Сонячний опік

Ваша шкіра може згоріти, якщо занадто довго перебувати на сонці без належного захисту – сонцезахисного крему і одягу. Щоб вилікувати і заспокоїти шкіру, важливо розпочати лікування сонячних опіків, як тільки Ви помітили це. Перше, що треба зробити, – це сховатися у тінь, а ще краще– зайти у приміщення.

Далі варто скористатися наступними порадами, які допоможуть полегшити Ваш дискомфорт:

1. Покладіть холодний вологий рушник на шкіру. Робіть це протягом 10 або 15 хвилин кілька разів на день. Це допоможе охолодити шкіру. Ви також можете прийняти прохолодний душ. Як тільки вийдете з ванни або душу, м'яко промокніть шкіру рушником або серветкою, залишивши трохи води на шкірі. Потім нанесіть зволожувальний крем, щоб запобігти випаровуванню води зі шкіри.
2. Використовуйте зволожувальний крем, який містить пантенол або алое вера, щоб заспокоїти шкіру. Засоби з цими компонентами полегшать дискомфорт. Будьте обережні, не використовуйте лосьйони або креми, складниками яких є такі інгредієнти: вазелін (рetrolatum), бензокаїн (benzocaine) або лідокаїн (lidocaine). Ці компоненти можуть ще більше подразнити шкіру та утруднити теплообмін. У складних випадках на ділянку, яка дуже сильно турбує, можна нанести тонким шаром (одноразово) крем з гідрокортизоном.
3. Якщо відчуваєте сильний біль, попросіть друзів принести Вам таблетку препарату знеболювального. Це допоможе зменшити дискомфорт та почервоніння.
4. Пийте більше води. Засмага обезводнює організм, тож додаткова рідина Вам не завадить.
5. Не чіпайте міхурі – це лише ускладнить запалення шкіри. Поява міхурів на шкірі свідчить про другий ступінь сонячного опіку. Не здирайте їх покришку, вона захистить уражену шкіру від інфекції, та покращить загоєння шкіри.
6. Розкажіть близьким, що Ви занедужали. Вони допоможуть доставити Вас до лікаря, якщо Ви відчуваєте запаморочення, слабкість, біль у животі, холод або жар. Перелічені симптоми означають, що Ви справді хворі і потребуєте медичної допомоги.
7. Додатково захистіть свою шкіру від сонця, поки вона заживає. Носіть закритий одяг, що покриває шкіру, коли Ви перебуваєте на відкритому повітрі. Найкраще підійдуть щільні тканини. Подивіться на сонце через розтягнену тканину, якщо Ви не бачите через неї світло, вона Вам підходить.

Здається, що сонячний опік – це лише тимчасовий стан, а насправді шкіра отримує занадто багато негативу від дії ультрафіолетового випромінювання, і це може призвести до її тривалих захворювань, зокрема створюється сприятливе середовище для виникнення раку шкіри.

Якщо у Вас є питання або Ви хотіли б більше дізнатися про захист шкіри від сонця, можете записатися на консультацію до дерматолога.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Укуси комах: коли необхідно звертатися до дерматолога

Більшість укусів комах є нешкідливими, та деякі з них можуть бути небезпечними. Це стосується тих випадків, коли Ви маєте алергію на отруту, яку виділяє комаха, якщо комаха є переносником захворювання або отрута комахи є дуже токсичною.

В Україні у Вас найбільше шансів бути вкушеними:

• блохами;
• клопами;
• мухами та комарами;
• кліщами;
• бджолами, осами, шершнями;
• павуками;
• деякими видами мурах.

Більшість укусів комах проходять з проявами легкого свербежу та зникають самостійно. Інколи помічними засобами є одноразове нанесення гідрокортизонового крему (за відсутності протипоказів) та антигістамінні таблетки для зменшення свербежу. Утім, бувають і ускладнення, особливо коли укусів багато.

Негайна та невідкладна допомога потрібна, якщо Ви спостерігаєте наступні симптоми:

• утруднене дихання;
• відчуття клубка в горлі;
• набряк губ, язика;
• біль у грудях;
• пришвидшене серцебиття;
• запаморочення;
• блювота;
• головний біль.

Червоний висип у вигляді бублика навколо укусу кліща може бути ознакою хвороби Лайма, яку треба лікувати антибіотиками.

Лихоманка з червоним або чорним плямистим висипом, що швидко поширюється, може бути ознакою бактеріальної інфекції, яку переносять комахи, її необхідно лікувати негайно.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Марафон «Здоров’я сім’ї»

Як його успішно пройти?
Контроль за здоров’ям родини – відповідальність жінки чи чоловіка?

Як показує наш власний досвід, цю відповідальність зазвичай бере на себе жінка. Вона змушена думати не лише про власне здоров’я, але й про здоров’я дітей, чоловіка і часто ще й про батьків.

Інколи змусити всіх звернутися до лікаря, здійснити контроль власного здоров’я або ж, навіть, звернутися до фахівця при явних симптомах нездужання – справжній марафон і випробування.

Чому так важко змусити пересічного українця здійснити візит до лікаря?
Насамперед тому, що це не закладено в традиціях сім’ї. Згадайте, в радянські часи поширеною була тенденція терпіти і лише в критичному випадку звертатися по допомогу. Крім того, страх, і також з минулого досвіду.

Нині новітнє обладнання і добре облаштовані кабінети дозволяють зробити візит цілком комфортним, проте багато жінок ще досі пам’ятають неприємні відчуття на холодних гінекологічних кріслах. Такі крісла і досі існують в окремих медичних установах, але у приватних медичних закладах цих «раритетів» уже немає.

Інколи жінки, а ще частіше чоловіки нехтують візитом до лікаря з незрозумілих, на перший погляд, причин. Зазвичай це викликано тим, що в ранньому дитинстві перший досвід знайомства з лікарем був вкрай негативним (або дуже болюча процедура, або просто неприємний лікар).

Ще одна причина відкладання візиту до медзакладу – час. Сьогодні люди його дуже цінують, а довге очікування під кабінетом лікаря остаточно відвертає бажання подбати про своє здоров’я. Проте насправді комплексний огляд може зайняти кілька годин.

Чому важливо змалку привчати людину до регулярних візитів до лікаря?
Необхідно долати погану звичку відтерміновувати огляд у лікаря. Більшість діагнозів є задавненими лише тому, що людина змалку нехтує своїм здоров’ям. Через це ми – українці – і є лідерами з серцево-судинних захворювань, пізніх онкологічних діагнозів тощо. В Європі вже давно попереджують хвороби, а не витрачають кошти на їх усунення. Друге – значно дорожче. Звісно, люди продовжуватимуть хворіти і від цього не втечеш, проте багато недуга можна попередити.

Отримати вичерпну інформацію про свій організм та запобігти низці захворювань можна, якщо щороку проходити комплексне обстеження. Перелік обстежень у пакеті складений з урахуванням віку, статі, хронічних захворювань. Лікар-терапевт порекомендує саме той варіант, який буде актуальний для кожного члена Вашої сім’ї.

Тому візит до лікарів можна легко здійснити за один день, розпланувавши його так, щоб максимально зекономити час, а кількість членів родини на тривалість огляду не вплине. Один день для свого здоров’я та здоров’я всієї родини – це не так вже й багато.

Нещодавно керівник клієнтського сервісу Медичного центру Святої Параскеви провела телефонне опитування, щоб з’ясувати, чи задоволені клієнти таким форматом обстеження. Ми отримали багато схвальних відгуків, декількома з них ділимось з Вами:

«Мій час перебування був дуже добре розпланований, очікування наступного візиту тривало до 10 хв.».

«Всім задоволений, без очікувань, робота налагоджена дуже добре. Бажаю збільшувати кількість кваліфікованих спеціалістів і здорових пацієнтів».

«Огляд розділили на два дні по 1,5 години. План обстежень був оптимальним. Очікування не було, як і затримок. Загалом задоволений».

«До Вашої клініки взагалі не маю жодних зауважень. Все чітко, грамотно, правильно і результативно».


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як побачити серце зсередини

«Складне обстеження» – термін, зрозумілий для лікаря, але далеко не зрозумілий для пацієнта, який має пройти це обстеження, щоб йому призначили відповідне лікування. А чи насправді обстеження бувають такими складними, що зрозуміти їх принцип можна тільки після повного курсу навчання у медичному університеті та багаторічної лікарської практики? Сьогодні ми розкажемо «просто» про одне із «найскладніших» у медичній практиці обстежень – МРТ серця.

Отже, перше, що важливо знати про МРТ серця, – це обстеження дозволяє «бачити» орган зсередини у найдрібніших деталях. Якщо при виконанні УЗД серця лікареві не вдалося оглянути весь орган через анатомічну будову, чи він невпевнений в остаточному діагнозі, допоможе МРТ. Цей діагностичний метод дозволить оглянути серце з усіх боків, зсередини, ще й у пошарових зрізах. Така деталізація просто не дасть пропустити лікареві жодну, навіть, найменшу, набуту чи вроджену патологію.

Інший випадок, коли МРТ серця необхідне і, що важливо, незамінне – це патології, пов’язані з порушенням роботи серцевого м’яза – по-лікарськи міокарда, а щоб було зрозуміліше, стінок серця, які скорочуються, помпуючи кров.

Серце частково втрачає скоротливу здатність після перенесеного інфаркту. Це впливає на коефіцієнт корисної дії цього органа, а в результаті – на роботу всього організму. У деяких випадках життєздатність завмерлої частини міокарда (скоротливу здатність стінок серця) можна відновити хірургічно. Але перед тим, як лягати на операційний стіл, зробіть МРТ серця з контрастом. Контраст – це «барвник», який вводять у кров, що своєю чергою розносить його по всіх судинах кровоносної системи, зокрема і до міокарда.

«Барвник» є позаклітинним контрастом, тому в здоровому серцевому м’язі він не затримується, натомість накопичується в мертвих клітинах.

Отже, якщо у серцевому м’язі залишилися живі клітини, роботу яких можна відновити, на діагностичному зображенні вони не забарвляться – і серцевий м’яз буде темним. Якщо ж ділянка стане яскравою, це означає, що клітини мертві і їх роботу відновити не вдасться. Операція не допоможе, тож необхідно буде вести «ощадливий» спосіб життя під постійним наглядом лікаря та не перевантажувати роботу серця.

Ще один випадок, коли МРТ серця є безцінним, – це необхідність розрізнити наслідки перенесеного міокардиту або кардіоміопатії. Ці хвороби на початковому етапі розвитку можуть бути дуже схожі за проявами, однак потребують абсолютно різних підходів до лікування та спостереження. МРТ серця з контрастуванням допоможе розрізнити ці недуги (провести диференційну діагностику) й покаже нам ступінь ураження та величину ділянок.

Лікареві, який лікує, результати обстеження допоможуть призначити медикаментозне лікування бета-блокаторами у необхідній кількості. Якщо таке лікування вчасно не призначити, навантаження на «моторчик» буде таке велике, що невдовзі може вивести його з ладу цілком.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що МРТ серця ідеально показує структуру та анатомічну будову цього органа, дозволяє оцінити його функцію, а також залишкові зміни після перенесених хвороб. Допомагає вчасно визначитися, яке саме лікування необхідно застосувати – хірургічне чи медикаментозне?

У Вас з’явилися додаткові запитання – пишіть нам на сторінці у соціальній мережі «Facebook».

На завершення звертаємо Вашу увагу на те, що цей матеріал створений з метою пояснити, що таке МРТ серця. Якщо ж Вас турбують проблеми, пов’язані з серцем, або наявні вищезгадані захворювання, не варто призначати таке обстеження собі самостійно. Зверніться до лікаря-кардіолога, порадьтеся з ним щодо доцільності МРТ-обстеження серця у Вашому конкретному випадку. Адже це обстеження повинне бути доповненням до переліку, який лікар призначить Вам на первинному етапі діагностики.

Ю. Паламарчук, лікар-радіолог

Медичного центру Святої Параскеви.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коли температуру тіла вважати підвищеною?

Загалом нормальною вважають температуру 36,6°С. Проте доведено, що точнішим визначенням нормальної температури є діапазон від 36,0°С до 37,0°С. В європейських рекомендаціях межами нормальної температури тіла є 36,3–37,4°С.

Також важливо зазначати, в якій ділянці проводять вимірювання. Вищенаведені величини стосуються вимірювань у паховій складці, тобто під рукою. При вимірюванні в порожнині рота нормальні величини можуть коливатися від 36,0°С до 37,5°С, при вимірюванні у прямій кишці вони будуть ще на 0,3–0,4°С вищі.

Наступна таблиця допоможе Вам інтерпретувати результати виміряної температури тіла:

Нормальна температура	36,3–37,4°С
Субфебрильна температура	37,5–38,0°С
Фебрильна температура	38,1–39,0°C
Висока температура	39,1–39,9°С
Гіперпірексія	40°С і вища

Важливо, щоб місце вимірювання, час доби та термометр були постійними.

Температура тіла кожної людини індивідуальна, і може зрости на 1,3°С протягом доби. Найнижчою є температура від 4 до 6 год. ранку, тоді як в періоди 14–16 год. та 18–22 год. може зростати на цілий градус. Такі коливання зумовлені як т. зв. циркадними ритмами, тобто змінами активності процесів обміну в нашому організмі, залежно від часу доби, так і такими факторами, як прийом їжі, фізична активність, стреси. Практика, проте, показала, що найбільш показовим є вимірювання температури між 7 і 8 год. вечора.

Жінки, зазвичай, є «гарячішими», тобто середня температура у них вища, особливо у другій половині місячного циклу.

Про що свідчить підвищення температури тіла?
Регуляцію температури тіла здійснює центр в головному мозку, який називають гіпоталамусом. При підвищенні температури ця система регуляції порушується.

Підвищенням температури тіла організм реагує на вторгнення мікробів – зовнішніх агресорів – або на порушення в самому організмі – внутрішніх агресорів.

Захисна реакція організму шляхом підвищення температури може бути супутнім симптомом при:

• Зараженні бактеріями, вірусами або паразитами.
• Прийомі ліків.
• Порушенні обміну речовин (підвищенні функції щитоподібної залози).
• Тепловому ударі.
• Екстремальному зневодненні.
• Операціях (навіть без ранових інфекцій).
• Злоякісних пухлинах.
• Запальних аутоімунних захворюваннях сполучної тканини і кровоносних судин.
• Заняттях спортом.
• Менструаціях.

За матеріалами geratherm.de

Що таке субфебрильна температура тіла?
Часто приводом для звертання до лікаря є саме субфебрилітет. Субфебрильна температура не перевищує 38°C; вона супроводжує хронічні запальні процеси (хронічний тонзиліт або гайморит, інфекції сечовивідних шляхів, аднексит).

У молодих людей причинами може бути невроз.

Також бувають т. зв. температурні хвости, коли після захворювання, навіть адекватно пролікованого, тягнеться хвіст субфебрильної температури, деколи до 2 місяців, в окремих випадках – до 6 місяців.

Частою причиною субфебрилітету є залізодефіцитна анемія, тобто зниження гемоглобіну в загальному аналізі крові.

Причиною тривалої субфебрильної температури тіла, яка є іноді єдиним симптомом, може бути туберкульоз, хронічні паразитарні захворювання. Проте, вимірявши в себе ледь підвищену температуру тіла, подумайте, чи правильно проведено вимірювання. Можливо, Ви їли або пили гарячий чай впродовж години перед тим, займалися спортом або ж плакали. Пригадайте, чи Ви не пітніли. Шкіра має бути сухою. Якщо Ви жінка, подумайте, яка у Вас фаза місячного циклу.

Занотовуйте дані вимірювань температури, виконаних в один час доби, бажано між 19 та 20 год. вечора. Виявивши тенденції до підвищення температури тіла, зверніться до лікаря, щоб пройти дообстеження.

Read More

Анальна тріщина: коли йти до лікаря

Біль під час випорожнення або кров на калі чи туалетному папері – симптоми, які ні в якому випадку не можна ігнорувати. Одразу зверніться до лікаря-проктолога чи хірурга або гастроентеролога за місцем проживання, якщо немає проктолога.

Що можна очікувати від огляду лікаря
Лікар поставить Вам декілька питань щодо історії Вашого захворювання і проведе огляд періанальної ділянки. Огляд проктолога передбачає пальцеве обстеження прямої кишки, яке за сильних болів проводять після анестезії. Якщо анальну тріщину неможливо ідентифікувати, але є підозри щодо її наявності, лікар може провести аноскопію (оглянути Ваш анальний канал за допомогою короткої освітлювальної трубки). Іноді індивідуально призначають інші лабораторні або інструментальні методи обстеження.

Лікування:
При гострій тріщині, що з’явилася приблизно місяць тому, проводять консервативне лікування з використанням зовнішніх засобів: мазей, свічок, сидячих ванночок, які мають протизапальні, спазмолітичні та ранозагоювальні властивості. Рекомендовано дотримуватися певної дієти, уникати закрепів. Ці методи є ефективними лише за умови гострої анальної тріщини, коли вона лише сформувалася і являє собою неглибоку поверхневу рану.

У випадку хронічної анальної тріщини (понад 1 місяць), коли вона постійно пошкоджується і зарубцьовується, утворюючи так звані «сторожові горбики», пацієнтів краще одразу оперувати. Консервативна терапія та блокади дають лише тимчасове полегшення, знімаючи загострення, і пацієнти рано чи пізно приходять на оперативне лікування. Радикальними оперативними втручаннями у класичному варіанті є висічення анальної тріщини (за допомогою звичайного скальпеля, електроножа, радіохвилі тощо) і сфінктеротомія (часткове контрольоване розсічення сфінктера з метою зняття його спазму; не призводить до інконтиненції). При цьому треба протягом певного часу робити перев’язки та дотримуватись рекомендацій лікаря, як при консервативному лікуванні.

Профілактика
Появи анальних тріщин можна уникнути, не допускаючи закрепів та натужувань під час випорожнень. Також треба вживати їжу, багату на клітковину та пити багато рідини протягом дня (1,5–2 літри).

Read More

Чому батьки бояться призначень антибіотиків дитині

Кваліфікований спеціаліст не призначить Вашій дитині антибіотиків без належних для цього причин і обґрунтувань. Якщо батьки бояться призначених дитині антибіотиків, це означає, що вони мають низький рівень довіри до лікаря або лікар недостатньо пояснив функції кожного з призначених препаратів.

Коли призначають антибіотики, а коли – ні
Антибіотики не призначають при вірусних захворюваннях, а лише – при бактеріальних інфекціях. Однак на сьогодні немає «чисто» вірусної чи бактеріологічної інфекції. Проте затягнуте захворювання з тривалою високою температурою впродовж більше ніж трьох діб може призвести до виникнення ускладнень. Самостійно батьки, звичайно, не можуть визначити, яка в дитини інфекція: бактеріальна чи вірусна, тому перш за все необхідно виключити самостійне лікування.

Лабораторні обстеження – це необхідний крок, що допомагає побачити вірусну та бактеріальну природу захворювання та призначити відповідне лікування. Гірше призначати антибіотикотерапію «навпомацки», тому лікар перед лікуванням призначить ряд обстежень.

Чи можна цілком відмовитися від антибіотиків?
Є захворювання, під час лікування яких досягнути покращення без антибіотиків практично неможливо, зокрема гайморит, пневмонія або менінгіт.

Наприклад, пневмонія при несвоєчасному або неефективному лікуванні може дати такі ускладнення, як:

• плеврит;
• септицемія і (або) бактеріємія (зараження крові);
• легеневий абсцес;
• проблеми з серцево-судинною та дихальною системами.

Якщо у Вас виникають сумніви щодо призначених ліків, не соромтесь запитати про те, що турбує, в лікаря
У лікуванні малюків застосовують антибіотики відмінні від тих, які призначають дорослим пацієнтам. Вони діють лише на вогнище інфекції (вибіркова дія) і тому є безпечнішими для малюка, менш токсичними.

Дітям не рекомендовано давати антибіотики групи аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), що мають негативний вплив на органи слуху та сечовидільну систему. Дітям до досягнення 14-річного віку заборонено призначати антибіотики тетрациклінового ряду (доксициклін, тетрациклін). Останні можуть сприяти гіпоплазії зубної емалі, уповільнення росту кісткового скелета (наприклад левоміцетин може призвести до розвитку апластичної анемії у дітей).

До категорії заборонених для дітей антибіотиків відносять і фторхінолони (пефлоксацин, офлоксацин), оскільки вони порушують віковий розвиток хрящів суглобів.

Лікар, призначаючи ліки, враховує всі симптоми та результати лабораторних або інших діагностичних обстежень. Маючи усю необхідну інформацію, лікар призначить посимптомно ліки.

Батькам важливо знати окремі правила застосування антибіотикотерапії
Основне завдання лікаря – призначити мінімальну кількість ефективних препаратів і пояснити правила їх застосування та для чого кожен з них потрібний.

Основне правило для батьків – дотримуватися приписів та рекомендацій лікаря щодо застосування медикаментів (час прийому, тривалість).

Зазвичай антибіотики вимагають строгого режиму прийому та непереривання курсу ні в якому випадку. Проте частою великою помилкою, на якій акцентують увагу педіатри, є припинення застосування ліків з настанням видимого покращення у самопочутті дитини. Батьки вважають, що, якщо вже стало легше, то краще для здоров’я дитини припинити приймання антибіотиків. Переривання курсу може не лише зменшити ефективність у боротьбі з інфекціями, але й зашкодити здоров’ю.

Не забувайте, що самостійно прийняте рішення щодо самолікування не найкращий вибір для Вашої дитини. Станьте партнером з лікарем-педіатром, якому Ви довіряєте – і лікування неодмінно буде успішним. Бережіть себе та своїх малюків.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Анальна тріщина

Анальна тріщина – захворювання, на перший погляд «маленьке», але завдає чимало страждань.

Анальна тріщина (тріщина заднього проходу) – це дефект слизової анального каналу, довжина якого рідко перевищує 1 см.

Симптоми анальної тріщини:

• Біль під час випорожнення.
• Біль та печіння після випорожнення, що може тривати від декількох хвилин до декількох годин.
• Яскраво червона кров на калі, туалетному папері або в унітазі.
• Свербіж або подразнення навколо ануса.
• Видима рана на шкірі біля ануса.
• Маленькі горбики (вузлики) на шкірі біля анальної тріщини.

Основними симптомами цієї хвороби є біль та кров під час та після дефекації.

Причиною болю є те, що рана анального каналу викликає спазм сфінктера – м’яза, що утримує калові маси, а спазм, своєю чергою, викликає болі – і виникає так зване замкнене коло.

Кров під час та після випорожнення на калі чи туалетному папері з’являється внаслідок травмування слизової рани анального каналу твердими каловими масами.

Болі під час випорожнення та печіння після бувають настільки сильними, що пацієнт може втратити свідомість, сидячи на унітазі.

Страх перед випорожненнями змушує пацієнтів не їсти, відтерміновувати всіма можливими способами випорожнення та огляд у лікаря. Це призводить до ускладнень, які вимагають значних зусиль для лікування. А до лікаря врешті-решт таки доведеться звернутися, адже ця проблема не зникає сама собою.

Найпоширеніші причини анальної тріщини:

• закрепи та натужування під час випорожнення;
• тверді калові маси;
• хронічна діарея (проноси);
• запалення аноректальної ділянки при хворобі Крона або інших запальних захворюваннях кишківника;
• анальний секс.

Найменш поширені причини анальної тріщини:

• сифіліс;
• туберкульоз;
• рак анального каналу;
• СНІД;
• герпес.

Автор лікар-проктолог Булах К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Запобігання раку шкіри

Захистіть себе від сонця

Сонячне випромінювання – це найважливіший фактор розвитку усіх типів раку шкіри, на який нам під силу повпливати. Ви можете далі насолоджуватися сонцем і водночас знижувати ризик розвитку раку шкіри.

Вберегтися від сонця Вам допоможуть наступні правила:

1. Нанесіть на все тіло широкоспектровий водостійкий сонцезахисний засіб, з сонцезахисним фактором (Sun Protection Factor – SPF ) від 30 і більше на всю шкіру, яка буде опромінюватись. Захист має бути від обох – ультрафіолету А та ультрафіолету В – променів. Цей же ж засіб наносьте повторно, приблизно через кожні 2 години, навіть, якщо погода хмарна, і обов’язково після купання та потіння.
2. Одягніть захисний одяг, наприклад, сорочку з довгими рукавами, штани, широкополий капелюшок, темні окуляри.
3. Намагайтеся перебувати в тіні. Пам’ятайте, що сонячні промені є найсильнішими між 10 та 14 годинами. Якщо Ваша тінь стає коротшою за Ваш зріст, одразу ховайтесь у тінь.
4. Використовуйте додаткові методи захисту біля води, снігу та піску, адже вони відображають сонячні промені, що збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.
5. Ваш раціон має бути достатньо насичений вітаміном Д. Продуктами, багатими на нього є риба, печінка, курячі яйця, авокадо.
6. Не засмагайте в солярії. Ультрафіолет, який випромінюють сонце і солярії, може спричинити рак шкіри та появу зморшок. Якщо Ви хочете виглядати засмаглими, застосовуйте різноманітні тонувальні креми з ефектом засмаги, які є у продажу. Проте не припиняйте використовувати сонцезахисні засоби.
7. Оглядайте своє тіло. Якщо Ви помітили якісь зміни на шкірі – новоутвори, кровоточивість тощо – обов’язково зверніться до дерматолога. Виліковування раку шкіри є високим при ранньому його виявленні.

Чи маєте Ви ризик виникнення меланоми?

Нижченаведені фактори значно підвищують ризик виникнення меланоми:

1. Сонячне опромінення. Перебування довго на сонці без захисту від променів; сонячні опіки, особливо з утворенням міхурців, сприяють виникненню меланоми.
2. Світла шкіра. Меланома є більш поширеною у світлошкірих, проте в людей з темною, смаглявою шкірою також може виникнути рак шкіри.
3. Сімейна історія. Якщо Ваші близькі родичі (батьки, брати чи сестри, діти) мали меланому, ризик занедужати на рак шкіри у Вас підвищується.
4. Родимки. Велика кількість родимок на шкірі (понад 50), атипові родимки (щодо них варто проконсультуватися в дерматолога) – сприятливе підґрунтя для появи меланоми.
5. Попередня меланома. Якщо Ви вже хворіли на рак шкіри раніше, ризик повторного виникнення меланоми значно підвищується.

Read More

Біг для початківців: інструкція для вдалого старту

У попередній своїй статті я намагалася мотивувати Вас до початку активних занять спортом, до цікавого і здорового життя, до змін. Якщо Ви згодні, то починаємо рух!

І от, в цей момент, ми урочисто обіцяємо собі від завтра (з понеділка, з наступного тижня, місяця) таки почати бігати. Але як? І от знову це АЛЕ, яке стоїть на шляху багатьох наших починань. На початку шляху ми часто здатні піддаватися власним страхам і комплексам. Отож необхідно відкинути страх та озброїтися необхідними знаннями й порадами досвідчених людей.

Я у всьому люблю мати чіткий план дій, конкретний і послідовний опис того, що і як треба робити. Як на мене, це вже половина успіху! Саме тому пропоную Вам програму тренувань для початківців від Констянтина Божко – директора бігового клубу «Kyiv Marathon Running Club». Метою цієї програми є пробігати дистанцію 5 км, а розрахована вона на 9 тижнів!

Оскільки наш організм реагує на навантаження після 40–45 хв. безперервного бігу, 5 км є хорошим стартом для спортивного способу життя. Починати необхідно із швидкої ходьби і легкого бігу. Тренуватися треба тричі на тиждень, відпочиваючи один день після кожного тренування. Так організм краще адаптується до навантажень. Завершуючи пробіжку не забувайте про розтяжку, це зменшить біль у м’язах.

Розминка	Біг	Завершення тренування
Тиждень 1-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	20 хвилин: чергувати 60 секунд бігу і 90 секунд ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 2-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	20 хвилин: чергувати 90 секунд бігу і 2 хвилини ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 3-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 200 м (або 90 с), ходьба 200 м (або 90 с), біг 400 м (або 3 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 4-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 400 м (або 3 хв.), ходьба 200 м (або 90 с), біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 5-й
Перше тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Друге тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 1,2 км (або 8 хв.), ходьба 800 м (або 5 хв.), біг 1,2 км (або 8 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 3,2 км (або 20 хв.) без ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 6-й
Перше тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 1,2 км (або 8 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Друге тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 1,6 км (або 10 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 1,6 км (або 10 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 3,6 км (або 25 хв.) без ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 7-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 4 км (або 25 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 8-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 4,5 км (або 28 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 9-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 5 км (або 30 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба

Сподіваюся ці поради допоможуть Вам почати рух і надалі вже не зупинятися. Ця програма взята зі сайту Ногибоги (nogibogi.com), на якому зможуть знайти багато корисної інформації як початківці, так і досвідчені бігуни.

Будьте здорові!

Read More

Що таке скринінг на рак шкіри?

Скринінг раку шкіри – візуальний огляд шкіри лікарем на предмет виявлення раку шкіри.

Чому скринінги раку шкіри є такими необхідними?
Рак шкіри виникає в 1 з 5 людей (статистика США), і щороку медики реєструють понад 3,5 мільйона нових випадків. Рак шкіри може виникати у всіх людей, незалежно від кольору їхньої шкіри чи раси. Є багато різних типів раку шкіри, у тому числі актинічні кератози (АК), базально-клітинна карцинома (БКК), плоскоклітинний рак (ПКР) і меланома. БКК і ПКР є найбільш поширеними формами раку шкіри, а меланома – найбільш смертоносною. Завдяки ранньому виявленню та належному лікуванню, виліковування БКК та ПКР становить майже 95 відсотків. А при виявленні меланоми, до її метастазування, відсоток вилікування є також високим. Регулярні самостійні огляди шкіри і щорічне обстеження у дерматолога допомагають людям виявити ранні ознаки раку шкіри.

Чи скринінг раку шкіри є безкоштовним?
Так. Дерматологи добровільно проводять огляди усіх охочих, щоб провести ранню діагностику раку шкіри, а також надати статистичні дані програмі «Євромеланома».

Хто забезпечує програму скринінгу раку шкіри?
Програму «Євромеланома» проводять щорічно в Європі, у кожній країні окремо. Відбуваються масові інформаційні кампанії з поширення інформації про загрозу цього захворювання. З докладним описом Ви можете ознайомитися тут: euromelanoma.org/ukraine

Як довго триває огляд?
Огляд дерматолога за допомогою дерматоскопа, заповнення відповідних документів, отримання відповідей на запитання, а також пояснення способів профілактики раку шкіри займає приблизно 15 хвилин.

Які саме частини тіла оглядають на предмет раку шкіри?
Огляд проводять у приватній атмосфері, тому Ви можете повністю роздягнутися (за бажанням). Дерматологи рекомендують оглядати усе тіло в міру можливостей. Інколи масові скринінги проводять у громадських місцях (наприклад, великих спеціально облаштованих критих приміщеннях, зведених у людних місцях, центрах міст), тому у цьому випадку, лікар оглядатиме лише відкриті частини тіла (обличчя, шию, руки, долоні тощо).

Чи можна запитати в лікаря про інші дерматологічні проблеми: псоріаз, екзему, акне і под.?
У День меланоми лікарі займаються лише проблемами раку шкіри. Проконсультуйтеся з Вашим дерматологом щодо інших дерматологічних проблем. Якщо у Вас немає свого дерматолога, Ви можете звернутися до кол-центру нашого медичного центру і вибрати найкращий час для консультації.

Як використовуватиметься особиста інформація?
Програма «Євромеланома» та Медичний центр Святої Параскеви намагаються підтримувати найвищий рівень конфіденційності щодо інформації учасників. Зібрані сукупні дані за допомогою таких скринінгових програм дають можливість науковцям порахувати захворюваність українців на рак шкіри, його поширення, вікові категорії та інші важливі показники. Ці показники використовуватимуть лише у професійних цілях: під час проведення медичних програм, у наукових дослідженнях та інших напрямах діяльності, пов’язаної з охороною здоров’я.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

У мене болить серце?

Це питання хоча б раз у житті турбує кожного, особливо коли вперше відчуваєш поколювання, біль, що нагадує стискання, або дискомфорт у лівій частині грудної клітки, де розташований такий важливий орган, як серце. Але, забігаючи наперед, любі читачі, зауважимо, що ці симптоми в більшості випадків до серця не мають жодного відношення.

Так, серце і справді розташоване за грудиною і частково в лівій частині грудної клітки. Але, окрім серця, в грудній клітці є бронхи, легені, огорнуті плеврою, стравохід, аорта. Кістковий каркас грудної клітки сформований грудиною, ребрами, хребтом. Ребра з’єднані з грудиною хрящами. Окрім цього, поверх кісткового каркасу прикріплені м’язи, вздовж нижнього краю ребер проходять міжреберні нерви. Грудна клітка відмежована від черевної порожнини спеціальною перетинкою діафрагмою. У жінок на передній поверхні грудної клітки розташовані молочні залози. Отож, усі ці органи-сусіди нашого серця потенційно можуть боліти. Крім того, є певні групи захворювань, які можуть викликати больові відчуття у грудній клітці:

• Зміни грудного відділу хребта, ребер, хрящів (остеохондроз, синдром Тітце, метастазування пухлин, травми).
• Патологія шлунково-кишкового тракту (гастрит, рефлюкс-езофагіт, виразкова хвороба шлунка, грижа стравохідного отвору діафрагми).
• Захворювання легень і плеври (пневмонія, плеврит, пневмоторакс).
• Патологія аорти і легеневої артерії (розшарування аорти, тромбоемболія легеневої артерії – гострі стани, які вимагають негайного звернення за медичною допомогою).
• Шкірні хвороби (оперізуючий лишай).

Але слід пам’ятати: якщо у Вас раптово виник біль за грудиною, який нагадує стискання, з’явилися відчуття слабкості та страху, що супроводжуються підвищеною пітливістю і задишкою або відчуттям нестачі повітря, негайно зверніться до лікаря-кардіолога.


Автор лікар-кардіолог Барабаш О.С.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Інфекційна безпека: як її дотримуються в Медичному центрі Святої Параскеви

Чому не треба боятися «заразитися» при гастроскопії чи іншій діагностиці, маніпуляційній процедурі, здаванні аналізів тощо. Поговоримо про правила безпеки та дотримування їх в Медичному центрі Святої Параскеви.

Чистота у клініці та безпека під час проведення обстежень – два основних із багатьох критеріїв, за якими обирають послуги Медичного центру святої Параскеви (про це свідчать) результати опитування пацієнтів.

Зважаючи на те, що велика кількість захворювань передається контактно – побутовим шляхом – дотримання інфекційної безпеки в медзакладах є надважливою вимогою.

У Медичному центрі Святої Параскеви щодня про чистоту у клініці дбають 19 санітарок та 28 медсестер позмінно. Кожна з них не лише має визначену ділянку роботи, за яку відповідає, але й знає, що повинна робити це на «відмінно». Далеко не всі знання, необхідні для роботи в нашому медичному закладі, дають у медучилищах, тому перед тим, як приступити до роботи в Медичному центрі Святої Параскеви, медичний персонал проходить ретельний відбір, а далі – навчання та перевірку здобутих знань на практиці.

Над кваліфікацією персоналу ми працюємо і впродовж року. Для молодших медичних сестер та медичних сестер щорічно проводимо різноманітні навчання, аудит та контроль. До зовнішнього аудиту залучаємо зовнішніх експертів. У медичному центрі створена власна комісія інфекційної безпеки.

У 2013 році Медичний центр Святої Параскеви підтвердив отриманий 2012 року статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Це і є гарантія дотримання усіх санітарно-гігієнічних норм, підтверджена проведеним аудитом санітарно-епідеміологічного режиму в медичному закладі.

Як проводиться дезінфекція, обробка приладів та інструментів у медичному центрі?
Найчастіше пацієнтів цікавить дезінфекція ендоскопічного обладнання, тому, мабуть, і з нього розпочнемо. Питання інфекційної безпеки при ендоскопії ми вирішили шляхом машинної мийки і дезінфекційної обробки апаратів після кожного обстеження. Це свого роду «пральна машина» для ендоскопів, в якій апарати миються у розібраному вигляді у спеціальних мийних, а пізніше дезінфікувальних розчинах і спирті. Така обробка триває від 45 хв. до 1 год., і після неї апарат абсолютно чистий і безпечний для пацієнта.

Ми застосовуємо дезінфікувальні засоби, дотримуючись рекомендацій виробника. Продезінфіковані інструменти зберігаються у спецшафах, які підтримують стерильність завдяки розміщеним у них бактерицидним лампам з обов’язковим обліком їхньої роботи. Облік – це контроль часу придатності шаф: коли закінчується ліміт роботи ламп, відбувається своєчасна заміна на нові лампи.

Хірургічне відділення – теж зона особливої уваги, з огляду на інфекційну безпеку
Тут все строго і відповідно до усіх вимог. Обов’язковим критерієм роботи сухо-жарового і парового стерилізаторів є визначення стерильності інструментів та перев’язувальних матеріалів. Інструменти перевіряємо на стерильність.

Для повної безпеки пацієнтів використовуємо лише одноразові бахіли, халати, шапочки, простирадла. Щоб пацієнт почувався комфортно, йому не потрібно думати про додаткові речі, і це входить у вартість послуги.

Робота медсестер
Якщо продовжувати тему ендоскопії, то наші медсестри щорічно проходять навчання не тільки в Україні, а й за кордоном. Наприклад, ендоскопічні дні проводять у Катовіце (Польща). На цих зустрічах відбувається обмін досвідом та навчання медсестер цього напрямку. Кваліфікована медсестра – це також гарантія добре проведеного обстеження та дотримання усіх вимог, тому дуже прискіпливо ставимося до вибору персоналу та його подальшого навчання.

Не менш важливими факторами гарантії інфекційної безпеки є правильне застосування всіх методів, засобів та дотримання правил.

Інколи дуже важливими є прості, на перший погляд, речі, наприклад, правильне миття рук чи обробка інструментів. Усього цього медичних сестер вчать уже в Медичному центрі Святої Параскеви, а також вони проходять атестацію набутих знань та правильності їх застосування, адже освіта в коледжах і училищах не дає цих знань.

Тепер навчання з дотримання інфекційної безпеки проходять не лише медсестри, але й весь лікарський персонал. Дуже важливими є навчання «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу». Пересічній людині миття рук видається чимось банальним, щоб цьому аж треба було вчитися. Проте це помилкове судження, навіть, у цій справі є чимало правил: як мити, послідовність обробки розчинами тощо. Саме такі «дрібниці» часто відіграють важливу роль.

Із власної ініціативи комісія інфекційного контролю Медичного центру Святої Параскеви уклала договір з обласною санстанцією про щомісячний бактеріологічний контроль режимних кабінетів. Щоб порівняти, нормою вважають контроль раз на три місяці.

Read More

Пневмонія чи туберкульоз? — вирішить діагностика

Ми поговоримо про два схожі за симптоматикою захворювання, які, проте, вимагають абсолютного різної схеми лікування.

Насамперед важливо визначити, що це: пневмонія чи туберкульоз? Не можна самостійно ставити собі діагноз. Ви маєте бути обізнаними і свідомо робити свій вибір, знаючи, які ризики на Вас чекають.

Отож, з’ясуємо підводні камені цих двох захворювань. Пневмонія спочатку може маскуватися під застуду, а туберкульоз на початкових стадіях у багатьох випадках (майже у 25% хворих) не проявляє жодних симптомів, а якщо й проявляє, то має багато масок, тому самостійно неможливо визначити, яке саме у Вас захворювання.

З появою симптомів – кашлю, гарячки, втоми – дуже часто хворий продовжує самотужки лікувати «застуду».

Пневмонія – запальний стан тканини легень, спричинений інфікуванням вірусами чи бактеріями.

Симптоми:

• кашель (основний симптом захворювання);
• гарячка;
• утруднене дихання, задишка.

Діагностика:

• рентгенографія легень;
• бактеріологічний посів мокроти.

Туберкульоз легень – захворювання, спричинене штамами мікобактерії туберкульозу, може розвиватися і у легеневій тканині, і у внутрігрудних лімфатичних вузлах, уражати оболонку легень – плевру.

Також поширеними є так звані позалегеневі форми туберкульозу. Тут легше перерахувати, органи, в яких не може бути туберкульозу, ніж ті, що можуть бути уражені.

Симптоми туберкульозу легень:

• довготривалий кашель (понад 3 тижні);
• стійке підвищення температури, часто до невисоких позначок;
• пітливість, особливо рясною є нічна;
• втрата ваги;
• втомлюваність.

Перераховані симптоми є сигнальними в будь-якому випадку, тому зволікати з консультацією лікаря не можна. Уточнення діагнозу займе якийсь час, але при виявлених змінах у легенях обов’язково показана глибша діагностика, спрямована на виключення чи підтвердження діагнозу, яким би він не був.

Якщо при пневмонії позитивного результату можна досягнути доволі швидко, застосувавши відповідні антибіотики, то при туберкульозі лікування значно складніше, вимагає вживання кількох видів антибіотиків протягом тривалого періоду.

Як діагностують згадані захворювання і до кого слід звернутися?

• Рентгенодіагностика легень.
• Аналіз мокротиння.

З симптомами треба звернутися до сімейного лікаря, лікаря-терапевта, пульмонолога, які визначать Ваші подальші дії.





Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Підліткова дерматологія

Акне, або юнацькі вугрі є найпоширенішим дерматологічним захворюванням. Всі ми мали у підлітковому віці (або маємо ще й досі) чорні цятки на носі, запальні прищики, гнійнички, жирну шкіру.

Дотримуйтесь нижченаведених правил, щоб зменшити прояви акне.

1. Вмивайте шкіру обличчя два рази на день і після того, як відчуваєте, що спотіли. Пітливість, особливо при носінні капелюшків, шоломів, брилів, кепок, може сприяти поширенню прищиків. Тому шкіру після потіння треба мити якомога швидше.
2. Кінчиками пальців нанесіть м'який, без агресивних компонентів, миючий засіб. Він також може містити антибактеріальні, протизапальні та легкі злущувальні компоненти. Не використовуйте губку для миття – це лише подразнить шкіру.
3. Поводьтеся ніжно з Вашою шкірою. Використовуйте м'які продукти (наприклад, ті, що не містять алкоголю). Також зверніть увагу, щоб засіб для догляду за шкірою відповідав Вашому типу шкіри, і дуже важливо, щоб на пляшечці був напис «некомедоногенний». Не використовуйте засоби, які подразнюють шкіру, адже Ви додаєте проблем шкірі при загоюванні.
4. Не користуйтеся звичайним скрабом для обличчя. Це може спричинити додаткове подразнення шкіри. Як варіант його можна замінити легким гоммажем.
5. Віддавайте перевагу теплій та прохолодній воді для вмивання обличчя.
6. Дайте Вашій шкіри вилікуватись самій. Не витискайте гнійники. Гнійничок, наче айсберг у морі, – ми витискаємо лише його невелику частину. Травмою Ви лише збільшуєте ризик виникнення рубців та погіршення стану шкіри.
7. Тримайте руки подалі від обличчя. Дотики до лиця протягом дня ще більше загострюють проблему.
8. Уникайте засмаги і соляріїв. Сонячні промені пошкоджують шкіру. Окрім того, деякі медикаменти, якими лікують акне , можуть робити шкіру чутливою до сонця.

До речі, використання соляріїв підвищує ризик розвитку меланоми (найнебезпечнішої форми раку шкіри) на 75 відсотків.

Проконсультуйтеся з дерматологом, якщо:

1. Вас турбують висипання.
2. Ті засоби, якими Ви користувалися раніше не спрацювали.
3. Прищики залишають рубці або плями на обличчі.

На сьогодні практично кожен випадок акне можна успішно лікувати. Дерматологи можуть допомогти в лікуванні вже наявних висипань, запобігти виникненню нових і знизити ймовірність розвитку рубців. Якщо у Вас є питання або сумніви з приводу догляду за шкірою, запишіться на консультацію до дерматолога.


Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

«Cyberchondriacs» на підйомі?

«Вас турбує біль у горлі? Температура? Головний біль? Перестаньте витрачати час і гроші на відвідування лікаря – є безліч інтернет-сайтів, які допоможуть Вам діагностувати свою хворобу безкоштовно», – поради такого змісту нині часто можна знайти у Всесвітній павутині. І число тих, хто шукає в мережі медичну інформацію, продовжує зростати.

Та чи безпечно займатися інтернет-діагностикою та самолікуванням? Лікарі б’ють на сполох: дедалі важче переконати пацієнта в його хибних трактуваннях інформації, знайденої в інтернеті.

За кордоном вже існує назва такого синдрому – «кіберхондрія». У Великобританії справжня епідемія на «кіберхондрію», з її масовим поширенням боряться спеціалісти. 65% хворих, які надають перевагу інтернет-пошуку, вибирають самолікування, а не відвідини лікаря, проте дослідження показали, що лише 15% з них вдається правильно діагностувати своє захворювання, «пронишпоривши» простори інтернету.

У 2008 році компанія «Майкрософт» провела перше масштабне дослідження феномену під назвою «кіберхондрія», в якому взяло участь понад мільйон людей з усього світу. Як стало відомо, 25% учасників цього дослідження хоча б раз за досліджуваний період, але шукали інформацію про свій стан здоров’я в мережі. Ефектності дослідженню додає те, що 75% з тих, хто звернувся за допомогою до інтернету, не звертали увагу на походження сторінки, якість матеріалу чи достовірність інформації, і чи взагалі той чи інший ресурс має відношення до медицини.

5 причин, чому не варто надмірно та безтямно шукати інформацію медичного характеру в інтернеті:

1. Ви впевнені в достовірності інформації, яку часто пишуть сумнівні сайти, що не мають відношення до медицини? На жаль, це реалії: значно більше інформації, неперевіреної та написаної непрофесіоналами, ніж якісного медичного контенту.
2. Створення хибного уявлення: «Якщо про це пишуть так часто, значить це дуже поширене захворювання і саме воно є в мене». Наприклад, «загугливши» словосполучення «біль голови», можна знайти багато статей про пухлину голови. Не варто впадати в паніку, що у Вас обов’язково є саме це. Завдання авторів таких статей – викликати настороженість щодо ракових захворювань, щоб хворі не нехтували згаданим симптомом. Проте особливо чутливі люди відразу впадають у крайню іпохондрію та накручують себе, а це своєю чергою викликає зайве хвилювання.
3. «Жахи» з мережі викликають страх перед реальними обстеженнями в лікарів і процедурами. Цей синдром виникає після читання форумів, на яких користувачі діляться власним досвідом. Пам’ятайте, що людина схильна перебільшувати. Кожен випадок індивідуальний. Якщо процедура описана дуже в деталях і видається надзвичайно складною, це не означає, що вона насправді така страшна.
4. Це чудово, що пацієнти стають більш поінформованими. Водночас, коли люди приходять на обстеження і думають, що знають більше про свій стан, ніж лікар, це стає проблемою. Тоді лікареві важко побудувати співпрацю з пацієнтом. Не маючи медичної освіти, хвора людина не може трактувати будь-яку медичну інформацію об’єктивно.
5. Як відомо, лікар ставить свій діагноз не лише на основі симптомів, але й за результатами аналізів, додаткових обстежень, попередніх захворювань, важливі фактори – вік, стать, фактори ризику тощо. В інтернеті зазвичай пошук відбувається лише за симптомами і немає індивідуального підходу. Багато захворювань мають однакові симптоми, то ж Ви легко можете пропустити те, що насправді відбувається з Вами. А ще гірше – приймати ліки від надуманої хвороби. Таким чином, самодіагностика може мати величезні негативні наслідки для хворого.

Читати все-таки варто, але треба обговорювати це зі своїм лікарем. Краще запитати про те, що Вас турбує, аніж мучити себе здогадками. Якщо Ви маєте сумніви щодо призначень лікаря, попросіть його пояснити, чому він рекомендує Вам саме ці ліки.

Read More

Біг з радістю

Нині популярними є тренінги, під час яких ми вдосконалюємось, вчимося боротися з невдачами, ставати лідерами та вести власну справу. На таких заняттях нам часто пропонують уявити себе через 5 чи 10 років. Цей підхід мені подобається. Він дає нам можливість чітко уявити нереалізовані мрії і спонукає рухатися вперед, адже за цей час можна все змінити і багато досягнути. Заразом він нагадує, що час втікає від нас щодня. Мені це видалося корисним і в ключі нашої з Вами розмови про зміну та покращення свого здоров’я.

Якими Ви бачите себе через 10 років? Як Ви будете виглядати та почуватися?
Тут час грає проти нас і він серйозний суперник. У 20 років нам не потрібно щось робити, щоб залишатися молодими, здоровими та привабливими. Але з плином часу все змінюється. Це як плисти проти течії, потрібно все більше і більше працювати для того щоб принаймні залишатися на місці. Тож всі свої теперішні проблеми і болячки треба помножити на десять, щоб уявити, де ми будемо, якщо нічого не змінимо. І що довше ми чекаємо, то менші в нас шанси наздогнати свою мрію. Тож раджу починати просто зараз!

А почати можна з простого і доступного для всіх – бігу. Так-так, я знаю, що після цього речення оптимізм кудись зникає. Погоджуюсь, мало хто в нашій країні любить бігати, а радше більшість ненавидять бігати. Але чому? Біг – це ж так природно!

Живучи в Німеччині, була вражена тим, як багато спорту і руху в житті звичайних людей. Це була якась «паралельна реальність», в якій 60-річні жіночки пробігали більше й швидше, ніж я в 20 років, а ще старші з трекінговими паличками намотували кілометри в парках і лісах. Бігати довгі дистанції там було звичайною справою, до якої змалечку привчають дітей.

У нас, на жаль, ситуація інша. Я зрозуміла, що ми просто не вміємо бігати, свого часу нас цьому не навчили. Особисто я у школі, та й в університеті лише здавала нормативи з кросу, але нас ніхто до цього не готував. Згадую ці забіги лише за біллю в боці, присмаком крові в роті, жахливою задишкою і біллю м’язів впродовж наступних кількох днів. Після закінчення університету я кілька разів намагалася «почати бігати», і кожен раз твердо переконувалася, що це «не моє».

То невже люди, які із задоволенням бігають 5–10 км, якісь особливі? Відповідь на ці запитання дало життя. Зараз багато моїх друзів та знайомих перетворилися на затятих бігунів. І це звичайні хлопці, дівчата, жінки та чоловіки, які до цього з легкою атлетикою були знайомі лише через програму середньої школи. У кожного з них різні мотиви для початку тренувань. У когось – це гарний вигляд, у інших – боротьба з хворобами серця. Та всіх їх об’єднує чудовий результат.

Про свій шлях до бігу мені розказала молода мама чудової дівчинки, яка після кількох місяців тренувань пробігла свій перший півмарафон, а це 21 км!

Що спонукало почати бігати? І чому саме біг?
Це найпростіший і найбільш доступний спосіб тренувань, який тренує багато м'язів, розвиває серцево-судинну систему. Я час від часу намагалася бігати ще з часів школи, та, на жаль, мотивації та сили волі не вистачало надовго.

З чого починала?
З невеликих дистанцій на 3–4 км. Потім поступово збільшувала дистанцію і міняла маршрут. Загалом, якщо бігати регулярно, то витривалість збільшується швидко. Важко пробігти перші 3 км, наступний рубіж – це 5 км, а потім поступово досить швидко можна дійти і до 10 км. Дуже важливо бігати регулярно, 2–3 рази на тиждень. Найважче – це підтримувати мотивацію. Але коли вже виходиш з дому, то пробіжка приносить задоволення.

Зі свого досвіду скажу, що для комфортного тренування (підтримувати форму) пробіжки на 6–7 км цілком достатньо. 10 км – це вже досить довга дистанція, як на мене, для звичайної ранкової пробіжки забагато.

А як почав бігати твій чоловік?
Андрій ніколи не любив бігати, дивувався моєму захопленню. Але якось вирішив спробувати зі мною. Думаю Андрія теж надихнула моя участь у півмарафоні.

До речі, про півмарафон, як до нього готувалася?
Особливо не готувалася, бо рішення про участь прийняла за два тижні до забігу. На той час бігала регулярно, тож вирішила спробувати. Я вже знала, що без проблем пробіжу 10 км, тому вирішила спробувати 21 км. Моєю метою було просто добігти до фінішу (або дійти в рамках регламентованого часу, тобто за 3 год.).

Для мене участь у півмарафоні – це надзвичайний досвід і доказ того, що людське тіло здатне витримувати набагато більші навантаження, ніж нам здається. Немає неможливого, існує просто багато сумнівів у своїх можливостях!

Ти маєш поради для людей, які б хотіли спробувати, але сумніваються у своїх силах?

• Варто принаймні спробувати, адже для цього потрібно лише бажання і хороше взуття. Погане взуття може відбити бажання бігати раз і назавжди. Не обов’язково купувати дорогі кросівки, достатньо мати зручні з хорошою підошвою.
• Також важливо знайти оптимальний час для пробіжки: хтось надає перевагу ранковим тренуванням, а комусь зручно ввечері після роботи.
• Якщо все-таки наважилися спробувати бігати, то дуже важливо починати з малого і не перенавантажуватися відразу. Найкраще почати з повільного бігу у спокійному темпі (коли Ви можете підтримувати розмову під час бігу), а як тільки відчули сильну втому, переходити на ходьбу.

Що допомагає бігати?
Музика. Улюблена ритмічна музика дуже стимулює бігти швидше і піднімає настрій.

Розминка. Перед кожною пробіжкою треба обов’язково розім’ятися, щоб уникнути травм.

Гаджети. Нині існує безліч гаджетів для бігу (годинники, пульсометри, різні додатки до телефона та окремі соцмережі), що додають стимулу пробігти далі, швидше чи більше, ніж твої друзі.

Тож вперед, до кращого майбутнього! А рішучі та цілеспрямовані читачі в наступній статті зможуть знайти план тренувань «Як пробігти свої перші 5 км» на вісім тижнів від професійних атлетів.

Будьте здорові!

Дякую за допомогу у підготовці статті Уляні Сидоренко та Андрієві Лазорку.

Read More

Татуювання

Все більше і більше пацієнтів звертаються до своїх дерматологів за порадами щодо догляду за шкірою, на якій є татуювання. Ось декілька порад від лікарів-дерматологів, щоб зберегти татуйовану шкіру здоровою.

1. Якщо шкіра на місці татуювання стає сухою, використовуйте лосьйон на водній основі або крем. Продукти, виготовлені на основі нафти, наприклад, вазелін, можуть викликати збліднення татуювання.
2. Захистіть ваше татуювання від сонця: ультрафіолетове (УФ) світло може розмивати рисунок. Коли Ви перебуваєте на сонці, захищайте своє татуювання, застосовуючи сонцезахисні засоби широкого спектру дії, водостійкий сонцезахисний крем з фактором захисту від сонця (SPF) від 30 і більше. Нанесіть крем за 15 хвилин до виходу на вулицю, а далі повторно робіть це що дві години.
3. Не засмагайте на сонці та у солярії. Це теж може робити малюнок світлішим і, навіть, збільшити ризик розвитку раку шкіри. У деяких людей ультрафіолетове світло, діючи на фарбу, викликає запальну реакцію шкіри.
4. Проконсультуйтесь у дерматолога, якщо у Вас є шкірні реакції на місці татуювання. Це може статися відразу ж після нанесення тату або через кілька років потому. Будь-яка зміна шкіри може свідчити про хворобу, яку зможе правильно діагностувати та лікувати тільки спеціаліст.
5. Якщо Ви плануєте зробити тату, переконайтеся, що вибрана для цього ділянка тіла вільна від висипки та родимок. Татуювання може ускладнити діагностику різноманітних різновидів раку шкіри. А коли рак шкіри діагностований на ранніх стадіях, це спрощує і лікування і його результати.
6. Якщо Ви плануєте зробити тату, впевніться у сертифікованості центру. Усі інструменти повинні бути стерильними. Таким чином Ви вбережете себе від інфікування вірусом гепатиту С, ВІЛ та ін.
7. Зверніться до дерматолога, якщо Ви хочете видалити татуювання. Простори Інтернету заповнені інформацією про засоби для такої процедури, та ці препарати не є сертифіковані МОЗ. Деякі продукти, навіть, містять агресивні речовини, що можуть викликати сильне подразнення чи алергічну реакцію. Під час візиту до дерматолога Ви можете дізнатися, які варіанти найбільш доступні для видалення небажаного татуювання.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More