Гайда на прогулянку за вітаміном D

Весна обдарувала нас щедрим подарунком – сонячними днями і теплом. Тож вирішили нагадати, як важливо у сонячний день виділяти час на прогулянки.

Щоденне перебування мінімум 15 хв. на сонці зменшує у 2–3 рази потребу у вітаміні D, що міститься у продуктах харчування.

Продукти, які містять цей вітамін: оселедець, лосось, скумбрія, печінка, сметана, вершкове масло, печериці, яйця.

Поєднання раціону і обідніх прогулянок буде чудовим комплексом отримання вітаміну, який виконує в організмі чимало функцій:

• Підтримує кістки здоровими.
• Відіграє важливу роль у боротьбі з інфекціями.
• Стимулює м’язи і мозок працювати ефективніше.
• Допомагає засвоюватися кальцію, магнію та фосфатам.
• Бере участь у обмінних процесах.
• Регулює артеріальний тиск.
• Підвищує імунітет.
• Перешкоджає утворенню ракових клітин.

Як виробляється вітамін D
Коли сонячні промені потрапляють на тіло, в організмі відбувається ряд хімічних реакцій. Завдяки сонячному світлу котре потрапляє через шкіру утворюється вітамін Д і відправляється в печінку. Вітамін Д, отриманий з продуктів харчування також потрапляє в печінку.

Часто симптоми нестачі вітаміну D непомітні. Загальна дратівливість або метушливість можуть бути основними ознаками. Проте його значний дефіцит має вплив на розвиток низки захворювань.

Що перешкоджає надходженню та виробленню вітаміну D
Захворювання печінки або нирок можуть перешкоджати засвоєнню згаданого вітаміну організмом.

В основному джерела вітаміну D тваринного походження (риба, яйця, молоко), тому прихильники вегетаріанства не отримують цього вітаміну в достатній кількості. Також вітамін D може опинитися в пастці ожиріння – жировій тканині і не потрапити в кровообіг.

Запобігають утворенню цього вітаміну й хмарність, коротка тривалість дня, забруднення повітря, закритий одяг тощо.

Дефіцит вітаміну D
Дефіцит вітаміну D є сполучною ланкою з великою кількістю захворювань:

• остеопорозу (зменшення кальцію в кістковій тканині);
• гіпертонії – нестача вітаміну може спричиняти її виникнення;
• підвищений холестерин – вітамін D регулює його;
• депресія – вітамін бере участь у багатьох процесах мозку;

Чітко визначеної дози вітаміну для оптимального здоров’я немає, адже потреба залежить від віку, кольору шкіри та її властивості вбирати сонячне проміння.

Головне – тримати у всьому баланс: довге перебування на сонці, особливо в пекучу пору року, також має свої загрози, пам’ятайте про це. А поки весна лагідна своїм промінням – користуйтеся нагодою.

Квітучої весни і міцного здоров’я Вам!



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Про кандидоз статевих органів: доступно та зрозуміло

Відчуття свербіння, печіння зовнішніх статевих органів, а також білі, сирнисті виділення – симптоми, які будь-яка жінка помічає хоча б один раз упродовж свого життя. Найчастіше так себе проявляє вагінальний кандидоз (захворювання отримало назву за збудником – дріжджоподібним грибком (Candida albicans)), більш відомий як «молочниця» через характерний білий колір виділень.

Причини, що призводять до розмноження грибка Candida albicans:

• застосування антибіотиків;
• порушення обміну речовин;
• зниження рівня імунітету;
• неправильне харчування (переважання у раціоні вуглеводів – здебільшого різних солодощів, нестача вітамінів);
• гормональні порушення (вживання протизаплідних засобів, вагітність);
• використання синтетичної та тісної білизни;
• застосування ароматизованих прокладок та зловживання тампонами.

Симптоми захворювання:
– відчуття свербіння (часом нестерпне) та біль у ділянці зовнішніх статевих органів і у піхві;
– рясні білі виділення, що можуть нагадувати подрібнений сир;
– біль під час статевих зносин та сечовипускання;
– почервоніння зовнішніх статевих органів.

Чи хворіють на кандидоз чоловіки?
Звичайно, оскільки кандидоз статевих органів – це не лише жіноче захворювання. Правда, чоловіків значно рідше турбують неприємні відчуття. Тож частіше саме у них трапляється безсимптомне носійство (15–20% випадків). Доведено, що це захворювання більше спостерігається у представників чоловічої статі, хворих на цукровий діабет, ожиріння і зі зниженим імунітетом.

Що ж робити?
Якщо Вас турбують вищезгадані симптоми, звертайтеся до лікаря – він встановить правильний діагноз і призначить лікування. Щоб визначитися з точним діагнозом, достатньо взяти вагінальний мазок (у жінок) або мазок з уретри (у чоловіків), який потім ретельно вивчають під мікроскопом у лабораторії.

Не варто займатися самолікуванням, адже незважаючи на відносну характерність симптоматики, нерідко молочниця – лише верхівка айсберга. Вона може поєднуватися з іншими інфекціями, бути проявом будь-яких інших хвороб, а часом – навіть їх єдиною ознакою.

Якщо діагноз молочниці підтверджується, рекомендують також здати аналіз сечі і кров на цукор (кандидоз може бути однією з ознак цукрового діабету), а також зробити копрограму (комплексний аналіз калу для виключення дисбактеріозу кишківника та його кандидозу), здати аналізи на інфекції, що можуть передаватися статевим шляхом, а також бактеріальний посів виділень (особливо, якщо це вже не перша ваша «зустріч» з кандидою).

Що буде, якщо не лікуватися?
Кандидоз має властивість переходити у хронічну форму, залучаючи до патологічного процесу прилеглі органи – сечові шляхи і кишківник.

Як лікуватися?
Спершу усувають причину, що призвела до розмноження грибків (скасовують гормональні або антибактеріальні препарати, якщо це можливо, змінюють раціон харчування, стимулюють імунітет, нормалізують обмін речовин, усувають явища дисбактеріозу кишківника), потім призначають протигрибкові препарати.

Зникнення симптомів молочниці не завжди свідчить про її повне вилікування, тому після закінчення курсу терапії варто піти на повторний огляд до гінеколога та здати контрольний аналіз виділень.

До того ж від кандидозу бажано пролікуватися обом статевим партнерам. Будьте здорові!

Read More

Що треба знати про аортальний клапан серця

Добрий день, любі читачі! Сьогодні поговоримо про аортальний клапан (АК), який є невід’ємною частиною нормальної роботи серця.

Отже, АК розташований між лівим шлуночком (ЛШ) серця і аортою (великою судиною – артерією, яка виходить із ЛШ). Клапан утворений фіброзним («опорним») кільцем і трьома стулками («пелюстками»), які відкриваються в момент скорочення ЛШ, і тоді кров потрапляє в аорту. Після цього стулки АК закриваються і перешкоджають руху крові назад у ЛШ.

У 1–2% людей на планеті є вроджена вада (аномалія) цього клапана – не три стулки, а дві. Це одна із частих вроджених вад серця, яку, як правило, випадково виявляють вже у дорослому віці при ультразвуковому обстеженні серця (ехокардіографії).

У людей із двостулковим АК дуже часто немає скарг і ознак хвороби. Коли зміни в клапані призводять до його звуження (стенозу), тоді в людини при прогресуванні хвороби може з’являтися задишка, прискорене серцебиття, стискання у грудях та епізоди втрати свідомості при швидкій ходьбі, підйомі вгору, сходами. Коли стулки АК не повністю змикаються, то виникає аортальна недостатність, при якій частина крові повертається назад з аорти в лівий шлуночок. Аортальна недостатність легкого ступеня не порушує роботу серця. Проте аортальна недостатність середнього і важкого ступенів може призвести до розширення ЛШ і вплинути на його скоротливу здатність.

У 20% людей із двостулковим АК розширюється висхідний відділ аорти як наслідок втрати еластичності судинної стінки. При надмірному розширенні аорти є ризик її розшарування, що небезпечно для життя та може викликати ускладнення.

Важливо знати, що в людей із двостулковим АК можливе інфікування клапана, коли на його стулках осідають бактерії. Цей стан називається інфекційним ендокардитом. Щоб запобігти цьому ускладненню, треба вчасно лікувати зуби у стоматолога та якнайшвидше ліквідовувати інші вогнища бактеріальної інфекції, приймати антибіотики за призначенням лікаря.

Пам’ятайте! Усі зміни аортального клапана можна виявити лише під час ехокардіографії. Тому радимо хоча б раз у житті зробити це обстеження серця.

Здоров’я Вам і теплих весняних днів!

автор лікар-кардіолог Барабаш О.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

На що звертати увагу, оглядаючи родимки

АКОРД – ознаки меланоми:

А. Асиметрія. Одна половина родимки не така, як протилежна.

В. Краї. Нерівномірні, нечітко окреслені.

С. Окрас. Нерівномірне та несиметричне забарвлення: поява коричневої ділянки, чорної або, рідше, – білої, рожевої, блакитної.

D. Розміри. Меланоми мають, зазвичай, розміри більші за 6 мм (до прикладу, більші за діаметр канцелярського олівця), але вони можуть бути і меншими.

E. Динаміка. Швидка зміна родимки (її розміру, кольору, країв, поява кровоточивості) повинна насторожувати.

(матеріал підготований на основі https://goo.gl/70ITl7)

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Чоловіча розмова: тестостерон

Тестостерон входить до групи чоловічих гормонів і відповідає в цій команді за розвиток чоловічих статевих органів, нарощування м’язової маси, лібідо та за «чоловічий характер».

Підвищення тестостерону є стимулом до дії і супроводжується перевагою в характері агресивності, поведінки переможця. Проте і понижений, і підвищений рівень тестостерону не є корисним і несе ряд розладів та загроз для організму.

Якщо чоловікові орієнтовно від 18 до 30 років і гормони в його організмі перебувають в нормі – він повний сил та енергії.
З 30 років можлива тенденція до зниження згаданого гормону. І як би чоловіки не відкидали цю думку від себе, третина їх у віці 45 років відчуває дефіцит тестостерону.

Симптоми при пониженому тестостероні:

• сексуальні проблеми (низький статевий потяг);
• емоційні зміни (депресія, перепади настрою, збудливість);
• фізичні зміни (втрата м’язової ваги, збільшення ваги, втрата сил);
• зниження щільності кісткової тканини (ризик переломів);
• втома;
• порушення сну.

Проте, що робити, якщо проблема виникає раніше ніж у 45?
Причин цього є декілька:

• стреси, емоційна напруга;
• інфекції (статеві, паротит, мононуклеоз, гепатит);
• систематичне вживання алкоголю та куріння;
• діабет;
• ожиріння;
• низька фізична активність;
• вживання певних ліків.

Маєте сумніви – зверніться до лікаря-ендокринолога. Пам’ятайте, що вищеперелічені симптоми можуть бути причиною й інших захворювань, але диференціювати це зможе лише лікар.

Аналіз на рівень тестостерону займе 10 хвилин часу. Він є обов’язковим у постановці діагнозу.

Рекомендації перед здачею аналізу: напередодні обмежити фізичні навантаження, не вживати алкоголю та не курити.

Дуже часто всі проблеми зникають зі зміною способу життя, якщо проблема серйозніша – допоможе медикаментозна терапія, яку може призначити лише лікар.

Непоодинокими є випадки самостійного вживання ліків для підвищення тестостерону, без призначення лікаря. Застерігаємо: підвищений рівень тестостерону, який Ви можете спровокувати неправильним вживанням ліків, також небезпечний для здоров’я і може призвести до серцево-судинних захворювань, зниження функції яєчок, артеріальної гіпертензії.



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Весняні алергії

Весна разом із запашним буйним цвітом інколи приносить і погіршення самопочуття, причиною якого є весняна алергія у різних проявах.

Як розпізнати за поганим самопочуттям алергію, визначити її причини і вберегти себе від поганих наслідків, ми з’ясували у лікаря-алерголога Віри Гаєвської.

– Які найпоширеніші симптоми алергії?
Алергічні реакції, які виникають навесні, мають свої особливості, але як і при інших захворюваннях, ми повинні спочатку класифікувати всі симптоми залежно від ступеня важкості і локалізації патологічного процесу. Саме тому розрізняють:

• алергічні захворювання шкіри;
• алергічні ураження очей;
• алергічні захворювання нижніх і верхніх дихальних шляхів;
• поєднані алергічні прояви.

Так звана весняна алергія – це реакція на пилок рослин, які цвітуть протягом березня – квітня.

Найбільш характерні такі прояви:

• контактний (алергічний) дерматит;
• кропив’янка;
• набряк Квінке;
• алергічний кон’юнктивіт;
• бронхіальна астма;
• алергічний риносинусит (риніт).

Ці клінічні прояви алергії на пилок рослин можуть виникати як у поєднанні, так і самостійно.

– Чи можливі нетипові прояви алергії?
– Нетиповий перебіг, який буває при будь-яких захворюваннях людини, характерний і для алергічних патологій. Наприклад, зрідка, але трапляються зміни з боку травної, серцево-судинної, сечостатевої та нервової систем.

– Чи може проявитися алергія, якої до того не було, у дорослому віці, що цьому сприяє?
– Алергічні захворювання виникають внаслідок кумуляції (накопичення) певного виду алергену в організмі. Дуже рідкісними є випадки гострої алергії при першому контакті з алергеном, тож, що більше пацієнт стикається з подразнювальним фактором, то більше буде проявлятися алергія кожного наступного разу. Тому не варто забувати про кумулятивний ефект будь-яких алергенів і уникати, якщо це можливо, повторних контактів з ними.

– Які обстеження варто пройти, щоб діагностувати алергію?
– Всі алерготести, які використовують у світовій практиці, діляться на:

• In vivo, тобто з активною участю людини (на шкірі, слизовій носа, очей, під’язикові проби);
• In vitro, тобто за сироваткою крові пацієнта в лабораторії, без контакту з людиною.

У світовій практиці надають перевагу лабораторним алерготестам, вони безпечніші:

• немає контакту з алергеном, тож немає і ризику розвитку гострої алергічної реакції;
• можливість використання в будь-який період захворювання;
• можливість виконання за один раз (за одне взяття крові можна провести тести на наявність алергії практично до необмеженої кількості алергенів);
• результати алерготестів видають у кількісному і напівкількісному вигляді (об’єктивний показник), це дозволяє оцінити ступінь чутливості (або сенсибілізації) до даних алергенів.

– На скільки впливає генетичний фактор? Наприклад, якщо в обох або в одного з батьків є алергія, чи означає це, що в дитина також вона проявиться? Чи можна цьому запобігти?
– Нещодавно опубліковане дослідження, проведене вченими з Інституту генетичної медицини в США, показало, що порушений генетичний шлях – наявність патології з боку родичів пацієнта – є одним з факторів ризику розвитку різних типів алергії. Тобто алергія є результатом складної взаємодії між навколишнім середовищем і генами, тому дитина, яка має обох батьків, або хоча б одного з алергопатологією, буде схильна до розвитку будь-якого виду алергій, але якщо не буде факторів, які провокують такі реакції, захворювання не розвинеться.
[джерело: The genes and the environment in nasal allergy.
Chiarella SE, et al. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2015.
Authors
Chiarella SE1, Fernandez R, Avila PC.
Author information
1aFeinberg School of Medicine, Northwestern University, Chicago, Illinois bMiller School of Medicine, Jackson Memorial Hospital, Miami, Florida, USA.]

Дітям схильним до алергічних реакцій рекомендовано не вживати високоалергенних продуктів:

• цільне молоко, яйця, риба (свіжа, солона, копчена);
• морепродукти (креветки, краби, ракоподібні), ікра;
• пшениця, жито;
• полуниця, манго, хурма, диня, банани;
• морква, помідори, селера, болгарський перець;
• шоколад, кава, какао; горіхи (лісові, мигдаль, волоські та інші);
• мед, гриби.

Також необхідно уникати контактів з побутовими та пилковими алергненами, бо, за даними Європейської асоціації імунологів та алергологів, у дітей, які дотримуються вищеописаних рекомендацій, ризик розвитку алергічних патологій зменшується до 30 відсотків.

Якщо зауважите вищеописані симптоми, які викликають у Вас підозру на алергію, – зверніться до лікаря-алерголога. Краще не застосовуйте народні методи і не займайтеся самолікуванням, адже такими діями Ви можете завдати собі більше шкоди, ніж користі.

Лікар, опираючись на результати аналізів та зібрані скарги, зможе призначити правильне лікування.

Бажаємо Вам насолоджуватися весною у всій її красі.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як і що говорять про рак у різних країнах

2 місяці тому (4 лютого) увесь світ відзначав Всесвітній день боротьби проти раку. Вперше цей день було позначено в календарі у 2005 році – і от уже понад десять років весь світ із усіх рупорів (телеканалів, преси) інформує про небезпечне захворювання громадськість.

Якщо в нас ця проблема здебільшого актуальна для онкохворих, їхніх родин і лікарів, то за кордоном до її вирішення залучають фактично кожного представника суспільства.

Сьогодні ми розповімо Вам про кілька державних програм у різних європейських країнах, ініціатори яких поставили собі за мету боротися зі страшною хворобою шляхом інформування та залучення до боротьби за здоров’я кожного.

«День боротьби проти раку 2016–2018» (#Worldcancerday), м. Женева (Швейцарія)
Це трирічна кампанія під гаслом «Ми можемо. Я можу». Саме гасло розкриває зміст і основні завдання проекту, в рамках якого кожен громадянин країни, як колективно, так і індивідуально, зможе зробити свій внесок у вирішення глобальної проблеми – захворювання на рак.

Організатори акцентують на тому, що брати участь у проекті можна в різний спосіб, виходячи із власних можливостей. Одні можуть долучатися до волонтерства для онкохворих, інші підтримають ініціативу, якщо віддадуть перевагу здоровому способу життя. Будь-яка дія, спрямована на захист від недуги себе чи когось, стане вагомим кроком у боротьбі з нею.
Більше про програму зможете прочитати тут.

«Говоріть про рак», University of Pennsylvania (США)
Ця інформаційна кампанія акцентує на ще одному важливому аспекті – небезпечності міфів про рак. Поширюючи необхідну для соціуму та достовірну інформацію про рак, ініціатори програми руйнують хибні уявлення людей про захворювання, що часто є перешкодою для вчасного виявлення та лікування онкології. Ось кілька таких міфів, на які передусім звернули увагу організатори проекту «Говоріть про рак».

Перший міф «Ми не повинні говорити про рак». Ініціатори згаданої кампанії спростовують хибну думку, що про свою хворобу треба мовчати. Люди не повинні ніяковіти, говорячи про своє захворювання. Спілкування, змога поділитися своєю проблемою з іншими допоможуть хворому позбавитися стресу. Ті ж, з ким він спілкуватиметься, зможуть більше дізнатися про захворювання, вчасно проконтролювати свій стан і запобігти біді. Це може бути досвід Вашої сім’ї, яким Ви поділитеся – і він стане корисним для того, хто лише зіткнувся з проблемою і не знає, що очікувати і як діяти.

Другий міф «Рак… Якщо немає ніяких симптомів і ознак, то це не може бути рак». Справді, багато людей ще не знає, що рак може розвиватися безсимптомно. А тим часом раннє виявлення більшості видів раку допоможе позбутися пухлини менш інвазивним способом, дасть змогу застосувати менш токсичні види лікування, а хворий матиме реальну надію на кращий прогноз. На індивідуальному ж рівні ми повинні дуже відповідально ставитися до свого здоров'я, обираючи більш здоровий спосіб життя і здійснюючи профілактичні заходи.

Третій міф «Я ніяк не можу вплинути на це». Хвороба може зародити у пацієнтів і їхніх родин відчуття безпорадності. Проте багато людей поборюють це відчуттям, щоб всю свою енергію спрямувати на підтримку рідних і коханих людей та стати опорою для близьких. Інші ж після пережитого горя починають жити «віддаючи»: беруть активну участь у акціях, спрямованих на підтримку онкохворих. І не обов’язково така допомога – це фінансова пожертва, важлива також моральна підтримка, популяризація та дотримування здорового способу життя.

Усі такі маленькі справи зробили надзвичайний прогрес у боротьбі з раком в останнє десятиліття. Тому замість того, щоб говорити, що Ви не можете нічого вдіяти з цим – робіть щось!

Більше про програму зможете прочитати тут.

В Ірландії зініційована «Drinkaware» – цікава і трохи, на перший погляд, незвична для нас інформаційна кампанія, адже фактор ризику, на якому вона акцентує, виокремлюють не так часто. Мета цієї кампанії – звернути увагу на вплив алкоголю в розвитку онкологічних процесів. Алкоголь має тривалу дію, тож спричинені ним негативні зміни можуть проявитися в організмі за 10–20 років. Як зазначають організатори проекту, 12% серед жінок, хворих на рак молочних залоз, занедужали через надмірне вживання алкоголю. Чоловікам треба задуматися про доцільність вживанням алкоголю через розвиток раку кишківника.

Ініціатори кампанії закликають батьків говорити зі своїми дітьми-підлітками про негативний вплив алкоголю та спонукати їх вживати алкоголь в якомога старшому віці.

Важливо, щоб на прикладах цих країн ми зрозуміли, що рак не є проблемою хворих на нього та медиків, а кожного. У нас побутує чимало міфів і поширене стереотипне сприйняття цього захворювання, але ці проблеми не зникнуть, якщо їх масово обговорювати, не інформувати соціум та не підтримувати онкохворих і не опікуватися ними.




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Метаболізм – Ваша внутрішня унікальна лабораторія

Іноді в розмові поміж дівчатами можна почути таку фразу: «У тебе добрий метаболізм, тому ти не поправляєшся».

Метаболізм – це обмін речовин, який відбувається в нашому організмі внаслідок багатьох хімічних реакцій, завдяки цьому процесу їжа, яку Ви споживаєте, перетворюється в енергію.

Метаболізм кожної людини – це власна «лабораторія».

Розрізняють добрий і поганий метаболізм. Порушений (поганий) метаболізм у людини часто пов'язаний з порушеннями функції щитоподібної залози.

Метаболізм може бути уповільнений або прискорений. Щоб Ваша «лабораторія» працювала в необхідному темпі для Вашого організму, ми рекомендуємо дотримуватися кількох настанов:

• їсти невеличкими порціями з інтервалом 3–4 год;
• випивати не менше ніж 2 літри води упродовж дня;
• спати не менше ніж 8 год;
• не споживати більше ніж 1300–1500 калорій на день (для жінок);
• вживати їжу, багату на протеїни.

Важливими є і ранкові «ритуали»:

• починати ранок зі склянки теплої води з лимоном (ця добра звичка допомагає очищувати систему травлення і прискорює обмін речовин;
• виконувати вранці фізичні вправи чи фізичну роботу (так Ви матимете більше шансів залишатися активними й енергійними упродовж дня);
• під час сніданку каву краще замінити зеленим чаєм.

Коли є справді серйозні порушення метаболізму?
Про порушення можуть свідчити наступні симптоми:

• випадіння волосся;
• швидке набирання ваги;
• швидка втома під час фізичного навантаження;
• поява набряків на обличчі, ногах;
• порушення менструального циклу в жінок, зниження потенції у чоловіків;
• сухість шкіри та поява тріщин на ступнях, долонях;
• мерзлякуватість.

Як перевірити роботу своєї «лабораторії»?
Лікар-ендокринолог призначить Вам аналізи, щоб з’ясувати такі показники:

• рівень глюкози у крові;
• рівень холестерину у крові;
• рівень сечової кислоти у крові;
• рівень тиреотропного гормону та рівень вільного тіроксину у крові.

Ну і, звісно, повну оцінку за результатами обстежень зможе дати лікар-ендокринолог.

Прислухайтеся до свого організму та піклуйтеся про нього, щоб всі механізми і процеси в організмі працювали справно.


автор лікар-терапевт, ендокринолог Гнатів Г.З.



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

У пошуках кальцію (Ca)

Ще з дитинства кожному відомо, що найкраще джерело кальцію – це молоко і молочні продукти. 50% цього мінералу ми одержуємо, споживаючи молочне. Доведено, що лактоза (молочний цукор) збільшує всмоктування Са. Але, по-перше, не всі полюбляють молочні продукти, а, по-друге, щоб постійно забезпечувати необхідну добову норму кальцію в нашому організмі, потрібно знати й інші продукти, які містять цей корисний компонент, окрім молока, сирів і йогурту. Щоб Ваш щоденний раціон був різноманітним і водночас корисним, озброюйтесь знаннями, які ми, сподіваємося, дамо Вам у цій статті.

Більшість з нас знає, що кальцій – це будівничий наших здорових кісток, проте варто нагадати про його інші не менш важливі для організму функції.

Кальцій необхідний нашому організму для:

• підтримки в нормі та формування здорових кісток і зубів;
• нормального згортання крові;
• забезпечення нормальної нервової провідності;
• скорочення м’язів;
• регулювання ферментів в організмі.

У середньому людям віком від 19 до 55 років потрібно щодня споживати не менше ніж 1000 мг кальцію.

У певні періоди життя доза змінюється:

• Для дітей добова норма – 800 мг.
• Для підлітків – 1200 мг.
• Для вагітних – 1200 мг.
• Після менопаузи – 1200–1500 мг.
• У похилому віці – 1200 мг.

Отож, надаємо список кальцієвмісних продуктів (1 горнятко = 250 г):

• У 1 горнятку молока – від 304 до 367 мг кальцію (залежно від жирності).
• 1 горнятко сої = 261 мг.
• 1 горнятко білої квасолі = 161 мг.
• ¼ горнятка сезаму = 350 мг.
• 1 горнятко соєвого молока = 309–367 мг.
• 1 горнятко ріпи = 76 мг.
• 1 горнятко капусти = 94 мг.
• 1 стебло броколі = 115 мг.
• 1 горнятко чорної смородини = 62 мг.
• ½ горнятка інжиру = 120 мг.
• 1 апельсин = 50–60 мг.
• 1 яйце = 21 мг.
• 1 кубик твердого сиру (12 г) = 160–200 мг.
• йогурт (200 г)= 380–480 мг.

Темно зелені овочі містять велику кількість Са, але його засвоєнню заважає щавлева кислота. Однак такі овочі, як білокачанна капуста, броколі, ріпа, не містять щавлевої кислоти, а тому є прекрасним джерелом Са.

Варто пам’ятати, що біодоступність кальцію з немолочних продуктів не є достатньою, тому молочні продукти дуже потрібні у раціоні.

Кілька факторів, які стануть на заваді Вашим зусиллям поповнити свій організм необхідною нормою кальцію:

• куріння;
• тваринні протеїни (м’ясо);
• надмірне споживання солі;
• кофеїн;
• алкоголь, содові напої.

Знижують всмоктування Са харчові волокна, зокрема цільнозерновий хліб з висівками, а також велика кількість білкових продуктів. На це варто звернути увагу тим, хто захоплюється білковими дієтами.

Дотримуйтеся балансу та різноманіття у своїй їжі. Насолоджуйтеся здоровою та корисною їжею і будьте завжди здорові, у гарному настрої та формі.

автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Глютенова хвороба та захворювання щитоподібної залози: що між ними спільного

Глютенова хвороба (непереносимість гліадину – білка пшениці, жита, ячменю) може проявлятися не лише симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, а й багатьма іншими захворюваннями.

Зокрема серед захворювань, що пов’язані з глютеновою непереносимістю, дуже часто трапляється патологія щитоподібної залози – аутоімунний тероїдит.

90% розладів щитоподібної залози мають аутоімунну природу. Це означає, що імунна система створює атаку проти власної залози.

Молекулярна структура щитоподібної залози і гліадину (один з білків глютену) є дуже схожими. Вони настільки схожі, що, коли глютен проходить через травний тракт і потрапляє у кров, то імунна система здійснює атаку проти гліадину.

Оскільки щитоподібна залоза виглядає, як схожа молекула, то власна імунна система починає знищувати щитоподібну залозу.

Якщо немає проблем із травленням, але є із щитоподібною залозою, то потрібно серйозно взяти до уваги той факт, що це може бути «прихована» глютенова хвороба. Тому роблячи тести на діагностику щитоподібної залози, варто паралельно обстежитися і на глютен.

Непереносимість злаків має різні позакишкові форми і прояви. На сьогодні зафіксовано понад 55 захворювань, що можуть потенційно бути спричинені вживанням злаків.

В інтернеті можна знайти багато публікацій на тему безглютенової дієти, вона, навіть, стала «модною» у деяких європейських країнах. Проте, якщо у Вас не діагностовано глютенову хвороби, то немає потреби дотримуватися безглютенової дієти. Адже у злаках міститься багато вітамінів, зокрема групи В. Тому такою дієтою можна собі й зашкодити.

Пам’ятаймо, що деякі продукти можуть бути шкідливими не лише для шлунково-кишкового тракту, а й стати причиною інших захворювань.

Такоже рекомендуємо прочитати: Глютенова хвороба (целіакія) - захворювання дорослих і дітей


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Туберкульоз - захворювання про яке варто нагадувати щороку

Упродовж п’яти років у Медичному центрі Святої Параскеви було зроблено 10 829 рентгенограм легень і виявлено туберкульоз у 88 осіб.

У найбільшій зоні ризику:

• курці;
• люди похилого віку;
• соціально незахищені верстви населення;
• люди з ослабленим імунітетом;
• пацієнти групи ризику (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, шкідливі умови праці тощо).

Наскільки великою є проблема туберкульозу?
1/3 всього населення світу інфікована туберкульозною паличкою.

Існує два види захворювання: так звана закрита форма, при якій хворий не виділяє мікобактерії туберкульозу, та відкрита – при якій палички туберкульозу є в мокротинні пацієнта.

У 10% випадків закрита форма туберкульозу переходить у відкриту, якщо своєчасно не почати належне лікування.

Туберкульоз може уражати не лише легені, а й інші органи (нирки, хребет, кишківник, шкіру, очі тощо).

Симптоми:

• кашель довше ніж два тижні;
• втрата ваги;
• втрата апетиту;
• втомлюваність;
• субфібрильна температура (37,2–37,5);
• нічне потовиділення.

В окремих випадках може бути кровохаркання, задуха, біль у грудній клітці.

Ці симптоми є характерними і для інших захворювань, що й маскує цю грізну недугу.

Інфікування. Відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Діагностика. Безальтернативним методом раннього виявлення туберкульозу легень є рентгенографія та лабораторна діагностика мокротиння на наявність мікобактерій. Остаточно підтвердити діагноз допомагає сучасний метод – комп’ютерна томографія.

Лікування. Кашель триває довше ніж 2 тижні – зверніться до лікаря-терапевта, який за потреби скерує до лікаря-пульмонолога або фтизіатра. Своєчасно розпочавши лікування, людина може повністю вилікуватися від туберкульозу. Важлива точність застосування препаратів, адже порушення виробляють у паличок стійкість до антибіотиків, і хворобу тоді важче подолати. Лікування туберкульозу довготривале – від 4 місяців до 1 року. Що раніше буде виявлено хворобу, то легше її вилікувати.

Також рекомендуємо прочитати: "Пневмонія чи туберкульоз? - вирішить діагностика" та "Ви офісний працівник? Не думайте, що Вам не загрожує туберкульоз." 

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.uaлектронною поштою

Read More

Лікар-дієтолог Ольга Муштрук

Невдовзі весна, а не за горами й літо – сезон суконь, легких блуз, топів і інших видів відкритого вбрання та купального сезону. З першим яскравим промінням сонця констатуємо для себе, що шуби, пальта і великі теплі светри, які в холодну пору приховували недоліки нашої фігури, скоро залишаться в минулому, тож необхідно терміново приводити в тонус своє тіло.

З любов'ю до себе та свого організму рекомендуємо не виснажувати себе дієтами та голодуванням, а дарувати найкраще – піклування, збалансоване і здорове харчування.

З огляду на це, нагадуємо, що в Медичному центрі Святої Параскеви приймає чудовий лікар-дієтолог Ольга Юріївна Муштрук, яка допоможе Вам скласти індивідуальний раціон та позбутися зайвих кілограмів.

Сьогодні ж, ще до того, як Ви до нас завітаєте, пропонуємо познайомитися з Ольгою Юріївною.

Ми не будемо розпитувати нашу співбесідницю про дієти, білки та вуглеводи, а розмовлятимемо про мандри, захоплення, вибір професії та багато іншого, адже пані Ольга – дуже цікава особистість. Отож, знайомимось!

– Ольго Юріївно, розкажіть трішки про себе. У Вас дуже цікава географія родоводу.

– Народилася я в теплому місті Одесі, де всі люди надзвичайно життєрадісні, відкриті та усміхнені. Але, оскільки мій батько військовий, то до школи я пішла вже в Ризі, там ми жили до мого сьомого класу. У цій школі було кілька російськомовних класів, в одному з яких я і навчалася. Школа була особливою: попри традиційні шкільні предмети там навчали етикету, поваги до викладачів та старших. Наприклад, зустрівши дорослого у школі, необхідно було зробити реверанс при вітанні, аналогічно – коли виходив до дошки. Також обов’язковим було подякувати за оцінку, не зважаючи на те, якою вона була. У школі на перервах ніхто не бігав, натомість діти прогулювалися по колу, а якщо хтось таки порушував правило, то його зупиняли і застосовували покарання – заставляли стояти в кутку. Насправді навчання було доволі суворим. Пізніше, вже з сьомого класу, я вчилася у Львові. І спочатку на мене дивно дивилися, коли я за звичкою, виходячи до дошки, робила реверанс. Тут я навчалася у математичному класі (дуже любила точні науки). На мою думку, вони систематизують думки людини і дисциплінують.

По завершенні школи навчалася у медичному інституті в Москві, але згодом, зробивши велике коло, повернулася до Львова. Сюди забрав мене мій майбутній (на той час) чоловік, оскільки походив звідси.

– Як прийшов Ваш вибір спеціальності?

– Цей вибір тягнеться ще з давніх часів, від мого прапрадіда, якого у 1887 році з Полтавської губернії призвали до армії в Одеський госпіталь, де він 20 років прослужив санітаром. Там і одружився та залишився в Одесі (цей факт засвідчує письмовий документ, який вдалося зберегти з тих часів як сімейну реліквію).

Моя мама теж мріяла бути лікарем, але через одруження та народження дитини покинула навчання. У нашій сім’ї завжди говорили, що хтось повинен продовжити медичну династію. У мене зародки фаху, мабуть, з’явилися ще в першому класі, коли мене призначили санітаркою класу, як це колись було заведено. Мама мені пошила спеціальну велику сумку з червоним хрестом. Отож, коли у всіх дітей руки були в чорнилі, мої завжди «прикрашала» зеленка. Усіх учениць-санітарок шкільна медсестра збирала на навчання: вчила обробляти рани, надавати допомогу. Це мені сподобалося, тому я й вибрала медицину, по іншому не могло бути.

Спочатку я мріяла, що буду вірусологом і навіть планувала винайти вакцину від грипу. В інституті відвідувала наукове товариство, долучалася до різних досліджень. Мені легко давалося те, що потребувало філігранної роботи. Але, коли повернулася до Львова, все склалось по іншому. Займалася терапією, але в кінцевому результаті вибрала дієтологію: я прихильник твердження, що хворобу необхідно попереджати, а не лікувати. А харчування та фізична активність – основа нашого здоров'я, і за цим буде майбутнє. Привчати ж до культури ставлення до власного здоров'я необхідно з першого класу, адже додаткові «запчастини» до свого організму не купиш.

– Ми знаємо , що Ви дуже активна людина. Можливо, не завжди є вільний час в міру професійної зайнятості, проте, очевидно, маєте улюблену справу, непов’язану з роботою? Розкажіть про неї!

– Колись, в часи дефіциту, я любила в’язати та шити. У моїй родині всі жінки мали хист до цього. Прабабуся була моделісткою, до 1917 року мала власну майстерню з пошиття одягу. А от тепер, коли маємо великий асортимент на ринку моди, надаю перевагу читанню. Люблю класику і сучасну літературу, наприклад, Харукі Муракамі та інших сучасних авторів. Звичайно, люблю виїжджати на природу, на дачу, до озера, коли хоч трішки тепліє.

Раз на рік стараємося поїхати на екскурсію за кордон, щоб подивитися і дізнатися більше про інші місця.

– Ви надзвичайна оптимістка. Що допомагає Вам зберігати чудовий настрій і доброзичливість? Можливо, є універсальний рецепт?

– Я ніколи не заздрю. Вважаю, що людина може зробити квітучий сад з того, що має. І, як сказав класик Л. Толстой, необхідно вірити в можливе щастя, щоб бути щасливим. Щодо цього варто перечитувати класиків: там багато мудрості, розуміння людей і їхніх характерів, філософії, яка не старіє і не змінюється з роками. Тому деякі книжки перечитую по кілька разів, бо з часом по-іншому їх сприймаю.

– Розкажіть про свої улюблені місця, міста, які Вам доводилося відвідувати!

Із закордонних країн люблю маленьку республіку Сан-Марино. Якщо читати казки, романи, то саме таке містечко, як столиця Сан-Марино, є казковим у своїх мініатюрних вуличках, будиночках. З Європейських – Відень, дуже схожий архітектурою зі Львовом, лише більший.

– Ваші побажання нашим читачам?

– Відкрию нашим читачам рецепт: якщо будете дотримуватися здорового харчування та активного способу життя, довголіття і здоров'я Вам гарантоване.

Дякую!

Read More

Відмовлятися чи ні від фізичних вправ при захворюваннях шлунка

Рекомендації щодо виконання фізичних вправ, інформація про тренування в тренажерних залах, реклама різноманітних фітнес-клубів – усе це постійно вказує нам на необхідність займатися спортом.

Ми також закликаємо Вас додавати у життя більше руху, про що часто нагадуємо у повідомленнях #zdorovyj_trend. Проте інколи певні проблеми зі здоров’ям стають на заваді в таких починаннях. Сьогодні ми розглянемо проблему захворювань шлунково-кишкового тракту і фізичних навантажень. Рекомендації нам надала лікар-гастроентеролог Зоряна Подольська.

«Якщо я маю захворювання шлунково-кишкового тракту, чи можна мені займатися спортом?» – такі запитання часто ставлять лікарю- гастроентерологу. Певні види спорту чи вправи і справді можуть не лише не принести користі, а й нашкодити, тому, обираючи той чи інший вид активності, треба спочатку порадитися зі своїм лікарем.

Спершу про користь:

• Вправи можуть покращити процес травлення.
• Допомагають підтримувати вагу.
• Якщо Ви страждаєте від печії, то, скажімо, катання на велосипеді допомагає зменшити цей неприємний симптом, а значить не протипоказане при гастроезофагальній рефлюксній хворобі, килі стравохідного отвору діафрагми.
• Легкі вправи, що посилюють частоту дихання та серцевих скорочень, допомагають пришвидшити моторику кишківника, отож при закрепах вони будуть незамінними.
• Такі вправи, як йога, пілатес, теж покращують функцію травної системи, усуваючи стрес і рівень тривоги, що часто є провокаторами травних розладів.
• При закрепах показані біг та дозована хода (не менше ніж 30–40 хв.), плавання. Вони стимулюють механічно пасаж вмісту товстого кишківника в пряму кишку. Матимете дуже позитивний ефект, якщо поєднаєте ці види активності з дієтою.

Шкода від фізичних навантажень:

• Серйозні наднавантаження можуть провокувати послаблення моторики та посилювати закрепи.
• Люди, які страждають від діареї та нудоти, повинні обмежити біг.
• Якщо у Вас діагностовано загострення гастриту чи виразкову хворобу, то спорт слід відтермінувати на час гострого стану.
• При захворюваннях кишківника (виразковий коліт, хвороба Крона) вправи можна виконувати лише за згодою лікаря.
• При частій печії чи діагностованій килі стравохідного отвору діафрагми треба уникати підйомів вантажів (штанга, гирі) та вправ, пов’язаних із нахилом тулуба до переду.

Застереження!
Перед фізичною активністю (зарядка, вправи, спорт) не варто їсти протягом 1,5–2 год. і в жодному разі не виконувати вправи на «повний» шлунок. Перед фізичною активністю їжа має складатися з білків і вуглеводів, жири треба мінімізувати.

Після спорту необхідно спожити білкову або вуглеводну їжу – це сприятиме пластичним енергетичним процесам.

Найкраща порада!
Якщо є проблеми зі шлунково-кишковим трактом, узгодьте свою фізичну активність із лікарем і тренером.

Нехай спорт приносить лише користь!

Автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Цукор: користь і шкода одночасно

Працюючи активно, розумово чи фізично, упродовж дня, ми часто відчуваємо, що нашому організму негайно потрібна глюкоза, і вже після споживання кількох цукерок тішимо себе, мовляв, ось воно просвітління, енергія. Проте солодощі можна було б легко замінити бананом чи кількома фініками, а користі отримали б у рази більше.

В середньому ми щодня споживаємо 22 чайні ложечки цукру. Проте добова норма залежить від віку, маси тіла та важкості праці:

• Для людей з нормальною масою тіла 50 г (10 чайних ложечок, в одній ч. л. без чубка – 5 г).– Для людей, які мають зайву вагу і ожиріння, – 25 г, тобто 5 чайних ложечок.
• Для чоловіків віком від 19 до 30 років – 60 г; від 30 до 55 – 55 г (11 чайних ложечок).
• Для жінок віком від 19 до 30 років – 50 г цукру; після 50 – 40 г.
• Для дітей 1–3 років – від 50 г цукру; від 11 до 17 років – до 75 г.

(Джерело – підручник «Дієтологія» за редакцією проф. Н. В. Харченко, 2012 рік).

Топ-четвірка найбільш цукровмісних продуктів, від споживання яких варто відмовитися насамперед:

• Солодкі води.
• Випічка, кондитерські вироби.
• Десерти, морозиво.
• Цукерки, солодощі тощо

Насправді загроза не в цукрі, адже в розумних кількостях цукор корисний і необхідний організму, справа в його кількості.

Зробіть 10-денну перерву від перевантаження організму цукром – і почуватиметеся значно краще.

Надмірне споживання цукру може призвести до:

• Ожиріння.
• Цукрового діабету 2-го типу.
• Серцево-судинних захворювань.
• Артеріальної гіпертензії.
• Захворювання печінки.
• Порушення роботи імунної системи.
• Розвитку депресії і посилення стресу.
• Старіння шкіри.
• Карієсу.
• Жовчнокам'яної хвороби.
• Остеопорозу.
• Артриту.

Після прийому продуктів з високим вмістом цукру варто через кілька годин випити кілька склянок води. Вода добре очищує організм від токсинів, цукру тощо.

Спершу, якщо Ви полюбляєте солодощі, буде важко відмовитися від цих спокус, проте їм легко можна знайти смачну заміну: сухофрукти, фініки, банани, не зашкодить і 2–3 ложечки меду.

Якщо маєте зайву вагу, вживайте природний замінник цукру – стевію, вона смачна і недорога, не підвищує рівень цукру у крові, тому її можна вживати хворим на діабет.

Згодом Ваша рука все рідше і рідше тягнутиметься до некорисних солодощів.

Відмовляйтесь від їжі, що завдає шкоди Вашому організму, адже він для Вас значно цінніший, ніж кількахвилинна насолода від смакування тортиком.


Автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.

Read More

Поради для тих, хто «засиджується» на своєму робочому місці

Що відбувається з Вашим організмом, якщо Ви щодня сидите по 8–9 годин?

Під час сидіння не лише хребет отримує велике навантаження, але й ноги, таз тощо, адже вони тривалий час перебувають у статичному положенні, коли відбувається так звана статична робота м’язів. Коли Ви сидите, м’язи продовжують працювати, а така робота є найважчою, оскільки м’яз не має можливості розслабитися до такої міри, до якої йому це потрібно. Поруч з м’язами від малорухливості страждають і суглоби. Через недостатню рухливість не виділяється значною мірою синовіальна речовина, яка є природнім мастилом для наших суглобів і попереджає стирання суглобових поверхонь. Недостатність синовіальної речовини провокує виникнення акустичного ефекту – хрускоту в суглобах. Разом все це призводить до ослаблення м’язів, порушення роботи усіх органів і систем, а відтак – різних захворювань, втоми, дискомфорту тощо.

джерело - http://goo.gl/MvcAzD

Якщо Ви проводите багато часу сидячи, варто пам’ятати про кілька порад:

1. Підтримуйте баланс у всьому.
Змінюйте свою позицію сидіння кожні 20-30 хв.
Чергуйте стояння і сидіння.
Робіть легкі вправи (потягування, піднімання/опускання на пальцях, легкі повороти ліворуч/праворуч тощо).
Щодня витрачайте як мінімум 30 хв. на ходіння пішки (навколо офісу в обідню перерву, вечірню прогулянку додому або з домашнім улюбленцем).
Виберіть спорт, який би допомагав Вам знімати втому м’язів і тренував їх. Найкраще в такому випадку плавання оскільки задіяні усі м’язи.

2. Важливо не лише скільки Ви часу проводите у сидячому положенні, але і в якій позиції. Перевірте, чи належної висоти та глибини Ваші робочі меблі (крісло та стіл).
Неправильне розташування монітора може спричинити не лише проблеми із зором, але й спровокувати біль у шиї та спині. Реорганізуйте своє робоче місце: витягніть руку на 50–70 см – саме така відстань повинна бути між Вами та монітором. Очі мають бути приблизно на одній лінії з верхнім краєм монітора або трохи вище.

Крісло:

• Ширина і глибина сидіння не менше ніж 40 см.
• Висота спинки – орієнтовно 30 см., ширина – не менше ніж 40 см.
• Регулювання висоти сидіння – 45–55 см.
• Форму спинки підбирайте під свою форму спини. Спробуйте посидіти і переконайтесь, чи зручно Вам спиратись упродовж певного часу.
• Щоб уникнути варикозу ніг, варто час від часу вставати і старатися не закладати ногу на ногу. Допомогти зняти навантаження з ніг під час сидіння зможе невисока поличка для ніг під столом.

Стіл повинен бути довжиною приблизно 70–75 см, ширини і глибина – не менше ніж 80 см.

Додаємо до вільного роздруку перелік вправ, які Ви можете виконувати на своєму робочому місці. Роздрукуйте та розмістіть на стіні, робочій дошці чи на іншому добре помітному предметі так, щоб Ви час від часу зупиняли свій погляд на ньому та нагадували собі про перерви і корисні вправи.

Спонукайте своїх співробітників «не засиджуватися» і бути в здоровому тренді. Адже від цього Ваша продуктивність праці лише зростатиме.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Медичні огляди, які необхідно проходити жінкам у різному віці

У 20 років

Лікар-терапевт, сімейний лікар:

• Загальний аналіз крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, частіше (згідно з рекомендаціями лікаря), якщо показники свідчать про відхилення від норми.
• Експрес-тест на цукор у крові – кожні два-три роки, якщо показники у нормі, частіше, якщо є відхилення.
• Обговоріть з сімейним лікарем своє харчування, порадьтеся, як підтримувати нормальну вагу.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів – щороку або кожні два-три роки (залежно від рекомендацій лікаря).
• Цитоморфологічне дослідження – кожні два-три роки за нормальних результатів, частіше, якщо є відхилення від норми, – для скринінгу раку шийки матки.
• Скринінг вірусних та інфекційних статевих захворювань – щороку, якщо у Вас більше ніж один статевий партнер.
• Контрацепція: якщо необхідно, запитайте у свого гінеколога про методи контрацепції, дізнайтеся, який підходить саме Вам, які ризики чи побічні наслідки цього методу.

Лікар-дерматолог:*
Огляд шкіри – раз на рік (частіше, якщо рекомендовано лікарем), щоб вчасно виявити ознаки раку шкіри.

Лікар-стоматолог:*
Огляд та чищення зубів – кожні шість місяців.

*Ці обстеження актуальні і у 30, і в 40, і в 50 років.

У 30 років
Сімейний лікар:*

• Загальний аналіз крові, холестерин та експрес-тест на цукор у крові – кожні два роки, якщо показники у нормі, і частіше, якщо є відхилення.
• TSH – у віці 35 років і потім періодично, через декілька років, щоб контролювати функцію щитоподібної залози.
• Вакцинація: запитайте у персонального лікаря про свій календар щеплень. Кожні десять років поновлюйте щеплення від правцю, дифтерії, кашлюку.

Лікар-гінеколог:

• УЗД жіночих статевих органів та цитоморфологічне дослідження – кожні три роки, якщо результати нормальні, і кожні два роки, якщо є відхилення.
• Діти: запитайте у лікаря гінеколога (якщо це для Вас актуально) про здатність до зачаття, як визначити термін овуляції та можливе лікування, якщо Ви не можете завагітніти.

*Ці обстеження актуальні і у 40 та 50 років.

У 40 років
Лікар-гінеколог:

• Мамографія - раз на рік. Дізнайтеся у лікаря-гінеколога, де можна пройти це обстеження.
• Скринінг раку: молочні залози, шийка матки, яйники, ендометрій, пряма кишка. Ризик виникнення раку у цих органах у цьому віковому періоді підвищується у рази. Отож, візит до гінеколога кожні три роки та щорічна мамографія дуже важливі. Запитайте у лікаря, як самостійно перевіряти молочні залози між мамографіями.
• Денситометрія – обстеження на остеопороз. Порадьтеся з лікарем, як запобігти втраті кісткової тканини.

Лікар-стоматолог:
Скринінг раку ротової порожнини – перевірка ротової порожнини на ознаки наявності раку.

У 50 років
Лікар-гінеколог:

• Менопауза – поговоріть з лікарем про ознаки менопаузи та плюси і мінуси гормональної терапії у цей період. Також запитайте про інше лікування своїх симптомів.
• Остеопороз – поговоріть з лікарем про ризик виникнення недуги і як її діагностувати на ранніх стадіях.
• Тест щільності кісткової тканини – якщо рекомендовано, лікар-гінеколог розкаже, де є обладнання, на якому можна пройти це обстеження.

Лікар-ендоскопіст:

• Колонскопія кожні 10 років.
• Колоректальний рак – ризик виникнення такого раку у жінок у віці 50 років дуже зростає. Обговоріть з лікарем свою дієту та стиль життя.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аритмія та вагітність

Аритмія під час вагітності трапляється доволі часто. Цьому сприяє ряд фізіологічних передумов. Під час вагітності зростає частота серцевих скорочень приблизно на 25%.

Вагітні жінки часто скаржаться на прискорене серцебиття, відчуття перебоїв, затримки, пропусків у роботі серця, нестачі повітря, запаморочення, стискання у грудній клітці, іноді – на втрату свідомості.

Все вищеперелічене може бути першими проявами аритмії. Часто її також зумовлюють стреси та тривога, а ще – порушення в інших органах і системах.

Наприклад, підвищення функції щитоподібної залози, загострення гастро-езофагальної рефлюксної хвороби тощо. У першому випадку варто додатково звернутися до лікаря-ендокринолога, у другому – до лікаря-гастроентеролога.

Щоб з'ясувати, яка саме аритмія виникла, чи є структурні захворювання серця, виключити інші порушення, вагітній жінці проводять додаткові обстеження, безпечні і для неї, і для плоду:

• запис електрокардіограми (ЕКГ) – електричних імпульсів серцевої діяльності;
• ехокардіографію – ультразвукове обстеження серця;
• добове моніторування ЕКГ – запис ЕКГ протягом 1–3 діб. Цей метод є особливо інформативним для виявлення і встановлення виду аритмії.

Особливу увагу на зазначену проблему варто звернути жінкам, які мають підвищений тиск та серцево-судинні захворювання, наприклад, вродженні і набуті вади серця, кардіоміопатії, перенесений міокардит зі зниженою скоротливістю лівого шлуночка, легеневу гіпертензію або перенесені операції на серце.

У цих випадках ще на етапі планування вагітності жінці слід комплексно обстежитися, з’ясувати, чи немає протипоказань до вагітності, обговорити з лікарем потенційні ризики під час вагітності і пологів, тактику лікування.

Коли розглядається питання лікування аритмій у вагітних, спершу лікар звертає особливу увагу на безпечність застосування препаратів. Якщо медикаментозного лікування не уникнути, то лікар призначає прийом відповідних препаратів з невисоким ефективним дозуванням.

Виявивши симптоми, що насторожують, вагітній жінці необхідно звернутися до лікаря-кардіолога, який за результатами обстежень зможе призначити лікування або скерувати до необхідного спеціаліста.

Ігнорувати такі симптоми не варто, адже вони можуть сигналізувати про ризики для здоров’я мами та малюка і викликати зайве хвилювання у жінки в делікатний період.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Культура здорового харчування

Ваш власний приклад – це один із найголовніших елементів, що складають основи правильного та здорового харчування Вашого малюка. Харчування дітей від 1 до 3 років є перехідним від грудного вигодовування до раціону дорослої людини.

Потреби дітей раннього віку в основних речовинах, які отримують з продуктів харчування, та енергії залишаються ще доволі високими, оскільки це період інтенсивного росту та розвитку дитячого організму. Зважаючи на це вчені вивели середнє значення калорійності харчового раціону для такої вікової категорії, яке складає приблизно 1200–1515 ккал.

Загалом для дітей у віці 1–1,5 року існує 5-разовий режим харчування, у якому на перший сніданок припадає 20% калорійності, на другий – 15%, обід – 30%, полуденок – 15% і вечерю – 20%.

Для дітей віком 1,5–3 роки сніданок – 25%, обід 35–40%, підвечірок – 10–15% і вечеря – 25%. У цей період особливо важливо споживати їжу в той самий час, щоб вона краще засвоювалася та перетравлювалася. У перервах між годуваннями не слід давати будь-яку іншу їжу (перекус).

Це були дещо статистичні дані, а тепер поговоримо про перехід дитини від грудного вигодовування до самостійного вживання різноманітної їжі. Дуже важливо не перешкоджати малюкові в його спробах їсти самостійно. Зазвичай перше бажання самостійно тримати ложку з’являється вже з 6,5–7 місяців. Цей процес є фундаментальним як для малюка, так і для Вас. Тому постарайтеся зробити цей період для дитини приємним не лише в споживанні їжі, а доповніть його взаємним емоційним спілкуванням, набуттям нових навичок. Привчайте малюка користуватися посудом. У нього має бути 2–3 власні тарілочки, 2 маленькі горнятка і не менше ніж 2 чайні або десертні ложечки. Привчайте дитину одразу їсти з власного посуду.

Постарайтеся під час сніданку, обіду чи вечері дружно сім'єю (якщо це можливо) сідати до столу – так Ви прищепите культуру харчування своїй дитині.

Звертайте увагу на температуру їжі, вона має бути приблизно така ж, як і температура тіла, а страви – свіжозготовані.

Прокидаючись вранці, не всі діти одразу потребують сніданку, деяким для цього потрібно 1–1,5 год. У такому випадку можна запропонувати малюкові ½ ч. л. меду, розчиненого у воді, його треба випити натще, завдяки цьому підвищиться секреція травних соків.

А тепер підведемо підсумки:

• Привчайте своїх малюків до здорового і правильного харчування вже з введення першого прикорму.
• Їжа має бути різноманітною і приємною на запах та вигляд.
• Звертайте увагу на температуру їжі.
• Пам’ятайте про п'ятиразовий режим харчування «без перекусів».
• Привчайте малюка самостійно тримати ложечку, починаючи із введення прикорму.
• Створюйте позитивну атмосферу під час споживання їжі.
• Постарайтеся якнайпізніше ознайомити дитину з солодощами та шоколадом (після 3 років).
• Не забувайте про користь фруктів, овочів і м'яса в раціоні своєї дитини.
• Пам'ятайте: після одного року їжу не треба подрібнювати блендером, достатньо розминати виделкою, а м'ясо подають у вигляді фрикадельок, котлет.
• Звертайте увагу на тривалість споживання їжі – це треба робити не надто швидко і не надто довго: сніданок має тривати 15–20 хв., обід – 25–30 хв., а вечеря – 15–20 хв.

автор лікар-педіатр Аліна Волинець

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Як вберегтися від раку товстого кишківника

Протягом останніх місяців довелося прооперувати кількох пацієнтів з поліпами товстої кишки різних розмірів, в яких виявилося злоякісне переродження – рак.

З одного боку можна ствердити, що цим пацієнтам пощастило, оскільки пухлина видалена на ранній стадії і прогноз є сприятливим. Однак така ситуація автоматично потягнула за собою цілу низку додаткових вартісних обстежень і аналізів, за результатами яких події можуть розвиватися за двома сценаріями. Якщо відхилень від норми не виявлено, то пацієнт підлягає спостереженню і контрольному обстеженню через визначений проміжок часу.

Ризик повернення хвороби існує, але він дуже малий. Якщо патологічні зміни знайдено – попереду велика відкрита операція, іноді хіміотерапія і ризик повернення хвороби значно більший. Завжди дуже шкодую, коли ситуація розвивається за другим сценарієм, бо розумію, що лише кілька місяців часу відділяють цю людину від першої групи.

У Європейських країнах існують програми раннього виявлення і запобігання розвитку раку товстого кишківника (програми скринінгу колоректального раку). Тож нам не потрібно нічого вигадувати, треба дотримуватися рекомендацій і ризик захворіти на рак товстої кишки знизиться в рази. Що ж необхідно знати і робити, щоб вберегтися від страшної недуги?

1. П’ять причин, щоб зробити обстеження товстого кишківника – колоноскопію:
• закреп;
• діарея;
• виділення крові з калом;
• обтяжена спадковість (якщо будь-хто з родини мав діагноз раку або аденоми товстої кишки першого-другого ступеня);
• вік 50–75 років.
2. Імунохімічний аналіз калу на приховану кров (іFOBT) – починаючи з 45 років, 1 раз на 2 роки.
3. За відсутності будь-яких скарг перша колоноскопія (обстеження товстої кишки) у 50 років, в подальшому – залежно від результатів першого обстеження.

Дотримуючись цих простих правил, Ви зможете вчасно виявляти і видаляти поліпи товстої кишки шляхом малотравматичних ендоскопічних операцій на стадії доброякісних пухлин, не допускаючи розвитку раку. Погодьтеся, що краще вилікуватися за допомогою операції без розрізу, без крововтрати, без значної травми протягом одного дня, аніж дочекатися потреби у великій відкритій операції.

Здоров’я Вам.

Автор лікар-хірург, ендоскопіст Ступницький А.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Про грип… без паніки

Епідемія грипу для нашої країни – це справжній виклик. Адже, через відсутність «культури» вакцинації та малу обізнаність людей із «правилами поведінки» в період захворювання, вона охоплює велику кількість громадян. Крім того, багато з них не вилежує в ліжку до повного одужання. Внаслідок недотримання ліжкового режиму виникають ускладнення і період реабілітації затягується надовго. Не дивно, що інформація ЗМІ про перші випадки захворювання на грип відразу ж викликає паніку.

У цьому пості ми намагалися зібрати всю найважливішу інформацію про грип: як зменшити ризик захворювання, що потрібно робити, якщо хвороба все ж таки вас «наздогнала», як уникнути ускладнень тощо. Отож, «забирайте» його на стіни своїх сторінок у соцмережах, діліться з друзями і не панікуйте. Не такий він страшний, цей грип, коли знаєш, як з ним боротися.

Насамперед треба знати, що вірус грипу, в тому числі пандемічного (штам А Н1N1), який цього року фіксують в Україні, передається двома шляхами:

1. Повітряно-крапельним (під час чхання та кашлю в діаметрі 1,5–2 м).
2. Контактно-побутовим (при рукостисканні та контакті з зараженими поверхнями).

Зберігає свої властивості вірус протягом 2 год.

У групі найбільшого ризику перебувають:

• діти до 5 років;
• дорослі у віці понад 65 років;
• вагітні;
• люди з супутніми хронічниим недугами (хронічні легеневі захворювання, онкологія, цукровий діабет, імунодефіцитні стани).

Щоб зменшити ризик захворювання:

• часто перевітрюйте приміщення;
• носіть маску;
• частіше мийте руки;
• користуйтеся антисептиками для рук;
• не торкайтеся обличчя, очей, носа брудними руками;
• протягом дня частіше пийте воду;
• вчасно зробіть вакцинацію.

Перші симптоми:

• Інкубаційний період (з моменту інфікування до появи перших симптомів) триває в середньому від 1 до 4 діб.
• Перші прояви захворювання, як і при сезонному грипі: різке підвищення температури до 38–39^ОС, озноб, запаморочення голови, слабість, головний біль, біль у м’язах і суглобах.
• Характерними симптомами для цього збудника є ще й нудота та блювання.

Друга група симптомів пов’язана з розвитком респіраторного синдрому (сухий кашель, який може переходити у вологий, першіння в горлі, відчуття нестачі повітря).

Що робити при перших ознаках хвороби:

• Залишайтеся вдома, не ходіть на роботу і в місця скупчення людей.
• Ізолюйте хворого від здорових членів родини, користуйтеся захисними медичними масками (змінюючи їх кожні 3–4 год.).
• Відпочивайте, пийте велику кількість рідини.
• Часто мийте руки з милом, особливо після кашлю, чхання.
• Контролюйте вологість повітря.
• Для посилення опірності організму вживайте їжу з достатньою кількістю білка і підвищеним вмістом вітамінів А, С і групи В.
• Обмежте вживання гострих, жирних, смажених, солених і маринованих страв.
• Зверніться до лікаря.

Симптоми, які свідчать про розвиток ускладнень та вимагають негайного звернення до лікаря:

• Задишка і посилення її протягом доби.
• Болі у грудній клітці при диханні та кашлі.
• Виражене запаморочення, яке з'являється раптово.
• Періодично сплутана свідомість (забудькуватість, випадання окремих подій із пам'яті).
• Багаторазова і рясна блювота.
• Друга хвиля з температурою, кашлем і задишкою.

Симптоми зберігаються упродовж 3–5 днів, але у разі тяжкого перебігу захворювання пацієнт може почуватися погано до 2 тижнів. Крім того, тривалий грип зазвичай тягне за собою низку ускладнень: бактеріальну пневмонію, геморагічну пневмонію, формування емпієми та абсцесу легень, бактеріальні синусити, риніти, отити, трахеїти, вірусний енцефаліт, неврит, міокардит, менінгіт, радикулоневрит, токсико-алергічний шок, ураження печінки, синдром Рея.

Щоб запобігти розвитку ускладнень, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря та розпочати правильне й ефективне лікування.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

#Zdorovyj_trend мандрує у 2016 рік

#Zdorovyj_trend – інформаційний порадник, серія статей про здоровий спосіб життя від Медичного центру Святої Параскеви.

За кордоном тисячі людей вивчають різні думки про здоров'я, здоровий спосіб життя, заняття спортом, щоб змінити своє життя на краще. Найбільшими викликами залишаються дієти, зменшення кількості споживання цукру, мінімізація стресу та фізична активність.

У країнах Європи діє чимало програм, спрямованих на виховання нового мислення в майбутнього покоління. Розробники цих програм закликають батьків і дітей робити «здоровий» вибір, який передбачає фізичну активність та здорове харчування. Для цього залучають чималі ресурси: запрошують відомих зірок, транслюють пізнавальні телепередачі, створюють соціальні ролики, фонди, запроваджують інтерактивні уроки у школах, проводять години здоров'я на роботі тощо.

Ми ще, на жаль, не доросли до таких масштабних соціальних компаній, які пропагували б здоровий спосіб життя, проте маємо можливість спостерігати, як суспільство самотужки його культивує: люди кидають один одному в соціальних мережах фітнес-виклики, обмінюються порадами щодо здорового харчування, об'єднуються в ініціативні групи тощо.

Тому у 2015 році ми вирішили підтримати тих, хто вже почав оздоровлюватися чи хоче «включитися» у здоровий спосіб життя. Перша наша публікація вийшла у вересні. Хоча, щоб розпочати процес свого оновлення, не потрібно жодних прив'язок до пори року чи дати, стартувати можна будь-коли, а можливості при високій мотивації завжди знайдуться. Ми впевнені, що і осінь, і зима – чудові пори для такого старту. Адже як тільки починаєш шукати можливості, вони перед тобою відкриваються. У нашому житті є чимало сфер, які можна і варто змінити, покращити, додати їм трохи більше здоров'я і щастя.

Не обов'язково з головою занурюватися у спорт і строгі дієти, великі зміни починаються з маленьких звичок і правил, яких необхідно дотримуватися вдома, на роботі, разом із сім'єю тощо.

Іншим нюансом є те, що не можна знайти оптимального рецепту дій. Здоровий спосіб життя – дуже індивідуальний процес для кожного, адже цьому передує попередній досвід фізичних навантажень, захворювання, ритм життя, вік, професійні ризики тощо.

З усіма цими викликами ми зіткнулися, готуючи та шукаючи матеріали, адже хотілося дати бодай маленький інструмент і ключик для усіх і кожного водночас.

За цей період – п'ять місяців – було написано 17 статей на тему здорового способу життя, вони покликані допомогти Вам розпочати зміни за різних обставин і фізичних можливостей. Ми прагнули задати маленький імпульс до дій та дати поради, доступні кожному, хто мріє покращити своє здоров'я.

Дякуємо, що Ви й надалі залишаєтеся з нами.

Хто ще не включився у здоровий тренд – поспішіть долучитися і будьте з нами у 2016 році. Хто ж уже рішуче налаштувався у цьому році на зміни, тому ми даруємо ось такі листки-планування, які можна роздрукувати самотужки. Можливо, саме вони допоможуть зробити перші кроки до нових змін.

(для того, щоб зберегти та роздрукувати зображення у повному розмірі, відкрийте їх у новій вкладці вашого браузера або скачайте тут)

Read More