Ефективність лікування неплідних чоловіків з варикоцелє в Медичному центрі Святої Параскеви

Варикоцелє – це розширення, подовження та звивистість вен сім`яного канатика. Виявляють недугу здебільшого в дітей і молодих чоловіків. Причини та механізми розвитку захворювання складні, неоднозначні і є до цього часу предметом дискусій.

Клінічні прояви дуже скупі. Варикоцелє проявляється збільшенням відповідної половини калитки в розмірах і тупими ниючими болями в ділянці яєчка.

У значної частини пацієнтів з варикоцелє бувають патологічні зміни у спермі та неплідність.

Механізм впливу тривалої наявності варикоцелє на плідність чоловіків залишається предметом обговорення фахівців. Частина чоловіків зберігає здатність до запліднення навіть на задавнених стадіях захворювання, водночас навіть на початкових стадіях варикоцелє фертильність чоловіка може страждати.

Лише при незначному і короткотривалому варикозному розширенні вен сім`яного канатика та відсутності при венографії зворотного кровотоку по яєчковій вені показане консервативне лікування. У інших випадках та при прогресуванні захворювання необхідне оперативне лікування.

За останні декілька років поширення набуває також використання мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії (операції Мармара), яку проводять у клініках, що мають фахівців з навиками мікрохірургічних втручань та спеціальне обладнання. Такі операції проводять і в Медичному центрі Святої Параскеви.

Операція відбувається під загальною анестезією, тому пацієнт не відчуває ніякого болю. В післяопераційному періоді зазвичай залишається лише незначне відчуття дискомфорту і потягування в ділянці рубця. Через 3–4,5 год. післяопераційного спостереження в центрі хворий зазвичай йде додому. Попередньо йому проводять детальний інструктаж про те, як правильно поводитися в такій ситуації, що дозволено, а що ні в післяопераційному періоді. Хворий повинен пам’ятати, що йому не можна піднімати тягарі та виконувати інші фізичні навантаження протягом трьох місяців.

Наступного дня пацієнт приїжджає на огляд до хірурга та на перев'язку, а потім – на зняття швів через 7–8 днів. Післяопераційний рубець практично відсутній, оскільки шкіру в ділянці розрізу вшивають, застосовуючи косметичну методику внутрішньошкірного шва.

Оцінку якості сім’яної рідини після оперативного лікування варикоцелє проводять не раніше ніж через 3 місяці (тривалість повного циклу закінченого сперматогенезу).

У 93% з усіх, кому було проведено таку процедуру у 2015–2016 рр., народилися діти.

О. Д. Лящук, М. А. Антонюк, О. Б. Банира

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Дискінезія жовчовивідних шляхів

Дискінезія жовчовивідних шляхів – це комплексне порушення моторики м’язового шару жовчного міхура та сфінктера Одді (Сфінктер Одді – це своєрідний стискач, через який жовч потрапляє у 12-палу кишку).

Причини дисфункції жовчних шляхів можуть бути через прогрішення в дієті, коли переважає жирна, смажена та копчена їжа, нерегулярні прийоми їжі, коли людина веде малорухомий спосіб життя, надлишкову масу тіла, а також ДШЗ часто виникає (у 85–90%) на фоні захворювань шлунка, 12-палої кишки, захворювань печінки, при хронічних тонзилітах і карієсі.

Розрізняють два типи ДЖШ. Перший – гіперкінетичний, коли жовчний міхур занадто скорочується – і виникає сильний спазмуючий біль у правому підребер’ї, що нагадує «коліки». Другий – гіпокінетичний, коли жовчний міхур скорочується слабше, а через це жовчі надходить менше, ніж потрібно для процесу травлення. Біль при такому типі має тупий характер і, як правило, виникає після їжі.

Як зрозуміти, що у Вас ДЖШ?
Якщо у Вас виникають такі симптоми, як біль у верхній частині живота, який не зникає після дефекації, нудота, рвота, поява болю вночі, відчуття гіркоти в роті, то Вам необхідно звернутися до терапевта чи гастроентеролога, щоб пройти обстеження.

Основним методом діагностики є ультразвукове дослідження жовчного міхура натще і після прийому жовчогінного сніданку. Також необхідно оцінити маркери роботи печінки, такі як (АсАТ) і лужна фосоратоза.

Лікування насамперед вимагає постійного дотримання дієтичних рекомендацій, режиму харчування з обмеженням жирної та смаженої їжі. Необхідно виключити алкоголь, газовані напої, куріння.

Якщо знехтувати це захворювання, можуть утворитися камені в жовчному міхурі, що загрожує його запаленням, а в подальшому – і видаленням.

лікар-терапевт Надія Ігорівна Береська.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Що потрібно знати про тім'ячко?

З перших днів народження дитини молодих батьків турбують питання пов’язані з тім’ячком новонародженого. А саме чи воно не надто велике, чи не надто маленьке, коли і як швидко повинне закритися, навіщо воно потрібне і які функції виконує. Попри те все існує ще ряд міфів, які не дозволяють молодим батькам заспокоїтись. Отож що таке тім’ячко? Тім’ячко – це ділянка черепа, зазвичай ромбовидної форми, без кісток, які покриті щільною сполучною тканиною. Малюк народжується з шістьма тім’ячками: чотири з них закриваються в перші дні життя, п’яте – приблизно на другому місяці , а шосте, яке є найбільшим, закривається в періоді від трьох місяців і аж до двох років. Його ще називають «велике тім’ячко», «джерельце» або «віконце». Процес закривання індивідуальний для кожного малюка і його потрібно контролювати у хлопчиків, наприклад, велике тім’ячко закривається трохи швидше, ніж у дівчаток. Відрізняються і розміри - від 0,6 до 3,6 см.

Яка ж роль тім’ячка?
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми.

Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів:
Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка.

Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі.

Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається.

Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін.

За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.

Автор: лікар - невролог (дитячий) Л.Є.Мов'як

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Кіста на кісту неподібна

«А якщо не будуть брати, відключимо газ» – складається враження, що саме за таким принципом працюють більшість гінекологів. Тільки мотивацією служить не відключення від жовтої труби, внаслідок якого можна залишитися без тепла та гарячої їжі, а настирливе застереження: якщо ти не будеш лікуватися так, як я тобі сказав, то вагітність не настане, а якщо і завагітнієш, то вона обов’язково перерветься, а якщо не перерветься, то народжувати будеш важко та довго, а якщо і швидко народиш, то потім бігатимеш до лікарів... і так далі.

Схожий ланцюжок думок небезпечний навіть за реально складних діагнозів. Сумно і прикро, що лікарі вибудовують його в ситуаціях (навіть не діагнозах), які не потребують прискіпливої уваги і ретельного лікування недуг. Такі «діагнози» і дії лікарів прийнято називати комерційними. Прибуток на рівному місці – і від непотрібних аналізів, і від лікувальних заходів, коли лікувати нема від чого.

Поговоримо про один з таких діагнозів – кіста шийки матки, вона ж – наботова кіста, або – ретенційна кіста. Шукаємо інформацію про неї на просторах пошукувача «Гугл». Дізнаємося, чим загрожує ця кіста на шийці матки? «Гугл» нам відповідає (наче вустами мудрих лікарів), що, звісно ж, вона небезпечна, особливо, якщо велика і «передавлює кервікальний канал», адже тоді сперматозоїд «ображаються», що дорога нерівна і неширока, і без червоного плюшевого покриття не йдуть далі. Отже, кіста веде до безпліддя. А якщо не до безпліддя, то до невиношування і т. д. – традиційний ланцюжок думок, про який йшлося на початку статті.

Другий варіант – початок «надягання» ланцюжка думок на шию пацієнтки: в цій кісті може ховатись, як в нірці, всіляка погана і страшна флора, тому кісту потрібно видаляти і лікувати сильними антибіотиками, краще двома відразу. Інакше, при інфекції вагітність не настане, а якщо настане , то ви її не виносите, а якщо… ну, ви зрозуміли.

Англомовний «Гугл», а також інші пошукувачі медичної інформації тією ж мовою безперечно дивуються запитанню про зв’язок кіст на шийці матки з вагітністю. І не дають ніяких коментарів, як адвокати Моніки Левінської. У детальному переліку відомих науці причин невиношування і безпліддя кісти шийки матки також не зазначено.

Якщо ви читали бодай щось про будову шийки матки, то знаєте, що саме там відбувається знакова «зустріч» двох різних за структурою та походженням епітеліїв (покрівельних тканин, якщо простіше). Один – товстий і багатозначущий – покриває піхву і частину шийки, другий – тонкий і вразливий – частину шийки і матку. І той, що другий, тобто тонкий і вразливий, містить залози, що продукують слизь і різноманітні інші речовини, необхідні для роботи нашої системи захисту слизової та, зокрема, для просування сперматозоїдів.

На рисунку візуалізовано перехідну зону товстого епітелію (він там називається «багатошароовий плаский») в тонкий (на малюнку – «циліндричний»).

Саме в циліндричному епітелії «гніздяться» залози. Розміри і робота залоз дуже залежать від гормонального фону жінки, від фази циклу, від запалення, від застосованих лікарських препаратів.

Будь-яка епітеліальна залоза має стандартну будову: тіло та вивідну протоку, по якій все, що залоза «натворила і насекретувала», виводиться на світ.

На рисунку залози позначено номерами 3 і 4.

Живі залози завжди щось виробляють (залежно від тканини, в яких вони живуть і запиту організму). А тепер уявіть, що вивідні протоки залози перекрили. Але ж залоза жива, тому вона продовжує працювати і видавати необхідне організмові. А ось виводити його нікуди – перекриті канали збуту. І тоді з такої мікроскопічної залози формується видиме оку утворення, що отримало назву ретенційна кіста. Формується зазвичай дуже повільно і дуже поступово. На це формування йдуть роки.

Чому «перекрили канали збуту»? Найчастіше це відбувається завдяки нам – лікарям. Дуже часто в нас сверблять руки щось припалити на шийці, обробити, помастити якоюсь хімією... Опік (хімічний, термічний) або випарювання води радіохвилею викликають загибель клітин на поверхні епітелію, а це перекриває протоки залоз.

Хронічний запальний процес на шийці матки також може призвести до закупорювання вивідних проток залоз. Але не кісти призводять до інфекції і запалення, а навпаки. Тому, якщо лікареві захочеться полікувати кісти антибіотиком – дуже здивуйтеся. Перехідна зона (місце стику двох епітеліїв) з віком жінки зміщується всередину шийки. Процес цього переходу не завжди гладкий, і після нього також можуть формуватися такі ретенційні кісти.

Висновки про кісту на шийці матки:

1. Вона формується з вже існуючих клітин і структур і ніякого відношення до атипії, дисплазії та майбутнього раку на шийці матки не має. Тому її не варто ні припалювати, ні вирізати. Якщо кіста заважає видалити справжню виявлену дисплазію, тоді її відкривають – випускають вміст і видаляють не кісту, а дисплазію.
2. Кіста не є гормональним захворюванням і не потребує ніяких гормональних аналізів чи корекції гормональних порушень. Чому про це важливо знати? Якось пацієнтка принесла висновок лікаря, який рекомендував лікувати ретенційну кісту на шийці гормональним препаратом упродовж 6 місяців. Мало того, що це лікування не допомогло б, воно би викликало ще й побічні реакції.
3. Як вже йшлося вище, кіста не є запальним захворюванням, а лише його наслідком. Тому перед тим, як застосовувати протизапальне лікування, бажано переконатись, що воно – запальне і в цей момент є на шийці (а не було років 5 тому). Якщо ж запалення є, то треба шукати, хто із представників інтимної флори і фауни тому причина. І лікувати винятково причину, а не наслідки у вигляді кісти і чоловіка.
4. Кіста на шийці матки не веде ні до безпліддя, ні до невиношування, ні до важких родів, ні до раннього клімаксу, ні до передчасної хвороби Альцгеймера. Це вже доведено.
   

Read More

Доброякісні захворювання грудних залоз і грудне вигодовування

Передусім варто наголосити, що жінка, яка планує вагітніти, повинна пройти обстеження грудних залоз (УЗД грудних залоз) та отримати консультацію мамолога. Доброякісні захворювання, які найчастіше діагностують у жінок: різні форми мастопатії (синдром передменструального напруження молочних залоз, фіброзно-кистозна, фіброзна, вузлова та секреторна мастопатії) та фіброаденоми.

Які ризики можуть спіткати жінку під час виношування дитини у випадку наявності вищезазначених захворювань?
Вагітність по різному впливає на доброякісні захворювання молочних залоз:

• Синдром передменструального напруження молочних залоз зникає зі зрозумілих причин.
• Вузлова мастопатія, як правило, або зникає зовсім, або значною мірою розсмоктується.
• Секреторна мастопатія переходить у синдром фізіологічної секреції, для якого природним явищем під час вагітності є помірні виділення з сосків.
• Фіброаденоми, як правило, незначно збільшуються в розмірах, таке збільшення обумовлене збільшенням в розмірах молочних залоз (якщо об’єм залози збільшується на 50%, то і фіброаденома може збільшитися на 50%). Після пологів та закінчення грудного вигодовування більшість фіброаденом набувають таких форм і розмірів, які вони мали перед вагітністю. Рідко фіброаденоми, особливо листоподібні, різко збільшуються в розмірах, досягаючи 10–15 мм.
• Кисти, як правило, мають незмінний вигляд та розміри. Під час грудного вигодовування, якщо воно триває 3–6 місяців, кисти поступово зникають. Їх «висмоктує» дитина, і в тому немає жодної проблеми, бо прості (неускладнені) кисти мають склад, ідентичний грудному молоку.

В яких випадках необхідне оперативне втручання і коли його варто зробити: до чи після вагітності?
Під час вагітності оперативні втручання на молочних залозах проводять винятково у випадках, якщо захворювання безпосередньо загрожує життю та здоров’ю жінки. Насамперед це стосується запальних процесів, зокрема абсцесів молочної залози, та випадків різкого збільшення доброякісної пухлини в розмірах, що може бути передумовою злоякісного переродження або загрожує механічному перетисканню молочних проток і унеможливлює годування грудьми.

Чи зможе мама годувати груддю дитину після операції?
Це залежить від того, чи були уражені пухлиною або запаленням протоки та чи були вони пошкоджені під час проведеної операції. Видалення фіброаденом в більшості випадків на пошкоджує молочні протоки. Якщо жінці попередньо лікували абсцес молочної залози або гнійний мастит, і запальний процес пошкодив молочні протоки, грудне годування може бути ускладненим. У випадках хірургічного лікування внутрішньопротокових пухлин при стандартних операціях жінка може втрачати лактацію, проте при селективній дуктектомії (вид операції) це можливо, після таких операцій грудна залоза повністю зберігає не лише свою функцію, але й естетичність.

автор лікар-хірург, мамолог Успнський Д.А

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Антибіотики у домашній аптечці

Усім нам не подобається хворіти, а якщо вже трапилася така біда, то намагаємося якомога швидше одужати, а тому часто призначаємо собі та своїм дітям лікування, не порадившись із лікарем. Вседозволеність наших аптек – маєш гроші, то можеш купити майже будь-який препарат без рецепта – призводить до частого безконтрольного самолікування, що є небезпечнішим для здоров’я іноді більше, ніж сама хвороба.

Антибіотики – ліки, які рятують життя, одне з головних досягнень сучасної медицини у боротьбі з інфекційними хворобами, препарати, які приймали хоча б раз у житті більшість з нас, і які, напевне, у багатьох знайдуться в аптечці. Варто пам’ятати, що наявність показань до призначення антибактеріальних препаратів може визначити тільки лікар після проведення всебічного обстеження пацієнта. Саме лікар зможе порекомендувати той препарат, що буде найбільш ефективним у певній ситуації. Частота розвитку побічних реакцій, навіть при правильному підборі антибактеріального препарату, залишається високою, а при самолікуванні – зростає у рази.

Найпоширеніші загрози та помилки під час самолікування антибіотиками без консультації з лікарем:

• Лікування ГРВІ та грипу.
• Неправильний вибір стартового препарату, несвоєчасна або передчасна заміна антибактеріального засобу при неправильній оцінці пацієнтом свого стану можуть суттєво негативно вплинути на перебіг захворювання.
• Неправильні режим прийому, тривалість лікування та доза антибіотика.
• Під час самостійного застосування антибактеріального засобу більшість людей не враховує його взаємодію з іншими лікарськими засобами, а це може суттєво вплинути на ефективність лікування.
• Самолікування побічних реакцій. Застосування антибактеріального засобу без контролю лікаря небезпечне для Вашого здоров’я, а самостійна боротьба з небажаними наслідками – реальна загроза Вашому життю!

автор лікар-педіатр Асонов А.

Прочитати повну статтю.

Read More

Профілактика синдрому сухого ока

Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте далі.

лікар- офтальмолог Ольга Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More