Весняні алергії

Весна разом із запашним буйним цвітом інколи приносить і погіршення самопочуття, причиною якого є весняна алергія у різних проявах.

Як розпізнати за поганим самопочуттям алергію, визначити її причини і вберегти себе від поганих наслідків, ми з’ясували у лікаря-алерголога Віри Гаєвської.

– Які найпоширеніші симптоми алергії?
Алергічні реакції, які виникають навесні, мають свої особливості, але як і при інших захворюваннях, ми повинні спочатку класифікувати всі симптоми залежно від ступеня важкості і локалізації патологічного процесу. Саме тому розрізняють:

• алергічні захворювання шкіри;
• алергічні ураження очей;
• алергічні захворювання нижніх і верхніх дихальних шляхів;
• поєднані алергічні прояви.

Так звана весняна алергія – це реакція на пилок рослин, які цвітуть протягом березня – квітня.

Найбільш характерні такі прояви:

• контактний (алергічний) дерматит;
• кропив’янка;
• набряк Квінке;
• алергічний кон’юнктивіт;
• бронхіальна астма;
• алергічний риносинусит (риніт).

Ці клінічні прояви алергії на пилок рослин можуть виникати як у поєднанні, так і самостійно.

– Чи можливі нетипові прояви алергії?
– Нетиповий перебіг, який буває при будь-яких захворюваннях людини, характерний і для алергічних патологій. Наприклад, зрідка, але трапляються зміни з боку травної, серцево-судинної, сечостатевої та нервової систем.

– Чи може проявитися алергія, якої до того не було, у дорослому віці, що цьому сприяє?
– Алергічні захворювання виникають внаслідок кумуляції (накопичення) певного виду алергену в організмі. Дуже рідкісними є випадки гострої алергії при першому контакті з алергеном, тож, що більше пацієнт стикається з подразнювальним фактором, то більше буде проявлятися алергія кожного наступного разу. Тому не варто забувати про кумулятивний ефект будь-яких алергенів і уникати, якщо це можливо, повторних контактів з ними.

– Які обстеження варто пройти, щоб діагностувати алергію?
– Всі алерготести, які використовують у світовій практиці, діляться на:

• In vivo, тобто з активною участю людини (на шкірі, слизовій носа, очей, під’язикові проби);
• In vitro, тобто за сироваткою крові пацієнта в лабораторії, без контакту з людиною.

У світовій практиці надають перевагу лабораторним алерготестам, вони безпечніші:

• немає контакту з алергеном, тож немає і ризику розвитку гострої алергічної реакції;
• можливість використання в будь-який період захворювання;
• можливість виконання за один раз (за одне взяття крові можна провести тести на наявність алергії практично до необмеженої кількості алергенів);
• результати алерготестів видають у кількісному і напівкількісному вигляді (об’єктивний показник), це дозволяє оцінити ступінь чутливості (або сенсибілізації) до даних алергенів.

– На скільки впливає генетичний фактор? Наприклад, якщо в обох або в одного з батьків є алергія, чи означає це, що в дитина також вона проявиться? Чи можна цьому запобігти?
– Нещодавно опубліковане дослідження, проведене вченими з Інституту генетичної медицини в США, показало, що порушений генетичний шлях – наявність патології з боку родичів пацієнта – є одним з факторів ризику розвитку різних типів алергії. Тобто алергія є результатом складної взаємодії між навколишнім середовищем і генами, тому дитина, яка має обох батьків, або хоча б одного з алергопатологією, буде схильна до розвитку будь-якого виду алергій, але якщо не буде факторів, які провокують такі реакції, захворювання не розвинеться.
[джерело: The genes and the environment in nasal allergy.
Chiarella SE, et al. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015.
Authors
Chiarella SE1, Fernandez R, Avila PC.
Author information
1aFeinberg School of Medicine, Northwestern University, Chicago, Illinois bMiller School of Medicine, Jackson Memorial Hospital, Miami, Florida, USA.]

Дітям схильним до алергічних реакцій рекомендовано не вживати високоалергенних продуктів:

• цільне молоко, яйця, риба (свіжа, солона, копчена);
• морепродукти (креветки, краби, ракоподібні), ікра;
• пшениця, жито;
• полуниця, манго, хурма, диня, банани;
• морква, помідори, селера, болгарський перець;
• шоколад, кава, какао; горіхи (лісові, мигдаль, волоські та інші);
• мед, гриби.

Також необхідно уникати контактів з побутовими та пилковими алергненами, бо, за даними Європейської асоціації імунологів та алергологів, у дітей, які дотримуються вищеописаних рекомендацій, ризик розвитку алергічних патологій зменшується до 30 відсотків.

Якщо зауважите вищеописані симптоми, які викликають у Вас підозру на алергію, – зверніться до лікаря-алерголога. Краще не застосовуйте народні методи і не займайтеся самолікуванням, адже такими діями Ви можете завдати собі більше шкоди, ніж користі.

Лікар, опираючись на результати аналізів та зібрані скарги, зможе призначити правильне лікування.

Бажаємо Вам насолоджуватися весною у всій її красі.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як і що говорять про рак у різних країнах

2 місяці тому (4 лютого) увесь світ відзначав Всесвітній день боротьби проти раку. Вперше цей день було позначено в календарі у 2005 році – і от уже понад десять років весь світ із усіх рупорів (телеканалів, преси) інформує про небезпечне захворювання громадськість.

Якщо в нас ця проблема здебільшого актуальна для онкохворих, їхніх родин і лікарів, то за кордоном до її вирішення залучають фактично кожного представника суспільства.

Сьогодні ми розповімо Вам про кілька державних програм у різних європейських країнах, ініціатори яких поставили собі за мету боротися зі страшною хворобою шляхом інформування та залучення до боротьби за здоров’я кожного.

«День боротьби проти раку 2016–2018» (#Worldcancerday), м. Женева (Швейцарія)
Це трирічна кампанія під гаслом «Ми можемо. Я можу». Саме гасло розкриває зміст і основні завдання проекту, в рамках якого кожен громадянин країни, як колективно, так і індивідуально, зможе зробити свій внесок у вирішення глобальної проблеми – захворювання на рак.

Організатори акцентують на тому, що брати участь у проекті можна в різний спосіб, виходячи із власних можливостей. Одні можуть долучатися до волонтерства для онкохворих, інші підтримають ініціативу, якщо віддадуть перевагу здоровому способу життя. Будь-яка дія, спрямована на захист від недуги себе чи когось, стане вагомим кроком у боротьбі з нею.
Більше про програму зможете прочитати тут.

«Говоріть про рак», University of Pennsylvania (США)
Ця інформаційна кампанія акцентує на ще одному важливому аспекті – небезпечності міфів про рак. Поширюючи необхідну для соціуму та достовірну інформацію про рак, ініціатори програми руйнують хибні уявлення людей про захворювання, що часто є перешкодою для вчасного виявлення та лікування онкології. Ось кілька таких міфів, на які передусім звернули увагу організатори проекту «Говоріть про рак».

Перший міф «Ми не повинні говорити про рак». Ініціатори згаданої кампанії спростовують хибну думку, що про свою хворобу треба мовчати. Люди не повинні ніяковіти, говорячи про своє захворювання. Спілкування, змога поділитися своєю проблемою з іншими допоможуть хворому позбавитися стресу. Ті ж, з ким він спілкуватиметься, зможуть більше дізнатися про захворювання, вчасно проконтролювати свій стан і запобігти біді. Це може бути досвід Вашої сім’ї, яким Ви поділитеся – і він стане корисним для того, хто лише зіткнувся з проблемою і не знає, що очікувати і як діяти.

Другий міф «Рак… Якщо немає ніяких симптомів і ознак, то це не може бути рак». Справді, багато людей ще не знає, що рак може розвиватися безсимптомно. А тим часом раннє виявлення більшості видів раку допоможе позбутися пухлини менш інвазивним способом, дасть змогу застосувати менш токсичні види лікування, а хворий матиме реальну надію на кращий прогноз. На індивідуальному ж рівні ми повинні дуже відповідально ставитися до свого здоров'я, обираючи більш здоровий спосіб життя і здійснюючи профілактичні заходи.

Третій міф «Я ніяк не можу вплинути на це». Хвороба може зародити у пацієнтів і їхніх родин відчуття безпорадності. Проте багато людей поборюють це відчуттям, щоб всю свою енергію спрямувати на підтримку рідних і коханих людей та стати опорою для близьких. Інші ж після пережитого горя починають жити «віддаючи»: беруть активну участь у акціях, спрямованих на підтримку онкохворих. І не обов’язково така допомога – це фінансова пожертва, важлива також моральна підтримка, популяризація та дотримування здорового способу життя.

Усі такі маленькі справи зробили надзвичайний прогрес у боротьбі з раком в останнє десятиліття. Тому замість того, щоб говорити, що Ви не можете нічого вдіяти з цим – робіть щось!

Більше про програму зможете прочитати тут.

В Ірландії зініційована «Drinkaware» – цікава і трохи, на перший погляд, незвична для нас інформаційна кампанія, адже фактор ризику, на якому вона акцентує, виокремлюють не так часто. Мета цієї кампанії – звернути увагу на вплив алкоголю в розвитку онкологічних процесів. Алкоголь має тривалу дію, тож спричинені ним негативні зміни можуть проявитися в організмі за 10–20 років. Як зазначають організатори проекту, 12% серед жінок, хворих на рак молочних залоз, занедужали через надмірне вживання алкоголю. Чоловікам треба задуматися про доцільність вживанням алкоголю через розвиток раку кишківника.

Ініціатори кампанії закликають батьків говорити зі своїми дітьми-підлітками про негативний вплив алкоголю та спонукати їх вживати алкоголь в якомога старшому віці.

Важливо, щоб на прикладах цих країн ми зрозуміли, що рак не є проблемою хворих на нього та медиків, а кожного. У нас побутує чимало міфів і поширене стереотипне сприйняття цього захворювання, але ці проблеми не зникнуть, якщо їх масово обговорювати, не інформувати соціум та не підтримувати онкохворих і не опікуватися ними.




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Метаболізм – Ваша внутрішня унікальна лабораторія

Іноді в розмові поміж дівчатами можна почути таку фразу: «У тебе добрий метаболізм, тому ти не поправляєшся».

Метаболізм – це обмін речовин, який відбувається в нашому організмі внаслідок багатьох хімічних реакцій, завдяки цьому процесу їжа, яку Ви споживаєте, перетворюється в енергію.

Метаболізм кожної людини – це власна «лабораторія».

Розрізняють добрий і поганий метаболізм. Порушений (поганий) метаболізм у людини часто пов'язаний з порушеннями функції щитоподібної залози.

Метаболізм може бути уповільнений або прискорений. Щоб Ваша «лабораторія» працювала в необхідному темпі для Вашого організму, ми рекомендуємо дотримуватися кількох настанов:

• їсти невеличкими порціями з інтервалом 3–4 год;
• випивати не менше ніж 2 літри води упродовж дня;
• спати не менше ніж 8 год;
• не споживати більше ніж 1300–1500 калорій на день (для жінок);
• вживати їжу, багату на протеїни.

Важливими є і ранкові «ритуали»:

• починати ранок зі склянки теплої води з лимоном (ця добра звичка допомагає очищувати систему травлення і прискорює обмін речовин;
• виконувати вранці фізичні вправи чи фізичну роботу (так Ви матимете більше шансів залишатися активними й енергійними упродовж дня);
• під час сніданку каву краще замінити зеленим чаєм.

Коли є справді серйозні порушення метаболізму?
Про порушення можуть свідчити наступні симптоми:

• випадіння волосся;
• швидке набирання ваги;
• швидка втома під час фізичного навантаження;
• поява набряків на обличчі, ногах;
• порушення менструального циклу в жінок, зниження потенції у чоловіків;
• сухість шкіри та поява тріщин на ступнях, долонях;
• мерзлякуватість.

Як перевірити роботу своєї «лабораторії»?
Лікар-ендокринолог призначить Вам аналізи, щоб з’ясувати такі показники:

• рівень глюкози у крові;
• рівень холестерину у крові;
• рівень сечової кислоти у крові;
• рівень тиреотропного гормону та рівень вільного тіроксину у крові.

Ну і, звісно, повну оцінку за результатами обстежень зможе дати лікар-ендокринолог.

Прислухайтеся до свого організму та піклуйтеся про нього, щоб всі механізми і процеси в організмі працювали справно.


автор лікар-терапевт, ендокринолог Гнатів Г.З.



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

У пошуках кальцію (Ca)

Ще з дитинства кожному відомо, що найкраще джерело кальцію – це молоко і молочні продукти. 50% цього мінералу ми одержуємо, споживаючи молочне. Доведено, що лактоза (молочний цукор) збільшує всмоктування Са. Але, по-перше, не всі полюбляють молочні продукти, а, по-друге, щоб постійно забезпечувати необхідну добову норму кальцію в нашому організмі, потрібно знати й інші продукти, які містять цей корисний компонент, окрім молока, сирів і йогурту. Щоб Ваш щоденний раціон був різноманітним і водночас корисним, озброюйтесь знаннями, які ми, сподіваємося, дамо Вам у цій статті.

Більшість з нас знає, що кальцій – це будівничий наших здорових кісток, проте варто нагадати про його інші не менш важливі для організму функції.

Кальцій необхідний нашому організму для:

• підтримки в нормі та формування здорових кісток і зубів;
• нормального згортання крові;
• забезпечення нормальної нервової провідності;
• скорочення м’язів;
• регулювання ферментів в організмі.

У середньому людям віком від 19 до 55 років потрібно щодня споживати не менше ніж 1000 мг кальцію.

У певні періоди життя доза змінюється:

• Для дітей добова норма – 800 мг.
• Для підлітків – 1200 мг.
• Для вагітних – 1200 мг.
• Після менопаузи – 1200–1500 мг.
• У похилому віці – 1200 мг.

Отож, надаємо список кальцієвмісних продуктів (1 горнятко = 250 г):

• У 1 горнятку молока – від 304 до 367 мг кальцію (залежно від жирності).
• 1 горнятко сої = 261 мг.
• 1 горнятко білої квасолі = 161 мг.
• ¼ горнятка сезаму = 350 мг.
• 1 горнятко соєвого молока = 309–367 мг.
• 1 горнятко ріпи = 76 мг.
• 1 горнятко капусти = 94 мг.
• 1 стебло броколі = 115 мг.
• 1 горнятко чорної смородини = 62 мг.
• ½ горнятка інжиру = 120 мг.
• 1 апельсин = 50–60 мг.
• 1 яйце = 21 мг.
• 1 кубик твердого сиру (12 г) = 160–200 мг.
• йогурт (200 г)= 380–480 мг.

Темно зелені овочі містять велику кількість Са, але його засвоєнню заважає щавлева кислота. Однак такі овочі, як білокачанна капуста, броколі, ріпа, не містять щавлевої кислоти, а тому є прекрасним джерелом Са.

Варто пам’ятати, що біодоступність кальцію з немолочних продуктів не є достатньою, тому молочні продукти дуже потрібні у раціоні.

Кілька факторів, які стануть на заваді Вашим зусиллям поповнити свій організм необхідною нормою кальцію:

• куріння;
• тваринні протеїни (м’ясо);
• надмірне споживання солі;
• кофеїн;
• алкоголь, содові напої.

Знижують всмоктування Са харчові волокна, зокрема цільнозерновий хліб з висівками, а також велика кількість білкових продуктів. На це варто звернути увагу тим, хто захоплюється білковими дієтами.

Дотримуйтеся балансу та різноманіття у своїй їжі. Насолоджуйтеся здоровою та корисною їжею і будьте завжди здорові, у гарному настрої та формі.

автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба та захворювання щитоподібної залози: що між ними спільного

Глютенова хвороба (непереносимість гліадину – білка пшениці, жита, ячменю) може проявлятися не лише симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, а й багатьма іншими захворюваннями.

Зокрема серед захворювань, що пов’язані з глютеновою непереносимістю, дуже часто трапляється патологія щитоподібної залози – аутоімунний тероїдит.

90% розладів щитоподібної залози мають аутоімунну природу. Це означає, що імунна система створює атаку проти власної залози.

Молекулярна структура щитоподібної залози і гліадину (один з білків глютену) є дуже схожими. Вони настільки схожі, що, коли глютен проходить через травний тракт і потрапляє у кров, то імунна система здійснює атаку проти гліадину.

Оскільки щитоподібна залоза виглядає, як схожа молекула, то власна імунна система починає знищувати щитоподібну залозу.

Якщо немає проблем із травленням, але є із щитоподібною залозою, то потрібно серйозно взяти до уваги той факт, що це може бути «прихована» глютенова хвороба. Тому роблячи тести на діагностику щитоподібної залози, варто паралельно обстежитися і на глютен.

Непереносимість злаків має різні позакишкові форми і прояви. На сьогодні зафіксовано понад 55 захворювань, що можуть потенційно бути спричинені вживанням злаків.

В інтернеті можна знайти багато публікацій на тему безглютенової дієти, вона, навіть, стала «модною» у деяких європейських країнах. Проте, якщо у Вас не діагностовано глютенову хвороби, то немає потреби дотримуватися безглютенової дієти. Адже у злаках міститься багато вітамінів, зокрема групи В. Тому такою дієтою можна собі й зашкодити.

Пам’ятаймо, що деякі продукти можуть бути шкідливими не лише для шлунково-кишкового тракту, а й стати причиною інших захворювань.

Такоже рекомендуємо прочитати: Глютенова хвороба (целіакія) - захворювання дорослих і дітей


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Туберкульоз - захворювання про яке варто нагадувати щороку

Упродовж п’яти років у Медичному центрі Святої Параскеви було зроблено 10 829 рентгенограм легень і виявлено туберкульоз у 88 осіб.

У найбільшій зоні ризику:

• курці;
• люди похилого віку;
• соціально незахищені верстви населення;
• люди з ослабленим імунітетом;
• пацієнти групи ризику (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, шкідливі умови праці тощо).

Наскільки великою є проблема туберкульозу?
1/3 всього населення світу інфікована туберкульозною паличкою.

Існує два види захворювання: так звана закрита форма, при якій хворий не виділяє мікобактерії туберкульозу, та відкрита – при якій палички туберкульозу є в мокротинні пацієнта.

У 10% випадків закрита форма туберкульозу переходить у відкриту, якщо своєчасно не почати належне лікування.

Туберкульоз може уражати не лише легені, а й інші органи (нирки, хребет, кишківник, шкіру, очі тощо).

Симптоми:

• кашель довше ніж два тижні;
• втрата ваги;
• втрата апетиту;
• втомлюваність;
• субфібрильна температура (37,2–37,5);
• нічне потовиділення.

В окремих випадках може бути кровохаркання, задуха, біль у грудній клітці.

Ці симптоми є характерними і для інших захворювань, що й маскує цю грізну недугу.

Інфікування. Відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Діагностика. Безальтернативним методом раннього виявлення туберкульозу легень є рентгенографія та лабораторна діагностика мокротиння на наявність мікобактерій. Остаточно підтвердити діагноз допомагає сучасний метод – комп’ютерна томографія.

Лікування. Кашель триває довше ніж 2 тижні – зверніться до лікаря-терапевта, який за потреби скерує до лікаря-пульмонолога або фтизіатра. Своєчасно розпочавши лікування, людина може повністю вилікуватися від туберкульозу. Важлива точність застосування препаратів, адже порушення виробляють у паличок стійкість до антибіотиків, і хворобу тоді важче подолати. Лікування туберкульозу довготривале – від 4 місяців до 1 року. Що раніше буде виявлено хворобу, то легше її вилікувати.

Також рекомендуємо прочитати: "Пневмонія чи туберкульоз? - вирішить діагностика" та "Ви офісний працівник? Не думайте, що Вам не загрожує туберкульоз." 

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.uaлектронною поштою

Read More

Лікар-дієтолог Ольга Муштрук

Невдовзі весна, а не за горами й літо – сезон суконь, легких блуз, топів і інших видів відкритого вбрання та купального сезону. З першим яскравим промінням сонця констатуємо для себе, що шуби, пальта і великі теплі светри, які в холодну пору приховували недоліки нашої фігури, скоро залишаться в минулому, тож необхідно терміново приводити в тонус своє тіло.

З любов'ю до себе та свого організму рекомендуємо не виснажувати себе дієтами та голодуванням, а дарувати найкраще – піклування, збалансоване і здорове харчування.

З огляду на це, нагадуємо, що в Медичному центрі Святої Параскеви приймає чудовий лікар-дієтолог Ольга Юріївна Муштрук, яка допоможе Вам скласти індивідуальний раціон та позбутися зайвих кілограмів.

Сьогодні ж, ще до того, як Ви до нас завітаєте, пропонуємо познайомитися з Ольгою Юріївною.

Ми не будемо розпитувати нашу співбесідницю про дієти, білки та вуглеводи, а розмовлятимемо про мандри, захоплення, вибір професії та багато іншого, адже пані Ольга – дуже цікава особистість. Отож, знайомимось!

– Ольго Юріївно, розкажіть трішки про себе. У Вас дуже цікава географія родоводу.

– Народилася я в теплому місті Одесі, де всі люди надзвичайно життєрадісні, відкриті та усміхнені. Але, оскільки мій батько військовий, то до школи я пішла вже в Ризі, там ми жили до мого сьомого класу. У цій школі було кілька російськомовних класів, в одному з яких я і навчалася. Школа була особливою: попри традиційні шкільні предмети там навчали етикету, поваги до викладачів та старших. Наприклад, зустрівши дорослого у школі, необхідно було зробити реверанс при вітанні, аналогічно – коли виходив до дошки. Також обов’язковим було подякувати за оцінку, не зважаючи на те, якою вона була. У школі на перервах ніхто не бігав, натомість діти прогулювалися по колу, а якщо хтось таки порушував правило, то його зупиняли і застосовували покарання – заставляли стояти в кутку. Насправді навчання було доволі суворим. Пізніше, вже з сьомого класу, я вчилася у Львові. І спочатку на мене дивно дивилися, коли я за звичкою, виходячи до дошки, робила реверанс. Тут я навчалася у математичному класі (дуже любила точні науки). На мою думку, вони систематизують думки людини і дисциплінують.

По завершенні школи навчалася у медичному інституті в Москві, але згодом, зробивши велике коло, повернулася до Львова. Сюди забрав мене мій майбутній (на той час) чоловік, оскільки походив звідси.

– Як прийшов Ваш вибір спеціальності?

– Цей вибір тягнеться ще з давніх часів, від мого прапрадіда, якого у 1887 році з Полтавської губернії призвали до армії в Одеський госпіталь, де він 20 років прослужив санітаром. Там і одружився та залишився в Одесі (цей факт засвідчує письмовий документ, який вдалося зберегти з тих часів як сімейну реліквію).

Моя мама теж мріяла бути лікарем, але через одруження та народження дитини покинула навчання. У нашій сім’ї завжди говорили, що хтось повинен продовжити медичну династію. У мене зародки фаху, мабуть, з’явилися ще в першому класі, коли мене призначили санітаркою класу, як це колись було заведено. Мама мені пошила спеціальну велику сумку з червоним хрестом. Отож, коли у всіх дітей руки були в чорнилі, мої завжди «прикрашала» зеленка. Усіх учениць-санітарок шкільна медсестра збирала на навчання: вчила обробляти рани, надавати допомогу. Це мені сподобалося, тому я й вибрала медицину, по іншому не могло бути.

Спочатку я мріяла, що буду вірусологом і навіть планувала винайти вакцину від грипу. В інституті відвідувала наукове товариство, долучалася до різних досліджень. Мені легко давалося те, що потребувало філігранної роботи. Але, коли повернулася до Львова, все склалось по іншому. Займалася терапією, але в кінцевому результаті вибрала дієтологію: я прихильник твердження, що хворобу необхідно попереджати, а не лікувати. А харчування та фізична активність – основа нашого здоров'я, і за цим буде майбутнє. Привчати ж до культури ставлення до власного здоров'я необхідно з першого класу, адже додаткові «запчастини» до свого організму не купиш.

– Ми знаємо , що Ви дуже активна людина. Можливо, не завжди є вільний час в міру професійної зайнятості, проте, очевидно, маєте улюблену справу, непов’язану з роботою? Розкажіть про неї!

– Колись, в часи дефіциту, я любила в’язати та шити. У моїй родині всі жінки мали хист до цього. Прабабуся була моделісткою, до 1917 року мала власну майстерню з пошиття одягу. А от тепер, коли маємо великий асортимент на ринку моди, надаю перевагу читанню. Люблю класику і сучасну літературу, наприклад, Харукі Муракамі та інших сучасних авторів. Звичайно, люблю виїжджати на природу, на дачу, до озера, коли хоч трішки тепліє.

Раз на рік стараємося поїхати на екскурсію за кордон, щоб подивитися і дізнатися більше про інші місця.

– Ви надзвичайна оптимістка. Що допомагає Вам зберігати чудовий настрій і доброзичливість? Можливо, є універсальний рецепт?

– Я ніколи не заздрю. Вважаю, що людина може зробити квітучий сад з того, що має. І, як сказав класик Л. Толстой, необхідно вірити в можливе щастя, щоб бути щасливим. Щодо цього варто перечитувати класиків: там багато мудрості, розуміння людей і їхніх характерів, філософії, яка не старіє і не змінюється з роками. Тому деякі книжки перечитую по кілька разів, бо з часом по-іншому їх сприймаю.

– Розкажіть про свої улюблені місця, міста, які Вам доводилося відвідувати!

Із закордонних країн люблю маленьку республіку Сан-Марино. Якщо читати казки, романи, то саме таке містечко, як столиця Сан-Марино, є казковим у своїх мініатюрних вуличках, будиночках. З Європейських – Відень, дуже схожий архітектурою зі Львовом, лише більший.

– Ваші побажання нашим читачам?

– Відкрию нашим читачам рецепт: якщо будете дотримуватися здорового харчування та активного способу життя, довголіття і здоров'я Вам гарантоване.

Дякую!

Read More