Що робити, якщо вірусне чи застудне захворювання «застукало» Вас влітку

Будь-яке застудне чи вірусне захворювання влітку, якщо його ігнорувати та не лікувати, може мати такі ж наслідки та ризики, як недуга, яка «підстерегла» Вас взимку. Помилковим є судження, що влітку хворіти легше.

Найчастіше кашель, біль у горлі, нежить у гарячу пору свідчать про такі захворювання, як риніт, фарингіт, ларингіт, тонзиліт (ангіна), і можуть бути початком вірусних уражень кишківника чи гепатиту – спектр доволі великий.

Якщо несвоєчасно розпочати лікування або неправильно його проводити, можуть виникнути ускладнення: синусит, трахеобронхіт, пневмонія. Ці неприємні стани здатні «покласти» Вас у ліжко на довгі два-три тижні та зруйнувати всі плани на літо.

Чому ми хворіємо влітку?

1. Найпоширеніша причина застуди – холодний потік повітря, спрямований безпосередньо на людину, це стосується офісних працівників, які у спеку люблять охолоджуватися під кондиціонером.
2. Контрастна різниця температур: надворі та в кондиціонованому приміщенні різниця температур не повинна бути більшою за 8 – максимум 10 градусів.
3. Слідкуйте за дотриманням показників вологості, оскільки у надмірно вологому повітрі швидко розмножуються бактерії та зростає ризик розвитку інфекційних захворювань.

Якщо Ви вже захворіли, пам’ятайте про першочергові заходи:

1. Позбудьтеся чинників, які спровокували чи сприяють ускладненню застуди: вимкніть кондиціонер, не вживайте холодні та газовані напої.
2. Менше контактуйте з оточенням (рідними, друзями, колегами по роботі), оскільки вірусні інфекції передаються повітряно-крапельним шляхом.
3. Пийте достатню кількість рідини (теплої та негазованої), оскільки першою лінією захисту на шляху вірусів і бактерій є слизові оболонки.

І найголовніше – зверніться до лікаря-терапевта!

Рекомендуємо перед тим, як завітати до лікаря-терапевта, зробити ЗАК (загальний аналіз крові (розгорнутий)). Його результати дають змогу відрізнити вірусну інфекцію від бактерійної, а від цього залежить тактика лікування.

Якщо немає можливості найближчим часом звернутися до лікаря, адже хвороба підступна і може зненацька прихопити і на відпочинку, щоб зняти симптоми, треба:

• вжити жарознижувальні препарати (якщо температура тіла вища ніж 38^оС);
• полоскати горло (найпростішим у приготуванні засобом для такої потреби є розчин з сіллю, йодом, содою, тож, якщо немає алергії на йод, необхідно у склянку води додати 5 крапель йоду та 7–10 г (2 чайні ложки) соди і солі);
• при нежиті промивати носову порожнину розчином морської солі.

Але наголошуємо: ці заходи лише для зняття симптомів і до лікаря все ж таки варто звернутися, навіть, у випадку, якщо Вам вже полегшало.

Бережіть своє здоров’я і не дайте хворобі зруйнувати плани на літо!

Руслан Соколенко, лікар-терапевт

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба (целіакія) – захворювання дорослих і дітей

Захворювання, які раніше вважали дитячими, насправді часто трапляються і в дорослих. До таких можна віднести й целіакію.

Глютенова хвороба (целіакія, чутливість до глютену без целіакії, алергія на білок пшениці) – захворювання, яке вражає слизову оболонку тонкого кишківника при контакті з протеїном злаків – глютеном. Глютен міститься в багатьох продуктах, які ми споживаємо щодня і не підозрюємо, що саме вони – причина нездужання.

Продукти, які містять глютен:

• макаронні вироби;
• усі каші з пшениці, жита, ячменю та вівса (манна, вівсяна, пшенична, перлова, ячна, вівсяні пластівці);
• продукти та випічка, приготовані з пшениці, жита, вівса, ячменю (бісквіти, печиво, пряники, здоба тощо) та всі кондитерські вироби (цукерки, карамель, драже, шоколад і ін.);
• морозиво, йогурти, всі види сирків, сиркова і сирна маси, фасований сир, сухе або згущене молоко, вершки, маргарин і масло промислового виготовлення, сири і майонези тощо.

На жаль, лікарі й досі продовжують це захворювання «адресувати» тільки дітям. Як показує статистика епідеміологічних досліджень в Україні, майже кожен 100-й сьогодні хворіє на целіакію. Проте досі більшість лікарів не діагностує це захворювання в дорослих. До речі, кількість жінок, хворих на целіакію, значно переважає кількість чоловіків.

Як дізнатися, чи хворі Ви на целіакію?
Приблизно 70–90% випадків захворювання становлять атипові, стерті чи латентні форми.

Симптоми різноманітні:

• тривала діарея;
• здуття;
• втрата маси тіла;
• висип на шкірі (у вигляді пухирців);
• порушення менструального циклу, що не має пояснення;
• анемія незрозумілого походження;
• алергічні прояви;
• безпліддя;
• аутоімунні захворювання (аутоімунний тиреоїдит, цукровий діабет) і ін.

Ці симптоми характерні й для інших, у тому числі і гастроентерологічних, ендокринних, а симптоми через якийсь час знову проявляються, оскільки джерело подразнення не ліквідовано.

Чому, якщо це генетичне захворювання, Ви не захворіли в дитинстві?
Цей ген може довго «спати» упродовж життя і прокинутись під дією зовнішніх факторів: стресу, супутніх захворювань, вагітності тощо.

Як діагностувати таке захворювання?
Світовим стандартом діагностики целіакії є езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) з біопсією СО тонкої кишки у поєднанні з позитивним результатом серологічного дослідження: підвищеним рівнем специфічних антитіл – біомаркерів целіакії.

Але згадані обстеження варто проходити винятково за рекомендацією лікаря після консультації.

Яке лікування необхідно пройти?
Передусім діагностика. Якщо встановлено діагноз – целіакія, то тут допоможуть насамперед не ліки, а строга безглютенова дієта. Особливу увагу варто приділяти продуктам, які містять так звані «приховані» джерела глютену.

Після введення безглютенового раціону покращення стану стає відчутним вже через 3 місяці, повна нормалізація – після 6–12 місяців лікування.


Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

«Стопа атлета»: корисні поради щодо профілактики грибка стоп

Симптоми «стопи атлета» можуть виникнути в будь-кого. Вони є проявом грибкової інфекції, яку людина може «підчепити», ходячи босоніж у громадських місцях, наприклад, басейні або роздягальні. Мікоз – захворювання, спричинене патологічними для людини грибками, призводить до лущення шкіри, тріщин, свербежу на підошвах ніг і між пальцями.

Щоб попередити виникнення мікозу, скористайтеся наступними порадами:

1. Завжди беріть сандалі або гумові капці, коли йдете у басейн чи тренажерний зал, душ, роздягальні, та в готель. Грибок, який викликає «стопу атлета», може бути на підлозі. Навіть, коли приймаєте душ в тренажерному залі, важливо, щоб стопи були захищені.
2. Якщо Ви не ходите босоніж в громадських місцях, намагайтесь підтримувати сухість стоп. Грибкам для існування та розмноження потрібне тепле та вологе середовище. Таке середовище є, наприклад, всередині теплого та вологого взуття. Зручне та відкрите взуття – ідеальний варіант у теплу пору року, а зроблене з синтетичних тканин, тісне та закрите призводить до рясного потіння стоп.
3. Мийте ноги щодня з милом і повністю висушуйте їх після миття.
4. Носіть шкарпетки з натуральних тканин або тканин, які швидко висихають та добре вбирають вологу. Крім того, не забувайте змінювати їх щодня і, навіть, за надмірної пітливості, частіше.
5. Якщо є можливість, чергуйте взуття, яке носите щодня, щоб забезпечити його повне висихання.
6. Якщо живете з кимось, хто має мікоз, не використовуйте ті самі рушники, постільну білизну та взуття. Завжди носіть індивідуальне взуття у тих місцях, де побувала людина, хвора на грибок.
7. Антиперспіранти. Якщо Ви помітили надмірне потіння стоп, можете використати антиперспіранти. Віддавайте перевагу гіпоалергенним, без надмірних запахів, засобам. Зручними для користування є спреї.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання, зверніться, будь ласка, до дерматолога.

Автор лікар-дерматолог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Чому підвищується артеріальний тиск

Нормальний рівень артеріального тиску (АТ) – до 140/90 мм рт. ст. для всіх вікових груп. Верхній (систолічний) артеріальний тиск зумовлений роботою серця (викидом крові лівого шлуночка в аорту), нижній (діастолічний) артеріальний тиск – тонусом артерій. З віком артерії стають жорсткими, менш еластичними, тому у старших людей систолічний артеріальний тиск підвищується, а діастолічний є нормальний або понижений.

Розрізняють епізодичне і тривале підвищення артеріального тиску. Часто артеріальний тиск зростає під час стресу, перевтоми, фізичних навантажень, після надмірного вживання алкоголю, кофеїновмісних напоїв (кава, міцний чорний чай), при зміні атмосферного тиску, після порушеного сну.

Якщо є стійке підвищення артеріального тиску (вище ніж 140/90 мм рт. ст.) за даними кількох вимірів тонометра, це привід, щоб звернутися до терапевта чи кардіолога. При цьому може розвиватися артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба, яка потребує тривалого лікування, а часом і пожиттєвого.

Фактори ризику гіпертонічної хвороби:

• обтяжена спадковість (серцево-судинні хвороби у батьків);
• надмірна вага і ожиріння;
• куріння;
• малорухомий спосіб життя (дім – авто – офіс – авто – дім);
• часті стреси, емоційні переживання.

Слід зауважити, що на розвиток артеріальної гіпертензії може впливати порушена робота інших органів (щитоподібна залоза, нирки, наднирники, вродженні або набуті зміни ниркових артерій, аорти).

Саме тому визначитися з причинами/факторами ризику підвищення артеріального тиску, необхідними обстеженнями і тактикою лікування Вам допоможе лише лікар!

Більше статтей можете прочитати на авторському блозі лікаря.

Автор лікар-кардіолог Барабаш О.С.




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Не бійтеся окулярів

Якщо Вашій дитині призначають окуляри, це не повинно стати причиною для паніки і песимізму. Своєчасне використання окулярів дозволяє в багатьох випадках повністю відновити нормальний зір. Окуляри можуть завдавати шкоди тільки тоді, якщо вони неправильно підібрані. Найчастіше виникають проблеми, якщо Ви користуєтеся чужими окулярами або придбали їх, не порадившись з лікарем-офтальмологом.

Дуже важливо, щоб поверхня лінз окулярів була чистою: навіть правильно підібрані вони погіршуватимуть зір і стомлюватимуть очі, якщо матимуть забруднені скельця,. Тому перед користуванням скельця окулярів потрібно протерти шматочком замші, байки або просто чистою носовою хустинкою. Тримати окуляри треба у футлярі – це вбереже їх від забруднень і подряпин.

Вперше призначені окуляри вимагають звикання протягом 2-3 тижнів. Минув той час, коли діти соромилися носити окуляри. Нині промисловість випускає гарні і оригінальні оправи для окулярів, тому завжди можна вибрати таку, яку дитина буде охоче носити.

Рекомендації, як носити окуляри, дає лікар-офтальмолог індивідуально в кожному конкретному випадку. Якщо у пацієнта короткозорість слабого ступеня (до 3,0 діоптрій) і достатньо висока гострота зору (більше ніж 6 рядків таблиці на кожне око), окуляри зазвичай не призначають. При короткозорості середнього ступеня (до 4,0 діоптрій) окуляри, як правило, призначаються тільки для того, щоб бачити здалека, а при короткозорості середнього ступеня (більше ніж 4,0-5,0 діоптрій) можуть призначити біфокальні окуляри або 2 пари окулярів: одні, щоб бачити на відстані, інші, слабші (на 2,0-3,0 діоптрії) – зблизька.

При далекозорості, як правило, призначають окуляри для постійного носіння, часто біфокальні або 2 пари окулярів: одні, щоб бачити здалека, інші, більш сильні (на 2,0-3,0 діоптрії), – зблизька. Для профілактики ускладнень косоокості окуляри призначаються з раннього віку, буквально з першого року життя і для постійного ношення. У разі астигматизму також необхідна корекція окулярами і гімнастика для очей.

У багатьох випадках для корекції зору радять використовуватися контактні лінзи. У вузькому розумінні контактні лінзи – це окуляри, які надягають під повіки, безпосередньо на рогівку, що, зрозуміло, створює зручності. Однак неправильне носіння, недотримування гігієни і несприйняття лінз організмом, а також запальні захворювання очей можуть стати причиною специфічних очних хвороб. Тому питання про вибір методу оптичної корекції необхідно узгодити з лікарем-офтальмологом.

У класі діти з порушеним зором повинні сидіти досить близько до дошки, біля вікна, щоб очі менше напружувалися. Виховайте в дитини звичку на перерві робити вправи для очей (протягом 30-60 секунд).

При високому ступені короткозорості (більше ніж 6,0 діоптрій) протипоказані всі види спорту, пов'язані з ударами і струсом тіла та голови: стрибки, бокс, боротьба, мото- та автоспорт, кінний спорт та ін. Проблема в тому, що для короткозорості високого ступеня характерна слабкість оболонок ока, які при ударах чи струсі можуть відшаруватися одна від одної або розірватися.

Варто час від часу консультуватися з лікарем і справно дотримуватися всіх рекомендацій, особливо тих, що стосуються тренувальних вправ.

Дотримуючись цих нескладних порад, Ви зможете зберегти зір своїх дітей, а значить – і їхнє здоров’я, і життя!


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Сонячний опік

Ваша шкіра може згоріти, якщо занадто довго перебувати на сонці без належного захисту – сонцезахисного крему і одягу. Щоб вилікувати і заспокоїти шкіру, важливо розпочати лікування сонячних опіків, як тільки Ви помітили це. Перше, що треба зробити, – це сховатися у тінь, а ще краще– зайти у приміщення.

Далі варто скористатися наступними порадами, які допоможуть полегшити Ваш дискомфорт:

1. Покладіть холодний вологий рушник на шкіру. Робіть це протягом 10 або 15 хвилин кілька разів на день. Це допоможе охолодити шкіру. Ви також можете прийняти прохолодний душ. Як тільки вийдете з ванни або душу, м'яко промокніть шкіру рушником або серветкою, залишивши трохи води на шкірі. Потім нанесіть зволожувальний крем, щоб запобігти випаровуванню води зі шкіри.
2. Використовуйте зволожувальний крем, який містить пантенол або алое вера, щоб заспокоїти шкіру. Засоби з цими компонентами полегшать дискомфорт. Будьте обережні, не використовуйте лосьйони або креми, складниками яких є такі інгредієнти: вазелін (рetrolatum), бензокаїн (benzocaine) або лідокаїн (lidocaine). Ці компоненти можуть ще більше подразнити шкіру та утруднити теплообмін. У складних випадках на ділянку, яка дуже сильно турбує, можна нанести тонким шаром (одноразово) крем з гідрокортизоном.
3. Якщо відчуваєте сильний біль, попросіть друзів принести Вам таблетку препарату знеболювального. Це допоможе зменшити дискомфорт та почервоніння.
4. Пийте більше води. Засмага обезводнює організм, тож додаткова рідина Вам не завадить.
5. Не чіпайте міхурі – це лише ускладнить запалення шкіри. Поява міхурів на шкірі свідчить про другий ступінь сонячного опіку. Не здирайте їх покришку, вона захистить уражену шкіру від інфекції, та покращить загоєння шкіри.
6. Розкажіть близьким, що Ви занедужали. Вони допоможуть доставити Вас до лікаря, якщо Ви відчуваєте запаморочення, слабкість, біль у животі, холод або жар. Перелічені симптоми означають, що Ви справді хворі і потребуєте медичної допомоги.
7. Додатково захистіть свою шкіру від сонця, поки вона заживає. Носіть закритий одяг, що покриває шкіру, коли Ви перебуваєте на відкритому повітрі. Найкраще підійдуть щільні тканини. Подивіться на сонце через розтягнену тканину, якщо Ви не бачите через неї світло, вона Вам підходить.

Здається, що сонячний опік – це лише тимчасовий стан, а насправді шкіра отримує занадто багато негативу від дії ультрафіолетового випромінювання, і це може призвести до її тривалих захворювань, зокрема створюється сприятливе середовище для виникнення раку шкіри.

Якщо у Вас є питання або Ви хотіли б більше дізнатися про захист шкіри від сонця, можете записатися на консультацію до дерматолога.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Укуси комах: коли необхідно звертатися до дерматолога

Більшість укусів комах є нешкідливими, та деякі з них можуть бути небезпечними. Це стосується тих випадків, коли Ви маєте алергію на отруту, яку виділяє комаха, якщо комаха є переносником захворювання або отрута комахи є дуже токсичною.

В Україні у Вас найбільше шансів бути вкушеними:

• блохами;
• клопами;
• мухами та комарами;
• кліщами;
• бджолами, осами, шершнями;
• павуками;
• деякими видами мурах.

Більшість укусів комах проходять з проявами легкого свербежу та зникають самостійно. Інколи помічними засобами є одноразове нанесення гідрокортизонового крему (за відсутності протипоказів) та антигістамінні таблетки для зменшення свербежу. Утім, бувають і ускладнення, особливо коли укусів багато.

Негайна та невідкладна допомога потрібна, якщо Ви спостерігаєте наступні симптоми:

• утруднене дихання;
• відчуття клубка в горлі;
• набряк губ, язика;
• біль у грудях;
• пришвидшене серцебиття;
• запаморочення;
• блювота;
• головний біль.

Червоний висип у вигляді бублика навколо укусу кліща може бути ознакою хвороби Лайма, яку треба лікувати антибіотиками.

Лихоманка з червоним або чорним плямистим висипом, що швидко поширюється, може бути ознакою бактеріальної інфекції, яку переносять комахи, її необхідно лікувати негайно.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More