Аневризма головного мозку

Сьогодні говоритимемо про доволі рідкісне, але небезпечне для життя захворювання – аневризму головного мозку.

Аневризми – це маленькі балоноподібні здуття мозкових артерій, що часто стають причиною жахливих крововиливів у головному мозку. В аневризмах дуже тонкі й делікатні стінки, а артеріальний тиск крові в них зазвичай високий. Тому, якщо аневризма розірветься, людина може загинути або отримати інсульт. Аневризма може бути вродженою або набутою. Проте здебільшого ця патологія трапляється з народження і вперше проявляється переважно у віці 20–30 років. При набутій формі до неї можуть призвести травми голови, гіпертонія, атеросклероз, інфекційні, пухлинні, паразитарні та запальні захворювання мозку, зловживання алкоголем і ті процеси, що стосуються стінок судин.

Аневризми відрізняються:

• розміром (малі – <5 16="" 6="">25 мм);
• формою (мішкоподібні, веретеноподібні та ін.);
• локалізацією.

У більшості випадків людина може не знати про проблему. Але якщо аневризма росте і збільшується, то можуть періодично виникати головні болі в місці її розташування.

Якщо аневризма ставатиме ще більшою, вона буде стискати нормальну тканину мозку та розташовані поруч нерви і судини. У подальшому це може призвести до появи птозу (опущення верхньої повіки), двоїння, розширення зіниці, косини, звуження чи випадання поля зору, слабкості в кінцівках, перекосу половини обличчя, шуму, зниження слуху, судом та ін. Тому жодного симптому не можна ігнорувати, особливо, якщо це стосується голови. Крім того, треба терміново звернутися до спеціаліста. Адже ніхто не спроможний чітко та точно визначити, коли і від чого аневризма може розірватися. Ми вже вище вказували набуті причини. Нагадуємо про них ще раз, це:

• високий артеріальний тиск;
• фізичне перенапруження;
• зловживання алкоголем;
• емоційне збудження та стрес;
• застосування препаратів, що розріджують кров та ін.

На жаль, консервативних методів лікування аневризми головного мозку не існує. Тому не можна доводити себе до межі, а натомість треба своєчасно лікувати супутні захворювання. До речі, в багатьох випадках, як підтверджує практика, аневризми виявляють випадково та неочікувано, діагностуючи інші захворювання.

Діагностика
Ангіографія – за допомогою КТ (з використанням контрастних речовин), МРТ (безконтрастна).

Інколи наявність аневризми може не проявлятися упродовж життя та не впливати на його якість. Проте виявлення аневризми потребує постійного динамічного огляду в лікаря.

Рекомендації:

• Не захоплюватися екстремальними видами спорту, берегтися від травм та інфекцій.
• Не піднімати важкого.
• Слідкувати за рівнем холестерину та цукру у крові і покинути куріння.
• Контролювати артеріальний тиск.
• Після 50 років регулярно робити УЗД судин.
• Намагатися уникати стресових ситуацій, сконцентровуватися на позитиві.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Коротко про основні захворювання зору

Спочатку трохи статистики:

• Майже 285 млн. людей на планеті сліпі або мають дуже низький зір.
• Із них 39 млн. є повністю сліпими.
• 90% сліпих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходів.
• 80% випадків низького зору чи сліпоти можна вилікувати або попередити.
• Майже 65% слабозрячих та сліпих людей мають вік за 50 років.
• Збільшення в популяції осіб старшого віку означає, що дедалі більше людей мають ризик погіршення та втрати зору внаслідок причин, асоційованих зі старінням (За даними ВООЗ та глобальної ініціативи VISION 2020).

Серед основних причин низького зору та сліпоти у світі є:

• Катаракта.
• Глаукома.
• Вікова макулодегенерація.
• Діабетична ретинопатія.
• Ряд причин дитячої слабозорості та сліпоти.

Катаракта

• Помутніння кришталика, спричинене віковими факторами (переважно) чи іншими чинниками.
• Ефективної профілактики не розроблено.
• Добре піддається лікуванню шляхом хірургічного втручання.
• Самодіагностика чи впевненість людини у тому, що причиною низького зору є катаракта, може зіграти злий жарт, оскільки насправді захворювання може бути іншим, більш важким.

Глаукома

• Виникає переважно в людей після 50 років, і з віком ризик появи глаукоми зростає.
• Незворотня глаукомна атрофія зорового нерва спричиняється підвищеним внутрішньоочним тиском.
• Зниження зору переважно відбувається непомітно для пацієнта, без жодних суб’єктивних відчуттів.
• Найефективніший метод профілактики – періодичний огляд офтальмолога, який допоможе виявити недугу на ранній стадії та призначить відповідне лікування.
• Після встановлення діагнозу вкрай важливо дотримуватися призначених рекомендацій та контролювати стан зорового нерва.
• Недбале виконання лікарських призначень, зволікання з повторними відвідуваннями лікаря, безвідповідальне ставлення до свого стану –прямий шлях до сліпоти.

Вікова макулодегенерація

• Виникає після 50–55 років, з віком ризик появи збільшується.
• Відбуваються дегенеративні зміни в центральній ділянці сітківки та загибель світлочутливих рецепторів, внаслідок чого прогресує погіршення центрального зору, знижується можливість читати та розпізнавати обличчя людей.
• Захворювання може протікати у двох формах: «сухій» (90%, повільний розвиток, здебільшого не дуже глибока втрата зору) та «вологій» (10%, швидше та більш виражене погіршення зору).
• Ефективного лікування для відновлення зору не існує, наявні лікувальні методи дають можливість призупиняти погіршення зору, що прогресує.
• За останні 5 років відбувся певний прогрес у вивченні захворювання та розробці лікування, що дає підстави сподіватися на вдосконалення наявних можливостей в найближчому майбутньому.
• Профілактичні заходи (дієта, вживання вітамінів з лютеїном, відмова від тютюнопаління, корекція артеріального тиску), згідно з дослідженнями, можуть певною мірою затримувати прогресування хвороби.

Діабетична ретинопатія

• Виникає через 5 і більше років від початку цукрового діабету і пов’язана з ураженням стінок дрібних судин сітківки, швидкість появи безпосередньо пов’язана зі ступенем компенсації діабету.
• Кожна людина з цукровим діабетом має ризик появи діабетичної ретинопатії; у середньому 35% пацієнтів з діабетом мають ознаки ураження очей і у кожного десятого виникають зміни, що призводять до втрати зору.
• Лікування полягає у вчасному виявленні небезпечних змін, проведенні лазерної коагуляції сітківки, за необхідності – інших лікувальних заходів.
• Лікування здебільшого спрямоване не на відновлення зору, а на зупинку прогресування змін, тому вчасний початок – запорука тривалішого збереження зору.
• Профілактика полягає у регулярних візитах до офтальмолога та ендокринолога, ефективному контролі рівня глюкози крові, холестерину та артеріального тиску, корекції стилю життя.

Зниження зору у дітей

• Викликане цілим переліком причин, у ряді випадків знижений зір можна попередити чи покращити.
• Найпоширенішими є некориговані аномалії рефракції та амбліопія, які потрібно виявляти якнайшвидше і проводити відповідну корекцію та лікування.
• З покращенням можливостей виходжування недоношених діток зростає питома вага маленьких пацієнтів з ретинопатією недоношених, лікування яких потребує відповідних технічних можливостей, але може зберегти зір.
• Вроджена катаракта також є причиною низького зору у дітей і потребує раннього хірургічного лікування.
• Маленькі пацієнти з низьким зором та сліпотою, які неможливо лікувати, потребують ефективної реабілітації та соціальної адаптації.
• Профілактика полягає у періодичних оглядах дитячого офтальмолога, який і визначиться з лікувальною стратегією в кожному окремому випадку.

лікар-офтальмолог Дмитро Олександрович Дерев’ягін

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Щоб не прихопили нирки

«Прихопили нирки», – жаліється вкотре подруга подрузі… Восени, особливо у холодну і вологу пору, хронічні захворювання ніби прокидаються зі сну і починають про себе сповіщати, інколи ниючим болем в поперековому відділі, дискомфортом, загальною втомою та частим сечовипусканням.

Найпоширеніші захворювання нирок – пієлонефрит і каміння або пісок в нирках, саме вони озиваються найчастіше з приходом перших холодів.

Пієлонефрит – запальне захворювання бактеріального походження. Розрізняють гострий та хронічний пієлонефрит, другий часто є наслідком недолікованого гострого стану. Іноді хронічне захворювання з слабо вираженими симптомами не викликає занепокоєння у хворого і може бути виявлене випадково – під час аналізу сечі. Жінки хворіють значно частіше на цю недугу, ніж чоловіки.

«Погріюся і перейде» – таким принципом зазвичай керується більшість людей, орієнтуючись на народні засоби та лікування під теплим коциком. Проте, якщо вчасно не звернутися до фахівця, можна дочекатися серйозніших проблем – порушення функції нирок і розвитку ниркової недостатності.

У другому випадку (утворення піску та каменів) важливу роль відіграє спадковість, харчування та споживання води. Обійтися лише медикаментозним лікуванням не вдасться, тому важливо переглянути свій раціон. Варто пам’ятати, що часто захворювання «чіпляється» через щоденні шкідливі звички. Підтвердженням діагнозу є лабораторні аналізи сечі, додатково – УЗД нирок.

Тож якими діями ми виснажуємо свій працьовитий орган? Деталізуємо:

• Цей пункт для любителів газованих солодких вод. Ми не втомлюємося повторювати: ці напої шкідливі для Вашого організму, від них однозначно менше задоволення ніж шкоди. Щодо нирок, то споживання газованих солодких напоїв посилює утворення білку в сечі, а відтак порушується робота нирок.
• Наступна звичка – досолювати. Якщо надаєте перевагу соленій їжі, згадуйте про те, що це додаткове навантаження для Ваших нирок.
• Надмірне споживання білкової їжі. Хоча білки дуже корисні для нашого організму, проте в усьому повинна бути помірність. Як правило, багато білку міститься в їжі тваринного походження. Тому будьте обережними з білковими дієтами, адже надмірне споживання білку може спровокувати зниження ниркової функції.
• Наостанок поговоримо про зловживання алкоголем і недостатнє споживання рідини. Алкоголь руйнує нирки, вода ж допомагає їм працювати справно та точно.

Якщо любите себе і свій організм, пам’ятайте про органи, які невтомно працюють у нашому тілі. Вони потребують особливих умов праці та бережливого ставлення до себе. Не виснажуйте та бережіть їх.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Молоко – наш друг чи… (непереносимість молочних продуктів)

Кожен п’ятий європеєць страждає від непереносимості лактози (молочного цукру). У нашому тонкому кишківнику продукується фермент лактаза, який розщеплює молочний цукор на прості цукри, що надалі всмоктуються в кров. Молочний цукор міститься в молоці, кисломолочних продуктах (йогурт, закваска, ряжанка), в морозиві. Також лактозу часто додають для покращення консистенції та смаку в інші продукти, які ми не відносили до молочних (майонез, кондитерські вироби, ковбасні вироби, випічка, соуси, макарони і т. д.), а також медикаменти.

У людей з дефіцитом ферменту лактази розвивається непереносимість лактози, що проявляється розладами функції шлунково-кишкового тракту (здуття, посилення відходження газів, проноси).

Часто алергію на молоко сплутують з непереносимістю лактози. Алергія на молоко – це реакція на білок молока, а непереносимість лактози – на молочний цукор. Алергія найчастіше проявляється з 1-го року у діток, непереносимість – частіше у дорослих.

Розрізняють первинну та вторинну недостатність лактази. Первинна – зазвичай генетична – залишається назавжди. Вторинна є наслідком інфекції, захворювань ШКТ, що усувається після лікування основної причини.

Симптоми непереносимості молочного цукру:

• здуття живота, відчуття переповнення;
• біль у животі;
• діарея;
• посилене газоутворення та виділення газів;
• нудота.

Симптоми здебільшого виникають через 30 хв. – 2 год. після вживання продукту з лактозою.

Ускладненнями непереносимості лактози може стати остеопороз (ламкість кісток), дефіцит вітаміну Д. Тому всім людям, в яких виявлено остеопатію чи остеопороз, необхідно пройти обстеження на непереносимість молочного цукру.

Також згаданий стан може мати шкірні прояви, зокрема висипання та сухість шкіри, атопічний дерматит, висипи, що схожі на алергічні реакції.

Необхідні обстеження:

• Здати кров – полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – лактозна непереносимість. За результатами аналізу можна визначити наявність чи відсутність згаданого захворювання; первинну та вторинну непереносимість.
• Водневий дихальний тест – вимірює кількість водню у видихуваному повітрі (проте може мати похибку через певну їжу, вживання ліків, куріння).
• Букальний зішкріб (генетичний тест зі слизової щоки). Лікування згаданого стану досить просте – дієта або додавання спеціальних ферментів перед вживанням лактозовмісного продукту чи медикаменту.

Обстежитися та встановити або виключити діагноз лактозної непереносимості допоможе лікар-гастроентеролог. На консультації Ви отримаєте інформацію про те, як змінити харчування, чим скорегувати свій стан, дізнаєтеся, як вибрати нешкідливі (безлактозні ліки) або запобігти їхньому негативному впливу, обумовленому лактозою.

Якщо неможливо придбати безлактозну продукцію, можна використовувати препарати лактози (таблетки, капсули), які застосовують перед вживанням лактозовмісних продуктів.

Можливості діагностики в гастроентерології щодо різних видів непереносимості (лактозної, глютенової та інших) дозволяють поставити правильний діагноз дорослим пацієнтам. Багато людей дорослого віку, змінивши лише своє харчування, позбулися тих проявів, з якими довгий час боролися медикаментозно. Це, зокрема, багато пацієнтів з полівалентними алергіями, атопічними дерматитами, незрозумілим схудненням, остеопорозом, випадінням волосся, а також різними шлунково-кишковими проявами.

Запобігти та скорегувати стан значно простіше, аніж надалі тривало лікуватися! Порадьтеся зі своїм гастроентерологом та з’ясуйте: « Молоко – це друг чи…?».



Автор: лікар - гастроентеролог Зоряна Подольська




Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

29 вересня - Всесвітній День Серця

Темі серцево – судинних захворювань ми не припиняємо присвячувати багато публікацій та візуальних матеріалів- пам’яток та нагадувань. Ми намагаємось звертати увагу та наголошувати на те, що дана категорія захворювань залишається однією з найпоширенішою серед причин смертності та водночас її виникнення та перебіг дуже залежить від кожного особисто і від нашого вибору : способу життя та контролю хвороби. Серед наших матеріалів і роз’яснення , корисні поради та рекомендації, що стосується роботи нашого «двигуна».

Напередодні Всесвітнього Дня Серця ми зібрали усі публікації, щоб знову Вам нагадати про важливий орган нашого організму.

Програма контролю та раннього виявлення гіпертонічної хвороби

Екстрасистолія – додатковий удар серця

Правильне харчування при атеросклерозі та підвищеному рівні холестерину

Чому підвищується артеріальний тиск

У мене болить серце?

Здорове серце: правила та поради

Поради, як контролювати свій ритм серця

Мобільні додатки, які допоможуть подбати про серце

Аритмія і вагітність

Чи загрожує Вам інфаркт?

Сім кроків до здорового серця

Сердечне ставлення до серця

Щоб серце «не підкачало»

Read More

Біль у грудній клітці: що робити

Відчуваєте біль у грудній клітці? Що робити? Як допомогти собі чи близькій людині? Небезпечно це чи ні? Всі ці запитання, а також багато інших виникають у людини, яка вперше відчула дискомфорт або больове відчуття в грудній клітці (особливо лівій її частині або за грудиною).

Враховуючи розташування в цій ділянці життєво важливих органів, зокрема серця, краще перебільшити небезпеку, аніж недооцінити.

Особливо, якщо біль інтенсивний, супроводжується страхом, тривогою, частим неритмічним серцебиттям, задухою. З такими симптомами необхідно негайно звернутися по медичну допомогу – викликати швидку.

Необхідно також пам’ятати, що доволі небезпечні стани можуть протікати малосимптомно, маскуючись і не насторожуючи Вас. Тому в будь-якому випадку, щоб правильно визначити причини болю, варто звернутися до лікаря.

Та, врешті, що ж все-таки болить: серце чи інші органи?

Самому практично неможливо знайти відповідь на це запитання. Лікар, щоб з’ясувати причини болю, проводить низку діагностичних обстежень (ЕКГ, УЗД, МРТ тощо), адже відповідь може бути далеко неоднозначною і неочевидною.

Стенокардія, гастроезофагальний рефлюкс, інфаркт міокарда, невротичні стани, панкреатит, виразки шлунка – всі ці захворювання і ще багато інших може об’єднувати один симптом – біль за грудиною. Часто, пацієнти, які звернулися по допомогу до кардіолога, у результаті продовжують лікування в гастроентеролога або в невролога. І навпаки.

Бувають випадки, коли необхідна участь кількох спеціалістів, щоб лікувати два і більше захворювань, що можуть викликати біль у грудній клітці.

Найважливіше в будь-якому захворюванні – рання діагностика, оскільки від цього залежить комплекс лікувальних процедур, прогнозування якості та продовження життя пацієнта. Ми живемо в період стрімкого розвитку технологій, зокрема медичного обладнання, яке вдосконалюється та допомагає лікарю встановити стан роботи будь-яких наших органів, зокрема і серця.

В нашому центрі Ви можете пройти ультразвукову діагностику серця, ЕКГ та отримати фахову допомогу лікаря-кардіолога з приводу будь-яких захворювань серцево- судинної системи.

Read More

Правильне харчування при гіперурикемії, подагрі.

Гіперурикемія – підвищений вміст сечової кислоти, виявляється за допомогою біохімічного аналізу крові. Причини захворювання можуть бути різними: порушення обміну речовин в організмі, метаболічні проблеми, а також порушена робота нирок. До факторів ризику відносять: атеросклероз, діабет, гіпертонію.

На фоні цього захворювання починається процес утворення піску в нирках. Правда, доволі часто недуга протікає і без очевидних симптомів.

Подагра – захворювання обміну речовин, при якому солі сечової кислоти відкладаються в суглобах, і, як і при гіперурикемії, наявний підвищений вміст сечової кислоти у крові. Зловживання алкоголем та жирною їжею – основна причина загострення цього захворювання. Тому саме цих двох факторів треба якнайшвидше позбутися. Найбільше недуга дошкуляє суглобам, сухожиллю та хрящам.

Медикаментозне лікування згаданих захворювань ефективніше в поєднанні з відповідною дієтою, яку додаємо:

Правильне харчування при гіперурикемії, подагрі
Виключити

• М’ясо молодих тварин, м’ясні копченості та консерви, печінку, нирки, мозок, язик, холодці.
• Жирну, солону, копчену рибу, рибні консерви, ікру риб, заливну рибу.
• Бульйони, відвари, екстракти, супи (м’ясні, рибні, курячі, грибні).
• Щавель, шпинат, цвітну і брюсельську капусту, салат, ревень, гриби.
• Прянощі: перець, хрін, гірчицю.
• Алкогольні напої (особливо пиво, вино).
• Кремові торти, тістечка, шоколад, какао.
• Продукти, що містять консерванти (консерви, соки, солодкі води).
• Бобові: сочевицю, горошок, біб, квасолю, спаржу, сою.
• Малину, інжир, виноград і всі продукти з винограду (ізюм, вина, коньяк тощо).

Обмежити

• Відварене м’ясо (150 г, до 2 разів на тиждень): домашню птицю, кролика, яловичину, баранину.
• Відварену рибу нежирних сортів (160–170 г, до 2 разів на тиждень).
• Зелену цибулю, петрушку, спаржу, селеру, перець, редиску, ріпу, баклажани, помідори (до 2–3 шт. на тиждень).
• Соління й маринади, соуси та прянощі, у т.ч. томатну пасту, кетчуп.
• Горіхи (кедрові, мигдаль, фісташки, фундук) і насіння.
• Вироби з листкового і здобного тіста, білий хліб.
• Міцний чай, каву, какао.
• Сливи, авокадо.
• Яйця (1 в день) – будь-якої кулінарної обробки або у стравах.
• Солоні та гострі сири.

Дозволити

• Супи: вегетаріанські (овочеві, картопляні, з додаванням круп), холодні (окрошку, борщ), молочні, фруктові, борщі.
• Молочні продукти: молоко, кисломолочні напої, сир і страви з нього, сметану, него- стрий сир.
• Крупи, макаронні вироби – будь-які, в помірній кількості.
• Овочі в необмеженій кількості, сирі або в будь-якій кулінарній обробці, ікру (овоче- ву, кабачкову, баклажанну), страви з картоплі.
• Фрукти, сухофрукти і ягоди в будь-якому вигляді (крім нерекомендованих).
• Солодкі страви та солодощі: нешоколадні цукерки, варення, мед, мармелад, пасти- лу, зефір, креми, морозиво.
• Напої: зелений чай, неміцну каву з молоком, відвари шипшини, пшеничних висівок, соки фруктів, ягід, овочів, морси, киселі, квас, компоти, особливо з брусниці та журавлини.
• Лужні мінеральні води, слабомінералізовані («Нафтуся», «Єсентуки №17», «Лужанська», «Боржомі», «Поляна Квасова»).
• Соуси на овочевому відварі (томатний, сметанковий, молочний) і прянощі (лимон- ну кислоту, ванілін, корицю).
• Приправи: оцет, лавровий лист, кріп, лимонний сік.
• Хліб (пшеничний і житній сірий); різну випічку, в т.ч. вироби з висівками.
• Олію (корисна оливкова, лляна), масло (вершкове, коров’яче топлене).
• Сало, свинячий жир, кров’яну ковбасу.

Норма сечової кислоти

• Діти до 14 років – 120–320 мкмоль/л
• Жінки – 150–350 мкмоль/л
• Чоловіки – 210–420 мкмоль/л

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Ефективність лікування неплідних чоловіків з варикоцелє в Медичному центрі Святої Параскеви

Варикоцелє – це розширення, подовження та звивистість вен сім`яного канатика. Виявляють недугу здебільшого в дітей і молодих чоловіків. Причини та механізми розвитку захворювання складні, неоднозначні і є до цього часу предметом дискусій.

Клінічні прояви дуже скупі. Варикоцелє проявляється збільшенням відповідної половини калитки в розмірах і тупими ниючими болями в ділянці яєчка.

У значної частини пацієнтів з варикоцелє бувають патологічні зміни у спермі та неплідність.

Механізм впливу тривалої наявності варикоцелє на плідність чоловіків залишається предметом обговорення фахівців. Частина чоловіків зберігає здатність до запліднення навіть на задавнених стадіях захворювання, водночас навіть на початкових стадіях варикоцелє фертильність чоловіка може страждати.

Лише при незначному і короткотривалому варикозному розширенні вен сім`яного канатика та відсутності при венографії зворотного кровотоку по яєчковій вені показане консервативне лікування. У інших випадках та при прогресуванні захворювання необхідне оперативне лікування.

За останні декілька років поширення набуває також використання мікрохірургічної субінгвінальної варикоцелектомії (операції Мармара), яку проводять у клініках, що мають фахівців з навиками мікрохірургічних втручань та спеціальне обладнання. Такі операції проводять і в Медичному центрі Святої Параскеви.

Операція відбувається під загальною анестезією, тому пацієнт не відчуває ніякого болю. В післяопераційному періоді зазвичай залишається лише незначне відчуття дискомфорту і потягування в ділянці рубця. Через 3–4,5 год. післяопераційного спостереження в центрі хворий зазвичай йде додому. Попередньо йому проводять детальний інструктаж про те, як правильно поводитися в такій ситуації, що дозволено, а що ні в післяопераційному періоді. Хворий повинен пам’ятати, що йому не можна піднімати тягарі та виконувати інші фізичні навантаження протягом трьох місяців.

Наступного дня пацієнт приїжджає на огляд до хірурга та на перев'язку, а потім – на зняття швів через 7–8 днів. Післяопераційний рубець практично відсутній, оскільки шкіру в ділянці розрізу вшивають, застосовуючи косметичну методику внутрішньошкірного шва.

Оцінку якості сім’яної рідини після оперативного лікування варикоцелє проводять не раніше ніж через 3 місяці (тривалість повного циклу закінченого сперматогенезу).

У 93% з усіх, кому було проведено таку процедуру у 2015–2016 рр., народилися діти.

О. Д. Лящук, М. А. Антонюк, О. Б. Банира

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Дискінезія жовчовивідних шляхів

Дискінезія жовчовивідних шляхів – це комплексне порушення моторики м’язового шару жовчного міхура та сфінктера Одді (Сфінктер Одді – це своєрідний стискач, через який жовч потрапляє у 12-палу кишку).

Причини дисфункції жовчних шляхів можуть бути через прогрішення в дієті, коли переважає жирна, смажена та копчена їжа, нерегулярні прийоми їжі, коли людина веде малорухомий спосіб життя, надлишкову масу тіла, а також ДШЗ часто виникає (у 85–90%) на фоні захворювань шлунка, 12-палої кишки, захворювань печінки, при хронічних тонзилітах і карієсі.

Розрізняють два типи ДЖШ. Перший – гіперкінетичний, коли жовчний міхур занадто скорочується – і виникає сильний спазмуючий біль у правому підребер’ї, що нагадує «коліки». Другий – гіпокінетичний, коли жовчний міхур скорочується слабше, а через це жовчі надходить менше, ніж потрібно для процесу травлення. Біль при такому типі має тупий характер і, як правило, виникає після їжі.

Як зрозуміти, що у Вас ДЖШ?
Якщо у Вас виникають такі симптоми, як біль у верхній частині живота, який не зникає після дефекації, нудота, рвота, поява болю вночі, відчуття гіркоти в роті, то Вам необхідно звернутися до терапевта чи гастроентеролога, щоб пройти обстеження.

Основним методом діагностики є ультразвукове дослідження жовчного міхура натще і після прийому жовчогінного сніданку. Також необхідно оцінити маркери роботи печінки, такі як (АсАТ) і лужна фосоратоза.

Лікування насамперед вимагає постійного дотримання дієтичних рекомендацій, режиму харчування з обмеженням жирної та смаженої їжі. Необхідно виключити алкоголь, газовані напої, куріння.

Якщо знехтувати це захворювання, можуть утворитися камені в жовчному міхурі, що загрожує його запаленням, а в подальшому – і видаленням.

лікар-терапевт Надія Ігорівна Береська.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Що потрібно знати про тім'ячко?

З перших днів народження дитини молодих батьків турбують питання пов’язані з тім’ячком новонародженого. А саме чи воно не надто велике, чи не надто маленьке, коли і як швидко повинне закритися, навіщо воно потрібне і які функції виконує. Попри те все існує ще ряд міфів, які не дозволяють молодим батькам заспокоїтись. Отож що таке тім’ячко? Тім’ячко – це ділянка черепа, зазвичай ромбовидної форми, без кісток, які покриті щільною сполучною тканиною. Малюк народжується з шістьма тім’ячками: чотири з них закриваються в перші дні життя, п’яте – приблизно на другому місяці , а шосте, яке є найбільшим, закривається в періоді від трьох місяців і аж до двох років. Його ще називають «велике тім’ячко», «джерельце» або «віконце». Процес закривання індивідуальний для кожного малюка і його потрібно контролювати у хлопчиків, наприклад, велике тім’ячко закривається трохи швидше, ніж у дівчаток. Відрізняються і розміри - від 0,6 до 3,6 см.

Яка ж роль тім’ячка?
Свою найважливішу роль тім’ячка відіграють в часі пологів, їх особливість дозволяє кісткам черепа заходити одна на одну, що полегшує процес народження, завдяки такій особливості голови, дитинка легше проходить через родові шляхи матері. З розвитком малюка тім’ячко поступово костеніє по краях і розмір його поступово зменшується, а з часом і повністю закривається. Перші роки життя специфіка будови черепа малюка дозволяє уникнути травми.

Кілька фактів, які небхідно знати, щоб не будувати зайвих страхів:
Після народження розміри тім’ячка не зменшуються, а часом й збільшуються – це не є одразу ознакою хвороби. Через швидкий розвиток головного мозку розміри великого тім'ячка можуть збільшитися протягом перших місяців життя малюка.

Варто також знати, що вплив на закриття тім’ячка кальцію і вітаміну D виправдане у випадку, якщо у малюка недолік цих елементів в організмі.

Не переживайте, коли педіатр промацує велике тім’ячко , чи ви гладите його, це не завдає жодної шкоди дитині, адже тім’ячко міцніше ніж Вам здається.

Характеристики великого тім'ячка (його розміри, напруга, пульсація) для лiкаря це важлива інформація, яка дає інформацію про стан нервової системи малюка. Через тім’ячко за допомогою ультразвуку на ранніх стадіях можна визначити проблеми з формуванням мозкових структур, різні пухлини, наслідки травм та ін.

За закриттям тім’ячка потрібно спостерігати, лікар повинен обстежити його стан та проаналізувати розміри і зовнішні характеристики з індивідуальними параметрами дитини: віком та загальним розвитком малюка.

Автор: лікар - невролог (дитячий) Л.Є.Мов'як

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Кіста на кісту неподібна

«А якщо не будуть брати, відключимо газ» – складається враження, що саме за таким принципом працюють більшість гінекологів. Тільки мотивацією служить не відключення від жовтої труби, внаслідок якого можна залишитися без тепла та гарячої їжі, а настирливе застереження: якщо ти не будеш лікуватися так, як я тобі сказав, то вагітність не настане, а якщо і завагітнієш, то вона обов’язково перерветься, а якщо не перерветься, то народжувати будеш важко та довго, а якщо і швидко народиш, то потім бігатимеш до лікарів... і так далі.

Схожий ланцюжок думок небезпечний навіть за реально складних діагнозів. Сумно і прикро, що лікарі вибудовують його в ситуаціях (навіть не діагнозах), які не потребують прискіпливої уваги і ретельного лікування недуг. Такі «діагнози» і дії лікарів прийнято називати комерційними. Прибуток на рівному місці – і від непотрібних аналізів, і від лікувальних заходів, коли лікувати нема від чого.

Поговоримо про один з таких діагнозів – кіста шийки матки, вона ж – наботова кіста, або – ретенційна кіста. Шукаємо інформацію про неї на просторах пошукувача «Гугл». Дізнаємося, чим загрожує ця кіста на шийці матки? «Гугл» нам відповідає (наче вустами мудрих лікарів), що, звісно ж, вона небезпечна, особливо, якщо велика і «передавлює кервікальний канал», адже тоді сперматозоїд «ображаються», що дорога нерівна і неширока, і без червоного плюшевого покриття не йдуть далі. Отже, кіста веде до безпліддя. А якщо не до безпліддя, то до невиношування і т. д. – традиційний ланцюжок думок, про який йшлося на початку статті.

Другий варіант – початок «надягання» ланцюжка думок на шию пацієнтки: в цій кісті може ховатись, як в нірці, всіляка погана і страшна флора, тому кісту потрібно видаляти і лікувати сильними антибіотиками, краще двома відразу. Інакше, при інфекції вагітність не настане, а якщо настане , то ви її не виносите, а якщо… ну, ви зрозуміли.

Англомовний «Гугл», а також інші пошукувачі медичної інформації тією ж мовою безперечно дивуються запитанню про зв’язок кіст на шийці матки з вагітністю. І не дають ніяких коментарів, як адвокати Моніки Левінської. У детальному переліку відомих науці причин невиношування і безпліддя кісти шийки матки також не зазначено.

Якщо ви читали бодай щось про будову шийки матки, то знаєте, що саме там відбувається знакова «зустріч» двох різних за структурою та походженням епітеліїв (покрівельних тканин, якщо простіше). Один – товстий і багатозначущий – покриває піхву і частину шийки, другий – тонкий і вразливий – частину шийки і матку. І той, що другий, тобто тонкий і вразливий, містить залози, що продукують слизь і різноманітні інші речовини, необхідні для роботи нашої системи захисту слизової та, зокрема, для просування сперматозоїдів.

На рисунку візуалізовано перехідну зону товстого епітелію (він там називається «багатошароовий плаский») в тонкий (на малюнку – «циліндричний»).

Саме в циліндричному епітелії «гніздяться» залози. Розміри і робота залоз дуже залежать від гормонального фону жінки, від фази циклу, від запалення, від застосованих лікарських препаратів.

Будь-яка епітеліальна залоза має стандартну будову: тіло та вивідну протоку, по якій все, що залоза «натворила і насекретувала», виводиться на світ.

На рисунку залози позначено номерами 3 і 4.

Живі залози завжди щось виробляють (залежно від тканини, в яких вони живуть і запиту організму). А тепер уявіть, що вивідні протоки залози перекрили. Але ж залоза жива, тому вона продовжує працювати і видавати необхідне організмові. А ось виводити його нікуди – перекриті канали збуту. І тоді з такої мікроскопічної залози формується видиме оку утворення, що отримало назву ретенційна кіста. Формується зазвичай дуже повільно і дуже поступово. На це формування йдуть роки.

Чому «перекрили канали збуту»? Найчастіше це відбувається завдяки нам – лікарям. Дуже часто в нас сверблять руки щось припалити на шийці, обробити, помастити якоюсь хімією... Опік (хімічний, термічний) або випарювання води радіохвилею викликають загибель клітин на поверхні епітелію, а це перекриває протоки залоз.

Хронічний запальний процес на шийці матки також може призвести до закупорювання вивідних проток залоз. Але не кісти призводять до інфекції і запалення, а навпаки. Тому, якщо лікареві захочеться полікувати кісти антибіотиком – дуже здивуйтеся. Перехідна зона (місце стику двох епітеліїв) з віком жінки зміщується всередину шийки. Процес цього переходу не завжди гладкий, і після нього також можуть формуватися такі ретенційні кісти.

Висновки про кісту на шийці матки:

1. Вона формується з вже існуючих клітин і структур і ніякого відношення до атипії, дисплазії та майбутнього раку на шийці матки не має. Тому її не варто ні припалювати, ні вирізати. Якщо кіста заважає видалити справжню виявлену дисплазію, тоді її відкривають – випускають вміст і видаляють не кісту, а дисплазію.
2. Кіста не є гормональним захворюванням і не потребує ніяких гормональних аналізів чи корекції гормональних порушень. Чому про це важливо знати? Якось пацієнтка принесла висновок лікаря, який рекомендував лікувати ретенційну кісту на шийці гормональним препаратом упродовж 6 місяців. Мало того, що це лікування не допомогло б, воно би викликало ще й побічні реакції.
3. Як вже йшлося вище, кіста не є запальним захворюванням, а лише його наслідком. Тому перед тим, як застосовувати протизапальне лікування, бажано переконатись, що воно – запальне і в цей момент є на шийці (а не було років 5 тому). Якщо ж запалення є, то треба шукати, хто із представників інтимної флори і фауни тому причина. І лікувати винятково причину, а не наслідки у вигляді кісти і чоловіка.
4. Кіста на шийці матки не веде ні до безпліддя, ні до невиношування, ні до важких родів, ні до раннього клімаксу, ні до передчасної хвороби Альцгеймера. Це вже доведено.
   

Read More

Доброякісні захворювання грудних залоз і грудне вигодовування

Передусім варто наголосити, що жінка, яка планує вагітніти, повинна пройти обстеження грудних залоз (УЗД грудних залоз) та отримати консультацію мамолога. Доброякісні захворювання, які найчастіше діагностують у жінок: різні форми мастопатії (синдром передменструального напруження молочних залоз, фіброзно-кистозна, фіброзна, вузлова та секреторна мастопатії) та фіброаденоми.

Які ризики можуть спіткати жінку під час виношування дитини у випадку наявності вищезазначених захворювань?
Вагітність по різному впливає на доброякісні захворювання молочних залоз:

• Синдром передменструального напруження молочних залоз зникає зі зрозумілих причин.
• Вузлова мастопатія, як правило, або зникає зовсім, або значною мірою розсмоктується.
• Секреторна мастопатія переходить у синдром фізіологічної секреції, для якого природним явищем під час вагітності є помірні виділення з сосків.
• Фіброаденоми, як правило, незначно збільшуються в розмірах, таке збільшення обумовлене збільшенням в розмірах молочних залоз (якщо об’єм залози збільшується на 50%, то і фіброаденома може збільшитися на 50%). Після пологів та закінчення грудного вигодовування більшість фіброаденом набувають таких форм і розмірів, які вони мали перед вагітністю. Рідко фіброаденоми, особливо листоподібні, різко збільшуються в розмірах, досягаючи 10–15 мм.
• Кисти, як правило, мають незмінний вигляд та розміри. Під час грудного вигодовування, якщо воно триває 3–6 місяців, кисти поступово зникають. Їх «висмоктує» дитина, і в тому немає жодної проблеми, бо прості (неускладнені) кисти мають склад, ідентичний грудному молоку.

В яких випадках необхідне оперативне втручання і коли його варто зробити: до чи після вагітності?
Під час вагітності оперативні втручання на молочних залозах проводять винятково у випадках, якщо захворювання безпосередньо загрожує життю та здоров’ю жінки. Насамперед це стосується запальних процесів, зокрема абсцесів молочної залози, та випадків різкого збільшення доброякісної пухлини в розмірах, що може бути передумовою злоякісного переродження або загрожує механічному перетисканню молочних проток і унеможливлює годування грудьми.

Чи зможе мама годувати груддю дитину після операції?
Це залежить від того, чи були уражені пухлиною або запаленням протоки та чи були вони пошкоджені під час проведеної операції. Видалення фіброаденом в більшості випадків на пошкоджує молочні протоки. Якщо жінці попередньо лікували абсцес молочної залози або гнійний мастит, і запальний процес пошкодив молочні протоки, грудне годування може бути ускладненим. У випадках хірургічного лікування внутрішньопротокових пухлин при стандартних операціях жінка може втрачати лактацію, проте при селективній дуктектомії (вид операції) це можливо, після таких операцій грудна залоза повністю зберігає не лише свою функцію, але й естетичність.

автор лікар-хірург, мамолог Успнський Д.А

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Антибіотики у домашній аптечці

Усім нам не подобається хворіти, а якщо вже трапилася така біда, то намагаємося якомога швидше одужати, а тому часто призначаємо собі та своїм дітям лікування, не порадившись із лікарем. Вседозволеність наших аптек – маєш гроші, то можеш купити майже будь-який препарат без рецепта – призводить до частого безконтрольного самолікування, що є небезпечнішим для здоров’я іноді більше, ніж сама хвороба.

Антибіотики – ліки, які рятують життя, одне з головних досягнень сучасної медицини у боротьбі з інфекційними хворобами, препарати, які приймали хоча б раз у житті більшість з нас, і які, напевне, у багатьох знайдуться в аптечці. Варто пам’ятати, що наявність показань до призначення антибактеріальних препаратів може визначити тільки лікар після проведення всебічного обстеження пацієнта. Саме лікар зможе порекомендувати той препарат, що буде найбільш ефективним у певній ситуації. Частота розвитку побічних реакцій, навіть при правильному підборі антибактеріального препарату, залишається високою, а при самолікуванні – зростає у рази.

Найпоширеніші загрози та помилки під час самолікування антибіотиками без консультації з лікарем:

• Лікування ГРВІ та грипу.
• Неправильний вибір стартового препарату, несвоєчасна або передчасна заміна антибактеріального засобу при неправильній оцінці пацієнтом свого стану можуть суттєво негативно вплинути на перебіг захворювання.
• Неправильні режим прийому, тривалість лікування та доза антибіотика.
• Під час самостійного застосування антибактеріального засобу більшість людей не враховує його взаємодію з іншими лікарськими засобами, а це може суттєво вплинути на ефективність лікування.
• Самолікування побічних реакцій. Застосування антибактеріального засобу без контролю лікаря небезпечне для Вашого здоров’я, а самостійна боротьба з небажаними наслідками – реальна загроза Вашому життю!

автор лікар-педіатр Асонов А.

Прочитати повну статтю.

Read More

Профілактика синдрому сухого ока

Ви можете не знати про синдром сухого ока, але майже напевно з ним стикались. Як боротись із сухістю і втомою очей при роботі за комп’ютером – читайте далі.

лікар- офтальмолог Ольга Троян

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Харчування вагітних

Жінки, які мають масу тіла нижчу або вищу від норми чи відхилення в характері харчування і при цьому бажають народити здорову дитину, повинні змінити свій стиль життя. Повністю задовільнити потреби в харчуванні вагітної жінки може лише збалансована дієта.

Перший триместр
2200–2700 ккал
У цей період потреби організму вагітної жінки суттєво не відрізняються від потреб перед зачаттям дитини. Варто пам’ятати, що в першому триместрі відбувається закладання органів плоду, тому в цей період особливо важливо забезпечити достатнє надходження в організм повноцінних білків, вітамінів і мікроелементів в оптимальній кількості та співвідношенні. Залежно від росту та маси тіла і рухової активності вагітна жінка разом з дієтою повинна отримувати 60–90 г/добу білка, 50–70 г/добу жирів і 325–450 г/добу вуглеводів. Фізіологічно найбільш раціональним є п’ятиразове харчування. Останній прийом їжі о 21 год. – 1 склянка кефіру. На вечерю припадає не більше ніж 20% калорій, білкову та жирну їжу варто споживати в першій половині дня.

Другий триместр
2300–2800 ккал
У цей період раціон вагітної повинен складатися з 60% білків тваринного походження, з них – 30% білкового м’яса і риби, до 25% – молока і його продуктів і до 5% яєць. Щоденно вагітна повинна споживати 120–150 г м’яса або риби, 200 г молока або кефіру, 50 г сиру; 1 яйце, 200 г хліба, 50–60 г круп і макаронів, 500 г картоплі та інших овочів, 299–500 г фруктів і ягід. Якщо у щоденному раціоні недостатньо свіжих фруктів та ягід, необхідно щоденно приймати полівітамінні комплекси для вагітних. З продуктів, що містять повноцінні білки, рекомендовано вживати молоко, кефір, нежирний сир. У складі цих продуктів є не лише повноцінні легкозасвоювані білки, але й незамінні амінокислоти, а також солі кальцію в оптимальному співвідношенні. Рибу та м’ясо краще споживати у вареному вигляді. Рекомендовано готувати овочеві, молочні або фруктові супи. Дієту вагітної необхідно розширювати за рахунок збільшення кількості таких продуктів: м’яса та риби – до 180–220 г/добу; сиру – до 150 г/добу; молока та кефіру – до 500 г/добу. Жири: вершкове масло (25–30 г/добу), нерафіновані рослинні олії (25–30 г/добу). Вуглеводи: хліб з борошна грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди, крупи (гречка, вівсянка й інші злакові культури). Загальна кількість цукру не повинна перевищувати 40–50 г/добу. Рідина: добова потреба організму в рідині – 35 г на 1 кг маси тіла. Якщо вага тіла – 60 кг, треба випивати до 2 л рідини. Багато її міститься в харчових продуктах, тому при раціональному харчуванні рідина у вигляді компоту, води, чаю не повинна перевищувати 1–1,2 л. Макро- та мікроелементи: Кальцій – сир домашній та сир твердий, яєчні жовтки, консерви сардин чи лосося з кістками, мигдаль, арахіс та сухофрукти. Засвоєння солей кальцію залежить від співвідношення з іншими солями, особливо з фосфатами та магнієм, а також від забезпечення організму вітаміном Д. Фосфор – сир твердий та домашній, молоко, горіхи, хліб, квасоля, горох, вівсяна та гречана каші. Магній – хліб з борошна грубого помелу, квасоля , гречана та вівсяна каші. Залізо – організм жінки має властивість поглинати приблизно в три рази більше заліза. Якщо рівень гемоглобіну більший ніж 110 г/л, немає потреби додатково приймати залізо. Містять залізо м’язова тканина тварин, печінка, яблука, салат, шпинат, капуста, диня, картопля в мундирах, чорнослив. Мідь – горіхи, зернові і бобові культури. Калій – яблука, сливи, абрикоси, персики, чорниця, курага, родзинки, печена картопля, вівсяна крупа. Натрій. В першій половині вагітності варто обмежити споживання натрію хлориду в харчуванні. Якщо звичайна добова норма солі – 12–15 г, то під час вагітності варто зменшити її до 10–12 г, а в другій половині вагітності – до 6–8 г. Дієту з обмеженням вареної солі застосовують в останній місяць вагітності. Вона знижує нервову збудливість, сприяє зменшенню больових відчуттів під час прискорення пологів. Вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В15, В12), С, РР.

Загальна інформація

Про правильний підбір продуктів харчування можна судити за збільшенням ваги. При нормальному протіканні вагітності у другій її половині прибуття ваги не має перевищувати 300–350 г за тиждень, а збільшення маси тіла за весь період має становити 8–10 кг.

Збільшення ваги більше ніж на 1 кг за тиждень – причина для хвилювань.

Майже 80% вагітних скаржаться на проблеми з кишківником (часті запори). Щоб цього уникнути, варто споживати продукти з підвищеним вмістом рослинної клітковини, які нормалізують моторну функцію кишківника: свіжі, тушковані, печені овочі та фрукти, ягоди (перевагу краще надавати сирим), сухофрукти – особливо курагу та чорнослив (8–12 ягід), банани та яблука, гречану, вівсяну та перлову каші, висівки пшениці (30 г/день), а також кисломолочні продукти.

Для затримки випорожнень (при діареї) вагітним рекомендують продукти, що містять танін: чорницю, чорний чай, какао, каву, рисову та манну каші).

Жінкам, яких турбують запори та здуття, треба обмежувати продукти, багаті на харчові волокна. З фруктових соків не рекомендовано яблучний і виноградний.

Вагітній варто вести харчовий щоденник, щоб виключити з раціону продукти, які погано переносяться.

Обов’язковою умовою раціонального харчування є дотримання визначеного режиму харчування. Їжу треба рівномірно розподіляти впродовж дня, тоді вона буде корисною і для матері, і для розвитку дитини.

У перші місяці вагітності треба харчуватися не менше ніж 4 рази на день, а в останні – не менше ніж 6.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Закрепи у дорослих: причини, прояви, лікування

Закрепи трапляються як у дітей, так і в дорослих. Причини виникнення закрепів різноманітні – від аномалій розвитку кишківника до неврогенних розладів.

У медичній практиці закрепом вважають хронічну затримку випорожнень кишківника протягом більше ніж 48 год., що супроводжується хоча б однією з ознак:

• відчуття неповного спорожнення кишківника;
• невелика кількість та густа консистенція калу;
• натужування не менше ніж 25% часу дефекації;

Позакишкові прояви:

• нудота, зниження апетиту;
• неприємний присмак у ротовій порожнині;
• сухість шкіри, висипання;
• зміна кольору обличчя;
• загальна слабість;
• підвищена втома;
• біль голови;
• порушення сну, дратівливість.

Обов’язково треба знайти причину виникнення закрепів. Як ми писали вище, причини можуть бути різноманітні. Серед них – порушення водно-електролітного обміну, ендокринні проблеми, неправильне та нераціональне харчування з обмеженням рослинної клітковини, запальні захворювання кишківника, хронічні отруєння, вживання певної групи ліків тощо.

Очевидно, що самостійно визначити причину захворювання важко. Допомогти у цьому може лікар-гастроентеролог. Після обстеження та діагностики він призначить медикаментозне або немедикаментозне лікування.

Немедикаментозне лікування:

• дієтотерапія з включенням потрібної кількості харчових волокон, кисломолочні продукти;
• питний режим (не менше ніж 1,5–2,0 л на день);
• відновлення рухової активності.

Медикаментозне лікування:

• нормалізація пропульсивної активності товстої кишки;
• спазмолітики (гіпермоторна дискінезія);
• прокінетики (гіпомоторна дискінезія);
• послаблювальні.

Чому не варто займатись самолікуванням
Причиною закрепів може бути як банальний дисбаланс у харчування, так і онкологія. Тому краще визначити причину, а не корегувати наслідки, наслухавшись реклами чи рекомендацій аптекаря. На жаль, є випадки, коли люди приймають проносні, а в результаті звертаються до лікаря із запущеними пухлинами. Тому не варто нехтувати консультацією.

На перший погляд здається, що цієї проблеми можна легко позбутися завдяки послаблювальним препаратам, але насправді не все так просто. Чому? Частково відповідь на це питання ви вже отримали. Зупинимося на препаратах. Отож, зверніть увагу на тривалість самостійного використання, вказану в інструкції до препарату. Часто, нехтуючи рекомендацією застосовувати ліки не довше ніж 10–15 днів, препарат використовують роками. Як наслідок виникає звикання до нього, а це змушує збільшувати дозу, з’являються побічні ефекти з боку серцевої системи, нирок, розвивається псевдомеланоз (передонкологічний стан). Ці препарати відмінити дуже складно. У США навіть ставлять такий діагноз, як лаксативна хвороба (залежність від проносних).

Також не всі звертають увагу на ембріотоксичність і застосовують проносні під час вагітності, що може призвести до вад розвитку плоду, а при серцевих захворюваннях – до змін електролітів.

Тому будьте пильними до широко рекламованих «безпечних» ліків та самолікування. Порадьтеся з гастроентерологом, щоб уникнути такого неприємного стану як закреп.


автор лікар-гастроентеролог Подольська З.І.


Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Дієта при дерматологічних захворюваннях

Харчування часто стає причиною загострення ряду хронічних захворювань шкіри, таких як атопічний дерматит (нейродерміт, атопічна екзема), алергічний дерматит, токсикодермія, псоріаз та ряду інших. Для ефективного лікування та профілактики цих захворювань дуже важливо встановити, які саме продукти провокують загострення.

З метою виявлення «причинних» харчових алергенів рекомендовано вести протягом певного часу харчовий щоденник – зошит, в якому необхідно занотовувати інформацію про склад спожитих продуктів, час прийому їжі та своє самопочуття протягом доби.

Щоб визначити алергенний продукт у своєму раціоні, пацієнт спочатку повинен дотримуватися дієти з виключенням всіх традиційних алергенів. Перелік дозволених продуктів обмежують за рекомендацією лікаря. Для дітей термін такої дієти має складати 7–10 днів, для дорослих – 14–21 день.

Після цього можна перейти до наступної фази – поступового введення нових продуктів із розрахунку – один новий продукт кожні 2–3 дні. Всі дані про спожиті продукти та самопочуття скрупульозно записують у харчовий щоденник. Таким чином можна буде встановити наявність алергічної реакції на той чи інший продукт у конкретного пацієнта.

Виключити з раціону	спеції, страви з високим вмістом солі оцет, гірчицю, майонез, копчені вироби маринади, консерви, харчові напівфабрикати м’ясні бульйони шоколад, цукерки, каву алкоголь, газовані безалкогольні напої
3 обережністю вживати	цитрусові (апельсини, лимони, грейпфрути та ін.) горіхи (фундук, мигдаль, арахіс) рибу та рибні продукти яйця, молоко цільне, мед птицю (гуску, качку, індичку та ін.) і вироби з них хрін, редиску, баклажани, помідори, гриби полуниці, суниці, дині, ананаси, кавуни
Можна споживати	м’ясо яловиче (нежирне, відварне) яблука, груші (печені) супи: круп’яні, овочеві (на вторинному бульйоні) картоплю (відварну) масло вершкове, олію: оливкову, соняшникову каші: гречану, вівсяну, рисову кисломолочні продукти (одноденні) компоти з яблук, слив, сухофруктів білий нездобний хліб

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Щоб подорож з дітьми принесла лише приємні моменти, необхідно підготуватися

Літо – погоже, з поцілунками наших найменших у щічки, багате на фрукти, овочі, купання в теплій водичці на природі… Словом – оздоровлення йде повним ходом, а попереду ще багато можливостей поїхати у відпустку з дітьми. Планувати літній відпочинок з малечею батькам треба заздалегідь. Найголовніше – визначитися: як довго триватиме подорож та в якій місцевості. Це має велике значення.

Важливо врахувати стан здоров’я малюка, чи часто Ви виїжджали з ним за місто, як дитина адаптувалася до недомашніх умов.

Протипоказами до відпочинку в теплих краях є:

• гострі інфекційні захворювання;
• ослаблений імунітет;
• погана адаптація дітей до нових умов (вередування, порушений, нетривалий сон тощо).

Щодо вибору місяців: це червень або ж друга половина серпня та вересень.

Проблеми, які можуть виникнути зі здоров’ям дитини:
а) харчові отруєння;
б) зневоднення;
в) сонячні опіки;
г) теплові удари;
д) укуси комах.

А. Під час літньої подорожі дуже легко стати жертвою харчового отруєння. Адже у спеку продукти дуже швидко псуються. Крім того, в подорожі часто обмежений доступ до води і мила.
Щоб уникнути проблем:

• ретельно вибирайте продукти;
• добре їх обробляйте;
• завжди тримайте біля себе та своїх дітей дезинфікувальний засіб для рук , антибактеріальні серветки;

Б. Зневоднення. Важливо мати достатній запас води для пиття.

В. Сонячні опіки: для дітей є спеціальні засоби, які не лише захищають шкіру зовні завдяки SPF (сонцезахисний фактор) – він має становити 40–50% складу засобу і більше, але й охолоджують її та захищають зсередини.

Не забувайте про панамку, окуляри, а якщо дитина не купається, то й про сорочечку.
Час для засмаги – 7–10 год. вранці та після 16 год. вдень (бажано під пляжною парасолькою).
Якщо ж дитина отримала сонячний опік, Вам треба знати, як їй допомогти. Ось деякі поради:

• Розмістити у прохолодній кімнаті.
• Обтерти упродовж 3–5 хв. прохолодним вологим рушником.
• Напоїти достатньою кількістю рідини.
• Виміряти температуру тіла (якщо необхідно, дати жарознижувальні: сироп, таблетки відповідно до віку).
• Місцево – на ділянки сонячних опіків – нанести зволожувальні креми (можливо, з протиалергійним ефектом), але якщо не маєте таких засобів, то можна змастити шкіру кефіром, соком (або кружальцями) огірка.
• У найближчі дні на сонце бажано не виходити.

Г. Тепловий удар дитина може отримати влітку, якщо довго перебуває на вулиці (на сонечку) без головного убору.
Першими симптомами можуть бути: в’ялість, запаморочення, нудота, підвищена температура тіла. В такому випадку зверніться до лікаря, але якщо його немає, то перенесіть дитину в тінь або добре перевітрюване і прохолодне місце, покладіть на чоло, шию, пах вологі рушники, дайте попити прохолодної та ледь підсоленої води.

Д. Укуси комах (комарі, мошки, оси, бджоли, кліщі тощо) можуть викликати алергічні реакції різного ступеня важкості (інсектна алергія). Щоб запобігти цьому, використовують різні олійки, розчини, креми та гелі (реналенти), запах яких відганяє комарів.
Ці засоби можна наносити як на шкіру, так і на одяг (якщо дитині більше ніж 3 роки). А дітей до 1 року захищають антимоскітною сіткою, яку чіпляють на візок.

Для дітей віком 1–3 роки застосовують репеленти на натуральних маслах лаванди, евкаліпту, цитрусових (але не в аерозольних упаковках, адже вони містять спирт). Старшим за 3 роки – репелент – гель/креми наносять на відкритті ділянки шкіри (крім обличчя, кистей рук) – до 2–3 разів.

Якщо вкусила бджола/оса (оса жало не залишає, а бджола залишає), допомога:

Перше – холод на місце укусу. Якщо укус бджоли – витягнути жало, а на місце укусу прикласти серветку, змочену соком петрушки/огірка (10–15 хв.).

Друге –дати протиалергійні таблетки/сироп відповідно до віку.

Третє – місцево (до 2–4 разів на добу) на місце укусу наносити крем «Ірикар» або засіб «Псило-бальзам».

Якщо на тілі дитини виявлено кліща:

1. нанесіть на кліща олію – до 5 хв.;
2. пінцетом, якщо є, захопивши голівку, бажано не натискати на черевце комахи, рухати проти годинникової стрілки, витягнути кліща;
3. ранку обробити антисептиком;
4. найближчим часом повідомити про це лікаря (після укусу кліща на 5–10 день можуть виникнути небезпечні захворювання – кліщовий енцефаліт або бореліоз, які передусім будуть супроводжуватися підвищеною температурою тіла, головним болем, болем у м’язах.

Аптечка: її вміст залежить від тривалості подорожі – кількість днів, тижнів тощо.

Будьте здорові і нехай Вам щастить у подорожах!

лікар-педіатр Леся Турянчик

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:

(032) 295-4-000

(067) 295-4-000

(095) 295-4-000

або  електронною формою

Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:

www.medcenter.lviv.ua

Read More

Аптечка на відпочинок з дітьми

Дуже часто в літній період у батьків, які подорожують з дітьми або вирушають на тривалий відпочинок зі своєю малечою, виникають запитання щодо вмісту особистої аптечки. Щоб допомогти їм вирішити цю проблему, ми склали перелік найнеобхідніших медикаментів та засобів першої допомоги при травмах, укусах комах, кишкових розладах і ін.

1. Жарознижувальні (ібупрофенового чи парацетамолового ряду).
2. Антигістамінні – для лікування алергії.
3. Противірусні (інтерферони, рослинного походження).
4. Засоби для пероральної регідратації (відновлення рідини при блюванні та проносі), глюкозо-сольові розчини.
5. Сорбенти – при отруєннях, проносах.
6. Антибактеріальні – при кишкових інфекціях (похідні нітрофурану).
7. Ферменти – при порушеннях травлення (панкреатин).
8. Вушні краплі.
9. Очні краплі.
10. Судинозвужувальні краплі для носа, краплі від нежитю.
11. Перекис водню, розчин діамантового зеленого (зеленки) для обробки ран.
12. Засоби від сонячних опіків.
13. Засоби від укусів комах (креми чи гелі, що мають протиалергійну дію).
14. Бактерицидний пластир, бинт, термометр, еластичний бинт невеликих розмірів.

 автор лікар-педіатр Петришин М.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Про головний біль розповідає лікар-невролог

Що робити, якщо болить голова? Коли звернутися до лікаря? Чи зможуть мені поставити правильний діагноз, виявити причину і надати належну допомогу?

Ці та інші питання лікарям-неврологам ставлять чи не щодня. Адже головний біль є однією з найпоширеніших скарг. Майже 45% дорослого населення знає що таке нестерпний біль, який призводить до непрацездатності, порушує звичний спосіб життя.

Труднощі в діагностиці та лікуванні пояснюють тим, що головний біль може бути основним та першим симптомом близько півсотні недуг. Він є провісником збою в роботі різних органів і систем. Головний біль виникає при хронічних захворюваннях внутрішніх органів: печінки, жовчного міхура, кишківника, сечостатевої системи; при гормональних дисбалансах (менструації, клімаксі або статевому дозріванні); підвищеному або пониженому артеріальному тиску, остеохондрозі хребта; проблемах з ЛОР-органами: синуситах, кистах та ін.; метаболічних розладах, інтоксикації чи під час вживання ліків, а також при неполадках у роботі нервової системи, що призводить до спазмів, застою крові у судинах головного мозку.

Сприяють появі головного болю й емоційний негативний або, навіть, позитивний стреси, депресії, шкідливі звички, неправильний режим харчування, недосипання, малорухомий спосіб життя, тривале перебування за комп’ютером або кермом автомобіля та інше.

Загалом сам мозок не болить, бо не має больових рецепторів. Чутливими до болю є волосиста частина голови, м’язи голови та шиї, венозні синуси артерій, оболонки мозку та черепні нерви.

Якщо розглядати головний біль з неврологічної точки зору, то механізми його виникнення (судинний, м’язової напруги, порушення циркуляції ліквору, неврологічний та ін.) зазвичай поодинці практично не трапляються. В нашій практиці вони часто мають змішаний, поєднаний характер. Наприклад, при тривалому «спазмі» судин мозку та приєднанні напруженості м’язів скальпа погіршується кровообіг у голові, утруднюється відтік із черепа. Далі відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску, гіпоксія і вже більш серйозне ураження самої тканини мозку. Це своєю чергою сприяє ранньому розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

Отже, вчасна допомога…

Вчасна допомога кваліфікованого фахівця, глибоке клінічне трактування головного болю та сучасні методи діагностики – гарантія правильного діагнозу та призначення відповідного ефективного лікування. Це своєю чергою покращить якість вашого життя і на тривалий час позбавить від болю, а в деяких випадках призведе до вчасного виявлення та раннього лікування особливо небезпечних захворювань. Тому важливим сьогодні є розвиток новітніх методик та поява досконалої діагностичної апаратури. На базі Медичного центру Святої Параскеви, після огляду лікаря, ви можете пройти певне комплексне обстеження з приводу головного болю, яке може включати МРТ, КТ-сканування головного мозку, дослідження тонусу, анатомічних особливостей мозкових та позакраніальних судин, Rtg-виявлення дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Також можна зробити повноцінний комплекс лабораторних аналізів крові та ін. Пройти, якщо є потреба, огляд суміжних спеціалістів (окуліста, ЛОРа, ендокринолога, кардіолога, гастроентеролога та ін.). А правильно застосувавши рекомендації цих фахівців, можна досягнути чималих успіхів у подоланні головного болю.

Ми повинні дуже уважно та пильно ставитися до найбільшої та найдорожчої цінності – власного здоров’я.

Причини негайного звернення до лікаря:

1. Інтенсивний головний біль, що виник знову, або зміни характеру болю, який турбував раніше.
2. Головний біль, що наростає протягом днів чи тижнів.
3. Головний біль, що посилюється при фізичному навантаженні, напруженні, кашлі, чханні, нахилах.
4. Головний біль, що виник на тлі лихоманки, і при ньому важко рухати шиєю.
5. Головний біль, що поєднується із порушенням зору, мови, координації рухів, слабкістю чи онімінням у кінцівках, судомними нападами, підвищеною сонливістю, змінами особистості, пам’яті.
6. Головний біль, що порушує сон.
7. Головний біль, що виник зненацька, наче вибух в голові.
8. Поява головного болю або зміна його характеру в людей віком понад 50 років.

Найбільш часті та серйозні захворювання з першим симптомом – головним болем:

• Первинна пухлина головного мозку.
• Метастази головного мозку.
• Абсцес головного мозку.
• Гематома.
• Внутрішньомозковий крововилив.
• Менінгіт.
• Скроневий артеріїт.
• Артеріальна гіпертензія.
• Гідроцедіамія.
• Глаукома.

автор лікар-невролог Павліш В.Є.

Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Овочі та фрукти, які допоможуть поповнити Ваш водний баланс

Сьогодні часто говорять про воду та її користь для організму, тому ті, хто турбується про своє здоров’я, намагаються упродовж дня пити достатню кількість води.

Вода виконує багато корисних функцій: виводить токсини, наповнює організм корисними елементами, здійснює терморегуляцію в організмі тощо. Та попри воду є ще чимало овочів і фруктів, які містять велику кількість рідини і допоможуть доповнити водний раціон.

Овочі та фрукти, які варто записати до свого блокнотика:

• Редиска – 95,3%
• Полуниця – 91,0%
• Грейпфрут – 90,5%
• Шпинат – 91,4%
• Кавун – 91,5%
• Морква 90,4%
• Зелений перець – 93,9%
• Цвітна капуста – 92,1%
• Селера – 95,4%

Правда, ці плоди не можуть повністю задовільнити потребу організму у воді, тому мінімальну кількість чистої води (1,2–1,5 л на добу) треба випивати обов’язково.

автор лікар-дієтолог Муштрук О.Ю.






Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Секторальна резекція грудних залоз: коли, як і з якою метою

Захворювання грудних залоз – доволі часте явище серед жінок сьогодні. Певні захворювання можна лікувати медикаментозною терапією, деякі ж потребують більш радикального підходу до їх усунення – хірургічного втручання.

Коли саме хірургічний метод є оптимальним та найефективнішим для усунення проблеми, ми розпитали в хірурга-мамолога Дмитра Успенського. Багато пацієнтів мають стереотипи щодо того, як проходять операції, проте сьогодні медицина розкриває багато можливостей зробити це швидко і з незначним втручанням в тіло жінки.

Розрізняють дві групи захворювань грудних залоз, при яких зазвичай призначають хірургічне втручання на грудних залозах – секторальну резекцію:

• Запальні – хронічні захворювання: нагноєння з множинною локалізацією в протоках і запалення в протоках грудних залоз.
• Доброякісні пухлини. У цьому випадку лікар може призначити при певних показах одразу хірургічне втручання або після «короткотривалого» чи «довготривалого» лікування.

Проте не всі доброякісні пухлини потребують оперативного втручання, є відповідні групи утворів та покази, коли це необхідно зробити, і певні життєві обставини чи вибір пацієнтки:

1. Найпоширенішою причиною призначення операції є фіброаденома. Якщо її розмір сягає 2,5 см. і більше, за європейськими стандартами, – одразу призначають резекцію (операцію на грудній залозі), якщо менше – медикаментозне лікування;
2. Динаміка змін характеристик фіброаденоми: якщо пухлина з періодичністю оглядів збільшується на більше ніж 0,5 см. Після першого виявлення утвору призначають повторний огляд через 3 місяці, щоб проконтролювати «поведінку» пухлини. Якщо вона швидко росте у розмірах, немає гарантії, що не переростатиме в злоякісний процес, тому, щоб вберегти пацієнтку, призначають видалення утвору.
3. Коли є неспівпадіння між візуалізацією (зображення на знімку мамографії) та результатами біопсії (аналіз забору частинки тканини).
4. За результатами біопсії, у випадку визначення проліферації (ділення хворої клітини) як «помірної» або «вираженої» , що є ознакою загрози переродження в саркому чи рак.
5. Через хвилювання жінки при утворі будь-якого розміру, інколи, за бажанням пацієнтки, здійснюється для внутрішнього заспокоєння.
6. При ЕКО-заплідненні – у цьому випадку за протоколом видаляють навіть найменші утвори фіброаденоми, і це є умовою проведення процедури ЕКО.
7. Папілярні пухлини, які ростуть у протоках грудних залоз і становлять високу загрозу, навіть при найменших розмірах. У більшості випадків вони перероджуються в рак, тому важливо їх вчасно ліквідувати.

Навіть розуміючи, що процедура інколи є життєвою необхідністю, жінки у своїй уяві породжують багато страхів про операцію, а тому прислухаються до сумнівних порад, але не звертаються за фаховою допомогою. Один із міфів, який часто доводиться чути лікареві-мамологу, – переконання, що медикаменти можуть «розсмоктати» фіброаденому, і тоді хірургічне втручання не буде потрібне. Насправді це не так. Медикаментозне лікування призначають, щоб спинити процес і щоб «не було гірше».

Що таке секторальна резекція і як її проводять?
Це вид операції на грудних залозах, коли здійснюється невеличкий надріз, без значної втрати грудних залоз. Раніше розріз робили безпосередньо над пухлиною, через що грудна залоза втрачала свою природню красу, а після операції залишався помітний рубець.

Основне завдання такого виду операції – видалити патологічні зміни, і зробити це так, щоб наслідки були непомітними. Важливо також зберегти функцію лактації, особливо в жінок, які ще планують народжувати.

Секторальні резекції грудних залоз, за європейськими стандартами, – видалення частини паренхіми (залозиста тканини) або доброякісної пухлини грудної залози з обов'язковим закриттям дефекту місцевими тканинами та зашиванням шкіри косметичним швом.

Для жінки дуже важливо, щоб після проведеної процедури не втратити красу своїх грудей. Місце розрізу узгоджують із пацієнткою та виконують у чітко визначених зонах, які забезпечують оптимальний косметичний результат: по краю ареоли, в перехідній складці під залозою або в паховій зоні.

Сподіваємося, що ми розвіяли трохи сумнівів щодо цієї процедури. Завдяки можливостям сучасної медицини багато захворювань можна випередити, а найкраще, що може зробити жінка, – наважитися зробити це вчасно.


автор лікар-хірург, мамолог Успенський Д.А. 



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More

Гайда на прогулянку за вітаміном D

Весна обдарувала нас щедрим подарунком – сонячними днями і теплом. Тож вирішили нагадати, як важливо у сонячний день виділяти час на прогулянки.

Щоденне перебування мінімум 15 хв. на сонці зменшує у 2–3 рази потребу у вітаміні D, що міститься у продуктах харчування.

Продукти, які містять цей вітамін: оселедець, лосось, скумбрія, печінка, сметана, вершкове масло, печериці, яйця.

Поєднання раціону і обідніх прогулянок буде чудовим комплексом отримання вітаміну, який виконує в організмі чимало функцій:

• Підтримує кістки здоровими.
• Відіграє важливу роль у боротьбі з інфекціями.
• Стимулює м’язи і мозок працювати ефективніше.
• Допомагає засвоюватися кальцію, магнію та фосфатам.
• Бере участь у обмінних процесах.
• Регулює артеріальний тиск.
• Підвищує імунітет.
• Перешкоджає утворенню ракових клітин.

Як виробляється вітамін D
Коли сонячні промені потрапляють на тіло, в організмі відбувається ряд хімічних реакцій. Завдяки сонячному світлу котре потрапляє через шкіру утворюється вітамін Д і відправляється в печінку. Вітамін Д, отриманий з продуктів харчування також потрапляє в печінку.

Часто симптоми нестачі вітаміну D непомітні. Загальна дратівливість або метушливість можуть бути основними ознаками. Проте його значний дефіцит має вплив на розвиток низки захворювань.

Що перешкоджає надходженню та виробленню вітаміну D
Захворювання печінки або нирок можуть перешкоджати засвоєнню згаданого вітаміну організмом.

В основному джерела вітаміну D тваринного походження (риба, яйця, молоко), тому прихильники вегетаріанства не отримують цього вітаміну в достатній кількості. Також вітамін D може опинитися в пастці ожиріння – жировій тканині і не потрапити в кровообіг.

Запобігають утворенню цього вітаміну й хмарність, коротка тривалість дня, забруднення повітря, закритий одяг тощо.

Дефіцит вітаміну D
Дефіцит вітаміну D є сполучною ланкою з великою кількістю захворювань:

• остеопорозу (зменшення кальцію в кістковій тканині);
• гіпертонії – нестача вітаміну може спричиняти її виникнення;
• підвищений холестерин – вітамін D регулює його;
• депресія – вітамін бере участь у багатьох процесах мозку;

Чітко визначеної дози вітаміну для оптимального здоров’я немає, адже потреба залежить від віку, кольору шкіри та її властивості вбирати сонячне проміння.

Головне – тримати у всьому баланс: довге перебування на сонці, особливо в пекучу пору року, також має свої загрози, пам’ятайте про це. А поки весна лагідна своїм промінням – користуйтеся нагодою.

Квітучої весни і міцного здоров’я Вам!



Записатись на прийом Ви можете за телефонами:
(032) 295-4-000
(067) 295-4-000
(095) 295-4-000
або  електронною формою
Більше інформації про МЦ Св.Параскеви:
www.medcenter.lviv.ua

Read More