Як ми перетворюємо наш душевний біль у хвороби

Як відомо, 60 % захворювань, з якими пацієнти приходять до лікаря, мають психосоматичну природу. Психосоматична означає психологічно зумовлена, тобто така, що виникає через психологічну сферу. Соматизація – виявлення болю через тілесні симптоми. Причиною соматизації може бути невміння людини переживати та виражати свої емоції в середовищі.

Чому виникає таке невміння? Воно, скажімо, могло сформуватися тому, що батьки не хотіли та не вміли сприймати емоції дитини, вважали, що емоції – це слабкість, це соромно: «А ну зберися, не плач, заспокійся». До того ж кожна сім’я має свою низку заборонених проявів емоцій: в одній – заборонено боятися, в іншій – це дозволено, але не можна злитися, ще в іншій – заборонено щиро радіти. У зв’язку з цим формується спеціальний спектр таких проявів емоцій, доступний дитині.

Ще одна з причин, через яку може сформуватися невміння переживати свої емоції – це те, що батьки самі бояться своїх емоцій, тому дитина не має що відображати. Або ж зовні в сім’ї все благополучно і шляхетно, всі спокійно говорять, не підвищують голосу, посміхаються, ввічливо поводяться, проте всередині у членів сім’ї бурлять емоції, але це не показують назовні. У такій ситуації дитина перестає звертати увагу на свої почуття та шукати зв'язок між тим, як вона відчуває всередині свого тіла злість, сум, страх. У результаті може сформуватися соціально успішна людина, яка довго терпітиме ставлення, що не прийнятне лише їй, але яке завдає шкоди та руйнує її. Через заборону емоцій діти навчаються не відчувати і терпіти.

Людям, які соромляться бути емоційними, корисно знати, що для кожної емоції характерний біологічно-соціальний зміст. Є сім базових емоцій, що мають свій хімічний еквівалент у крові людини: чуттєвість (сексуальність), радість, страх, сором, відраза, злість, сум. Розглянемо детальніше значення кожної з них.

Візьмемо, для прикладу, таку емоцію, яку вважаємо поганою – злість. Ця емоція насправді допомагає відчути, що її межі відсутні і дає можливість відстоювати їх.

Подавляючи таку емоцію, ми забираємо в себе право на комфорт, особистий простір та відстоювання власних інтересів.

Сум теж, здавалося б, неприємна емоція, яка дає нам можливість відчувати втрати і їхню цінність. Забороняючи собі або своїм дітям сумувати, ми блокуємо можливість звільняти місце від старого для чогось нового та відпускати те, що має піти.

Страх допомагає відчувати, що щось для нас є небезпечним. Безстрашні тварини давно б вимерли. Забороняючи боятися, ми закриваємо для себе відчуття реальності і втрачаємо можливість розрізняти вигадані страхи та реальні.

Та повернімося до того, чому може проявитися соматизація. Вона може стати наслідком несвідомого рішення не проявляти емоції. Наприклад, для людини характерні якісь нестерпні емоції: страх, злість, біль, але їх нема куди розмістити, про них важко комусь розповісти, бо здебільшого людині соромно витрачати чийсь час на свої проблеми. На стримування таких емоцій та тримання фасаду «в мене все гаразд» іде велика кількість енергії, а імунітет тим часом слабшає. В основі ж цього лежить рішення: «Я нікому не потрібний зі своїми проблемами», і люди, які живуть з такою думкою, як правило, дуже одинокі.

Ще одна причина соматизації – відсутність контакту фізичного симптому з душевним болем. Простіше кажучи, легше перейматися головним болем, ніж з роздумами про беззмістовність життя.

Або, наприклад, людина яка живе в дуже жорсткому режимі, робить багато справ, забирає в себе право на відпочинок, урешті-решт хворіє – організм у такий спосіб дає шанс відпочити, попіклуватися про себе, чого людина не робитиме, будучи здоровою.

Ще одна причина – самопокарання, наслідок несвідомих рішень у травматичних ситуаціях. Наприклад, заборона на задоволення. В такій ситуації, жінка, забороняючи собі право на задоволення, скажімо, після статевого акту, може переживати захворювання.


Підсумовуючи:
Запитайте в себе: «Чи вмію я переживати у своєму тілі свої емоції? Чи вмію я сприймати емоції своєї дитини?» – ці запитання допоможуть розпізнати Вам соматизацію Ваших захворювань.

автор Юлія Мальована

Read More

До всесвітнього дня зору

Цього року Всесвітній день зору припадає на 13 жовтня (другий четвер жовтня).

Ми прагнемо привернути увагу до проблем сліпоти, порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору і про це намагаємось нагадати не лише у визначений день, а упродовж року, готуючи для Вас корисні матеріали та інформативні пам’ятки.

Сьогодні ми зробили підсумок усіх матеріалів, що стосуються зору, опублікованих на наших ресурсах раніше.

Коротко про основні захворювання зору - Майже 285 млн. людей на планеті сліпі або мають дуже низький зір. Із них 39 млн. є повністю сліпими. 90% сліпих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходів. 80% випадків низького зору чи сліпоти можна вилікувати або попередити. Майже 65% слабозрячих та сліпих людей мають вік за 50 років. Збільшення в популяції осіб старшого віку означає, що дедалі більше людей мають ризик погіршення та втрати зору внаслідок причин, асоційованих зі старінням (За даними ВООЗ та глобальної ініціативи VISION 2020).

Не бійтесь окулярів - Якщо Вашій дитині призначають окуляри, це не повинно стати причиною для паніки і песимізму. Своєчасне використання окулярів дозволяє в багатьох випадках повністю відновити нормальний зір.

Гімнастика для очей - Ці на перший погляд простенькі вправи забезпечують покращення кровопостачання тканин ока, підвищують тонус очних м'язів, знімають перевтому зорового апарату, розвивають здатність до концентрації погляду на ближніх об'єктах, підвищують здатність зорового сприйняття і оцінки об`єктів навколишнього простору, корегують функціональні дефекти зору.

Як зберегти зір дитини? - Це питання турбує дбайливих матусь ще за довго до того, як їхнє чадо ступить за поріг школи. Щойно розпочинаються шкільні будні – дитячі очі отримують багато навантажень.

Профілактика синдрому сухого ока - Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте в нашій статті.

Багато імен однієї хвороби. Глаукома - Глаукома – це хронічне захворювання очей, що супроводжується ураженням зорового нерва з прогресуючим зниженням зору аж до сліпоти; при цьому підвищений внутрішньоочний тиск є провідним чинником розвитку захворювання та втрати зорових функцій.

Комп’ютерний зоровий синдром - Можна припустити, що у Вас комп’ютерний зоровий синдром (КЗС). Не лякайтеся, це не медичний вирок, а типовий наслідок вашої постійної та неправильної роботи за монітором персонального ПК. Проте всі симптоми можна вилікувати і навіть запобігти їм.

Аневризма головного мозку - Аневризми – це маленькі балоноподібні здуття мозкових артерій, що часто стають причиною жахливих крововиливів у головному мозку. В аневризмах дуже тонкі й делікатні стінки, а артеріальний тиск крові в них зазвичай високий. Тому, якщо аневризма розірветься, людина може загинути або отримати інсульт.

Цікаві факти про лінзи - Контактні лінзи – чудова альтернатива окулярам. І цьому винаходу вже понад 500 років! Ще в 1508 році всесвітньовідомий та геніальний Леонардо да Вінчі накреслив схему оптичного приладу, в якій через кулю, заповнену водою, людина з поганим зором могла краще бачити. Далі історія контактних лінз продовжилася у США, де вчені, удосконалюючи м’які лінзи, розробили матеріал гідрогелів, а згодом з’явилися гідрогелеві контактні лінзи. Такі лінзи вимагали певного режиму використання: щоденне обов’язкове занурення в дезінфікувальний розчин на ніч, сон в таких лінзах може викликати подразнення ока.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Вакцинація: факти, які лякають батьків

Останнім часом багато батьків турбуються з приводу щеплень: чи безпечні щеплення для дітей, чи якісні вакцини, чи дозволяє стан здоров’я дитини вакцинувати її саме зараз… Щоб на цьому тлі уникнути безпідставних відмов або перенесень щеплень, батьки мають отримати грамотну консультацію лікаря.

Вплив ЗМІ
Основне завдання ЗМІ – створювати сенсації та рейтинги. Всю інформацію вони подають вже «проаналізованою», але, зазвичай, висвітленою однобоко.

Ускладнення
Так, вони можливі, як і після застосування будь-якого медичного препарату. Не можна заперечувати як поствакцинальні реакції, які бувають набагато частіше, так і ускладнення, які трапляються вкрай рідко. Але на противагу ставимо ускладнення інфекційних захворювань, найважче з яких – смерть. Дуже часто вирішальним у виборі стає особистий досвід, це можуть бути випадки поствакцинальних ускладнень когось із членів сім’ї або знайомих. Тут дуже складно вплинути, необхідно поінформувати маму про реальні ускладнення захворювання, про важливість правильного медичного відбору для вакцинації, про те, що схильність до поствакцинальних ускладнень не передається генетично, а реакція на щеплення не представляє небезпеки для життя дитини і є тимчасовою.

«Щеплення все одно на 100% не захищає від захворювання – навіщо ризикувати?»
Ні, щеплення на 100% не захищає. Головна мета вакцинації – запобігти генералізованій (розширеній) формі інфекції.

«Більшість інфекцій вже давно не існує, моя дитина від них не захворіє»
Інфекція може бути ліквідована тільки в тому випадку, якщо рівень колективного імунітету сягне майже 95%. У нашій реальності до цього астрономічно далеко, а інфекції повертаються.

«БЦЖ робити немає сенсу, тому що туберкульозна паличка навколо.
На туберкульоз хворіють тільки соціально неблагополучні люди зі слабким імунітетом»
Якщо у вашому під’їзді живе дядечко з відкритою формою туберкульозу, він напевно ходить з вами по одній сходовій клітці, користується одним ліфтом. Щодня чхає, кашляє і спльовує мокроту. Якими б соціально благополучними не були батьки, їхня дитина не захищена від туберкульозної палички.

«Щеплення виснажують імунітет», «Щеплені діти хворіють не менше від нещеплених, а іноді і частіше», «Вакцина викликає аутизм»
Імунітет являє собою динамічну систему, тобто щосекунди відбуваються ті чи інші процеси, контрольовані імунною системою. У тому числі і вироблення імуноглобулінів. З самого народження дитина отримує антитіла матері, які в подальшому повинні замінитися її власними. Ніякі імуномодулятори, до слова, не підвищують імунітет; стимулює вироблення захисних антитіл і запускає цілий каскад імунологічних реакцій тільки зустріч з антигенами. Таким чином, такий складний механізм не виснажується введенням дози вакцини, а навпаки: поповнюється новими білками, що несуть в собі захисну інформацію про збудника.

І про аутизм. Доведено, що немає ніякого зв’язку між цими явищами. Визнано усіма поважними світовими медичними спільнотами, навіть самим лікарем, який цей міф запустив в корисливих цілях.

Гомеопатія
Про гомеопатію, як явище в цілому, писати не будемо, вважаємо, що думка в кожного лікаря щодо цього сформована. На запитання: «Чому ви не вакцинуєте дітей?» багато мам відповідали, що, шукаючи інформацію, знайшли чудового гомеопата, який чітко пояснив, що таке щеплення і як вони вбивають наш організм.

«Я не проти щеплення, я не довіряю всіляким добавкам у вакцині»
Почнемо із ртуті, її найбільше бояться. Мертиолят – це сіль ртуті, між ними різниця, як між отруйним хлором і повсякденною сіллю – хлоридом натрію, це по-перше; а, по-друге, в 0,5 мл вакцини міститься приблизно 25 мкг цієї речовини в 0,05% концентрації, що не завдає шкоди організму, і, по-третє, міститься вона тільки в багатодозових вакцинах, таких як АДС, багатодозові вакцини від грипу. Імпортні вакцини максимально очищені від добавок і містять мінімальну кількість алергенів. Останнім часом здебільшого використовують ацелюлярну вакцину, яка вкрай рідко викликає побічні реакції. Щодо алюмінію. Алюміній використовують в якості адсорбента, і він практично повністю залишається в місці введення. Загалом вакцина не може містити один тільки антиген, його необхідно всіляко стабілізувати, знешкодити і при цьому не вбити, доставити в організм в потрібному вигляді і в певній кількості. Для цього необхідні допоміжні компоненти.

Ми не переконуємо кожну маму вже і негайно брати дитину і вести до кабінету щеплень, а хочемо, щоб батьки в пошуках інформації не зупинялися на різних форумах та альтернативній медицині, щоб не використовували чужі висновки і рейтингові передачі по телебаченню. Батьки мають усвідомлено прийняти рішення щодо щеплення своєї дитини, а якщо в них виникнуть питання – отримати грамотну консультацію лікаря.

лікар-педіатр Марта Петришин

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Що означає біль

У кожного з нас є слабкі та вразливі місця, які миттєво реагують на життєві стреси і нагадують про себе недугами. Те, що в одного болить голова, а в іншого – поперек, залежить від типу характеру людини та сформованих реакцій на стрес.

Саме болючі місця можуть «підказати», що варто змінити у своєму характері. Справа в тому, що кожна частина тіла має свій психологічний зміст. Наприклад, спина – це наша властивість приймати підтримку від інших і надавати підтримку самим собі. Живіт і дихальні м’язи – це вміння справлятися з енергією потоків своїх власних емоцій. Передня частина стегон – властивість відстоювати власний простір, свої межі.

Якщо у Вас часто болить поперек, варто задуматися, чи не важко Вам суміщати те, що від вас очікують інші з Вашими власними бажаннями. Якщо ж відчуваєте біль між лопатками, запитайте в себе, чи вмієте Ви піклуватися про себе, чи відчуваєте свої потреби в життєвій гонитві. Якщо у Вас болить комірцева зона, зверніть увагу на те, скільки Ви берете на себе, де Ви самі серед усього піклування про інших.

Але чому все так відбувається і звідки береться весь цей психологічний зміст? Психологи, які працюють в тілесно орієнтованій практиці, що називається бодинаміка, вивчали зв'язок між моторним психологічним розвитками дитини.

Кожна дитина переживає однакові етапи моторного розвитку: вчиться повзати, сидіти, бігати, керувати дрібною моторикою. На кожному етапі активізується, тобто починає піддаватися свідомому контролю певна група м’язів, проходять процес становлення нові вміння. І паралельно з моторним розвитком відбувається психологічний, в якому теж є свої етапи. Наприклад, дитина починає вивчати свої потреби і свій ритм, вивчає світ, пробує свою силу. Саме це і свідчить про те, що в кожного м’яза є психологічна суть. Те, як дитина засвоїла уроки життя, закарбовується в її м’язах.

Від чого залежить успішність дитини? Відповідь очевидна: від реакцій її батьків, від того, наскільки вони знають, що потрібно дитині на кожному етапі розвитку і вміють та знають, як це їй дати.

Таким чином, дитячий досвід, «вплавлений» в наші м’язи, і кожен м’яз нашого тіла – це кіноплівка, на якій зберігається пам’ять про пережиті нами емоції, прийняті рішення.

Що ж зробити з усіма цими знаннями?
По-перше, якщо у Вас щось болить, не намагайтеся вбити цей біль таблетками і далі мчати по життю. З’ясуйте, що стоїть за ним, які емоції і який стан.

Ви можете говорити з болем, малювати його на папері, представляти як якогось персонажа – технік багато, головне відчути, які емоції стоять за Вашим болем.

Що вища наша тілесна і емоційна чутливість, то менша потреба організму збивати нас з ніг хворобами.

Також варто слухати власне тіло ще до того, як Вам про це скаже захворювання. Є частини в нашому тілі, які іноді відчуваємо як зайві (наприклад, не знаємо, де подіти свої руки), чи такі, які погано відчуваємо (ступні, шия). Все це дає інформацію про вразливі чи жорсткі місця нашого характеру. І якщо Ви хоч трішки цікаві самому собі, знання з якою психологічною темою пов’язаний цей чи інший м’яз, зніме напругу і підкаже, що робити далі.

психолог Юлія Мальованая

Read More

Цікаві факти про лінзи

Контактні лінзи – чудова альтернатива окулярам. І цьому винаходу вже понад 500 років! Ще в 1508 році всесвітньовідомий та геніальний Леонардо да Вінчі накреслив схему оптичного приладу, в якій через кулю, заповнену водою, людина з поганим зором могла краще бачити. Далі історія контактних лінз продовжилася у США, де вчені, удосконалюючи м’які лінзи, розробили матеріал гідрогелів, а згодом з’явилися гідрогелеві контактні лінзи. Такі лінзи вимагали певного режиму використання: щоденне обов’язкове занурення в дезінфікувальний розчин на ніч, сон в таких лінзах може викликати подразнення ока.

Другі лінзи – удосконалені, їхня киснева проникність в рази вища ніж у попередників і відповідає потребам ока, що забезпечує комфортне носіння без сухості та подразнення. Сучасні контактні лінзи є дуже тонкими, м’якими і мають вигляд прозорої плівки, яку поміщають на поверхню ока.

Переваги лінз:

• Відсутність обмежень у віці того, хто їх застосовує.
• Використовуючи лінзи, легше коригувати зір, оскільки постійно змінювати окуляри – це дорого, а лінзи можна брати щомісяця інші – і бачити чіткіше.
• Вони непомітні.
• Комфортні під час транспортування (не займають багато місця).
• Контактними лінзами зручно користуватись під час активних занять спортом, чого аж ніяк не можна в окулярах.

Лінзи рекомендують носити не більше ніж 12 год. на день, щовечора знімати, промивати та зволожувати. Це прості правила зручного використання лінз.

За допомогою лінз можна змінити колір очей, для цього передбачені кольорові лінзи, які стали важливим атрибутом стилю та іміджу людей.

Розрізняють такі типи кольорових лінз: стандартні (косметичні) – дають змогу непомітно змінити колір очей, а також карнавальні – для любителів екстравагантного та яскравого.

Ось ще кілька порад щодо правильного використання лінз:

1. Одягати лінзи треба до нанесення декоративної косметики, також важливо зняти їх до вечірнього демакіяжу.
2. Не користуватися під час носіння лінз косметикою, у складі якої багато хімії або яка виготовлена на водній основі з натуральними пігментами.
3. Не можна використовувати контактні лінзи, коли хворієте на ГРВІ, грип.
4. Оберігайте лінзи від потрапляння на них «неправильних» рідин (усіх, крім дезрозчину і чистої води).
5. Не носіть лінзи, термін придатності яких закінчився, оскільки є ризик отримати запалення ока.
6. Уникайте відвідування душу, лазні, басейну в лінзах – можливі почервоніння та подразнення.
7. Раз на півріччя обов’язково відвідуйте окуліста і розповідайте йому, якими лінзами та розчинами для них ви користуєтеся.

лікар-офтільмолог О.Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аневризма головного мозку

Сьогодні говоритимемо про доволі рідкісне, але небезпечне для життя захворювання – аневризму головного мозку.

Аневризми – це маленькі балоноподібні здуття мозкових артерій, що часто стають причиною жахливих крововиливів у головному мозку. В аневризмах дуже тонкі й делікатні стінки, а артеріальний тиск крові в них зазвичай високий. Тому, якщо аневризма розірветься, людина може загинути або отримати інсульт. Аневризма може бути вродженою або набутою. Проте здебільшого ця патологія трапляється з народження і вперше проявляється переважно у віці 20–30 років. При набутій формі до неї можуть призвести травми голови, гіпертонія, атеросклероз, інфекційні, пухлинні, паразитарні та запальні захворювання мозку, зловживання алкоголем і ті процеси, що стосуються стінок судин.

Аневризми відрізняються:

• розміром (малі – <5 16="" 6="">25 мм);
• формою (мішкоподібні, веретеноподібні та ін.);
• локалізацією.

У більшості випадків людина може не знати про проблему. Але якщо аневризма росте і збільшується, то можуть періодично виникати головні болі в місці її розташування.

Якщо аневризма ставатиме ще більшою, вона буде стискати нормальну тканину мозку та розташовані поруч нерви і судини. У подальшому це може призвести до появи птозу (опущення верхньої повіки), двоїння, розширення зіниці, косини, звуження чи випадання поля зору, слабкості в кінцівках, перекосу половини обличчя, шуму, зниження слуху, судом та ін. Тому жодного симптому не можна ігнорувати, особливо, якщо це стосується голови. Крім того, треба терміново звернутися до спеціаліста. Адже ніхто не спроможний чітко та точно визначити, коли і від чого аневризма може розірватися. Ми вже вище вказували набуті причини. Нагадуємо про них ще раз, це:

• високий артеріальний тиск;
• фізичне перенапруження;
• зловживання алкоголем;
• емоційне збудження та стрес;
• застосування препаратів, що розріджують кров та ін.

На жаль, консервативних методів лікування аневризми головного мозку не існує. Тому не можна доводити себе до межі, а натомість треба своєчасно лікувати супутні захворювання. До речі, в багатьох випадках, як підтверджує практика, аневризми виявляють випадково та неочікувано, діагностуючи інші захворювання.

Діагностика
Ангіографія – за допомогою КТ (з використанням контрастних речовин), МРТ (безконтрастна).

Інколи наявність аневризми може не проявлятися упродовж життя та не впливати на його якість. Проте виявлення аневризми потребує постійного динамічного огляду в лікаря.

Рекомендації:

• Не захоплюватися екстремальними видами спорту, берегтися від травм та інфекцій.
• Не піднімати важкого.
• Слідкувати за рівнем холестерину та цукру у крові і покинути куріння.
• Контролювати артеріальний тиск.
• Після 50 років регулярно робити УЗД судин.
• Намагатися уникати стресових ситуацій, сконцентровуватися на позитиві.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коротко про основні захворювання зору

Спочатку трохи статистики:

• Майже 285 млн. людей на планеті сліпі або мають дуже низький зір.
• Із них 39 млн. є повністю сліпими.
• 90% сліпих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходів.
• 80% випадків низького зору чи сліпоти можна вилікувати або попередити.
• Майже 65% слабозрячих та сліпих людей мають вік за 50 років.
• Збільшення в популяції осіб старшого віку означає, що дедалі більше людей мають ризик погіршення та втрати зору внаслідок причин, асоційованих зі старінням (За даними ВООЗ та глобальної ініціативи VISION 2020).

Серед основних причин низького зору та сліпоти у світі є:

• Катаракта.
• Глаукома.
• Вікова макулодегенерація.
• Діабетична ретинопатія.
• Ряд причин дитячої слабозорості та сліпоти.

Катаракта

• Помутніння кришталика, спричинене віковими факторами (переважно) чи іншими чинниками.
• Ефективної профілактики не розроблено.
• Добре піддається лікуванню шляхом хірургічного втручання.
• Самодіагностика чи впевненість людини у тому, що причиною низького зору є катаракта, може зіграти злий жарт, оскільки насправді захворювання може бути іншим, більш важким.

Глаукома

• Виникає переважно в людей після 50 років, і з віком ризик появи глаукоми зростає.
• Незворотня глаукомна атрофія зорового нерва спричиняється підвищеним внутрішньоочним тиском.
• Зниження зору переважно відбувається непомітно для пацієнта, без жодних суб’єктивних відчуттів.
• Найефективніший метод профілактики – періодичний огляд офтальмолога, який допоможе виявити недугу на ранній стадії та призначить відповідне лікування.
• Після встановлення діагнозу вкрай важливо дотримуватися призначених рекомендацій та контролювати стан зорового нерва.
• Недбале виконання лікарських призначень, зволікання з повторними відвідуваннями лікаря, безвідповідальне ставлення до свого стану –прямий шлях до сліпоти.

Вікова макулодегенерація

• Виникає після 50–55 років, з віком ризик появи збільшується.
• Відбуваються дегенеративні зміни в центральній ділянці сітківки та загибель світлочутливих рецепторів, внаслідок чого прогресує погіршення центрального зору, знижується можливість читати та розпізнавати обличчя людей.
• Захворювання може протікати у двох формах: «сухій» (90%, повільний розвиток, здебільшого не дуже глибока втрата зору) та «вологій» (10%, швидше та більш виражене погіршення зору).
• Ефективного лікування для відновлення зору не існує, наявні лікувальні методи дають можливість призупиняти погіршення зору, що прогресує.
• За останні 5 років відбувся певний прогрес у вивченні захворювання та розробці лікування, що дає підстави сподіватися на вдосконалення наявних можливостей в найближчому майбутньому.
• Профілактичні заходи (дієта, вживання вітамінів з лютеїном, відмова від тютюнопаління, корекція артеріального тиску), згідно з дослідженнями, можуть певною мірою затримувати прогресування хвороби.

Діабетична ретинопатія

• Виникає через 5 і більше років від початку цукрового діабету і пов’язана з ураженням стінок дрібних судин сітківки, швидкість появи безпосередньо пов’язана зі ступенем компенсації діабету.
• Кожна людина з цукровим діабетом має ризик появи діабетичної ретинопатії; у середньому 35% пацієнтів з діабетом мають ознаки ураження очей і у кожного десятого виникають зміни, що призводять до втрати зору.
• Лікування полягає у вчасному виявленні небезпечних змін, проведенні лазерної коагуляції сітківки, за необхідності – інших лікувальних заходів.
• Лікування здебільшого спрямоване не на відновлення зору, а на зупинку прогресування змін, тому вчасний початок – запорука тривалішого збереження зору.
• Профілактика полягає у регулярних візитах до офтальмолога та ендокринолога, ефективному контролі рівня глюкози крові, холестерину та артеріального тиску, корекції стилю життя.

Зниження зору у дітей

• Викликане цілим переліком причин, у ряді випадків знижений зір можна попередити чи покращити.
• Найпоширенішими є некориговані аномалії рефракції та амбліопія, які потрібно виявляти якнайшвидше і проводити відповідну корекцію та лікування.
• З покращенням можливостей виходжування недоношених діток зростає питома вага маленьких пацієнтів з ретинопатією недоношених, лікування яких потребує відповідних технічних можливостей, але може зберегти зір.
• Вроджена катаракта також є причиною низького зору у дітей і потребує раннього хірургічного лікування.
• Маленькі пацієнти з низьким зором та сліпотою, які неможливо лікувати, потребують ефективної реабілітації та соціальної адаптації.
• Профілактика полягає у періодичних оглядах дитячого офтальмолога, який і визначиться з лікувальною стратегією в кожному окремому випадку.

лікар-офтальмолог Дмитро Олександрович Дерев’ягін

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More