Комплексні обстеження чоловіків, жінок та дітей

Щорічні обстеження - запорука здорового, а від так щасливого життя кожної сім'ї

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби #тиск_ОК

Рівень артеріального тиску – це показник, який треба тримати під контролем завжди

Рентген обстеження дозволяє точно оцінити стан легень

Рентгенографія показує усі без вийнятку захворювання:від пневмонії до онкології

Щороку УЗД до 40 років

Щороку УЗД до 40 років, мамографія після 40 років для раннього виявлення раку грудних залоз

Показ дописів із міткою Медицина на хлопський розум. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Медицина на хлопський розум. Показати всі дописи

2015/01/22

Різні захворювання з однаковими симптомами

Часто, прийшовши до лікаря з певними симптомами, ми отримуємо великий перелік, не пов’язаних між собою, на нашу думку, обстежень. Відразу починають закрадатися сумніви щодо компетентності та чесності лікаря: чи часом не призначив зайвого. Проте насправді певний набір однакових симптомів може сповіщати про найрізноманітніші захворювання.

Наприклад, біль голови – найпоширеніша скарга, що може бути симптомом як гіпертонічної хвороби чи неврозів, так і ендокринних або ЛОР-патологій. Іншими словами, біль голови може бути як супутнім симптомом поряд з іншими симптомами, так і єдиним проявом певного захворювання. Загалом головний біль спостерігається більше ніж при 45 захворюваннях.

Отож, звернувшись до лікаря з такою «простою», на перший погляд, скаргою, Ви одразу можете отримати скерування на декілька обстежень, адже лікар повинен виявити справжню причину болю. Якщо маєте сумніви щодо їх раціональності, не бійтеся запитати про це свого лікаря – і отримаєте вичерпну відповідь.

Якщо лікар не призначає жодних обстежень – це не завжди означає, що він «майстер своєї справи» і може легко визначити більшість захворювань «на око». Так, ставлячи діагноз на «око», можна прогавити серйозні захворювання. Можемо навести й інший приклад – біль у грудях (так описують свої відчуття більшість пацієнтів) і зазвичай приписують цю проблему серцево-судинній системі. Проте проявлятися таким симптомом (болем у грудній клітці) можуть інші недуги:

  • захворювання серцево-судинної системи;
  • захворювання дихальних шляхів;
  • травми грудної клітки та захворювання хребта (наприклад, зміщення хребців, остеохондроз);
  • окремі захворювання шлунково-кишкового тракту (наприклад, хронічний гастрит або виразкова хвороба шлунка);
  • вегето-судинна дистонія тощо.
Що в першому наведеному прикладі, що в другому для того щоб поставити правильний діагноз, лікар повинен зібрати чимало фактів, а це можливо тільки завдяки відповідним обстеженням. Тому не поспішайте одразу ставити під сумнів призначення лікаря, а довірте своє здоров’я фахівцеві і дозвольте йому професійно вирішити Вашу проблему.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2015/01/13

Де прихована Ваша втома?

Узимку відчуття втоми зазвичай підсилюється, адже організм має в цей період значно менше джерел, з яких можна почерпнути енергію. Проте Вам, незалежно від пори року, необхідно бути активними та ефективними на роботі, справлятися з сімейними клопотами, вирішувати багато справ та ще й знаходити гарний настрій для друзів. Втому не варто розглядати як явище, що мине само собою, а необхідно виявити причину та позбутися її.

Втома може виникати і як результат бажання «все встигнути», що супроводжується тривалими недосипаннями або фізичним перевантаженням, і як ранній прояв симптомів серйозного захворювання.

Найпоширеніші причини:
  • недосипання;
  • переривання сну – прокидання вночі;
  • незбалансоване харчування;
  • надмірне вживання кофеїну.
Усі ці причини – результат неправильного способу життя. Тому перше, на що треба звернути увагу, – це з’ясувати, чи не прирікаєте Ви свій організм на постійне виснаження, тобто чи даєте йому елементарне, необхідне для нормального функціонування.

Інші причини – наслідки захворювань:

  1. Анемія – це захворювання, яке характеризується зниженням гемоглобіну у крові. Анемія у жінок переважно спричинена рясною кровотечею під час менструації. Проте інколи ця недуга виникає при деяких інфекційних та онкозахворюваннях. Хоча й буває інша причина – недостатність заліза в організмі внаслідок порушення функції всмоктування заліза. Цю причину можна з’ясувати під час певних обстежень, які Вам призначить лікар-терапевт.
  2. Депресія – стан пригнічення, який забирає енергію, понижує працездатність і концентрацію та викликає втому. Ця хвороба потребує особливого лікування. І, навіть, коли Вам видається, що її причини – це відома ситуація «встали не з тієї ноги» чи поганий настрій, які минуть самі собою, її затяжне протікання може призвести до довготривалої втрати працездатності та потреби в терапевтичному лікуванні. Тому, перебуваючи у стані депресії, варто, не зволікаючи, звернутися до психотерапевта, а вже перше полегшення відчуєте за кілька тижнів.
  3. Гіпотиреоз – порушення функції щитоподібної залози, що виникає внаслідок недостатності гормонів. При зниженні функції цієї залози сповільнюється метаболізм. У такому випадку необхідно здійснити обстеження та перевірити рівень гормонів. Допоможе Вам у цьому лікар-ендокринолог.
  4. Інфекції сечовивідних шляхів, що можуть проявлятися гострими симптомами або протікати практично без жодних відчуттів – і тоді втома стає єдиною ознакою захворювання.
  5. Діабет. Ранні симптоми цього захворювання можуть бути практично непомітними або ж взагалі відсутніми, тому воно може протікати місяцями, поки хворий дізнається про нього. У багатьох хворих на діабет спостерігається безпричинна втома, незалежно від фізичного навантаження.
  6. Харчова алергія (вона може бути прихованою). Не завжди вживання певного продукту може викликати моментальну реакцію: свербіж, почервоніння, набряклості. Реакцією алергії може бути відчуття втоми та сонливість. Варто звернути увагу на свій раціон, виключити певні продукти і поспостерігати за поведінкою організму. Серйозніше лікування Вам може призначити лікар-алерголог.
  7. Синдром хронічної втоми: Ви почуваєтеся обезсиленими тривалий час, це відчуття триває місяцями. Короткий відпочинок не дає очікуваного результату – сили не повертаються. Причина – неправильний стиль життя, зі змін якого й необхідно починати своє лікування, адже хронічна втома – це захворювання, яке підлягає терапії.
Даруйте своєму організму прогулянки та фізичну активність. Комплекс неважких вправ (до 20 хв.) зможе стати джерелом припливу енергії. Дбайте про своє харчування та сон. Якщо відчуття втоми та сонливості не покидають Вас тривалий час – зверніться до терапевта, лікар допоможе з’ясувати причину і повернути Вас у звичний ритм роботи та подарує можливість насолоджуватися активним життям.

2014/12/29

Тест на апное сну

Апное – відсутність дихання, синдром нічного апное – це зупинки дихання уві сні, що супроводжуються різким зниженням насичення крові киснем.
Найчастішою ознакою ймовірної наявності недуги є хропіння. У хропунів можуть наставати так звані паузи в диханні, тобто власне апное, коли немає дихальних рухів. Їх кількість і загальна тривалість протягом нічного сну і виражає важкість синдрому. Найчастіше це спостерігається у людей з надлишковою масою тіла, ендокринними порушеннями (зниження функції щитоподібної залози, цукровий діабет, полікистозні яйники, акромегалія), частіше у чоловіків та жінок в менопаузі. Важкість синдрому визначається також наявністю перешкод для носового дихання, курінням, вживанням алкоголю. Наявність нічних апное визнано основною причиною вторинної артеріальної гіпертензії, тобто підвищення тиску, що погано піддається лікуванню навіть декількома препаратами. Особливістю є також більш виражене підвищення тиску вночі – через 30–60 хв. після пробудження тиск внормовується самостійно.

Крім того, ніхто не може визначити наявність апное сам у себе, зазвичай на симптоми недуги вказує дружина чи чоловік – партнер по ліжку. Тому увага, тест для Вас!

Тест на апное сну

  1. Чи спостерігається у Вас голосне хропіння? Так | Ні
  2. Чи трапляється це явище щоночі? Так | Ні
  3. Чи говорили Вам, що у Вас бувають зупинки дихання уві сні? Так | Ні
  4. Чи прокидаєтеся Ви вночі, відчуваючи нестачу повітря? Так | Ні
  5. Чи маєте неспокійний сон (крутитесь у ліжку)? Так | Ні
  6. Чи буває у Вас зранку відчуття, що сон був важким? Так | Ні
  7. Чи відчуваєте Ви втому та розбитість увечері? Так | Ні
  8. Чи засинаєте іноді вдень, самі цього не бажаючи? Так | Ні
  9. Чи відчуваєте сонливість в післяобідній час? Так | Ні
  10. Чи засинали Ви хоча б раз у житті за кермом автомобіля? Так | Ні
  11. Чи буває у Вас нічне сечовипускання частіше ніж 1 раз за ніч? Так | Ні
  12. Чи маєте надлишкову вагу? Так | Ні
  13. Чи впадаєте Ви в депресію? Так | Ні
  14. Чи спостерігається у Вас надмірна емоційна збудливість? Так | Ні
  15. Чи часто у Вас буває підвищений артеріальний тиск? Так | Ні
  16. Чи є у Вас хронічне затруднення носового дихання? Так | Ні
  17. Чи маєте Ви алергію? Так | Ні
  18. Чи турбує Вас печія або діагностована виразка 12-палої кишки? Так | Ні
  19. Ви палите цигарки? Так | Ні
  20. Нерегулярно виконуєте фізичні вправи? Так | Ні
За кожну позитивну відповідь нараховуйте 1 бал, якщо в сумі вийде 14–20 балів – у Вас висока ймовірність синдрому обструктивного нічного апное, від 7 до 13 – середня ймовірність, менше ніж 7 – низька.

Якщо у Вас висока ймовірність апное сну, зверніться за консультацією до свого лікаря!

За матеріалами сайту: sleepnet.ru, bestpractice.bmj.com
Наш тест створено на основі тесту на сайті: sleepnet.ru




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2014/12/26

Розкладімо гормони по полицях

Слабкість, втома, дратівливість, неможливість зосередитись… Відмахуєтеся рукою, що це через нервове виснаження (а як інакше в наш час), і переконуєте себе, що варто подумати про відпустку, спокій та гармонію. Справді, відпустка не завадить нікому, але лікарі насторожують, що причиною вищеперелічених симптомів може бути не лише перевтома, а проблема з продукцією гормонів щитоподібної залози.

Гормони беруть участь у всіх важливих процесах життєдіяльності організму, зокрема у розмноженні, рості, диференціації та розвитку, адаптації до змін, при надходженні поживних речовин, рідини, електролітів.

Сьогодні ми поговоримо про гормони щитоподібної залози. У здоровому організмі щитоподібна залоза виконує низку важливих регуляторних функцій:
  • контролює інтенсивність (швидкість) обміну речовин у всіх органах і тканинах;
  • бере участь у регуляції обміну кальцію.
Ці функції щитоподібна залоза виконує, продукуючи гормони – біологічні речовини, які потрапляють у кров, розносяться до всіх органів людини і «сигналізують їм, як треба працювати».





Основні гормони щитоподібної залози: Тироксин (Т4), Трийодтіронін (Т3), Кальцитонін.
Зміна функції та структури щитоподібної залози:

надлишок (гіпертиреоз)чи недостатність (гіпотиреоз) гормонів щитоподібної залози спричиняють виникнення наступних симптомів:

  •  раптове схуднення
  •  поява серцебиття
  •  пітливість
  •  тремтіння рук
  •  слабкість
  •  дратівливість
  •  плаксивість   тощо
  •  слабкість
  •  втома
  •  сухість шкіри
  •  набряк тіла
  •  збільшення маси тіла
  •  підвищення артеріального тиску
  •  випадання волосся тощо

Щитоподібна залоза працює в тісній співпраці з гіпоталамусом та гіпофізом. Імпульс -  порушення роботи може виникати,як в гіпоталамусі так і в щитоподібній залозі та гіпофізі. В такому випадку,  два інші органи реагують на цей імпульс та координують свою роботу відповідно до потреб : зменшують чи збільшують виділення гормонів.
Внизу  на  малюнку – схемі  ми бачимо , що відбувається , як порушення виникає у  роботі щитоподібної  залози. 

*Гіпоталамус – частина головного мозку, в якій знаходяться вищі адаптаційні центри.

Йому належить провідна роль у регуляції багатьох функцій організму, і передусім сталості внутрішнього середовища.

*Гіпофіз – залоза внутрішньої секреції (нижній придаток головного мозку), який відповідає за роботу всіх ендокринних органів.

Гіпоталамус аналізує та контролює, коригує всі процеси в організмі людини, даючи команду гіпофізу. Гіпофіз, своєю чергою контролює виділення гормонів щитоподібної залози, виробляючи певну кількість тіреотропного (тіреостимулювального) гормону.

Якщо ця злагоджена робота згаданих «співробітників» порушується, процес стає схожим на розкидані документи, які треба впорядкувати. А якщо в результаті «співпраці» гормонів щитоподібної залози або забагато, або замало, людина відчуває все те, що було описано вище у таблиці: слабкість, втому, дратівливість тощо.

Що впливає на робочий процес цього «колективу»? Це:
  • недостатність або надлишок йоду в організмі;
  • аутоімунні процеси;
  • інфекції тощо.
Як перевірити, хто в «колективі» не справляється зі своєю функцією?
Це можна зробити за допомогою аналізів на визначення вмісту:
  • ТТГ (TSH, тиреотропного гормону), fT4 (вільного тироксину), fT3 (вільного трийодтироніну) – для оцінки рівня продукції гормонів ЩЗ;
  • антитіл до рецепторів тиреотропного гормону в щитоподібній залозі (антитіла до рецепторів ТТГ, TSH receptor autoantibodies) – як маркер дифузного токсичного зобу (хвороби Грейвса, наявність у 85–95% випадків);
  • антитіл до тиреоїдної пероксидази (Anti-TPO), до тиреоглобуліну (Anti-Tg) – для оцінки аутоімунного компонента при тиреоїдинах;
  • кальцитоніну як продукту секреції С-клітин – використовують як пухлинний маркер медулярного (С-клітинного) раку ЩЗ;
  • тиреоглобуліну (ТГ; Thyroglobulin, TG). Білок тиреоглобулін – попередник тиреоїдних гормонів – використовують як пухлинний маркер під час моніторингу лікування диференційованих карцином щитоподібної залози.
Радимо всім раз на рік проходити УЗД щитоподібної залози та визначати вміст гормонів, а якщо виникнуть вказані симптоми, негайно звертатися до лікаря-ендокринолога за консультацією.
Проте важливо знати, що УЗД дозволяє оцінити розмір та структуру щитовидної залози, але ніяк якість роботи щитовидної залози. Тому аналізи є невід’ємною частиною діагностики. 


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua


2014/10/22

Чому ж болить голова?

Причиною написання цієї публікації стала випадково почута розмова двох подруг у маршрутному таксі. Дівчатам ледь за 20, поверталися, мабуть з роботи чи навчання.Одна скаржилася іншій на нестерпний біль голови, який цілий день заважав працювати:
– Так боліла голова, що не могла нічого робити, – розповідала перша. На що інша відповіла:
– Ну, Ти ж бачиш, яка погода. Чого ж Ти мучилась, треба було одразу вжити знеболювальне.

Фактично так згадала і себе, зокрема те, що доволі часті головні болі списую на зміну погоди, понижений тиск тощо. Мій спосіб позбутися надокучливого симптому приблизно такий: пробую випити каву, а ну допоможе, якщо не допомагає, то шукаю знеболювальне, інакше півдня, як мінімум, піде коту під хвіст. І так щоразу.

Звичайно, вжити пігулку – варіант доволі швидкої дії, але можна ж піти іншим шляхом – спробувати знайти причини, чому цей біль виникає і, можливо, зменшити його частоту або позбутися взагалі.

Чому ж болить голова?
Найчастіше голова у нас болить із двох причин: перша – напруга, друга – мігрень. Ці дві причини, якщо вони епізодичні, можна легко усунути і навіть запобігти їм, проте в окремих випадках головний біль – сигнал серйозної хвороби.

Головний біль напруги (ГБП).
ГБП – найпоширеніший тип головного болю, від якого страждають люди вже з 20-літнього віку, частіше жінки.Такий біль може тривати від кількох хвилин до кількох днів. Здається, що Ви в обручі, який стискає Вашу голову, при цьому Ви продовжуєте працювати, але почуваєтеся втомленими і розбитими. Біль поступово стає тупим та виснажливим, охоплює всю голову, але залишається непульсуючим. Причиною цього головного болю є мимовільне скорочення м’язів скальпа, що своєю чергою може бути спровокованим холодним вітром, тривалими статичними навантаженнями на шийний відділ хребта, нестачею кисню чи води в організмі, голодом.

Жертвами цього синдрому часто стають саме офісні працівники та мешканці великих міст. Адже постійна сидяча робота за монітором, відсутність фізичного руху, часте перебування за кермом, а також стреси, фізичні, розумові, зорові навантаження – основні фактори, які сприяють розвитку больових відчуттів та виснаженню організму загалом.

Якщо цьому не запобігти, то біль стане хронічним і може супроводжуватись нудотою та втратою апетиту.

У такому випадку необхідно звернутися до лікаря, який призначить медикаментозне лікування. Але не поспішайте «ковтати» знеболювальні, займаючись самолікуванням ще до візиту до лікаря. Краще скористайтеся природними, звичними та приємними порадами

Якщо головний біль «застукав» Вас на роботі:
  • зробіть собі легкий масаж задньошийної, комірцевої та скроневої ділянок;
  • вийдіть на вулицю, адже Вашій голові може не вистачати кисню і потрібно просто подихати свіжим повітрям;
  • зробіть кілька простих вправ без різких рухів для м’язів шиї та верхнього плечового пояса;
  • дбайте про повноцінне харчування.
 Щоб запобігти головному болю,треба здійснювати профілактичні заходи і насамперед звернути увагу на свій спосіб життя:
  • Дбайте про максимальну зручність вашого робочого місця.
  • Старайтесь щогодини робити кількахвилинну перерву, щоб «не засиджуватись».
  • Приймайте контрастний душ або ванни з хвойним екстрактом або сіллю.
  • Намагайтесь щодня робити гімнастику.
  • Уникайте частих або тривалих стресових ситуацій.
  • Дбайте про повноцінний та достатній сон (не менше ніж 7–8 год. на добу).
І не забувайте, що самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я. Якщо головний біль не покидає Ваше життя, зверніться до лікаря-невролога, який призначить відповідну діагностику, щоб виявити причину. Адже, списуючи головний біль на щось незначне, ми можемо дозволити вирости у нашому організмі значно серйознішим захворюванням, ніж мігрень чи напруга.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2014/10/16

Джет лаг – супутник мандрівників

Що це?
Джет лаг – це розлад, що являє собою тимчасову десинхронізацію між вашим внутрішнім біоритмом і ритмом зовнішнього середовища. Він спричинений швидким перетином часових меридіанів і поясів, що веде до розладів сну, зниження уваги, загального нездужання і шлунково-кишкових розладів. Простіше кажучи, джет лаг є побічним ефектом авіаперельотів на великі відстані. Вираження симптомів прямо пропорційне до кількості часових поясів, які ви перетнули. Джет лаг робить вас виснаженими і може зіпсувати перші кілька днів відпочинку або відрядження. Щоб полегшити свій стан, можна спробувати застосувати деякі прості стратегії самодопомоги.

Чому?
Коли ви подорожуєте на літаку між різними часовими поясами, ваш біологічний годинник працює в тому часовому поясі, який ви щойно покинули, і надолуження різниці в часі займає кілька днів. Тому впродовж певного часу ваше тіло намагається діяти так, ніби ви все ще в часовому поясі країни, з якої розпочали подорож. Ви можете прокидатися вночі і відчувати сонливість протягом дня. Ваш внутрішній механізм рухається під впливом денного світла. Хімічна речовина, що виробляється у вашому мозку та пов’язана зі зміною освітлення, називається мелатонін. Мелатонін підказує вам, коли спати. Ваше тіло починає виробляти мелатонін, коли стемніє, і припиняє, коли отримує світло. У цілому, чим більше часових поясів ви перетинаєте, тим гірше це для біоритму. Наприклад, здійснюючи переліт із Лондона до Лос-Анджелеса, ви перетинаєте вісім часових поясів. Якщо ви прибуваєте до Лос-Анджелес о 6 годині вечора, ваше тіло вважає, що це 2 година ранку. Загалом вважається, що літати на схід викликає більше проблем, ніж літати на захід.

Які симптоми?
Основним симптомом є втома різного степеня вираження. У вас можуть також виникнути проблеми зі сном і концентрацією уваги. Ви можете мати розлад шлунка і почуватися погано в цілому.

Що допомагає?
Джет лаг проходить сам собою через кілька днів. Деякі ліки можуть допомогти вам покращити самопочуття швидше. Є також певні правила життєдіяльності, яких варто дотриматися, щоб полегшити процес пристосування до нових умов.

Що Ви можете зробити для себе?
Немає наукових доказів, що наступні речі можуть допомогти вашому організму пристосуватися до нового часового поясу,але спробувати полегшити собі життя варто. Для цього необхідно:
  • Уникати вживання алкогольних напоїв. Через них ваше тіло втрачає воду, а це може погіршити самопочуття.
  • Уникати вживання кави, чаю та інших напоїв, що містять кофеїн. Хоча деякі дослідження переконують, що кофеїн може допомогти вам краще сконцентруватися, коли ви втомилися, проте він також може й зупинити процес пристосування вашого тіла до нових умов сну та пробудження.
  • Не лягати спати, доки не стемніє, якщо ви помандрували на захід.
  • Вставати відразу, коли починає світати, якщо ваша подорож пролягла на схід. Варто також перебувати на сонці у другій половині дня.
  • Їсти невеликими порціями, дотримуючись свого режиму харчування.
  • Планувати прогулянки на світлий час доби. Пам’ятайте, що надмірні навантаження безпосередньо перед сном можуть спричинити труднощі під час засинання.
Якщо вам треба вживати ліки в один і той же час щодня, проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо режиму і дозування в новому часовому поясі.

Ліки
Застосовуючи гормон мелатонін перед сном, ви можете швидше прийти до норми. Мелатонін в організмі виробляється вночі і завдяки йому ви спите. Кращий ефект від прийому спостерігається, коли вживати гормон між 22 і 24 годинами. Можете почати прийом за день до поїздки, під час авіаперельоту або відразу, коли прибудете. Іноді необхідно вживати препарат упродовж кількох днів.

За кордоном є різні підходи щодо призначення мелатоніну. У Великобританії, наприклад, препарат продають тільки за рецептом лікаря і нечасто рекомендують при таких розладах, як джет лаг. У США мелатонін можна придбати без рецепта, і ви можете легально його перевезти для власних потреб. Там його прирівнюють до біододатків, і, відповідно, до якості препарату не висувають строгі вимоги.

Мелатонін може викликати головний біль, запаморочення, грипоподібні стани, сплутаність свідомості. Не варто застосовувати мелатонін, якщо у вас епілепсія, або якщо ви приймаєте варфарин для розрідження крові. Тому проконсультуйтеся з лікарем щодо застосування мелатоніну, якщо ви вже приймаєте інші ліки.

Вживаючи таблетки снодійного перед сном протягом перших кількох ночей після прибуття в новий часовий пояс, ви можете швидше адаптуватися. Снодійні засоби, які були вивчені та рекомендовані при зміні часових поясів, – це зопіклон і золпідем. Але можливі побічні ефекти від цих ліків, такі як головний біль, нежить або пронос, також можуть зіпсувати вам радість від прибуття в нове місце. Це рецептурні препарати, тому, в будь-якому випадку, перед запланованою поїздкою варто звернутися до свого лікаря і обговорити з ним всі переваги та недоліки їх застосування. Крім того, ви не повинні застосовувати снодійне більше, ніж кілька ночей. Приймаючи їх довше, можете стати залежними від них. Це означає, що ви матимете неприємні наслідки, коли перестанете вживати таблетки снодійного. Наприклад, можете відчувати занепокоєння і напади панічних атак, якщо не будете приймати ці ліки щовечора, також можете мати проблеми зі сном, коли перестанете застосовувати один із цих лікарських засобів.

Приймаючи таблетки снодійного і мелатоніну разом, слід очікувати більшої ймовірності побічних реакцій. Це може бути нездужання, сплутаність свідомості, головний біль, пітливість, сухість у роті і запаморочення.

Що буде зі мною?
Джет лаг – це незручно,але, навіть, без лікування, адаптація триває всього кілька днів. Отож, як би погано ви не почувалися, знайте, що це тимчасово, і вже за 4–6 днів вам стане краще. Ваш внутрішній годинник «переводиться» приблизно на годину щодня, тобто що більше часових поясів ви перетнули, то довший час займе адаптація.

За матеріалами bmj.com

2014/09/18

Гімнастика для очей дитини

У попередній статті ми розповідали Вам про основні правила для дошкільнят пов'язаних з тренуванням та збереженням зору. Впевнені, що після прочитання цих порад ви одразу ліквідували усі помилки і вже дотримуєтесь правил здорового зору, які корисні не лише дітям але й дорослим.
 

Сьогодні ми конкретніше розглянемо кілька вправ, які рекомендує дитячий лікар – офтальмолог.

Ці на перший погляд простенькі вправи забезпечують покращення кровопостачання тканин ока, підвищують тонус очних м'язів, знімають перевтому зорового апарату, розвивають здатність до концентрації погляду на ближніх об'єктах, підвищують здатність зорового сприйняття і оцінки об`єктів навколишнього простору, корегують функціональні дефекти зору. Якщо дитина тре долоньками очі і скаржиться на втому, проведіть з нею нескладну гімнастику для очей.
  • Швидко покліпати, закрити очі і посидіти спокійно приблизно 5 секунд.
  • Міцно заплющити очі на кілька секунд, відкрити їх і подивитися вдалину.
  • Витягнути праву руку вперед, стежити очима за повільними рухами вказівного пальця: вліво – вправо, вгору – вниз.
  • У середньому темпі зробити 3-4 кругові рухи очима вправо, потім вліво.
  • Сидячи, поставити руки на пояс, повернути голову вправо і подивитися на лікоть правої руки, і навпаки.
  • Вказівними пальцями поробити легкі точкові масажні рухи верхніх і нижніх повік.
Таку гімнастику можна представити дитині у вигляді гри вже з 2-річного віку.

Причиною зниження зору також може стати травма ока. основні правила щодо зниження ризику травм дуже прості:

І не забувайте про регулярне відвідування дитячого офтальмолога (на першому році життя – 4-5 разів, у віці до 3-х років – 1-2 рази на рік, а від 4-7 років – 1 раз на рік).


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2014/09/01

Як зберегти зір дитини?

Це питання турбує дбайливих матусь ще за довго до того, як їхнє чадо ступить за поріг школи. Щойно розпочинаються шкільні будні – дитячі очі отримують багато навантажень.

Як тренувати дошкільнят перед школою, щоб зір в майбутньому був чудовим, незважаючи на кількість прочитаних книжок?
Ділимось порадами дитячого лікаря-офтальмолога для дбайливих батьків майбутніх розумників та розумниць.
  1. Навчайте дитину періодично кліпати, не дивитися пильно, просіть частіше змінювати погляд з ближнього предмета на дальній і навпаки. Поступово ці вправи перетворяться для дитини з гри на корисну звичку.
  2. Підбирайте відповідні іграшки. Ігрова діяльність також впливає на зір. Щоб покращити зір дитини, потрібно підібрати їй відповідні іграшки та ігри. Для розвитку зору корисні будь-які іграшки, які стрибають, крутяться, котяться і рухаються. Корисні ігри з використанням м`яча. Час на ігри, що потребують пильної уваги (шахи, шашки, головоломки та ін.) доцільно зменшити.
  3. Дбати про тривалість занять. Треба пам`ятати, що загальна тривалість занять протягом дня не повинна перевищувати 40 хвилин у віці від 3 до 5 років, і однієї години у віці 6-7 років. Бажано, щоб діти займалися як в першій, так і у другій половині дня, і щоб між цими заняттями був час для активних ігор та перебування на свіжому повітрі. Однотипні заняття, пов`язані з напругою зору, повинні перериватися кожні 10–15 хвилин для відпочинку очей.
  4. Обов'язково стежте за поставою дитини. Потрібно, щоб дитина уникала нахилу голови до предмета роботи. Комфортна відстань для зорової діяльності – 30–35 см. Важливо навчити дитину самостійно контролювати свою посадку. Наприклад, перевірити відстань від очей до книги або малюнка можна рукою: поставити руку, зігнуту в лікті, на стіл, кінчики пальців торкаються скроні, між столом і грудною кліткою повинен вільно проходити кулак, лопатки торкаються спинки стільця. Занадто близька відстань від очей до книжки і зошита сприяє виникненню і розвитку короткозорості.
  5. Правильне положення тіла. Якщо дитина сидить з «кривою» спиною, у неї порушується кровопостачання головного мозку, яке, своєю чергою, теж провокує проблеми із зором. Сидіти потрібно прямо, спираючись на спинку стільця, трохи нахиливши голову вперед, руки мають вільно лежать на столі, лікті не звисають, ноги всією стопою спираються на підлогу або лавку. Стілець на 3–5 см підсунутий під стіл.Виховати у дитини цю звичку допомагають відповідні меблі для занять. Не можна займатися за круглим або кухонним столом. Ні в якому разі не можна дозволяти дітям читати лежачи, тому що ця звичка є одним з факторів, що провокують короткозорість.
  6. Важливо навчити дитину правильно дивитися телевізор і працювати за комп`ютером. Тривалість безперервного перегляду телепередач або занять на комп`ютері для дошкільнят і молодших школярів не повинна перевищувати півгодини. Оптимальна відстань до екрана телевізора – від 2 до 5 метрів. Екран монітора комп`ютера повинен розташовуватися не ближче, ніж на відстані витягнутої руки дитини (40 см). Сидіти при цьому необхідно не збоку, а прямо перед екраном. У кімнаті повинно бути звичайне природне або штучне освітлення. Важливо тільки, щоб світло від інших джерел не потрапляло в очі.
  7. Освітлення під час зорової роботи. Світло повинно падати на книгу, папір, зошит рівномірно, бажано з лівого боку, щоб тінь правої руки не зменшувала освітлення робочої зони, в той же час голова та обличчя дитини повинні залишатися в тіні. Найкраще займатися з настільною лампою, залишаючи при цьому ввімкненим загальне освітлення. Особливо це важливо в темний час доби. Відносно предметів інтер'єру штучне освітлення необхідно орієнтувати таким чином, щоб відбите від скляних і дзеркальних поверхонь світло, а також яскраві відблиски не потрапляли в поле зору дитини під час роботи. 
Важливою умовою нормального зростання і розвитку не тільки органа зору, а й усього дитячого організму є дотримання основних правил розпорядку дня. Потрібно чергувати різні види діяльності і забезпечити денний відпочинок і повноцінний нічний сон. Бажано, щоб діти займалися як у першій, так і в другій половині дня. Заняття за столом обов`язково повинні чергуватися з активними іграми і прогулянками на свіжому повітрі.

Будь-яка рухова активність допомагає очам краще працювати. У вільний час стимулюйте дитину більше бігати, стрибати, грати в рухливі ігри. У перервах між заняттями слід надавати дітям можливість походити, зробити кілька фізичних вправ, подивитися у вікно, вдалину.

2014/08/15

Фізична вправа – інструмент догляду за спиною

«Життя потребує руху»
Арістотель
Не один мудрець говорив про важливість руху для здоровя людини. Немає бадьорості духа, без бадьорості тіла. Проте ми часто не зважаємо на ці поради,а іноді й нехтуємо перші сигнали. Найбільше страждає від недостатності фізичних вправ наша основа – спина.
Якщо у нас болить живіт – ми звертаємося до гастроентеролога.
Якщо проблема із зором – біжимо до офтальмолога.
Проте, якщо чуємо біль в спині, то більшість з нас намагається вирішити цю проблему самотужки.
Заставити м’язи працювати під силу лише нам. Якщо для цього не можемо знайти часу сьогодні, то з роками зрозуміємо, що неодмінно повинні його знайти, але буде вже пізно.
Якщо Вас переслідують так відчуття, як біль в спині, затерпання, дискомфорт і Ви не можете довго перебувати в одному положенні, це означає, що час іти до лікаря.
Будь-яку проблему, повязану зі спиною, необхідно вирішувати послідовно, а перший крок – діагностика. У цьому випадку треба звернутися до лікаря-ортопеда-травматолога або лікаря-реабілітолога. Ці спеціалісти нададуть компетентну оцінку Вашому стану та скерують  на подальші обстеження.

Можна застосовувати і вправи як засіб лікування, проте навіть найкраща вправа, виконана неправильно, може зашкодити. Це так, як ліки: вжиті не за призначенням лікаря вони можуть принести шкоду. Перед тим, як Ви вирішите взятись за свою спину, порадьтеся з фахівцем, який складе для Вас адекватний комплекс вправ і контролюватиме їх виконання.
Але, щоб не довести до стану, коли спина вже дає Вам больові сигнали, варто постійно тримати в тонусі мязи.
Організм створений для руху, тож постійно змушувати його перебувати у пасивному (нерухомому стані) – неправильна експлуатація. При щоденному статичному навантаженні порушується обмін речовин, що згодом може стати причиною різних, повязаних із цим, захворювань. Варто свій організм привчити до систематичних фізичних навантажень.
Погодьтеся, що 6 годин за весь тиждень можна знайти для такої корисної справи. Поширеною помилкою є фізичні навантаження раз на тиждень. М’язова пам’ять, як зазначає лікар-реабілітолог, триває 48 год., тобто ефект від фізичних вправ діє саме стільки часу, а потім м’язи повертаються у свій звичний стан.
Якщо немає навантаження більше ніж два дні, то Ваші старання даремні – і Ви завдаєте своєму організму радше шкоди, ніж користі. Наступне ж Ваше бажання «допомогти» м’язам знову стане неймовірним стресом для організму.
Така практика великих навантажень із великими перервами згубно діє на серцево-судинну систему.

Тому, якщо беретеся за фізичні вправи з користю для спини та свого організму загалом, будьте відповідальними та систематичними у цій справі.

2014/08/04

Контрацепція. Природні, механічні та хімічні протизаплідні засоби

Переконана, що на запитання: «Чи хочете Ви контролювати ситуацію?» більшість відповідає: «Так». А як щодо власного життя? І хоч підпорядкувати все, звичайно, нікому не під силу, та багато важливих моментів усе ж у наших руках. Один із них – планування вагітності.
Завдяки досягненням сучасної медицини і фармацевтики нам доступний величезний вибір методів і засобів контрацепції, про які наші бабусі могли лише мріяти.

Чому ж тоді ми досі стикаємося з небажаними вагітностями, які часто закінчуються гірким досвідом? Відповідь не є простою, і ви, напевне, знайдете з десяток варіантів, перепитавши думку різних людей.

Коли ж вагітність є найбільш небажаною? На мою думку, це рання підліткова вагітність. А, отже, її причиною може бути банальне незнання молодими людьми методів контрацепції.

Поінформований – значить захищений! Тож поговоримо про різні методи контрацепції.

За механізмами дії можна визначити такі види контрацепції:

  • Природна(календарний метод, метод цервікального слизу, симптотермальний метод).
  • Механічна (презервативи, діафрагми).
  • Хімічна (сперміцидні гелі, свічки, креми).
  • Внутрішньоматкова.
  • Гормональна.
Найпоширенішими способами контрацепції є природні, механічні та хімічні протизаплідні засоби. У цій статті ми зупинимося саме на них.

Природні методи контрацепції
До природніх засобів відносять переривання статевого акту і статеві стосунки в «безпечні дні», коли, буцімто, запліднення неможливе.

Перерваний статевий акт – найбільш ненадійний метод, якщо його взагалі можна називати методом контрацепції. Насправді чоловік не відчуває початку еякуляції, і сім’яна рідина може проникати в матку задовго до того, як він це відчує. За статистикою 80% жінок, що «випадково» завагітніли, оберігалися за допомогою перерваного статевого акту. Також не слід забувати, що багато лікарів наголошують на шкідливості постійного застосування перерваного статевого акту для здоров’я жінок та чоловіків.

Для методу «безпечних днів» необхідно точно визначити день овуляції, а це досить складно. Вирахувати його можна двома способами: побудувавши графік зміни базальної температури або скориставшись спеціальним тестом на овуляцію (дві смужки на тесті означають, що овуляція відбудеться в найближчих 36 годин). Метод часто дає збої, його ефективність не вища за 65%.

Механічні контрацептиви
Механічні контрацептиви – чоловічі презервативи, жіночі шийкові та піхвові ковпачки – перешкоджають проникненню сперматозоїдів у порожнину матки. Для більшої надійності ковпачки і презервативи обробляють сперміцидом (кремом, що нейтралізує активність сперматозоїдів).

Презервативи є оптимальним і найбільш популярним засобом контрацепції, оскільки абсолютно нешкідливі для здоров'я. При правильному використанні надійно захищають як від вагітності, так і від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Ефективність контрацепції складає майже 90%, до того ж презерватив є відносно недорогим, простим в застосуванні та не вимагає консультації лікаря. Цей засіб не має протипоказів у застосуванні, і, напевно, ще довго буде «бестселером» серед контрацептивних засобів. Часто лікарі радять застосовувати презервативи у поєднанні з хімічними контрацептивами.

Недоліки презервативів:
  • За статистикою, від 1 до 3% людей мають алергією на латекс.
  • Суб´єктивне відчуття дискомфорту. Зазвичай на нього скаржаться чоловіки.
  • Презервативи неналежної якості можуть порватися.
Хімічні контрацептиви
Хімічні контрацептиви – це протизаплідні засоби місцевої дії які призводять до загибелі або знерухомлення сперматозоїдів. За лікарською формою засоби місцевої контрацепції поділяються на вагінальні супозиторії, вагінальні пінисті таблетки, крем, тампони, капсули, аерозолі (піни).

Як вони діють?
Діючою речовиною більшості сучасних хімічних контрацептивів є хлорид бензалконію, який має сильну сперміцидну дію. За декілька секунд хлорид бензалконію руйнує мембрани сперматозоїдів. Також такі препарати здатні згущувати цервікальний слиз, завдяки чому зменшується здатність сперматозоїдів проникати у шийку матки.

За умови правильного використання, контрацептивна ефективність сперміцидів є досить високою. Хлорид бензалконію може захищати від деяких збудників захворювань, зокрема таких, як кандида та стафілококи. Проте вони не є ефективним захистом від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Хімічні контрацептиви не містять гормонів і тому не впливають на гормональний фон, не всмоктуються в кров та материнське молоко.

Недоліки сперміцидів
  • Ефективність оберігання від небажаної вагітності складає від 60% до 80% (нижча, ніж у гормональних контрацептивів).
  • Хімічні контрацептиви можуть викликати подразнення слизової оболонки.
Коли радять застосовувати хімічні та механічні контрацептиви?
  • у випадку, якщо застосування інших протизаплідних засобів є небажаним;
  • у післяпологовий період та період лактації;
  • за наявності протипоказань до гормональної та внутрішньоматкової контрацепції;
  • у разі, якщо Ви пропустили прийом гормонального контрацептиву;
  • у період заміни внутрішньоматкового засобу чи перерви у прийманні гормонального контрацептиву.
Та не забуваймо, що в статевих стосунках нам варто турбуватися не лише про запобігання небажаної вагітності, а й про інфекції, які так легко підчепити, і так важко лікувати! Серед протизаплідних засобів найбільш надійний захист від інфекцій, які передаються статевим шляхом (в тому числі і ВІЛ), забезпечують презервативи. Якщо не бажаєте ними користуватися, то, задля безпеки, Ви і Ваш партнер мусите пройти медичне обстеження. Звичайно, коли йдеться про секс, про всілякі обстеження ми думаємо в останню чергу. Але турбота про своє здоров’я і здоров’я коханої людини є проявом вашої відповідальності та любові!

Будьте здорові!

2014/07/07

Раціон на літо

Літо-літечко пропонує нам змінити наш щоденний раціон, адже тепер можна насолоджуватися розмаїттям фруктів та овочів і відмовитися від важких страв.
Що варто їсти більше і чого слід уникати у спекотну літню пору, рекомендує лікар-дієтолог Ольга Муштрук:
  • У спеку організм швидко втрачає воду. Щоб запобігти зневодненню необхідно регулярно пити воду або чаї. Чаї з родзинками чи іншими сухофруктами окрім того, що втамовують спрагу, ще й покращують роботу серця.
  • Їжте якомога більше свіжих фруктів. Вони також містять багато вологи. Однак стежте за їхньою калорійністю, особливо людям з надмірною вагою не варто захоплюватися динями та бананами.
  • Менше соліть їжу. Надлишок солі сприяє накопиченню вологи в організмі, а це спричиняє набряки.
  • Урізноманітніть харчування влітку овочами: салатом, петрушкою, баклажанами, кабачками, шпинатом, селерою тощо. Причому чим менше піддавати овочі тепловій обробці, тим більше вітамінів у них збережеться.
  • Якомога частіше замінюйте жирні заправки (майонез, олія, сметана) заправками з лимонного соку або йогурту. Віддавайте перевагу найбільш корисним із рослинних олій – оливковій і лляній.
  • Не варто захоплюватися морозивом, адже воно досить калорійне за рахунок великого вмісту жирів.
  • Трохи зменшіть споживання риби та м'яса. Частіше готуйте на парі, легка їжа швидка у приготуванні і найбільш корисна.
  • Не купуйте «про запас» свіжі овочі та фрукти, оскільки багато продуктів під час зберігання втрачають корисні властивості. Броколі, наприклад, через 10 днів втрачає 2/3 флавоноїдів, а шпинат після тижневого зберігання в холодильнику практично половину антиоксидантів. Купуйте продукти частіше і меншими кількостями.
лікар-дієтолог Ольга Муштрук
Ви вже приготували свою екоторбинку? Тоді вперед за фруктами та овочами.

Нехай Ваш день буде смачним та здоровим!

2014/06/18

Тихий вбивця: вірус папіломи людини (HPV)

Що вам відомо про хвороби, які передаються статевим шляхом? Пригадую, що вперше цю тему ми обговорювали в 9-му класі на уроці біології. Нас розділили на хлопчиків і дівчат, і по черзі, кожній групі окремо, вчителька розказувала про статеве дозрівання, секс і венеричні інфекції. А от зараз, через багато років по закінченні школи і, навіть, університету чи багато ми знаємо про підступні інтимні інфекції, а головне, чи знаємо як від них вберегтися?

Насправді захворювань, які передаються статевим шляхом є дуже багато і вони досить різноманітні. Їх збудником можуть бути грибки, найпростіші бактерії чи віруси. У цій статті йтиметься про вірус папіломи людини.

Зокрема, ви дізнаєтеся:
  • що таке HPV;
  • як вірус потрапляє в наш організм;
  • про фактори ризику зараження вірусом;
  • діагностику та можливості лікування папіломавірусної інфекції.
Отже, вірус папіломи людини, або HPV, – це вірус, який уражає шкіру (найчастіше стопи, пальці, нігті та зовнішні статеві органи), а також ділянки слизової оболонки рота, горла, прямої кишки та піхви. Існує понад 100 типів HPV-вірусу і більшість з них не викликають розвитку захворювання в людей. Проте частина штамів вірусу може спричиняти появу бородавок, а деякі, особливо небезпечні, – розвиток раку.

Позитив лише в тому, що наше тіло саме здатне побороти вірус. Так, згідно з даними американського центру контролю та запобігань захворюванням (CDC), у 70% випадків інфекцій в молодих жінок імунна система очищує організм від вірусу протягом 12 місяців, а в 90% випадків – протягом двох років. Більшість інфікованих можуть і не здогадуватися про вірус у їхньому тілі, адже він не викликає жодних симптомів.


Навіщо ж нам про нього турбуватися, якщо все так просто? Як завжди, є і негативний бік. Справа в тому, що в 5–10% випадків інфекція залишається і, за умови довготривалого впливу на уражені клітини (період 5–10 років), значно збільшує ризик розвитку раку. Так, майже 100% всіх випадків раку шийки матки спричинені саме канцерогенними штамами вірусу папіломи людини, а це приблизно 500 000 випадків у світі щороку.
На ранніх стадіях рак шийки матки майже не має симптомів. У Європі і США лікарі радять жінкам регулярно проводити діагностику передракових станів клітин шийки матки.

Як вірус потрапляє в наш організм? Є кілька можливих варіантів.
  • Через пошкодження епідермісу шкіри. Експерти схиляються до думки, що найчастіше вірус передається при прямому і непрямому (через предмети побуту) контакті зі шкірою хворої людини. Можливі симптоми зараження – поява на шкірі бородавок.
  • HPV передається під час сексу з інфікованим партнером. Вірус уражає шкіру зовнішніх статевих органів та слизові оболонки. Можливі симптоми зараження – поява на шкірі гострих кондилом (генітальні бородавки). Вони з’являються приблизно через 3 місяці після зараження і їх кількість може бути різною, від кількох одиниць до кількох сотень. Проте жінки можуть роками бути зараженими і не здогадуватися про це. Це може призводити до переродження заражених клітин на ракові.
  • Мати може передати вірус дитині при народженні. Тому всім вагітним жінкам радять пройти тест на діагностику HPV.
Існує кілька факторів, які збільшують ризик зараження вірусом. Чим більше у вас сексуальних партнерів, тим вищий ризик зараження вірусом. Також до основних факторів ризику відносять ранній початок статевого життя (підлітки більш чутливі до вірусу, ніж дорослі), ослаблений імунітет та пошкодження шкірних покривів (наприклад, якщо ви маєте звичку гризти шкіру довкола нігтів, то ризикуєте заразитися вірусом).

Отже, цей вірус підступний, він може проявити себе бородавками на тілі, а може і сидіти «тихо», аж поки не призведе до незворотніх наслідків. Як же його виявити та як із ним боротися? Діагностика папіломавірусної інфекції включає кілька етапів:
  • Огляд шкіри і слизових оболонок в місцях найбільшого скупчення гострокінцевих кондилом і бородавок. У жінок цей етап включає гінекологічний огляд шийки матки.
  • Кольпоскопія – метод більш детального вивчення шийки матки, який здійснюється за допомогою кольпоскопа, що збільшує зображення у 30 разів. За допомогою кольпоскопа лікар оглядає поверхню шийки матки, а також проводить тести з оцтовою кислотою та з розчином Люголя, які допомагають побачити зони, уражені вірусом. Кольпоскопія та проведені тести безболісні і завдають не більше дискомфорту, ніж простий гінекологічний огляд.
  • Цитологічне дослідження шийки матки (цитологія, Пап-тест) – метод дослідження шийки матки, який рекомендовано періодично проходити всім жінкам. Це абсолютно безболісний метод дослідження, який полягає у вивченні клітин, взятих зі слизової оболонки шийки матки і цервікального каналу (каналу шийки матки) під мікроскопом. У випадку інфікування клітини шийки матки змінюються, що дозволяє лікарю запідозрити наявність вірусу. Крім того, за допомогою цитологічного дослідження виявляють початкові стадії раку шийки матки, які ще не помітні неозброєним оком.
  • Біопсія шийки матки – це метод дослідження тканин шийки матки, який з великою точністю дозволяє встановити наявність папіломавірусної інфекції і виявити рак шийки матки на початкових стадіях. Під час гінекологічного огляду лікар видаляє невеликий шматочок тканини шийки матки, а потім вивчає під мікроскопом. У разі наявності змінених клітин, визначають ступінь їх ураження і встановлюють діагноз.
  • ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – це метод дослідження, який дозволяє визначити ДНК вірусу папіломи людини в практично будь-якому матеріалі (зішкріб клітин шийки матки, уретри, з поверхні гострокінцевих кондиломи та ін.)
  • Сьогодні єдиного та специфічного лікування папіломавірусної інфекції не існує. Вибір того чи іншого методу лікування залежить від типу захворювання та стадії його розвитку. Більшість штамів видаляється з організму силами імунної системи. Нині практично всі методи лікування спрямовані не на видалення вірусу з організму, а на боротьбу з симптомами.
  • Лікування бородавок на шкірі рук, стоп та інших частин тіла рекомендують у разі, якщо вони швидко збільшуються в розмірах, стають болючими. Якщо ж бородавки не завдають незручностей, лікування не є обов'язковим. Позбуваються бородавок механічним видаленням: за допомогою рідкого азоту (кріодеструкція), електричного струму (електрокоагуляція) та інших методів.
  • Основним методом лікування гострокінцевих кондилом є їх механічне видалення за допомогою кріодеструкції, радіохвильової та електрокоагуляції, хірургічного та лазерного висікання. Слід пам’ятати, що навіть після ретельного механічного видалення гострокінцевих кондилом, вірус папіломи людини залишається в організмі, тому завжди є ризик рецидиву захворювання. Щоб знизити ризик рецидиву, механічні методи видалення поєднують з противірусною терапією.
  • Специфічного противірусного лікування наразі не розроблено, тому в лікуванні папіломавірусної інфекції застосовують ліки, що стимулюють боротьбу імунної системи організму з вірусом.
  • Попередити легше, ніж лікувати – це безперечно всім відома істина. Вона стосується і вірусу папіломи людини. У зв’язку з величезним поширенням вірусу і великим відсотком смертності через захворювання, які він викликає, важливим є попередити інфікування HPV-вірусом. Наприклад, у США Національний наглядовий комітет з імунізації рекомендує рутинну вакцинацію для хлопчиків і дівчаток віком 11–12 років (експерти вважають, що HPV-вакцинація є більш ефективною, якщо її проводити людям до початку статевого життя). Вперше вакцина проти HPV була представлена в США у 2006 році. Наразі у світі існує дві вакцини для попередження зараження папіломавірусом людини. До сьогодні в Америці, Австралії та країнах Європи ведеться активна кампанія з імунізації населення проти HPV.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Лікарі говорять про спеку і небезпеку

«Сонце пече
Річка тече,
Влітку на вулиці так гаряче!» – співає гурт «Тартак»
У ці дні і ми відчуємо палкі обійми сонця. Проте не всім спекотне літо приносить радість. Через спеку на вулиці організм людини переносить неймовірне навантаження: порушується водний та соляний баланс в організмі, що призводить до погіршення самопочуття (втома, пришвидшене серцебиття, в’ялість). Щоб зберігати свою працездатність, необхідно споживати достатню кількість води - мінімум 1,5 літра.

Кілька простих правил, як правильно пити воду у спекотну погоду:
  • Воду слід пити чисту і не лише тоді, коли вже відчуваєте спрагу.
  • Необхідно завжди мати з собою пляшечку води і часто пити, щоб поновлювати запас води в організмі упродовж дня збалансовано.
  • Відмовтесь від сильно газованих та солодких напоїв – вони негативно впливають на функціонування нирок та печінки.
  • Не пийте крижаної води, яка може спровокувати запалення горла – фарингіт.
Бережіться респіраторних захворювань. Влітку вони не рідкість. Різкі температурні перепади: спека на вулиці та охолодження біля кондиціонера – найпростіша схема для майбутнього захворювання. Великий перепад температури стрімко знижує імунітет. Уникайте перетягів, не купайтесь у надто холодних водоймах і не приймайте крижаний душ.

Які ще ризики чекають на людей з настанням спекотних днів і як вберегти себе від небезпеки ми розпитали у медиків: лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога.

Лікар-кардіолог наголошує:
  • Слід пам'ятати, що в людей із захворюваннями серцево-судинної системи під час спеки може погіршуватися стан здоров’я.
  • Краще не виходити на вулицю з 11.00 по 17.00 год. У цей період температура є найвищою. Люди можуть відчувати запаморочення, підвищення або зниження артеріального тиску, прискорене або неритмічне серцебиття. Може погіршитися перебіг гіпертонічної хвороби. Під час спеки розширюються периферичні судини і це може сприяти зниженню артеріального тиску, що вплине на прийом гіпотензивних ліків (для зниження артеріального тиску).
  • Слід уникати задушливих приміщень із великою кількістю людей (транспортні засоби у час пік).
  • Протипоказані фізичні навантаження, при яких голову доводиться опускати нижче тулуба (робота на городі тощо).
Лікар-ендокринолог нагадує:
  • Надмірна інсоляція (сонячна радіація) і підвищення температури зовнішнього середовища безумовно відображаються на стані пацієнтів із недугами ендокринної системи, зокрема захворюваннями щитоподібної залози, що супроводжуються підвищенням її функції.
  • Надмірна інсоляція може сприяти поверненню хвороби або створювати умови для формування ускладнень (витрішкуватість).
Ми рекомендуємо:
  • Обов’язково користуйтесь сонцезахисними окулярами та головними уборами.
  • Обмежте перебування на відкритому сонці і в задушливих приміщеннях.
Щодо людей із надмірною вагою і цукровим діабетом 2-го типу, то для них літо – це найкраща пора!!! Насамперед тому, що з’являється нагода вести активніший спосіб життя.

Отож, беріть в дорогу пляшку з водою, пересідайте на двоколісний транспорт – велосипед – та насолоджуйтесь літом.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

2014/06/11

Їжа нашвидкуруч – небезпека для Вашого шлунка

Із кожним днем зростає кількість людей, які працюють понад 8 годин на добу, часто мають ненормований графік роботи, перебувають у постійних стресах – і часу та бажання на приготування їжі немає. Більшість людей харчується напівфабрикатами або їжею з фаст-фудів, оскільки це швидко, смачно і доступно. До чого призводить таке харчування?
Продукти швидкого харчування часто містять:
Надмірну кількість вуглеводів та жирів, які призводять до надлишкової ваги та алементарного ожиріння, а через 2–3 роки – до жирової дегенерації печінки, цукрового діабету, подагри, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби.
Недостатню кількість вітамінів і мікроелементів, що провокують виникнення залізодефіцитної анемії, зобної хвороби, рахіту, цинги, курячої сліпоти.
Білки в таких продуктах є неповноцінні, тобто користі для організму від них немає.
Якщо Ваше життя надто динамічне, щоб звертати увагу на те, що Ви і коли їсте, то невдовзі Вам можуть загрожувати різноманітні порушення органів травлення.
Їжа нашвидкуруч призводить до функціональних порушень жовчевого міхура і підшлункової залози (важкість у правому підребер'ї, здуття живота, проноси).
Тривалі проміжки між прийомами їжі провокують виникнення гастритів, а в поєднанні з нервовими стресами – виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки та синдрому подразненого кишківника.
Вживання рідини до 1 л на добу викликає закрепи.
Досить часто хлібо-булочні вироби, ковбаси, картопля, солодощі, соуси містять генномодифіковані продукти, які знижують імунітет організму і призводять до алергічних захворювань, стійкості до антибіотиків і віддалених канцерогенних ефектів.
Знаходьте час, щоб приготувати їжу, яка буде корисною та поживною для Вашого організму.

                                                                      Будьте здорові!