Часто після напруженого дня ми мріємо
допомогти нашому хребту – вирішенням проблеми може стати масаж, зроблений
фахівцем. Тему масажу ми порушили недаремно, адже сьогодні будемо знайомитись із
пані Наталею – масажистом-реабілітологом Медичного центру Святої Параскеви. Ця
тендітна дівчина має не лише силу в руках, але й силу духу та неймовірну
енергію, яка несе тільки позитив.
–
Доброго дня! Як Вам сьогоднішній і як, зазвичай, Ви зустрічаєте початок
робочого дня?
– Сьогоднішній ранок просто чудовий.
Позитиву додає гарна погода. А щодо початку робочого дня, то, зазвичай, я його
зустрічаю філіжанкою кави і бадьорим настроєм.
– Можливо, маєте особливі рекомендації щодо внутрішнього налаштування на
успішний день?
– Щоб день був успішним, його слід
починати з усмішки. Тому, прокинувшись, посміхніться як самому собі, так і
прийдешньому дню. І вже з цього моменту запуститься програма успіху. Допоможе
Вам у цьому улюблена музика. А якщо під неї енергійно виконати руханку чи кілка
танцювальних па, то це Вас неабияк збадьорить: фізичні навантаження стимулюють
продукування ендорфінів – гормонів радості. А ще раджу спробувати контрастний
душ. Я Вам гарантую, що після нього Ви будете готові гори звертати.
Те, як ви зустрінете свій день,
диктуватиме темп його продовження, тому починайте його правильно і він обов’язково буде успішним.
– Як Ви проводите свій вільний час та дозвілля? Можливо, маєте улюблений
вид відпочинку?
– Я живу за таким шаленим графіком, що
вільного часу практично немає. Тому, якщо і вдається його викроїти, то волію
побути наодинці: відновлююсь так би мовити фізично і духовно. Люблю книги,
люблю театри, мистецтво загалом. На жаль , на улюблені справи часто бракує
часу.
– Як Ви вирішили стати масажистом-реабілітологом?
– Не можу сказати, що, закінчуючи школу,
точно знала, що буду реабілітологом. Я взагалі збиралася вступати до іншого вишу
на спеціальність абсолютно іншого профілю. Але паралельно, за порадою знайомих,
пішла на співбесіду до Львівського університету фізкультури. Пройшла її успішно,
тож там і залишилась. Такий фах, як фізична реабілітація, був тоді для мене
відкриттям і, хочу сказати, він мене поступово, але повністю захопив.
– Ким за професією мріяли стати в дитинстві?
– Ой, ким я тільки не мріяла стати.
Хотіла бути то лікарем, то вчителем, то художником. Зараз аналізую суть своєї
професії, бачу, що повністю реалізувала (хоч і підсвідомо) дитячі мрії. Адже
фах реабілітолога своєрідний: я і лікую, і навчаю правильному руху, та й
елемент творчості часто присутній, особливо, якщо розглядати такий напрям як
ерготерапія.
– Ваші побажання нашим читачам?
– Бажаю Вам, читачі, почуватися
щасливими щомиті, бути здоровими і фартовими. Внутрішньої гармонії Вам і миру.
0 коментарі :
Дописати коментар