Правильне харчування при атеросклерозі та підвищеному рівні холестерину

Рекомендації лікаря – кардіолога Барабаш Оксани.

ТАК	НІ
ЗЕРНОВІ
Хліб з борошна грубого помолу, каші (вівсяна, гречана, рис (сірий)), сухарі	Здобне тісто, хлібобулочні вироби з борошна вищого ґатунку
МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ
Знежирені молоко, йогурт, сир (рекомендовано сир до 20% жирності)	Молоко (незбиране, згущене), жирні сири (більше ніж 30% жирності), особливо плавлені
СУПИ
Овочеві, вегетаріанські, консоме	Наваристі, жирні, крем-супи
РИБА
Усі види риби, насамперед морської (не менше ніж 2–4 рази на тиждень по 100–150 г)	Смажена на жирах невідомого походження або насичених, ікра риби
МОРЕПРОДУКТИ
Морський гребінець, устриці	Креветки, лангусти, кальмари; можна в невеликій кількості мідії, краби, омари
М’ЯСО
Індичка, курка, телятина, дичина, кролик, молода баранина (без жиру)	Качка, гуска, смажене м’ясо, ковбаси, паштети, шкіра птиці, субпродукти
ЯЙЦЯ
Яєчний білок	Яєчний жовток (не більше ніж 2 на тиждень)
ЖИРИ
Олія соняшникова, кукурудзяна, оливкова, ріпакова, «м’які» маргарини (вміст трансжирних кислот складає менше ніж 1%)	Вершкове масло, внутрішнє сало, тверді маргарини
ОВОЧІ ТА ФРУКТИ
Свіжі, заморожені, консервовані без цукру, бобові, молода кукурудза	Смажені на жирах невідомого походження або насичених, картопляні чіпси
ГОТОВІ ПРОДУКТИ
Щербет, желе, пудинги на основі незбираного молока, фруктове морозиво, цукати, лукум, нуга	Вершкове морозиво, сметанні та масляні креми, тістечка, торти, бісквіти, цукерки
ГОРІХИ
Грецькі, мигдаль, фундук, арахіс	Кокосові, солені горішки
ПРИПРАВИ
Перець, гірчиця, пряні трави, спеції	Солені і сметанні соуси, майонез
НАПОЇ
Чай, натуральні соки, напої без цукру	Шоколадні, солодові, з цукром

Немедикаментозна терапія
Вона спрямована на:

• зменшення ваги тіла при ожирінні;
• зменшення вживання алкоголю;
• регулярне виконання фізичних вправ;
• обмеження вживання кухонної солі до 5,0 г на добу (1/2 чай. ложки солі);
• вживання в достатній кількості калію, кальцію та магнію;
• зменшення вживання насичених жирів та холестерину;
• відмову від паління

Продукти харчування з високим вмістом необхідних мікроелементів

Калій	Абрикос, курага, урюк, родзинки, чорна смородина, чорнослив, картопля, гарбуз, буряк, редька
Кальцій	Молоко, сир, йогурт й інші молочні продукти (нежирні), риба та рибопродукти
Магній	Гречка, пшоно, овес, горох, соняшник, петрушка, хрін, гарбуз, картопля, буряк

автор лікар-кардіолог Барабаш О.С.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Якщо Вас турбує печія, відрижка повітрям чи їжею, кислота в ротовій порожнині, охриплість голосу чи часті запалення горла та відчуття клубка в горлі, які не є ЛОР-патологіями, неприємний запах з рота (при проведеній гігієни зубів), швидке утворення зубного каменю тощо, ці неприємні симптоми можуть свідчити про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Лікар-гастроентеролог зазначає, що дедалі частіше це захворювання проявляється саме нетиповими симптомами (тривалий біль горла, захриплість, сухий кашель тощо), звісно хворий не припускає, що причина може ховатись у шлунку.

Чому так стається і що провокує це захворювання?
Найпоширеніші фактори, що сприяють ГЕРХ:

• переїдання, особливо ввечері чи перед сном;
• харчування у фаст-фудах;
• кава з цигаркою;
• ожиріння;
• важка фізична праця (інтенсивні заняття у спортзалі – штанга, гирі);
• вагітність;
• медикаменти (деякі серцеві препарати, аспірин, бета-блокатори, нітрати, протизаплідні, снодійні.

Що повинно насторожити?
Якщо печія або відрижка виникають час від часу, чи, навіть, періодично відчуваєте відрижку їжею, викликану споживанням великої кількості їжі, важких страв, то це не повинно непокоїти.

Проте, якщо симптоми наростають, Ви тривалий час лікуєтесь, а лікарі (ЛОР, пульмонолог, стоматолог) не бачать явної причини Вашого стану, необхідно звернути увагу на патологію шлунково-кишкового тракту.

Рефлюкс може викликати навіть біль за грудиною. В цій ситуації спочатку треба виключити проблеми зі сторони серця (зробіть для початку ЕКГ).

Невелика печія після їжі, в горизонтальному положенні чи при нахилі вперед, часто змушують, піддатися впливу реклами і застосувати безрецептурні ліки. Проте не зловживайте такими засобами, оскільки Ви не завжди у змозі оцінити свій стан та його причини.

Інколи пацієнти скаржаться на неприємний запах із ротової порожнини (під час попереднього візиту до стоматолога та ЛОРа не вдається виявити причину цієї проблеми) або надмірне слиновиділення, коли роками неможливо з’ясувати, що його спричинює.

Прояви позастравохідні (які не мають типових проявів зі сторони шлунково-кишкового тракту) часто ведуть до неправильного діагнозу.

Самі пацієнти (а іноді й лікарі) можуть не пов’язати сухий кашель вночі, часті запалення горла, рецидивуюче (таке, що часто повторюється) запалення легень з патологією шлунково-кишкового тракту.

Прояви, які вимагають звернення до лікаря та обстеження: болюче ковтання, порушення ковтання (відчуття застрягання їжі), кровотеча (чи прожилки крові), втрата маси тіла, анемія.

Які методи обстеження і для чого їх застосовувати?
Правильний метод обстеження порадить лікар.

• Ймовірно, Вас скерують на ЕКГ, щоб не пропустити патологію серця, яка може викликати схожі симптоми.
• Езофагогастродуоденоскопія – з метою виявлення змін слизової оболонки стравоходу для подальшого вибору правильного лікування.
• За потребою біопсія слизової оболонки – для виключення передракових змін стравоходу Баретта, аденокарценоми.
• рН-метрія (вимірювання кислотності) – для вибору певного препарату.
• Рентгеноскопія стравоходу, шлунка – для підтвердження рефлюксу, діагностики кили стравохідного отвору діафрагми.

Яка можлива терапія?

• Якщо печія, відрижка, кислота в роті виникають епізодично лише після важкої їжі, Ви можете одноразово прийняти обволікальний препарат у суспензії чи таблетках.
• Харчування – відповідну дієту запропонує лікар. Проте Ви самостійно повинні зменшити порції їжі, не їсти перед сном, особливо не переїдати, уникати алкоголю, кави та куріння.
• Зміна способу життя – обмежити піднімання вантажів, під час спання голову тримати вище (припідняти відповідну частину ліжка), внормувати масу тіла, не носити тугого одягу.
• Медикаменти – лише лікар, правильно встановивши діагноз, може призначити лікування.
• Не займайтеся самолікуванням, оскільки неправильна інтерпретація своїх симптомів призводить до негативних наслідків для Вашого здоров’я.

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Що робити, якщо вірусне чи застудне захворювання «застукало» Вас влітку

Будь-яке застудне чи вірусне захворювання влітку, якщо його ігнорувати та не лікувати, може мати такі ж наслідки та ризики, як недуга, яка «підстерегла» Вас взимку. Помилковим є судження, що влітку хворіти легше.

Найчастіше кашель, біль у горлі, нежить у гарячу пору свідчать про такі захворювання, як риніт, фарингіт, ларингіт, тонзиліт (ангіна), і можуть бути початком вірусних уражень кишківника чи гепатиту – спектр доволі великий.

Якщо несвоєчасно розпочати лікування або неправильно його проводити, можуть виникнути ускладнення: синусит, трахеобронхіт, пневмонія. Ці неприємні стани здатні «покласти» Вас у ліжко на довгі два-три тижні та зруйнувати всі плани на літо.

Чому ми хворіємо влітку?

1. Найпоширеніша причина застуди – холодний потік повітря, спрямований безпосередньо на людину, це стосується офісних працівників, які у спеку люблять охолоджуватися під кондиціонером.
2. Контрастна різниця температур: надворі та в кондиціонованому приміщенні різниця температур не повинна бути більшою за 8 – максимум 10 градусів.
3. Слідкуйте за дотриманням показників вологості, оскільки у надмірно вологому повітрі швидко розмножуються бактерії та зростає ризик розвитку інфекційних захворювань.

Якщо Ви вже захворіли, пам’ятайте про першочергові заходи:

1. Позбудьтеся чинників, які спровокували чи сприяють ускладненню застуди: вимкніть кондиціонер, не вживайте холодні та газовані напої.
2. Менше контактуйте з оточенням (рідними, друзями, колегами по роботі), оскільки вірусні інфекції передаються повітряно-крапельним шляхом.
3. Пийте достатню кількість рідини (теплої та негазованої), оскільки першою лінією захисту на шляху вірусів і бактерій є слизові оболонки.

І найголовніше – зверніться до лікаря-терапевта!

Рекомендуємо перед тим, як завітати до лікаря-терапевта, зробити ЗАК (загальний аналіз крові (розгорнутий)). Його результати дають змогу відрізнити вірусну інфекцію від бактерійної, а від цього залежить тактика лікування.

Якщо немає можливості найближчим часом звернутися до лікаря, адже хвороба підступна і може зненацька прихопити і на відпочинку, щоб зняти симптоми, треба:

• вжити жарознижувальні препарати (якщо температура тіла вища ніж 38^оС);
• полоскати горло (найпростішим у приготуванні засобом для такої потреби є розчин з сіллю, йодом, содою, тож, якщо немає алергії на йод, необхідно у склянку води додати 5 крапель йоду та 7–10 г (2 чайні ложки) соди і солі);
• при нежиті промивати носову порожнину розчином морської солі.

Але наголошуємо: ці заходи лише для зняття симптомів і до лікаря все ж таки варто звернутися, навіть, у випадку, якщо Вам вже полегшало.

Бережіть своє здоров’я і не дайте хворобі зруйнувати плани на літо!

Руслан Соколенко, лікар-терапевт

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба (целіакія) – захворювання дорослих і дітей

Захворювання, які раніше вважали дитячими, насправді часто трапляються і в дорослих. До таких можна віднести й целіакію.

Глютенова хвороба (целіакія, чутливість до глютену без целіакії, алергія на білок пшениці) – захворювання, яке вражає слизову оболонку тонкого кишківника при контакті з протеїном злаків – глютеном. Глютен міститься в багатьох продуктах, які ми споживаємо щодня і не підозрюємо, що саме вони – причина нездужання.

Продукти, які містять глютен:

• макаронні вироби;
• усі каші з пшениці, жита, ячменю та вівса (манна, вівсяна, пшенична, перлова, ячна, вівсяні пластівці);
• продукти та випічка, приготовані з пшениці, жита, вівса, ячменю (бісквіти, печиво, пряники, здоба тощо) та всі кондитерські вироби (цукерки, карамель, драже, шоколад і ін.);
• морозиво, йогурти, всі види сирків, сиркова і сирна маси, фасований сир, сухе або згущене молоко, вершки, маргарин і масло промислового виготовлення, сири і майонези тощо.

На жаль, лікарі й досі продовжують це захворювання «адресувати» тільки дітям. Як показує статистика епідеміологічних досліджень в Україні, майже кожен 100-й сьогодні хворіє на целіакію. Проте досі більшість лікарів не діагностує це захворювання в дорослих. До речі, кількість жінок, хворих на целіакію, значно переважає кількість чоловіків.

Як дізнатися, чи хворі Ви на целіакію?
Приблизно 70–90% випадків захворювання становлять атипові, стерті чи латентні форми.

Симптоми різноманітні:

• тривала діарея;
• здуття;
• втрата маси тіла;
• висип на шкірі (у вигляді пухирців);
• порушення менструального циклу, що не має пояснення;
• анемія незрозумілого походження;
• алергічні прояви;
• безпліддя;
• аутоімунні захворювання (аутоімунний тиреоїдит, цукровий діабет) і ін.

Ці симптоми характерні й для інших, у тому числі і гастроентерологічних, ендокринних, а симптоми через якийсь час знову проявляються, оскільки джерело подразнення не ліквідовано.

Чому, якщо це генетичне захворювання, Ви не захворіли в дитинстві?
Цей ген може довго «спати» упродовж життя і прокинутись під дією зовнішніх факторів: стресу, супутніх захворювань, вагітності тощо.

Як діагностувати таке захворювання?
Світовим стандартом діагностики целіакії є езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) з біопсією СО тонкої кишки у поєднанні з позитивним результатом серологічного дослідження: підвищеним рівнем специфічних антитіл – біомаркерів целіакії.

Але згадані обстеження варто проходити винятково за рекомендацією лікаря після консультації.

Яке лікування необхідно пройти?
Передусім діагностика. Якщо встановлено діагноз – целіакія, то тут допоможуть насамперед не ліки, а строга безглютенова дієта. Особливу увагу варто приділяти продуктам, які містять так звані «приховані» джерела глютену.

Після введення безглютенового раціону покращення стану стає відчутним вже через 3 місяці, повна нормалізація – після 6–12 місяців лікування.


Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

«Стопа атлета»: корисні поради щодо профілактики грибка стоп

Симптоми «стопи атлета» можуть виникнути в будь-кого. Вони є проявом грибкової інфекції, яку людина може «підчепити», ходячи босоніж у громадських місцях, наприклад, басейні або роздягальні. Мікоз – захворювання, спричинене патологічними для людини грибками, призводить до лущення шкіри, тріщин, свербежу на підошвах ніг і між пальцями.

Щоб попередити виникнення мікозу, скористайтеся наступними порадами:

1. Завжди беріть сандалі або гумові капці, коли йдете у басейн чи тренажерний зал, душ, роздягальні, та в готель. Грибок, який викликає «стопу атлета», може бути на підлозі. Навіть, коли приймаєте душ в тренажерному залі, важливо, щоб стопи були захищені.
2. Якщо Ви не ходите босоніж в громадських місцях, намагайтесь підтримувати сухість стоп. Грибкам для існування та розмноження потрібне тепле та вологе середовище. Таке середовище є, наприклад, всередині теплого та вологого взуття. Зручне та відкрите взуття – ідеальний варіант у теплу пору року, а зроблене з синтетичних тканин, тісне та закрите призводить до рясного потіння стоп.
3. Мийте ноги щодня з милом і повністю висушуйте їх після миття.
4. Носіть шкарпетки з натуральних тканин або тканин, які швидко висихають та добре вбирають вологу. Крім того, не забувайте змінювати їх щодня і, навіть, за надмірної пітливості, частіше.
5. Якщо є можливість, чергуйте взуття, яке носите щодня, щоб забезпечити його повне висихання.
6. Якщо живете з кимось, хто має мікоз, не використовуйте ті самі рушники, постільну білизну та взуття. Завжди носіть індивідуальне взуття у тих місцях, де побувала людина, хвора на грибок.
7. Антиперспіранти. Якщо Ви помітили надмірне потіння стоп, можете використати антиперспіранти. Віддавайте перевагу гіпоалергенним, без надмірних запахів, засобам. Зручними для користування є спреї.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання, зверніться, будь ласка, до дерматолога.

Автор лікар-дерматолог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Чому підвищується артеріальний тиск

Нормальний рівень артеріального тиску (АТ) – до 140/90 мм рт. ст. для всіх вікових груп. Верхній (систолічний) артеріальний тиск зумовлений роботою серця (викидом крові лівого шлуночка в аорту), нижній (діастолічний) артеріальний тиск – тонусом артерій. З віком артерії стають жорсткими, менш еластичними, тому у старших людей систолічний артеріальний тиск підвищується, а діастолічний є нормальний або понижений.

Розрізняють епізодичне і тривале підвищення артеріального тиску. Часто артеріальний тиск зростає під час стресу, перевтоми, фізичних навантажень, після надмірного вживання алкоголю, кофеїновмісних напоїв (кава, міцний чорний чай), при зміні атмосферного тиску, після порушеного сну.

Якщо є стійке підвищення артеріального тиску (вище ніж 140/90 мм рт. ст.) за даними кількох вимірів тонометра, це привід, щоб звернутися до терапевта чи кардіолога. При цьому може розвиватися артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба, яка потребує тривалого лікування, а часом і пожиттєвого.

Фактори ризику гіпертонічної хвороби:

• обтяжена спадковість (серцево-судинні хвороби у батьків);
• надмірна вага і ожиріння;
• куріння;
• малорухомий спосіб життя (дім – авто – офіс – авто – дім);
• часті стреси, емоційні переживання.

Слід зауважити, що на розвиток артеріальної гіпертензії може впливати порушена робота інших органів (щитоподібна залоза, нирки, наднирники, вродженні або набуті зміни ниркових артерій, аорти).

Саме тому визначитися з причинами/факторами ризику підвищення артеріального тиску, необхідними обстеженнями і тактикою лікування Вам допоможе лише лікар!

Більше статтей можете прочитати на авторському блозі лікаря.

Автор лікар-кардіолог Барабаш О.С.




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Не бійтеся окулярів

Якщо Вашій дитині призначають окуляри, це не повинно стати причиною для паніки і песимізму. Своєчасне використання окулярів дозволяє в багатьох випадках повністю відновити нормальний зір. Окуляри можуть завдавати шкоди тільки тоді, якщо вони неправильно підібрані. Найчастіше виникають проблеми, якщо Ви користуєтеся чужими окулярами або придбали їх, не порадившись з лікарем-офтальмологом.

Дуже важливо, щоб поверхня лінз окулярів була чистою: навіть правильно підібрані вони погіршуватимуть зір і стомлюватимуть очі, якщо матимуть забруднені скельця,. Тому перед користуванням скельця окулярів потрібно протерти шматочком замші, байки або просто чистою носовою хустинкою. Тримати окуляри треба у футлярі – це вбереже їх від забруднень і подряпин.

Вперше призначені окуляри вимагають звикання протягом 2-3 тижнів. Минув той час, коли діти соромилися носити окуляри. Нині промисловість випускає гарні і оригінальні оправи для окулярів, тому завжди можна вибрати таку, яку дитина буде охоче носити.

Рекомендації, як носити окуляри, дає лікар-офтальмолог індивідуально в кожному конкретному випадку. Якщо у пацієнта короткозорість слабого ступеня (до 3,0 діоптрій) і достатньо висока гострота зору (більше ніж 6 рядків таблиці на кожне око), окуляри зазвичай не призначають. При короткозорості середнього ступеня (до 4,0 діоптрій) окуляри, як правило, призначаються тільки для того, щоб бачити здалека, а при короткозорості середнього ступеня (більше ніж 4,0-5,0 діоптрій) можуть призначити біфокальні окуляри або 2 пари окулярів: одні, щоб бачити на відстані, інші, слабші (на 2,0-3,0 діоптрії) – зблизька.

При далекозорості, як правило, призначають окуляри для постійного носіння, часто біфокальні або 2 пари окулярів: одні, щоб бачити здалека, інші, більш сильні (на 2,0-3,0 діоптрії), – зблизька. Для профілактики ускладнень косоокості окуляри призначаються з раннього віку, буквально з першого року життя і для постійного ношення. У разі астигматизму також необхідна корекція окулярами і гімнастика для очей.

У багатьох випадках для корекції зору радять використовуватися контактні лінзи. У вузькому розумінні контактні лінзи – це окуляри, які надягають під повіки, безпосередньо на рогівку, що, зрозуміло, створює зручності. Однак неправильне носіння, недотримування гігієни і несприйняття лінз організмом, а також запальні захворювання очей можуть стати причиною специфічних очних хвороб. Тому питання про вибір методу оптичної корекції необхідно узгодити з лікарем-офтальмологом.

У класі діти з порушеним зором повинні сидіти досить близько до дошки, біля вікна, щоб очі менше напружувалися. Виховайте в дитини звичку на перерві робити вправи для очей (протягом 30-60 секунд).

При високому ступені короткозорості (більше ніж 6,0 діоптрій) протипоказані всі види спорту, пов'язані з ударами і струсом тіла та голови: стрибки, бокс, боротьба, мото- та автоспорт, кінний спорт та ін. Проблема в тому, що для короткозорості високого ступеня характерна слабкість оболонок ока, які при ударах чи струсі можуть відшаруватися одна від одної або розірватися.

Варто час від часу консультуватися з лікарем і справно дотримуватися всіх рекомендацій, особливо тих, що стосуються тренувальних вправ.

Дотримуючись цих нескладних порад, Ви зможете зберегти зір своїх дітей, а значить – і їхнє здоров’я, і життя!


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Сонячний опік

Ваша шкіра може згоріти, якщо занадто довго перебувати на сонці без належного захисту – сонцезахисного крему і одягу. Щоб вилікувати і заспокоїти шкіру, важливо розпочати лікування сонячних опіків, як тільки Ви помітили це. Перше, що треба зробити, – це сховатися у тінь, а ще краще– зайти у приміщення.

Далі варто скористатися наступними порадами, які допоможуть полегшити Ваш дискомфорт:

1. Покладіть холодний вологий рушник на шкіру. Робіть це протягом 10 або 15 хвилин кілька разів на день. Це допоможе охолодити шкіру. Ви також можете прийняти прохолодний душ. Як тільки вийдете з ванни або душу, м'яко промокніть шкіру рушником або серветкою, залишивши трохи води на шкірі. Потім нанесіть зволожувальний крем, щоб запобігти випаровуванню води зі шкіри.
2. Використовуйте зволожувальний крем, який містить пантенол або алое вера, щоб заспокоїти шкіру. Засоби з цими компонентами полегшать дискомфорт. Будьте обережні, не використовуйте лосьйони або креми, складниками яких є такі інгредієнти: вазелін (рetrolatum), бензокаїн (benzocaine) або лідокаїн (lidocaine). Ці компоненти можуть ще більше подразнити шкіру та утруднити теплообмін. У складних випадках на ділянку, яка дуже сильно турбує, можна нанести тонким шаром (одноразово) крем з гідрокортизоном.
3. Якщо відчуваєте сильний біль, попросіть друзів принести Вам таблетку препарату знеболювального. Це допоможе зменшити дискомфорт та почервоніння.
4. Пийте більше води. Засмага обезводнює організм, тож додаткова рідина Вам не завадить.
5. Не чіпайте міхурі – це лише ускладнить запалення шкіри. Поява міхурів на шкірі свідчить про другий ступінь сонячного опіку. Не здирайте їх покришку, вона захистить уражену шкіру від інфекції, та покращить загоєння шкіри.
6. Розкажіть близьким, що Ви занедужали. Вони допоможуть доставити Вас до лікаря, якщо Ви відчуваєте запаморочення, слабкість, біль у животі, холод або жар. Перелічені симптоми означають, що Ви справді хворі і потребуєте медичної допомоги.
7. Додатково захистіть свою шкіру від сонця, поки вона заживає. Носіть закритий одяг, що покриває шкіру, коли Ви перебуваєте на відкритому повітрі. Найкраще підійдуть щільні тканини. Подивіться на сонце через розтягнену тканину, якщо Ви не бачите через неї світло, вона Вам підходить.

Здається, що сонячний опік – це лише тимчасовий стан, а насправді шкіра отримує занадто багато негативу від дії ультрафіолетового випромінювання, і це може призвести до її тривалих захворювань, зокрема створюється сприятливе середовище для виникнення раку шкіри.

Якщо у Вас є питання або Ви хотіли б більше дізнатися про захист шкіри від сонця, можете записатися на консультацію до дерматолога.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Укуси комах: коли необхідно звертатися до дерматолога

Більшість укусів комах є нешкідливими, та деякі з них можуть бути небезпечними. Це стосується тих випадків, коли Ви маєте алергію на отруту, яку виділяє комаха, якщо комаха є переносником захворювання або отрута комахи є дуже токсичною.

В Україні у Вас найбільше шансів бути вкушеними:

• блохами;
• клопами;
• мухами та комарами;
• кліщами;
• бджолами, осами, шершнями;
• павуками;
• деякими видами мурах.

Більшість укусів комах проходять з проявами легкого свербежу та зникають самостійно. Інколи помічними засобами є одноразове нанесення гідрокортизонового крему (за відсутності протипоказів) та антигістамінні таблетки для зменшення свербежу. Утім, бувають і ускладнення, особливо коли укусів багато.

Негайна та невідкладна допомога потрібна, якщо Ви спостерігаєте наступні симптоми:

• утруднене дихання;
• відчуття клубка в горлі;
• набряк губ, язика;
• біль у грудях;
• пришвидшене серцебиття;
• запаморочення;
• блювота;
• головний біль.

Червоний висип у вигляді бублика навколо укусу кліща може бути ознакою хвороби Лайма, яку треба лікувати антибіотиками.

Лихоманка з червоним або чорним плямистим висипом, що швидко поширюється, може бути ознакою бактеріальної інфекції, яку переносять комахи, її необхідно лікувати негайно.

Автор лікар-дерматовенеролог Бакіко К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Марафон «Здоров’я сім’ї»

Як його успішно пройти?
Контроль за здоров’ям родини – відповідальність жінки чи чоловіка?

Як показує наш власний досвід, цю відповідальність зазвичай бере на себе жінка. Вона змушена думати не лише про власне здоров’я, але й про здоров’я дітей, чоловіка і часто ще й про батьків.

Інколи змусити всіх звернутися до лікаря, здійснити контроль власного здоров’я або ж, навіть, звернутися до фахівця при явних симптомах нездужання – справжній марафон і випробування.

Чому так важко змусити пересічного українця здійснити візит до лікаря?
Насамперед тому, що це не закладено в традиціях сім’ї. Згадайте, в радянські часи поширеною була тенденція терпіти і лише в критичному випадку звертатися по допомогу. Крім того, страх, і також з минулого досвіду.

Нині новітнє обладнання і добре облаштовані кабінети дозволяють зробити візит цілком комфортним, проте багато жінок ще досі пам’ятають неприємні відчуття на холодних гінекологічних кріслах. Такі крісла і досі існують в окремих медичних установах, але у приватних медичних закладах цих «раритетів» уже немає.

Інколи жінки, а ще частіше чоловіки нехтують візитом до лікаря з незрозумілих, на перший погляд, причин. Зазвичай це викликано тим, що в ранньому дитинстві перший досвід знайомства з лікарем був вкрай негативним (або дуже болюча процедура, або просто неприємний лікар).

Ще одна причина відкладання візиту до медзакладу – час. Сьогодні люди його дуже цінують, а довге очікування під кабінетом лікаря остаточно відвертає бажання подбати про своє здоров’я. Проте насправді комплексний огляд може зайняти кілька годин.

Чому важливо змалку привчати людину до регулярних візитів до лікаря?
Необхідно долати погану звичку відтерміновувати огляд у лікаря. Більшість діагнозів є задавненими лише тому, що людина змалку нехтує своїм здоров’ям. Через це ми – українці – і є лідерами з серцево-судинних захворювань, пізніх онкологічних діагнозів тощо. В Європі вже давно попереджують хвороби, а не витрачають кошти на їх усунення. Друге – значно дорожче. Звісно, люди продовжуватимуть хворіти і від цього не втечеш, проте багато недуга можна попередити.

Отримати вичерпну інформацію про свій організм та запобігти низці захворювань можна, якщо щороку проходити комплексне обстеження. Перелік обстежень у пакеті складений з урахуванням віку, статі, хронічних захворювань. Лікар-терапевт порекомендує саме той варіант, який буде актуальний для кожного члена Вашої сім’ї.

Тому візит до лікарів можна легко здійснити за один день, розпланувавши його так, щоб максимально зекономити час, а кількість членів родини на тривалість огляду не вплине. Один день для свого здоров’я та здоров’я всієї родини – це не так вже й багато.

Нещодавно керівник клієнтського сервісу Медичного центру Святої Параскеви провела телефонне опитування, щоб з’ясувати, чи задоволені клієнти таким форматом обстеження. Ми отримали багато схвальних відгуків, декількома з них ділимось з Вами:

«Мій час перебування був дуже добре розпланований, очікування наступного візиту тривало до 10 хв.».

«Всім задоволений, без очікувань, робота налагоджена дуже добре. Бажаю збільшувати кількість кваліфікованих спеціалістів і здорових пацієнтів».

«Огляд розділили на два дні по 1,5 години. План обстежень був оптимальним. Очікування не було, як і затримок. Загалом задоволений».

«До Вашої клініки взагалі не маю жодних зауважень. Все чітко, грамотно, правильно і результативно».


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як побачити серце зсередини

«Складне обстеження» – термін, зрозумілий для лікаря, але далеко не зрозумілий для пацієнта, який має пройти це обстеження, щоб йому призначили відповідне лікування. А чи насправді обстеження бувають такими складними, що зрозуміти їх принцип можна тільки після повного курсу навчання у медичному університеті та багаторічної лікарської практики? Сьогодні ми розкажемо «просто» про одне із «найскладніших» у медичній практиці обстежень – МРТ серця.

Отже, перше, що важливо знати про МРТ серця, – це обстеження дозволяє «бачити» орган зсередини у найдрібніших деталях. Якщо при виконанні УЗД серця лікареві не вдалося оглянути весь орган через анатомічну будову, чи він невпевнений в остаточному діагнозі, допоможе МРТ. Цей діагностичний метод дозволить оглянути серце з усіх боків, зсередини, ще й у пошарових зрізах. Така деталізація просто не дасть пропустити лікареві жодну, навіть, найменшу, набуту чи вроджену патологію.

Інший випадок, коли МРТ серця необхідне і, що важливо, незамінне – це патології, пов’язані з порушенням роботи серцевого м’яза – по-лікарськи міокарда, а щоб було зрозуміліше, стінок серця, які скорочуються, помпуючи кров.

Серце частково втрачає скоротливу здатність після перенесеного інфаркту. Це впливає на коефіцієнт корисної дії цього органа, а в результаті – на роботу всього організму. У деяких випадках життєздатність завмерлої частини міокарда (скоротливу здатність стінок серця) можна відновити хірургічно. Але перед тим, як лягати на операційний стіл, зробіть МРТ серця з контрастом. Контраст – це «барвник», який вводять у кров, що своєю чергою розносить його по всіх судинах кровоносної системи, зокрема і до міокарда.

«Барвник» є позаклітинним контрастом, тому в здоровому серцевому м’язі він не затримується, натомість накопичується в мертвих клітинах.

Отже, якщо у серцевому м’язі залишилися живі клітини, роботу яких можна відновити, на діагностичному зображенні вони не забарвляться – і серцевий м’яз буде темним. Якщо ж ділянка стане яскравою, це означає, що клітини мертві і їх роботу відновити не вдасться. Операція не допоможе, тож необхідно буде вести «ощадливий» спосіб життя під постійним наглядом лікаря та не перевантажувати роботу серця.

Ще один випадок, коли МРТ серця є безцінним, – це необхідність розрізнити наслідки перенесеного міокардиту або кардіоміопатії. Ці хвороби на початковому етапі розвитку можуть бути дуже схожі за проявами, однак потребують абсолютно різних підходів до лікування та спостереження. МРТ серця з контрастуванням допоможе розрізнити ці недуги (провести диференційну діагностику) й покаже нам ступінь ураження та величину ділянок.

Лікареві, який лікує, результати обстеження допоможуть призначити медикаментозне лікування бета-блокаторами у необхідній кількості. Якщо таке лікування вчасно не призначити, навантаження на «моторчик» буде таке велике, що невдовзі може вивести його з ладу цілком.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що МРТ серця ідеально показує структуру та анатомічну будову цього органа, дозволяє оцінити його функцію, а також залишкові зміни після перенесених хвороб. Допомагає вчасно визначитися, яке саме лікування необхідно застосувати – хірургічне чи медикаментозне?

У Вас з’явилися додаткові запитання – пишіть нам на сторінці у соціальній мережі «Facebook».

На завершення звертаємо Вашу увагу на те, що цей матеріал створений з метою пояснити, що таке МРТ серця. Якщо ж Вас турбують проблеми, пов’язані з серцем, або наявні вищезгадані захворювання, не варто призначати таке обстеження собі самостійно. Зверніться до лікаря-кардіолога, порадьтеся з ним щодо доцільності МРТ-обстеження серця у Вашому конкретному випадку. Адже це обстеження повинне бути доповненням до переліку, який лікар призначить Вам на первинному етапі діагностики.

Ю. Паламарчук, лікар-радіолог

Медичного центру Святої Параскеви.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коли температуру тіла вважати підвищеною?

Загалом нормальною вважають температуру 36,6°С. Проте доведено, що точнішим визначенням нормальної температури є діапазон від 36,0°С до 37,0°С. В європейських рекомендаціях межами нормальної температури тіла є 36,3–37,4°С.

Також важливо зазначати, в якій ділянці проводять вимірювання. Вищенаведені величини стосуються вимірювань у паховій складці, тобто під рукою. При вимірюванні в порожнині рота нормальні величини можуть коливатися від 36,0°С до 37,5°С, при вимірюванні у прямій кишці вони будуть ще на 0,3–0,4°С вищі.

Наступна таблиця допоможе Вам інтерпретувати результати виміряної температури тіла:

Нормальна температура	36,3–37,4°С
Субфебрильна температура	37,5–38,0°С
Фебрильна температура	38,1–39,0°C
Висока температура	39,1–39,9°С
Гіперпірексія	40°С і вища

Важливо, щоб місце вимірювання, час доби та термометр були постійними.

Температура тіла кожної людини індивідуальна, і може зрости на 1,3°С протягом доби. Найнижчою є температура від 4 до 6 год. ранку, тоді як в періоди 14–16 год. та 18–22 год. може зростати на цілий градус. Такі коливання зумовлені як т. зв. циркадними ритмами, тобто змінами активності процесів обміну в нашому організмі, залежно від часу доби, так і такими факторами, як прийом їжі, фізична активність, стреси. Практика, проте, показала, що найбільш показовим є вимірювання температури між 7 і 8 год. вечора.

Жінки, зазвичай, є «гарячішими», тобто середня температура у них вища, особливо у другій половині місячного циклу.

Про що свідчить підвищення температури тіла?
Регуляцію температури тіла здійснює центр в головному мозку, який називають гіпоталамусом. При підвищенні температури ця система регуляції порушується.

Підвищенням температури тіла організм реагує на вторгнення мікробів – зовнішніх агресорів – або на порушення в самому організмі – внутрішніх агресорів.

Захисна реакція організму шляхом підвищення температури може бути супутнім симптомом при:

• Зараженні бактеріями, вірусами або паразитами.
• Прийомі ліків.
• Порушенні обміну речовин (підвищенні функції щитоподібної залози).
• Тепловому ударі.
• Екстремальному зневодненні.
• Операціях (навіть без ранових інфекцій).
• Злоякісних пухлинах.
• Запальних аутоімунних захворюваннях сполучної тканини і кровоносних судин.
• Заняттях спортом.
• Менструаціях.

За матеріалами geratherm.de

Що таке субфебрильна температура тіла?
Часто приводом для звертання до лікаря є саме субфебрилітет. Субфебрильна температура не перевищує 38°C; вона супроводжує хронічні запальні процеси (хронічний тонзиліт або гайморит, інфекції сечовивідних шляхів, аднексит).

У молодих людей причинами може бути невроз.

Також бувають т. зв. температурні хвости, коли після захворювання, навіть адекватно пролікованого, тягнеться хвіст субфебрильної температури, деколи до 2 місяців, в окремих випадках – до 6 місяців.

Частою причиною субфебрилітету є залізодефіцитна анемія, тобто зниження гемоглобіну в загальному аналізі крові.

Причиною тривалої субфебрильної температури тіла, яка є іноді єдиним симптомом, може бути туберкульоз, хронічні паразитарні захворювання. Проте, вимірявши в себе ледь підвищену температуру тіла, подумайте, чи правильно проведено вимірювання. Можливо, Ви їли або пили гарячий чай впродовж години перед тим, займалися спортом або ж плакали. Пригадайте, чи Ви не пітніли. Шкіра має бути сухою. Якщо Ви жінка, подумайте, яка у Вас фаза місячного циклу.

Занотовуйте дані вимірювань температури, виконаних в один час доби, бажано між 19 та 20 год. вечора. Виявивши тенденції до підвищення температури тіла, зверніться до лікаря, щоб пройти дообстеження.

Read More

Анальна тріщина: коли йти до лікаря

Біль під час випорожнення або кров на калі чи туалетному папері – симптоми, які ні в якому випадку не можна ігнорувати. Одразу зверніться до лікаря-проктолога чи хірурга або гастроентеролога за місцем проживання, якщо немає проктолога.

Що можна очікувати від огляду лікаря
Лікар поставить Вам декілька питань щодо історії Вашого захворювання і проведе огляд періанальної ділянки. Огляд проктолога передбачає пальцеве обстеження прямої кишки, яке за сильних болів проводять після анестезії. Якщо анальну тріщину неможливо ідентифікувати, але є підозри щодо її наявності, лікар може провести аноскопію (оглянути Ваш анальний канал за допомогою короткої освітлювальної трубки). Іноді індивідуально призначають інші лабораторні або інструментальні методи обстеження.

Лікування:
При гострій тріщині, що з’явилася приблизно місяць тому, проводять консервативне лікування з використанням зовнішніх засобів: мазей, свічок, сидячих ванночок, які мають протизапальні, спазмолітичні та ранозагоювальні властивості. Рекомендовано дотримуватися певної дієти, уникати закрепів. Ці методи є ефективними лише за умови гострої анальної тріщини, коли вона лише сформувалася і являє собою неглибоку поверхневу рану.

У випадку хронічної анальної тріщини (понад 1 місяць), коли вона постійно пошкоджується і зарубцьовується, утворюючи так звані «сторожові горбики», пацієнтів краще одразу оперувати. Консервативна терапія та блокади дають лише тимчасове полегшення, знімаючи загострення, і пацієнти рано чи пізно приходять на оперативне лікування. Радикальними оперативними втручаннями у класичному варіанті є висічення анальної тріщини (за допомогою звичайного скальпеля, електроножа, радіохвилі тощо) і сфінктеротомія (часткове контрольоване розсічення сфінктера з метою зняття його спазму; не призводить до інконтиненції). При цьому треба протягом певного часу робити перев’язки та дотримуватись рекомендацій лікаря, як при консервативному лікуванні.

Профілактика
Появи анальних тріщин можна уникнути, не допускаючи закрепів та натужувань під час випорожнень. Також треба вживати їжу, багату на клітковину та пити багато рідини протягом дня (1,5–2 літри).

Read More

Чому батьки бояться призначень антибіотиків дитині

Кваліфікований спеціаліст не призначить Вашій дитині антибіотиків без належних для цього причин і обґрунтувань. Якщо батьки бояться призначених дитині антибіотиків, це означає, що вони мають низький рівень довіри до лікаря або лікар недостатньо пояснив функції кожного з призначених препаратів.

Коли призначають антибіотики, а коли – ні
Антибіотики не призначають при вірусних захворюваннях, а лише – при бактеріальних інфекціях. Однак на сьогодні немає «чисто» вірусної чи бактеріологічної інфекції. Проте затягнуте захворювання з тривалою високою температурою впродовж більше ніж трьох діб може призвести до виникнення ускладнень. Самостійно батьки, звичайно, не можуть визначити, яка в дитини інфекція: бактеріальна чи вірусна, тому перш за все необхідно виключити самостійне лікування.

Лабораторні обстеження – це необхідний крок, що допомагає побачити вірусну та бактеріальну природу захворювання та призначити відповідне лікування. Гірше призначати антибіотикотерапію «навпомацки», тому лікар перед лікуванням призначить ряд обстежень.

Чи можна цілком відмовитися від антибіотиків?
Є захворювання, під час лікування яких досягнути покращення без антибіотиків практично неможливо, зокрема гайморит, пневмонія або менінгіт.

Наприклад, пневмонія при несвоєчасному або неефективному лікуванні може дати такі ускладнення, як:

• плеврит;
• септицемія і (або) бактеріємія (зараження крові);
• легеневий абсцес;
• проблеми з серцево-судинною та дихальною системами.

Якщо у Вас виникають сумніви щодо призначених ліків, не соромтесь запитати про те, що турбує, в лікаря
У лікуванні малюків застосовують антибіотики відмінні від тих, які призначають дорослим пацієнтам. Вони діють лише на вогнище інфекції (вибіркова дія) і тому є безпечнішими для малюка, менш токсичними.

Дітям не рекомендовано давати антибіотики групи аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), що мають негативний вплив на органи слуху та сечовидільну систему. Дітям до досягнення 14-річного віку заборонено призначати антибіотики тетрациклінового ряду (доксициклін, тетрациклін). Останні можуть сприяти гіпоплазії зубної емалі, уповільнення росту кісткового скелета (наприклад левоміцетин може призвести до розвитку апластичної анемії у дітей).

До категорії заборонених для дітей антибіотиків відносять і фторхінолони (пефлоксацин, офлоксацин), оскільки вони порушують віковий розвиток хрящів суглобів.

Лікар, призначаючи ліки, враховує всі симптоми та результати лабораторних або інших діагностичних обстежень. Маючи усю необхідну інформацію, лікар призначить посимптомно ліки.

Батькам важливо знати окремі правила застосування антибіотикотерапії
Основне завдання лікаря – призначити мінімальну кількість ефективних препаратів і пояснити правила їх застосування та для чого кожен з них потрібний.

Основне правило для батьків – дотримуватися приписів та рекомендацій лікаря щодо застосування медикаментів (час прийому, тривалість).

Зазвичай антибіотики вимагають строгого режиму прийому та непереривання курсу ні в якому випадку. Проте частою великою помилкою, на якій акцентують увагу педіатри, є припинення застосування ліків з настанням видимого покращення у самопочутті дитини. Батьки вважають, що, якщо вже стало легше, то краще для здоров’я дитини припинити приймання антибіотиків. Переривання курсу може не лише зменшити ефективність у боротьбі з інфекціями, але й зашкодити здоров’ю.

Не забувайте, що самостійно прийняте рішення щодо самолікування не найкращий вибір для Вашої дитини. Станьте партнером з лікарем-педіатром, якому Ви довіряєте – і лікування неодмінно буде успішним. Бережіть себе та своїх малюків.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Анальна тріщина

Анальна тріщина – захворювання, на перший погляд «маленьке», але завдає чимало страждань.

Анальна тріщина (тріщина заднього проходу) – це дефект слизової анального каналу, довжина якого рідко перевищує 1 см.

Симптоми анальної тріщини:

• Біль під час випорожнення.
• Біль та печіння після випорожнення, що може тривати від декількох хвилин до декількох годин.
• Яскраво червона кров на калі, туалетному папері або в унітазі.
• Свербіж або подразнення навколо ануса.
• Видима рана на шкірі біля ануса.
• Маленькі горбики (вузлики) на шкірі біля анальної тріщини.

Основними симптомами цієї хвороби є біль та кров під час та після дефекації.

Причиною болю є те, що рана анального каналу викликає спазм сфінктера – м’яза, що утримує калові маси, а спазм, своєю чергою, викликає болі – і виникає так зване замкнене коло.

Кров під час та після випорожнення на калі чи туалетному папері з’являється внаслідок травмування слизової рани анального каналу твердими каловими масами.

Болі під час випорожнення та печіння після бувають настільки сильними, що пацієнт може втратити свідомість, сидячи на унітазі.

Страх перед випорожненнями змушує пацієнтів не їсти, відтерміновувати всіма можливими способами випорожнення та огляд у лікаря. Це призводить до ускладнень, які вимагають значних зусиль для лікування. А до лікаря врешті-решт таки доведеться звернутися, адже ця проблема не зникає сама собою.

Найпоширеніші причини анальної тріщини:

• закрепи та натужування під час випорожнення;
• тверді калові маси;
• хронічна діарея (проноси);
• запалення аноректальної ділянки при хворобі Крона або інших запальних захворюваннях кишківника;
• анальний секс.

Найменш поширені причини анальної тріщини:

• сифіліс;
• туберкульоз;
• рак анального каналу;
• СНІД;
• герпес.

Автор лікар-проктолог Булах К.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Запобігання раку шкіри

Захистіть себе від сонця

Сонячне випромінювання – це найважливіший фактор розвитку усіх типів раку шкіри, на який нам під силу повпливати. Ви можете далі насолоджуватися сонцем і водночас знижувати ризик розвитку раку шкіри.

Вберегтися від сонця Вам допоможуть наступні правила:

1. Нанесіть на все тіло широкоспектровий водостійкий сонцезахисний засіб, з сонцезахисним фактором (Sun Protection Factor – SPF ) від 30 і більше на всю шкіру, яка буде опромінюватись. Захист має бути від обох – ультрафіолету А та ультрафіолету В – променів. Цей же ж засіб наносьте повторно, приблизно через кожні 2 години, навіть, якщо погода хмарна, і обов’язково після купання та потіння.
2. Одягніть захисний одяг, наприклад, сорочку з довгими рукавами, штани, широкополий капелюшок, темні окуляри.
3. Намагайтеся перебувати в тіні. Пам’ятайте, що сонячні промені є найсильнішими між 10 та 14 годинами. Якщо Ваша тінь стає коротшою за Ваш зріст, одразу ховайтесь у тінь.
4. Використовуйте додаткові методи захисту біля води, снігу та піску, адже вони відображають сонячні промені, що збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.
5. Ваш раціон має бути достатньо насичений вітаміном Д. Продуктами, багатими на нього є риба, печінка, курячі яйця, авокадо.
6. Не засмагайте в солярії. Ультрафіолет, який випромінюють сонце і солярії, може спричинити рак шкіри та появу зморшок. Якщо Ви хочете виглядати засмаглими, застосовуйте різноманітні тонувальні креми з ефектом засмаги, які є у продажу. Проте не припиняйте використовувати сонцезахисні засоби.
7. Оглядайте своє тіло. Якщо Ви помітили якісь зміни на шкірі – новоутвори, кровоточивість тощо – обов’язково зверніться до дерматолога. Виліковування раку шкіри є високим при ранньому його виявленні.

Чи маєте Ви ризик виникнення меланоми?

Нижченаведені фактори значно підвищують ризик виникнення меланоми:

1. Сонячне опромінення. Перебування довго на сонці без захисту від променів; сонячні опіки, особливо з утворенням міхурців, сприяють виникненню меланоми.
2. Світла шкіра. Меланома є більш поширеною у світлошкірих, проте в людей з темною, смаглявою шкірою також може виникнути рак шкіри.
3. Сімейна історія. Якщо Ваші близькі родичі (батьки, брати чи сестри, діти) мали меланому, ризик занедужати на рак шкіри у Вас підвищується.
4. Родимки. Велика кількість родимок на шкірі (понад 50), атипові родимки (щодо них варто проконсультуватися в дерматолога) – сприятливе підґрунтя для появи меланоми.
5. Попередня меланома. Якщо Ви вже хворіли на рак шкіри раніше, ризик повторного виникнення меланоми значно підвищується.

Read More

Біг для початківців: інструкція для вдалого старту

У попередній своїй статті я намагалася мотивувати Вас до початку активних занять спортом, до цікавого і здорового життя, до змін. Якщо Ви згодні, то починаємо рух!

І от, в цей момент, ми урочисто обіцяємо собі від завтра (з понеділка, з наступного тижня, місяця) таки почати бігати. Але як? І от знову це АЛЕ, яке стоїть на шляху багатьох наших починань. На початку шляху ми часто здатні піддаватися власним страхам і комплексам. Отож необхідно відкинути страх та озброїтися необхідними знаннями й порадами досвідчених людей.

Я у всьому люблю мати чіткий план дій, конкретний і послідовний опис того, що і як треба робити. Як на мене, це вже половина успіху! Саме тому пропоную Вам програму тренувань для початківців від Констянтина Божко – директора бігового клубу «Kyiv Marathon Running Club». Метою цієї програми є пробігати дистанцію 5 км, а розрахована вона на 9 тижнів!

Оскільки наш організм реагує на навантаження після 40–45 хв. безперервного бігу, 5 км є хорошим стартом для спортивного способу життя. Починати необхідно із швидкої ходьби і легкого бігу. Тренуватися треба тричі на тиждень, відпочиваючи один день після кожного тренування. Так організм краще адаптується до навантажень. Завершуючи пробіжку не забувайте про розтяжку, це зменшить біль у м’язах.

Розминка	Біг	Завершення тренування
Тиждень 1-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	20 хвилин: чергувати 60 секунд бігу і 90 секунд ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 2-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	20 хвилин: чергувати 90 секунд бігу і 2 хвилини ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 3-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 200 м (або 90 с), ходьба 200 м (або 90 с), біг 400 м (або 3 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 4-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 400 м (або 3 хв.), ходьба 200 м (або 90 с), біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 5-й
Перше тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Друге тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 1,2 км (або 8 хв.), ходьба 800 м (або 5 хв.), біг 1,2 км (або 8 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 3,2 км (або 20 хв.) без ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 6-й
Перше тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 800 м (або 5 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 1,2 км (або 8 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 800 м (або 5 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Друге тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 1,6 км (або 10 хв.), ходьба 400 м (або 3 хв.), біг 1,6 км (або 10 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 3,6 км (або 25 хв.) без ходьби	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 7-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 4 км (або 25 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 8-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 4,5 км (або 28 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба
Тиждень 9-й
Перше, друге і третє тренування
5 хвилин: швидка ходьба	біг 5 км (або 30 хв.)	5 хвилин: швидка ходьба

Сподіваюся ці поради допоможуть Вам почати рух і надалі вже не зупинятися. Ця програма взята зі сайту Ногибоги (nogibogi.com), на якому зможуть знайти багато корисної інформації як початківці, так і досвідчені бігуни.

Будьте здорові!

Read More