставати лідерами та вести власну справу. На таких заняттях нам часто пропонують уявити себе через 5 чи 10 років. Цей підхід мені подобається. Він дає нам можливість чітко уявити нереалізовані мрії і спонукає рухатися вперед, адже за цей час можна все змінити і багато досягнути. Заразом він нагадує, що час втікає від нас щодня. Мені це видалося корисним і в ключі нашої з Вами розмови про зміну та покращення свого здоров’я.

Якими Ви бачите себе через 10 років? Як Ви будете виглядати та почуватися?
Тут час грає проти нас і він серйозний суперник. У 20 років нам не потрібно щось робити, щоб залишатися молодими, здоровими та привабливими. Але з плином часу все змінюється. Це як плисти проти течії, потрібно все більше і більше працювати для того щоб принаймні залишатися на місці. Тож всі свої теперішні проблеми і болячки треба помножити на десять, щоб уявити, де ми будемо, якщо нічого не змінимо. І що довше ми чекаємо, то менші в нас шанси наздогнати свою мрію. Тож раджу починати просто зараз!

А почати можна з простого і доступного для всіх – бігу. Так-так, я знаю, що після цього речення оптимізм кудись зникає. Погоджуюсь, мало хто в нашій країні любить бігати, а радше більшість ненавидять бігати. Але чому? Біг – це ж так природно!

Живучи в Німеччині, була вражена тим, як багато спорту і руху в житті звичайних людей. Це була якась «паралельна реальність», в якій 60-річні жіночки пробігали більше й швидше, ніж я в 20 років, а ще старші з трекінговими паличками намотували кілометри в парках і лісах. Бігати довгі дистанції там було звичайною справою, до якої змалечку привчають дітей.

У нас, на жаль, ситуація інша. Я зрозуміла, що ми просто не вміємо бігати, свого часу нас цьому не навчили. Особисто я у школі, та й в університеті лише здавала нормативи з кросу, але нас ніхто до цього не готував. Згадую ці забіги лише за біллю в боці, присмаком крові в роті, жахливою задишкою і біллю м’язів впродовж наступних кількох днів. Після закінчення університету я кілька разів намагалася «почати бігати», і кожен раз твердо переконувалася, що це «не моє».

То невже люди, які із задоволенням бігають 5–10 км, якісь особливі? Відповідь на ці запитання дало життя. Зараз багато моїх друзів та знайомих перетворилися на затятих бігунів. І це звичайні хлопці, дівчата, жінки та чоловіки, які до цього з легкою атлетикою були знайомі лише через програму середньої школи. У кожного з них різні мотиви для початку тренувань. У когось – це гарний вигляд, у інших – боротьба з хворобами серця. Та всіх їх об’єднує чудовий результат.

Про свій шлях до бігу мені розказала молода мама чудової дівчинки, яка після кількох місяців тренувань пробігла свій перший півмарафон, а це 21 км!

Що спонукало почати бігати? І чому саме біг?
Це найпростіший і найбільш доступний спосіб тренувань, який тренує багато м'язів, розвиває серцево-судинну систему. Я час від часу намагалася бігати ще з часів школи, та, на жаль, мотивації та сили волі не вистачало надовго.

З чого починала?
З невеликих дистанцій на 3–4 км. Потім поступово збільшувала дистанцію і міняла маршрут. Загалом, якщо бігати регулярно, то витривалість збільшується швидко. Важко пробігти перші 3 км, наступний рубіж – це 5 км, а потім поступово досить швидко можна дійти і до 10 км. Дуже важливо бігати регулярно, 2–3 рази на тиждень. Найважче – це підтримувати мотивацію. Але коли вже виходиш з дому, то пробіжка приносить задоволення.

Зі свого досвіду скажу, що для комфортного тренування (підтримувати форму) пробіжки на 6–7 км цілком достатньо. 10 км – це вже досить довга дистанція, як на мене, для звичайної ранкової пробіжки забагато.

А як почав бігати твій чоловік?
Андрій ніколи не любив бігати, дивувався моєму захопленню. Але якось вирішив спробувати зі мною. Думаю Андрія теж надихнула моя участь у півмарафоні.

До речі, про півмарафон, як до нього готувалася?
Особливо не готувалася, бо рішення про участь прийняла за два тижні до забігу. На той час бігала регулярно, тож вирішила спробувати. Я вже знала, що без проблем пробіжу 10 км, тому вирішила спробувати 21 км. Моєю метою було просто добігти до фінішу (або дійти в рамках регламентованого часу, тобто за 3 год.).

Для мене участь у півмарафоні – це надзвичайний досвід і доказ того, що людське тіло здатне витримувати набагато більші навантаження, ніж нам здається. Немає неможливого, існує просто багато сумнівів у своїх можливостях!

Ти маєш поради для людей, які б хотіли спробувати, але сумніваються у своїх силах?

• Варто принаймні спробувати, адже для цього потрібно лише бажання і хороше взуття. Погане взуття може відбити бажання бігати раз і назавжди. Не обов’язково купувати дорогі кросівки, достатньо мати зручні з хорошою підошвою.
• Також важливо знайти оптимальний час для пробіжки: хтось надає перевагу ранковим тренуванням, а комусь зручно ввечері після роботи.
• Якщо все-таки наважилися спробувати бігати, то дуже важливо починати з малого і не перенавантажуватися відразу. Найкраще почати з повільного бігу у спокійному темпі (коли Ви можете підтримувати розмову під час бігу), а як тільки відчули сильну втому, переходити на ходьбу.

Що допомагає бігати?
Музика. Улюблена ритмічна музика дуже стимулює бігти швидше і піднімає настрій.

Розминка. Перед кожною пробіжкою треба обов’язково розім’ятися, щоб уникнути травм.

Гаджети. Нині існує безліч гаджетів для бігу (годинники, пульсометри, різні додатки до телефона та окремі соцмережі), що додають стимулу пробігти далі, швидше чи більше, ніж твої друзі.

Тож вперед, до кращого майбутнього! А рішучі та цілеспрямовані читачі в наступній статті зможуть знайти план тренувань «Як пробігти свої перші 5 км» на вісім тижнів від професійних атлетів.

Будьте здорові!

Дякую за допомогу у підготовці статті Уляні Сидоренко та Андрієві Лазорку.

Read More

Татуювання

Все більше і більше пацієнтів звертаються до своїх дерматологів за порадами щодо догляду за шкірою, на якій є татуювання. Ось декілька порад від лікарів-дерматологів, щоб зберегти татуйовану шкіру здоровою.

1. Якщо шкіра на місці татуювання стає сухою, використовуйте лосьйон на водній основі або крем. Продукти, виготовлені на основі нафти, наприклад, вазелін, можуть викликати збліднення татуювання.
2. Захистіть ваше татуювання від сонця: ультрафіолетове (УФ) світло може розмивати рисунок. Коли Ви перебуваєте на сонці, захищайте своє татуювання, застосовуючи сонцезахисні засоби широкого спектру дії, водостійкий сонцезахисний крем з фактором захисту від сонця (SPF) від 30 і більше. Нанесіть крем за 15 хвилин до виходу на вулицю, а далі повторно робіть це що дві години.
3. Не засмагайте на сонці та у солярії. Це теж може робити малюнок світлішим і, навіть, збільшити ризик розвитку раку шкіри. У деяких людей ультрафіолетове світло, діючи на фарбу, викликає запальну реакцію шкіри.
4. Проконсультуйтесь у дерматолога, якщо у Вас є шкірні реакції на місці татуювання. Це може статися відразу ж після нанесення тату або через кілька років потому. Будь-яка зміна шкіри може свідчити про хворобу, яку зможе правильно діагностувати та лікувати тільки спеціаліст.
5. Якщо Ви плануєте зробити тату, переконайтеся, що вибрана для цього ділянка тіла вільна від висипки та родимок. Татуювання може ускладнити діагностику різноманітних різновидів раку шкіри. А коли рак шкіри діагностований на ранніх стадіях, це спрощує і лікування і його результати.
6. Якщо Ви плануєте зробити тату, впевніться у сертифікованості центру. Усі інструменти повинні бути стерильними. Таким чином Ви вбережете себе від інфікування вірусом гепатиту С, ВІЛ та ін.
7. Зверніться до дерматолога, якщо Ви хочете видалити татуювання. Простори Інтернету заповнені інформацією про засоби для такої процедури, та ці препарати не є сертифіковані МОЗ. Деякі продукти, навіть, містять агресивні речовини, що можуть викликати сильне подразнення чи алергічну реакцію. Під час візиту до дерматолога Ви можете дізнатися, які варіанти найбільш доступні для видалення небажаного татуювання.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коли? Кому? З якою метою? (МСКТ серця)

Найчастіша скарга, з якою пацієнт звертається до лікаря-кардіолога, – біль у лівій половині грудної клітки. Як правило, до встановлення точного діагнозу цей симптом розцінюють як кардіалгію – больовий синдром, який може бути зумовлений різними причинами та захворюваннями.

Але найпоширенішою причиною таких болів є ішемічна хвороба серця (ІХС). Першочергово у такому випадку, щоб справді з’ясувати, у чому причина, слід проводити диференційну діагностику.

Одним із провідних методів сучасної діагностики, що дозволяє вчасно виявити патологію судин серця є мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ).

Сучасні МСКТ апарати дозволяють проводити сканування серця упродовж однієї затримки дихання, це значно комфортніше для пацієнта. Можна швидко отримати зображення у будь-яких площинах з побудовою об’ємної реконструкції (3D).

МСКТ-обстеження серця включає два етапи:

• кількісна оцінка коронарного кальцію (Ca Scoring);
• МСКТ-коронарографія.

Кількісна оцінка коронарного кальцію (Ca Scoring). Це обстеження дозволяє лікарю оцінити ступінь ризику виникнення ІХС, а також діагностувати атеросклероз на ранній стадії.

Особливості методики:

• не потребує спеціальної підготовки;
• обстеження триває кілька хвилин;
• променеве навантаження при обстеженні незначне = рентгенограмі грудної клітки.

Варто зазначити, що визначення коронарного кальцію дозволяє також виробити і подальшу тактику діагностичного процесу: якщо показники дуже високі пацієнтові пропонують не проходити наступний етап обстеження (МСКТ-коронарографію), а замінити його інвазивною коронарографією.

МСКТ-коронарографія. Неінвазивна (нехірургічна) методика виявлення серцевих патологій. Цю діагностичну процедуру можливо провести не на будь-якому КТ-апараті, а винятково на багатозрізовому з можливістю і з синхронізацією сканування з серцевою діяльністю пацієнта (ЕКГ-синхронізацією) Що це означає?

Саме завдяки ЕКГ-синхронізації можливо отримати чіткі «нерухомі» зображення серця і коронарних артерій в момент діастоли – у фазі розслаблення серця. Адже пульсація серця може спричинити динамічні артефакти – дефекти зображення, а в такому випадку обстеження неінформативне та неякісне.

На основі результатів МСКТ-коронарографії лікар-кардіолог визначає подальшу тактику ведення пацієнта.

Перевага МСКТ-коронарографії, порівняно з діагностичною інвазивною (хірургічною) коронарографією:

• неінвазивність;
• відносна простота виконання діагностичної процедури;
• відсутність можливості інтра- та післяопераційних ускладнень;
• швидкість проведення процедури та отримання інформації;
• відсутність необхідності в госпіталізації;
• невисоке променеве навантаження.

Отож, поряд із усіма можливими методами візуалізації комп'ютерна томографія є на сьогодні універсальним, безпечним, високоінформативним та зручним методом діагностики для пацієнта.

Бажаємо Вам міцного здоров'я!

Автор лікар-радіолог Паламарчук Ю.О.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More