Туберкульоз - захворювання про яке варто нагадувати щороку

Упродовж п’яти років у Медичному центрі Святої Параскеви було зроблено 10 829 рентгенограм легень і виявлено туберкульоз у 88 осіб.

У найбільшій зоні ризику:

• курці;
• люди похилого віку;
• соціально незахищені верстви населення;
• люди з ослабленим імунітетом;
• пацієнти групи ризику (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, шкідливі умови праці тощо).

Наскільки великою є проблема туберкульозу?
1/3 всього населення світу інфікована туберкульозною паличкою.

Існує два види захворювання: так звана закрита форма, при якій хворий не виділяє мікобактерії туберкульозу, та відкрита – при якій палички туберкульозу є в мокротинні пацієнта.

У 10% випадків закрита форма туберкульозу переходить у відкриту, якщо своєчасно не почати належне лікування.

Туберкульоз може уражати не лише легені, а й інші органи (нирки, хребет, кишківник, шкіру, очі тощо).

Симптоми:

• кашель довше ніж два тижні;
• втрата ваги;
• втрата апетиту;
• втомлюваність;
• субфібрильна температура (37,2–37,5);
• нічне потовиділення.

В окремих випадках може бути кровохаркання, задуха, біль у грудній клітці.

Ці симптоми є характерними і для інших захворювань, що й маскує цю грізну недугу.

Інфікування. Відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Діагностика. Безальтернативним методом раннього виявлення туберкульозу легень є рентгенографія та лабораторна діагностика мокротиння на наявність мікобактерій. Остаточно підтвердити діагноз допомагає сучасний метод – комп’ютерна томографія.

Лікування. Кашель триває довше ніж 2 тижні – зверніться до лікаря-терапевта, який за потреби скерує до лікаря-пульмонолога або фтизіатра. Своєчасно розпочавши лікування, людина може повністю вилікуватися від туберкульозу. Важлива точність застосування препаратів, адже порушення виробляють у паличок стійкість до антибіотиків, і хворобу тоді важче подолати. Лікування туберкульозу довготривале – від 4 місяців до 1 року. Що раніше буде виявлено хворобу, то легше її вилікувати.

Також рекомендуємо прочитати: "Пневмонія чи туберкульоз? - вирішить діагностика" та "Ви офісний працівник? Не думайте, що Вам не загрожує туберкульоз." 

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.uaлектронною поштою

Read More

Лікар-дієтолог Ольга Муштрук

Невдовзі весна, а не за горами й літо – сезон суконь, легких блуз, топів і інших видів відкритого вбрання та купального сезону. З першим яскравим промінням сонця констатуємо для себе, що шуби, пальта і великі теплі светри, які в холодну пору приховували недоліки нашої фігури, скоро залишаться в минулому, тож необхідно терміново приводити в тонус своє тіло.

З любов'ю до себе та свого організму рекомендуємо не виснажувати себе дієтами та голодуванням, а дарувати найкраще – піклування, збалансоване і здорове харчування.

З огляду на це, нагадуємо, що в Медичному центрі Святої Параскеви приймає чудовий лікар-дієтолог Ольга Юріївна Муштрук, яка допоможе Вам скласти індивідуальний раціон та позбутися зайвих кілограмів.

Сьогодні ж, ще до того, як Ви до нас завітаєте, пропонуємо познайомитися з Ольгою Юріївною.

Ми не будемо розпитувати нашу співбесідницю про дієти, білки та вуглеводи, а розмовлятимемо про мандри, захоплення, вибір професії та багато іншого, адже пані Ольга – дуже цікава особистість. Отож, знайомимось!

– Ольго Юріївно, розкажіть трішки про себе. У Вас дуже цікава географія родоводу.

– Народилася я в теплому місті Одесі, де всі люди надзвичайно життєрадісні, відкриті та усміхнені. Але, оскільки мій батько військовий, то до школи я пішла вже в Ризі, там ми жили до мого сьомого класу. У цій школі було кілька російськомовних класів, в одному з яких я і навчалася. Школа була особливою: попри традиційні шкільні предмети там навчали етикету, поваги до викладачів та старших. Наприклад, зустрівши дорослого у школі, необхідно було зробити реверанс при вітанні, аналогічно – коли виходив до дошки. Також обов’язковим було подякувати за оцінку, не зважаючи на те, якою вона була. У школі на перервах ніхто не бігав, натомість діти прогулювалися по колу, а якщо хтось таки порушував правило, то його зупиняли і застосовували покарання – заставляли стояти в кутку. Насправді навчання було доволі суворим. Пізніше, вже з сьомого класу, я вчилася у Львові. І спочатку на мене дивно дивилися, коли я за звичкою, виходячи до дошки, робила реверанс. Тут я навчалася у математичному класі (дуже любила точні науки). На мою думку, вони систематизують думки людини і дисциплінують.

По завершенні школи навчалася у медичному інституті в Москві, але згодом, зробивши велике коло, повернулася до Львова. Сюди забрав мене мій майбутній (на той час) чоловік, оскільки походив звідси.

– Як прийшов Ваш вибір спеціальності?

– Цей вибір тягнеться ще з давніх часів, від мого прапрадіда, якого у 1887 році з Полтавської губернії призвали до армії в Одеський госпіталь, де він 20 років прослужив санітаром. Там і одружився та залишився в Одесі (цей факт засвідчує письмовий документ, який вдалося зберегти з тих часів як сімейну реліквію).

Моя мама теж мріяла бути лікарем, але через одруження та народження дитини покинула навчання. У нашій сім’ї завжди говорили, що хтось повинен продовжити медичну династію. У мене зародки фаху, мабуть, з’явилися ще в першому класі, коли мене призначили санітаркою класу, як це колись було заведено. Мама мені пошила спеціальну велику сумку з червоним хрестом. Отож, коли у всіх дітей руки були в чорнилі, мої завжди «прикрашала» зеленка. Усіх учениць-санітарок шкільна медсестра збирала на навчання: вчила обробляти рани, надавати допомогу. Це мені сподобалося, тому я й вибрала медицину, по іншому не могло бути.

Спочатку я мріяла, що буду вірусологом і навіть планувала винайти вакцину від грипу. В інституті відвідувала наукове товариство, долучалася до різних досліджень. Мені легко давалося те, що потребувало філігранної роботи. Але, коли повернулася до Львова, все склалось по іншому. Займалася терапією, але в кінцевому результаті вибрала дієтологію: я прихильник твердження, що хворобу необхідно попереджати, а не лікувати. А харчування та фізична активність – основа нашого здоров'я, і за цим буде майбутнє. Привчати ж до культури ставлення до власного здоров'я необхідно з першого класу, адже додаткові «запчастини» до свого організму не купиш.

– Ми знаємо , що Ви дуже активна людина. Можливо, не завжди є вільний час в міру професійної зайнятості, проте, очевидно, маєте улюблену справу, непов’язану з роботою? Розкажіть про неї!

– Колись, в часи дефіциту, я любила в’язати та шити. У моїй родині всі жінки мали хист до цього. Прабабуся була моделісткою, до 1917 року мала власну майстерню з пошиття одягу. А от тепер, коли маємо великий асортимент на ринку моди, надаю перевагу читанню. Люблю класику і сучасну літературу, наприклад, Харукі Муракамі та інших сучасних авторів. Звичайно, люблю виїжджати на природу, на дачу, до озера, коли хоч трішки тепліє.

Раз на рік стараємося поїхати на екскурсію за кордон, щоб подивитися і дізнатися більше про інші місця.

– Ви надзвичайна оптимістка. Що допомагає Вам зберігати чудовий настрій і доброзичливість? Можливо, є універсальний рецепт?

– Я ніколи не заздрю. Вважаю, що людина може зробити квітучий сад з того, що має. І, як сказав класик Л. Толстой, необхідно вірити в можливе щастя, щоб бути щасливим. Щодо цього варто перечитувати класиків: там багато мудрості, розуміння людей і їхніх характерів, філософії, яка не старіє і не змінюється з роками. Тому деякі книжки перечитую по кілька разів, бо з часом по-іншому їх сприймаю.

– Розкажіть про свої улюблені місця, міста, які Вам доводилося відвідувати!

Із закордонних країн люблю маленьку республіку Сан-Марино. Якщо читати казки, романи, то саме таке містечко, як столиця Сан-Марино, є казковим у своїх мініатюрних вуличках, будиночках. З Європейських – Відень, дуже схожий архітектурою зі Львовом, лише більший.

– Ваші побажання нашим читачам?

– Відкрию нашим читачам рецепт: якщо будете дотримуватися здорового харчування та активного способу життя, довголіття і здоров'я Вам гарантоване.

Дякую!

Read More

Відмовлятися чи ні від фізичних вправ при захворюваннях шлунка

Рекомендації щодо виконання фізичних вправ, інформація про тренування в тренажерних залах, реклама різноманітних фітнес-клубів – усе це постійно вказує нам на необхідність займатися спортом.

Ми також закликаємо Вас додавати у життя більше руху, про що часто нагадуємо у повідомленнях #zdorovyj_trend. Проте інколи певні проблеми зі здоров’ям стають на заваді в таких починаннях. Сьогодні ми розглянемо проблему захворювань шлунково-кишкового тракту і фізичних навантажень. Рекомендації нам надала лікар-гастроентеролог Зоряна Подольська.

«Якщо я маю захворювання шлунково-кишкового тракту, чи можна мені займатися спортом?» – такі запитання часто ставлять лікарю- гастроентерологу. Певні види спорту чи вправи і справді можуть не лише не принести користі, а й нашкодити, тому, обираючи той чи інший вид активності, треба спочатку порадитися зі своїм лікарем.

Спершу про користь:

• Вправи можуть покращити процес травлення.
• Допомагають підтримувати вагу.
• Якщо Ви страждаєте від печії, то, скажімо, катання на велосипеді допомагає зменшити цей неприємний симптом, а значить не протипоказане при гастроезофагальній рефлюксній хворобі, килі стравохідного отвору діафрагми.
• Легкі вправи, що посилюють частоту дихання та серцевих скорочень, допомагають пришвидшити моторику кишківника, отож при закрепах вони будуть незамінними.
• Такі вправи, як йога, пілатес, теж покращують функцію травної системи, усуваючи стрес і рівень тривоги, що часто є провокаторами травних розладів.
• При закрепах показані біг та дозована хода (не менше ніж 30–40 хв.), плавання. Вони стимулюють механічно пасаж вмісту товстого кишківника в пряму кишку. Матимете дуже позитивний ефект, якщо поєднаєте ці види активності з дієтою.

Шкода від фізичних навантажень:

• Серйозні наднавантаження можуть провокувати послаблення моторики та посилювати закрепи.
• Люди, які страждають від діареї та нудоти, повинні обмежити біг.
• Якщо у Вас діагностовано загострення гастриту чи виразкову хворобу, то спорт слід відтермінувати на час гострого стану.
• При захворюваннях кишківника (виразковий коліт, хвороба Крона) вправи можна виконувати лише за згодою лікаря.
• При частій печії чи діагностованій килі стравохідного отвору діафрагми треба уникати підйомів вантажів (штанга, гирі) та вправ, пов’язаних із нахилом тулуба до переду.

Застереження!
Перед фізичною активністю (зарядка, вправи, спорт) не варто їсти протягом 1,5–2 год. і в жодному разі не виконувати вправи на «повний» шлунок. Перед фізичною активністю їжа має складатися з білків і вуглеводів, жири треба мінімізувати.

Після спорту необхідно спожити білкову або вуглеводну їжу – це сприятиме пластичним енергетичним процесам.

Найкраща порада!
Якщо є проблеми зі шлунково-кишковим трактом, узгодьте свою фізичну активність із лікарем і тренером.

Нехай спорт приносить лише користь!

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Цукор: користь і шкода одночасно

Працюючи активно, розумово чи фізично, упродовж дня, ми часто відчуваємо, що нашому організму негайно потрібна глюкоза, і вже після споживання кількох цукерок тішимо себе, мовляв, ось воно просвітління, енергія. Проте солодощі можна було б легко замінити бананом чи кількома фініками, а користі отримали б у рази більше.

В середньому ми щодня споживаємо 22 чайні ложечки цукру. Проте добова норма залежить від віку, маси тіла та важкості праці:

• Для людей з нормальною масою тіла 50 г (10 чайних ложечок, в одній ч. л. без чубка – 5 г).– Для людей, які мають зайву вагу і ожиріння, – 25 г, тобто 5 чайних ложечок.
• Для чоловіків віком від 19 до 30 років – 60 г; від 30 до 55 – 55 г (11 чайних ложечок).
• Для жінок віком від 19 до 30 років – 50 г цукру; після 50 – 40 г.
• Для дітей 1–3 років – від 50 г цукру; від 11 до 17 років – до 75 г.

(Джерело – підручник «Дієтологія» за редакцією проф. Н. В. Харченко, 2012 рік).

Топ-четвірка найбільш цукровмісних продуктів, від споживання яких варто відмовитися насамперед:

• Солодкі води.
• Випічка, кондитерські вироби.
• Десерти, морозиво.
• Цукерки, солодощі тощо

Насправді загроза не в цукрі, адже в розумних кількостях цукор корисний і необхідний організму, справа в його кількості.

Зробіть 10-денну перерву від перевантаження організму цукром – і почуватиметеся значно краще.

Надмірне споживання цукру може призвести до:

• Ожиріння.
• Цукрового діабету 2-го типу.
• Серцево-судинних захворювань.
• Артеріальної гіпертензії.
• Захворювання печінки.
• Порушення роботи імунної системи.
• Розвитку депресії і посилення стресу.
• Старіння шкіри.
• Карієсу.
• Жовчнокам'яної хвороби.
• Остеопорозу.
• Артриту.

Після прийому продуктів з високим вмістом цукру варто через кілька годин випити кілька склянок води. Вода добре очищує організм від токсинів, цукру тощо.

Спершу, якщо Ви полюбляєте солодощі, буде важко відмовитися від цих спокус, проте їм легко можна знайти смачну заміну: сухофрукти, фініки, банани, не зашкодить і 2–3 ложечки меду.

Якщо маєте зайву вагу, вживайте природний замінник цукру – стевію, вона смачна і недорога, не підвищує рівень цукру у крові, тому її можна вживати хворим на діабет.

Згодом Ваша рука все рідше і рідше тягнутиметься до некорисних солодощів.

Відмовляйтесь від їжі, що завдає шкоди Вашому організму, адже він для Вас значно цінніший, ніж кількахвилинна насолода від смакування тортиком.


Автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.

Read More

Поради для тих, хто «засиджується» на своєму робочому місці

Що відбувається з Вашим організмом, якщо Ви щодня сидите по 8–9 годин?

Під час сидіння не лише хребет отримує велике навантаження, але й ноги, таз тощо, адже вони тривалий час перебувають у статичному положенні, коли відбувається так звана статична робота м’язів. Коли Ви сидите, м’язи продовжують працювати, а така робота є найважчою, оскільки м’яз не має можливості розслабитися до такої міри, до якої йому це потрібно. Поруч з м’язами від малорухливості страждають і суглоби. Через недостатню рухливість не виділяється значною мірою синовіальна речовина, яка є природнім мастилом для наших суглобів і попереджає стирання суглобових поверхонь. Недостатність синовіальної речовини провокує виникнення акустичного ефекту – хрускоту в суглобах. Разом все це призводить до ослаблення м’язів, порушення роботи усіх органів і систем, а відтак – різних захворювань, втоми, дискомфорту тощо.

джерело - http://goo.gl/MvcAzD

Якщо Ви проводите багато часу сидячи, варто пам’ятати про кілька порад:

1. Підтримуйте баланс у всьому.
Змінюйте свою позицію сидіння кожні 20-30 хв.
Чергуйте стояння і сидіння.
Робіть легкі вправи (потягування, піднімання/опускання на пальцях, легкі повороти ліворуч/праворуч тощо).
Щодня витрачайте як мінімум 30 хв. на ходіння пішки (навколо офісу в обідню перерву, вечірню прогулянку додому або з домашнім улюбленцем).
Виберіть спорт, який би допомагав Вам знімати втому м’язів і тренував їх. Найкраще в такому випадку плавання оскільки задіяні усі м’язи.

2. Важливо не лише скільки Ви часу проводите у сидячому положенні, але і в якій позиції. Перевірте, чи належної висоти та глибини Ваші робочі меблі (крісло та стіл).
Неправильне розташування монітора може спричинити не лише проблеми із зором, але й спровокувати біль у шиї та спині. Реорганізуйте своє робоче місце: витягніть руку на 50–70 см – саме така відстань повинна бути між Вами та монітором. Очі мають бути приблизно на одній лінії з верхнім краєм монітора або трохи вище.

Крісло:

• Ширина і глибина сидіння не менше ніж 40 см.
• Висота спинки – орієнтовно 30 см., ширина – не менше ніж 40 см.
• Регулювання висоти сидіння – 45–55 см.
• Форму спинки підбирайте під свою форму спини. Спробуйте посидіти і переконайтесь, чи зручно Вам спиратись упродовж певного часу.
• Щоб уникнути варикозу ніг, варто час від часу вставати і старатися не закладати ногу на ногу. Допомогти зняти навантаження з ніг під час сидіння зможе невисока поличка для ніг під столом.

Стіл повинен бути довжиною приблизно 70–75 см, ширини і глибина – не менше ніж 80 см.

Додаємо до вільного роздруку перелік вправ, які Ви можете виконувати на своєму робочому місці. Роздрукуйте та розмістіть на стіні, робочій дошці чи на іншому добре помітному предметі так, щоб Ви час від часу зупиняли свій погляд на ньому та нагадували собі про перерви і корисні вправи.

Спонукайте своїх співробітників «не засиджуватися» і бути в здоровому тренді. Адже від цього Ваша продуктивність праці лише зростатиме.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Медичні огляди, які необхідно проходити жінкам у різному віці

У 20 років

Лікар-терапевт, сімейний лікар:

• Загальний аналіз крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, частіше (згідно з рекомендаціями лікаря), якщо показники свідчать про відхилення від норми.
• Експрес-тест на цукор у крові – кожні два-три роки, якщо показники у нормі, частіше, якщо є відхилення.
• Обговоріть з сімейним лікарем своє харчування, порадьтеся, як підтримувати нормальну вагу.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів – щороку або кожні два-три роки (залежно від рекомендацій лікаря).
• Цитоморфологічне дослідження – кожні два-три роки за нормальних результатів, частіше, якщо є відхилення від норми, – для скринінгу раку шийки матки.
• Скринінг вірусних та інфекційних статевих захворювань – щороку, якщо у Вас більше ніж один статевий партнер.
• Контрацепція: якщо необхідно, запитайте у свого гінеколога про методи контрацепції, дізнайтеся, який підходить саме Вам, які ризики чи побічні наслідки цього методу.

Лікар-дерматолог:*
Огляд шкіри – раз на рік (частіше, якщо рекомендовано лікарем), щоб вчасно виявити ознаки раку шкіри.

Лікар-стоматолог:*
Огляд та чищення зубів – кожні шість місяців.

*Ці обстеження актуальні і у 30, і в 40, і в 50 років.

У 30 років
Сімейний лікар:*

• Загальний аналіз крові, холестерин та експрес-тест на цукор у крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, і частіше, якщо є відхилення.
• TSH – у віці 35 років і потім періодично, через декілька років, щоб контролювати функцію щитоподібної залози.
• Вакцинація: запитайте у персонального лікаря про свій календар щеплень. Кожні десять років поновлюйте щеплення від правцю, дифтерії, кашлюку.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів та цитоморфологічне дослідження – кожні три роки, якщо результати нормальні, і кожні два роки, якщо є відхилення.
• Діти: запитайте у лікаря гінеколога (якщо це для Вас актуально) про здатність до зачаття, як визначити термін овуляції та можливе лікування, якщо Ви не можете завагітніти.

*Ці обстеження актуальні і у 40 та 50 років.

У 40 років
Лікар-гінеколог:

• Мамографія - раз на рік. Дізнайтеся у лікаря-гінеколога, де можна пройти це обстеження.
• Скринінг раку: молочні залози, шийка матки, яйники, ендометрій, пряма кишка. Ризик виникнення раку у цих органах у цьому віковому періоді підвищується у рази. Отож, візит до гінеколога кожні три роки та щорічна мамографія дуже важливі. Запитайте у лікаря, як самостійно перевіряти молочні залози між мамографіями.
• Денситометрія – обстеження на остеопороз. Порадьтеся з лікарем, як запобігти втраті кісткової тканини.

Лікар-стоматолог:
Скринінг раку ротової порожнини – перевірка ротової порожнини на ознаки наявності раку.

У 50 років
Лікар-гінеколог:

• Менопауза – поговоріть з лікарем про ознаки менопаузи та плюси і мінуси гормональної терапії у цей період. Також запитайте про інше лікування своїх симптомів.
• Остеопороз – поговоріть з лікарем про ризик виникнення недуги і як її діагностувати на ранніх стадіях.
• Тест щільності кісткової тканини – якщо рекомендовано, лікар-гінеколог розкаже, де є обладнання, на якому можна пройти це обстеження.

Лікар-ендоскопіст:

• Колонскопія кожні 10 років.
• Колоректальний рак – ризик виникнення такого раку у жінок у віці 50 років дуже зростає. Обговоріть з лікарем свою дієту та стиль життя.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аритмія та вагітність

Аритмія під час вагітності трапляється доволі часто. Цьому сприяє ряд фізіологічних передумов. Під час вагітності зростає частота серцевих скорочень приблизно на 25%.

Вагітні жінки часто скаржаться на прискорене серцебиття, відчуття перебоїв, затримки, пропусків у роботі серця, нестачі повітря, запаморочення, стискання у грудній клітці, іноді – на втрату свідомості.

Все вищеперелічене може бути першими проявами аритмії. Часто її також зумовлюють стреси та тривога, а ще – порушення в інших органах і системах.

Наприклад, підвищення функції щитоподібної залози, загострення гастро-езофагальної рефлюксної хвороби тощо. У першому випадку варто додатково звернутися до лікаря-ендокринолога, у другому – до лікаря-гастроентеролога.

Щоб з'ясувати, яка саме аритмія виникла, чи є структурні захворювання серця, виключити інші порушення, вагітній жінці проводять додаткові обстеження, безпечні і для неї, і для плоду:

• запис електрокардіограми (ЕКГ) – електричних імпульсів серцевої діяльності;
• ехокардіографію – ультразвукове обстеження серця;
• добове моніторування ЕКГ – запис ЕКГ протягом 1–3 діб. Цей метод є особливо інформативним для виявлення і встановлення виду аритмії.

Особливу увагу на зазначену проблему варто звернути жінкам, які мають підвищений тиск та серцево-судинні захворювання, наприклад, вродженні і набуті вади серця, кардіоміопатії, перенесений міокардит зі зниженою скоротливістю лівого шлуночка, легеневу гіпертензію або перенесені операції на серце.

У цих випадках ще на етапі планування вагітності жінці слід комплексно обстежитися, з’ясувати, чи немає протипоказань до вагітності, обговорити з лікарем потенційні ризики під час вагітності і пологів, тактику лікування.

Коли розглядається питання лікування аритмій у вагітних, спершу лікар звертає особливу увагу на безпечність застосування препаратів. Якщо медикаментозного лікування не уникнути, то лікар призначає прийом відповідних препаратів з невисоким ефективним дозуванням.

Виявивши симптоми, що насторожують, вагітній жінці необхідно звернутися до лікаря-кардіолога, який за результатами обстежень зможе призначити лікування або скерувати до необхідного спеціаліста.

Ігнорувати такі симптоми не варто, адже вони можуть сигналізувати про ризики для здоров’я мами та малюка і викликати зайве хвилювання у жінки в делікатний період.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More